Справа № 128/1202/20
УХВАЛА
28 листопада 2023 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі:
судді Карпінської Ю.Ф.,
за участі секретаря Дусанюк Н.О.
та учасників справи:
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача - адвоката Ткаченко Т.В.,
третьої особи ОСОБА_3 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди,
УСТАНОВИВ:
В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди.
21.05.2020 до відкриття провадження у справі відповідачем ОСОБА_2 був поданий відзив на позовну заяву.
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 15.06.2020 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
16.09.2020 відповідачем ОСОБА_2 через канцелярію суду вдруге був поданий відзив на позовну заяву.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 29.10.2020 за клопотанням відповідача ОСОБА_2 було залучено до участі у даній цивільній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 .
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 03.02.2021 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової будівельно-технічної експертизи та судової пожежно-технічної експертизи за передчасністю.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 18.03.2021 також відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової пожежно-технічної експертизи за передчасністю.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 18.03.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 27.10.2021 задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 та призначено у даній справі судову будівельно-технічну та пожежно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; до отримання висновку експерта провадження у справі було зупинено.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 08.12.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 27.10.2021 - без змін.
30.06.2022 на адресу Вінницького районного суду Вінницької області повернулася дана цивільна справа з повідомленням про неможливість проведення експертизи, оскільки станом на 23.06.2022 оплата за проведення експертизи, відповідно до рахунків № 661 від 30.03.2022 та № 662 від 30.03.20222, на рахунок КНДІСЕ не була здійснена.
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 01.07.2022 поновлено провадження у справі № 128/1202/20 та призначено судове засідання.
17.07.2023 від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення комплексної судової будівельно-технічної та пожежно-технічної експертизи, проведення якої просить доручити Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Клопотання обґрунтоване тим, що, оскільки відповідач ОСОБА_2 не визнає позовні вимоги, у тому числі й наявність сараю, як капітальної споруди, яка перешкоджає йому у користуванні його земельною ділянкою, тому на даний час виникла необхідність у призначенні судом експертизи, так як відстань від сараю (сіновала) до його будинку складає лише 15 м, а за ДБН повинна складати не менше, ніж 40 м. На вирішення експерту поставити таке питання: 1) Чи відповідає встановлення відповідачем на його земельній ділянці сараю (сіновалу) ДБН? 2) Чи відповідає встановлення відповідачем сараю (сіновалу) пожежно-технічним нормам?
26.07.2023 від відповідача ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_3 надійшло клопотання, у якому просять провести виїзне засідання суду по місцю їхнього проживання, чим скоротити час на розгляд даної справи, з ціллю повного, об'єктивного розгляду справи та унеможливлення сфальсифікувати висновок експертизи, на проведення якої наполягає ОСОБА_1 та розраховує ввести в оману суд, а також вплинути на рішення суду у даній справі.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні 28.11.2023 підтримав подане ним клопотання про призначення комплексної судової будівельно-технічної та пожежно-технічної експертизи та просив його задовольнити, зазначивши, що оплата за проведення експертизи не була ним здійснена, так як почалася війна і він пішов воювати. Заперечив з приводу задоволення клопотання відповідача та третьої особи про проведення виїзного засідання, оскільки суд не є експертною установою.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні 28.11.2023 у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення експертизи просив відмовити, оскільки ОСОБА_1 міг раніше проплатити експертизу, однак цього не зробив, жодних перешкод у нього не було. Тоді він не домовився з експертом, а зараз між ним та експертом уже є домовленість. Підтримав подане клопотання про проведення виїзного засідання суду та просив його задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Ткаченко Т.В. в судовому засіданні 28.11.2023 заперечила проти задоволення клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення комплексної судової будівельно-технічної та пожежно-технічної експертизи заперечила, оскільки воно направлене на затягування судового процесу. Зазначила також, що за експертизу міг проплатити представник позивача або хтось з сім'ї позивача. Підтримала клопотання відповідача ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_3 про проведення виїзного засідання суду.
Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні 28.11.2023 заперечила проти задоволення клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення експертизи, просила, щоб суд здійснив виїзд на місце та пересвідчився в тому, що у них побудовано усе відповідно до норм.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Деркач В.Г. в судове засідання 28.11.2023 не з'явився, хоч в установленому законом порядку повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду. Попередньо через канцелярію суду подав заяву, у якій просить долучити до матеріалів справи копію довідки з військової частини НОМЕР_1 про зарахування на посаду з 24.02.2022 та копію сторінки військового квитка з відміткою про звільнення щодо ОСОБА_1 . Також просить здійснити розгляд справи без його участі та задовольнити клопотання про призначення експертизи.
Заслухавши думки учасників справи, дослідивши подані клопотання, оглянувши матеріали цивільної справи № 128/1202/20, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільної справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 211 ЦПК України, розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. Окремі процесуальні дії в разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду.
Відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 , обгрунтовуючи клопотання про проведення виїзного засідання суду, зазначають, що виїзне засідання суду буде сприяти скороченню розгляду справи та унеможливить сфальсифікування висновку експертизи, на проведення якої наполягає ОСОБА_1 та розраховує ввести в оману суд, а також вплинути на рішення суду у вказаній справі.
Однак в подальшому у клопотанні не конкретизовано, яку саме окрему процесуальну дію, передбачену цивільно-процесуальним законодавством, відповідач та третя особа бажають вчинити за межами приміщення суду, за адресою свого проживання. Крім того, не обґрунтовано як саме проведене за місцем проживання судове засідання скоротить розгляд справи.
З клопотання відповідача та третьої особи, у якому хоч і прямо не зазначається про це, однак убачається, що виїзне засідання, про яке просять, спрямоване на встановлення обставин, задля вирішення яких позивач ОСОБА_1 просить призначити судову будівельно-технічну та пожежно-технічну експертизи.
Варто зазначити, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України (стаття 7 Закону України «Про судову експертизу»).
Тобто суд не є тією установою, яка здійснює судово-експертну діяльність.
Судом також наголошується на тому, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
З початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів. Звичайно, все передбачити і відчувати себе в повній безпеці від ворожих обстрілів практично нереально, але неухильне дотримання вимог і правил цивільного захисту в більшості випадків рятує населення від смерті та каліцтв.
Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 №23).
Відповідно до наведених приписів, судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал «повітряна тривога» та реагування задля збереження життя і здоров'я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.
Суд позбавлений можливості встановити, чи є місце проживання відповідача, у разі інформування про сигнал «повітряна тривога», безпечним для працівників суду та учасників справи, чи забезпечена місцевість, на якій відповідач та третя особа просять здійснити виїзне засідання, наявністю укриття.
З огляду на викладене, клопотання відповідача ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_3 про проведення виїзного засідання суду задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової будівельно-технічної та пожежно-технічної експертизи слід зазначити таке.
Вказане клопотання позивачем ОСОБА_1 заявлено повторно, оскільки останній був позбавлений можливості забезпечити оплату за проведення експертизи, призначеної ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 27.10.2021, у зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України та проходженням ОСОБА_1 військової служби, що підтверджується належними доказами.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Закон визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Результатом проведення експертизи є висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Важливим моментом є те, що судова експертиза призначається виключно для встановлення обставин справи, які стосуються предмету доказування у справі.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Дульський проти України» зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи, що для з'ясування обставин, що мають значення для даної справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, суд вважає за необхідне клопотання позивача задовольнити та призначити у справі судову будівельно-технічну та пожежно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання, викладені позивачем.
Частиною третьою статті 103 ЦПК України визначено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.
Оскільки стороною відповідача та третьою особою будь-яких заперечень з приводу обраної стороною позивача експертної установи не надано, суд вважає за необхідне доручити проведення експертизи Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Вінниця, вул. Батозька, 1).
Відповідно до ст. 139 ЦПК України, винагороду за виконану роботу експерта слід покласти на позивача ОСОБА_1 .
Суд вважає необхідним роз'яснити учасникам справи положення статті 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі, в тому числі її оплати чи надання доступу до об'єктів дослідження, а саме, що в такому випадку суд, залежно від того хто з цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати або відмовити у визнанні фактів, для з'ясування яких призначалася експертиза.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Оскільки для проведення експертизи експерту слід надати матеріали даної цивільної справи, суд вважає за необхідне провадження у даній справі зупинити до отримання висновку експертизи.
Керуючись ст.ст. 103, 139, 211, 260 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_3 про проведення виїзного засідання суду - відмовити.
Клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення комплексної судової будівельно-технічної та пожежно-технічної експертизи - задовольнити.
У справі № 128/1202/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди- призначити комплексну судову будівельно-технічну та пожежно-технічну експертизу, проведення якої доручити Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Вінниця, вул. Батозька, 1).
На вирішення експертів поставити такі питання:
- Чи відповідає нормам ДБН встановлення відповідачем ОСОБА_2 на його земельній ділянці сараю (сіновалу)?
- Чи відповідає пожежно-технічним нормам встановлення відповідачем ОСОБА_2 сараю (сіновалу)?
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок або відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Надати в розпорядження експертів матеріали цивільної справи № 128/1202/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди.
Роз'яснити учасникам справи положення статті 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі, а саме: що в такому випадку суд, залежно від того хто з цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати або відмовити у визнанні фактів, для з'ясування яких призначалася експертиза.
Визначити строк проведення експертизи - два місяці з дня отримання копії даної ухвали.
До отримання висновку експертизи провадження у цивільній справі № 128/1202/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди - зупинити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 04.12.2023.
СУДДЯ Юлія КАРПІНСЬКА