ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2023 р. м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Давній В. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Андроника Б. В. на постанову судді Садгірського районного суду м. Чернівців від 07 листопада 2023 року, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Садгірського районного суду м. Чернівців від 07 листопада 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Згідно постанови районного суду та протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 035646, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 26.10.2023 о 15.01 год в м. Чернівцях по вул. Я. Мудрого, 192, керував транспортним засобом «MERSEDES - BENZ Е 270», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився у лікаря нарколога (висновок лікаря № 1437), чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність, згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На вказану постанову захисником Андроником Б. В. подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На переконання апелянта, суд першої інстанції при розгляді даної справи допустив формальне ставлення до її вирішення, з'ясував обставини неповно та не всебічно, належним чином не проаналізував наявні в справі матеріали та прийшов до помилкового висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 .
Вважає, що працівниками поліції було порушено вимоги ст.ст. 256, 266 КУпАП, Постанову КМУ № 1103 про Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного
ЄУНСС: 726/2610/23 Головуючий у І інстанції: Проскурняк І. Г.
Номер провадження: 33/822/760/23 Головуючий в апеляційній ін-ції : Давній В. П.
чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735.
Зазначає, що від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я його довіритель не відмовлявся, так як він поїхав разом із працівниками поліції. У медичній установі лікар запропонувала ОСОБА_1 здати сечу для проведення аналізу, однак останній не міг її здати, оскільки не хотів у туалет. Разом з цим його підзахисному не було запропоновано здати кров чи інші біологічні зразки, слину, змиви з поверхні губ, шкіряного покриву обличчя і рук.
Звертає увагу суду на те, що в діях працівників поліції та лікаря ЧОНД є порушення вимог Законодавства, оскільки здача сечі та її дослідження не є єдиним та безальтернативним засобом для встановлення стану наркотичного сп'яніння. Вважає, що поліцейський порушив порядок забору матеріалу запропонувавши ОСОБА_1 вийти за межі медичного закладу, в якому він мав здавати необхідний біологічний матеріал.
Стверджує, що поліцейські зупинили ОСОБА_1 без правових на те підстав, не поінформували останнього про конкретну причину зупинення транспортного засобу з детальним описом підстав зупинки, визначеної у ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», що є самостійною підставою для скасування постанови про притягнення до відповідальності (позиція Верховного Суду викладена у постанові від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17).
В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисник Андроник Б. В. не з'явилися, хоча належним чином були повідомленими про дату, час і місце судового засідання, та не повідомили суд про причини поважності їхньої неявки, що у відповідності до вимог ст. 294 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.ст. 245, 278, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги закону було дотримано районним судом.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, серед іншого, передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння.
У відповідності до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В районному суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнавав, таку ж позицію було зазначено і в поданій апеляційній скарзі.
Не дивлячись на вищевказану позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена наявними у справі письмовими доказами, яким суд дав вірну юридичну оцінку.
Правильність висновку суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 035646 від 26.10.2023 року, де викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з якого слідує, що останній відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку (а. с. 1); направленням на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану сп'яніння (а. с. 2); медичним висновком № 1437 від 26.10.2023 року (а. с. 3), що виданий лікарем МОЗ України ОКНП «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» ОСОБА_2 , який скріплений печаткою і підписом лікаря, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовився від проходження медичного огляду та обстеження; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 1026885 від 26.10.2023 року, складеної відносно водія ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 121 КУпАП (а. с. 5); відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції (а. с. 7), що здійснювали оформлення та з якого видно, що під час перевірки документів водія ОСОБА_1 у працівника поліції виникла підозра, що останній, перебуває в стані наркотичного сп'яніння по виявленим ознакам, в зв'язку з чим працівник поліції запропонував останньому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у ЧОНД, на що останній погодився, однак своєю поведінкою, діями, які тривали довгий період часу, які свідчили про навмисне затягування часу та не бажання вчиняти будь-яких спрямованих дій на здачу біологічних зразків.
Всі обставини, які мають значення для даної категорії справи зафіксовані на відеозаписі, у зв'язку з чим апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правової оцінки цього доказу, який є достовірним, належним та допустимим.
А тому доводи апелянта про те, що у працівників поліції не було підстав для направлення останнього в медичний заклад для огляду на виявлення стану наркотичного сп'яніння, а також, що ОСОБА_1 від такого огляду не відмовлявся є необґрунтованими та спростовуються вищевикладеним.
Районним судом досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 визнаються судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Крім того, сторона захисту, в апеляційній інстанцій не заперечувала той факт, що ОСОБА_1 не надав лікарю зразки свого біологічного середовища, а пояснення про те, що у його довірителя не вийшло їх надати у зв'язку із сильним хвилюванням або через фізіологічні особливості організму останнього, на думку апеляційного суду, є способом уникнення адміністративного стягнення за скоєне правопорушення.
Доводи апелянта про те, що складений відносно його довірителя протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції № 1376, є безпідставними, оскільки протокол про адміністративне правопорушення був оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому, зазначено дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, інші відомості, необхідні для вирішення справи підписаний особою, яка його склала та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зауваження щодо змісту вказаного протоколу відсутні.
Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що була відсутня передбачена Законом України “Про Національну поліцію”, підстава для зупинення транспортного засобу, оскільки в матеріалах справи міститься постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1026885 від 26.10.2023 року, згідно якої водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «MERSEDES - BENZ Е 270», державний номерний знак НОМЕР_1 в якого не працював задній правий стоп сигнал, чим порушив п. 31. 4. 7. ї. ПДР України, за що відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Тим більше, що зазначені доводи не свідчать про необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В цій частині посилання скаржника на висновки Верховного Суду викладені у адміністративній справі № 686/11314/17 не беруться судом до уваги, оскільки в цій постанові викладені інші обставини. Так, у вказаній постанові Верховним Судом надавалась оцінка повноваженням поліцейських вимагати у водія пред'явити документи передбачені п. 2.1 ПДР України з огляду на відсутність доказів порушення правил дорожнього руху.
Безпідставними, на думку апеляційного суду, є доводи захисника про те, що працівниками поліції під час складання протоколу, порушено інструкції про порядок освідчення осіб, які керуються транспортними засобами на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Так, з наданих суду матеріалів (відео) вбачається, що працівниками поліції у зв'язку із виявленням підстав вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння, останньому було озвучено ознаки сп'яніння, які у нього виявлено, роз'яснено та запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я з метою встановлення його стану. Тобто, вказану інструкцію поліцейським було дотримано, що спростовує вказані твердження апелянта про надумані ознаки сп'яніння.
Апелювання сторони захисту на те, що його довіритель від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я не відмовлявся, так як він поїхав разом із працівниками поліції, однак не зміг здати сечу для проведення аналізу, у зв'язку із фізіологічними особливостями його організму, або через переживання, є надуманими, оскільки з матеріалів справи, а саме з відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що медичним співробітником було надано останньому довгий період часу, протягом якого він повинен був здати біологічні середовища. Протягом вказаного часу ОСОБА_1 було роз'яснено, що не здача вказаного біологічного середовища буде розцінена, як відмова від проходження огляду, і відносно нього будуть складені матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Під час вказаного часу жодного тиску на нього працівники медичної установи та працівники поліції не здійснювали.
Вважаю, що дії працівника медичного закладу охорони здоров'я та працівників поліції відповідали положенням закону та були проведені з урахуванням медичної специфіки обстеження осіб на стан сп'яніння.
Міркування захисника стосовно того, що ОСОБА_1 міг здати кров чи інші біологічні зразки, однак їх ніхто не брав, є його припущенням.
Твердження про неналежність доказів, долучених до матеріалів справи, на що у своїй скарзі посилається апелянт, то такі доводи є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, на підставі показань технічних приладів, що мають функції відеозапису чи кінозйомки, іншими документами.
Під час розгляду справи апеляційним судом апелянти не навели переконливих доводів, які б свідчили про відсутність в діях правопорушника, як події, так і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищенаведене, при апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст. 268, 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене ОСОБА_1 правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом.
Керуючись ст.ст. 130, 294 КУпАП, Чернівецький апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - адвоката Андроника Б. В., залишити без задоволення, а постанову Садгірського районного суду м. Чернівців від 07 листопада 2023 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя, головуючий
Чернівецького апеляційного суду В. П. Давній