ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа № 953/953/23 (1-кс/953/8223/23) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/1437/23 Суддя доповідач ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
підозрюваної - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2023 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12023220000000136 від 02.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 303 КК України, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою відмовлено відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідувань злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12023220000000136 від 02.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 303 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 .
Згідно цієї ухвали застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту у межах строку досудового розслідування до 17 грудня 2023 року, заборонивши підозрюваній залишати жито за місцем її реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 - цілодобово за виключенням необхідності перебувати в безпечному місці в період оголошення сигналу тривоги. Також зобов'язано ОСОБА_6 протягом дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не залишати цілодобово житло за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати до слідчого СУ ГУНП в Харківській області, прокурору Харківської обласної прокуратури чи до Київського районного суду м. Харкова за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця мешкання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В апеляційній скарзі прокурору ОСОБА_8 просив скасувати зазначену ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 строком на 60 діб з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 314720 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилався на необґрунтованість та незаконність ухвали слідчого судді , у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Слідчий суддя не врахував ступінь суспільної небезпеки вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, його особи, підстав та обставин, передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України. Посилався на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а також на обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри.
22.11.2023 року до канцелярії Харківського апеляційного суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_10 , в якому він просив розглянути апеляційну скаргу без його участі, а також підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Наявність такого клопотання вочевидь свідчить про те, що прокурор був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутністю сторони, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення апеляційного розгляду без участі прокурора.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваної ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_7 , які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора та вважали ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023220000000136 від 02.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.
17.10.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 303 КК України.
19.10.2023 старший слідчий відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 303 КК України, тяжкість кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України. Обґрунтування підозри слідчий підтверджував відомостями, які наявні в: матеріалах негласних слідчих (розшукових) дій; протоколах допиту свідків.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2023 року вказане клопотання слідчого не було задоволено та обрано стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на неї певних обов'язків.
Вирішуючи питання про обрання виду запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 слідчий суддя встановив обґрунтованість оголошеної ОСОБА_6 підозри. Також визнав доведеним ризики, передбачені п.п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вважав за можливе застосувати до підозрюваної більш м'який запобіжний захід, ніж просила сторона обвинувачення, вказавши, що для запобігання встановленому під час розгляду клопотання ризику достатнім та доцільним буде застосування до підозрюваної ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме - цілодобового домашнього арешту.
Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками слідчого судді з наступних підстав.
На виконання вимог ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України", при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Під час обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, включаючи міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини й утриманців, що передбачено п.4 ч.1 ст.178 КПК.
Згідно з ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе обставини, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Відповідно до вимог пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Докази, надані суду, вказують на обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_11 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 303 КК України. Обґрунтованість підозри підтверджується зібраним по справі доказами, а саме відомостями, що містяться у: матеріалах негласних слідчих (розшукових) дій, протоколах допиту свідків. Колегія судів вважає доведеним існування ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду; а також незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Тому колегія суддів вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не забезпечить запобіганню ризиків, зазначених в клопотанні слідчого. Вказане дає достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, запобігання яким, без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є неможливим.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Отже, враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, який інкримінується підозрюваній, колегія суддів вважає, що у цьому судовому провадженні є наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Отже, враховуючи вищенаведені відомості у колегії суддів не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, якими прокурор обґрунтовує в суді апеляційної інстанції, необхідність застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою з визначенням застави, а їх доведеність об'єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи підозрюваної та обставин кримінального провадження.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від ЗО серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу) кримінального розслідування».
Поряд з цим належить врахувати те, що ОСОБА_6 , під час дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, здійснювала незаконний вплив на свідка, що об'єктивно підтверджується заявою цього свідка до правоохоронного органу, яку в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції надав прокурор.
Отже, вочевидь, такі відомості підтверджують існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що запобіжні заходи, не пов'язані із позбавленням волі, у цьому кримінальному провадженні, поза розумним сумнівом, не зможуть запобігти встановленим ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають усталеній практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини кримінального провадження, а також відомості про особу підозрюваної, яка не заміжня та не має на утриманні будь-яких осіб, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштована, що в свою чергу свідчить про відсутність постійного джерела доходу, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, колегія суддів вважає за можливе визначити заставу підозрюваній, а саме 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Застосування до ОСОБА_6 іншого, більш м'якого виду запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, з визначенням розміру застави не буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, ч.1 ст.177 КПК України.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 376, 392, 393, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И ЛА:
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2023 року скасувати.
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування - до 17 грудня 2023 року включно.
Визначити суму застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134200 (сто тридцять чотири тисячі двісті) гривень 00 копійок, яка підлягає внесенню на депозитний рахунок Харківського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів до 27 листопада 2023 року включно:
Отримувач коштів: Харківський апеляційний суд
Банк отримувача: Державна казначейська служба України
Код банку отримувача (МФО): 820172
Рахунок отримувача: UA078201720355279002000085314
Код ЄДРПОУ суду: 42261368.
У разі внесення суми застави, покласти на підозрювану ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки:
-не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-утримуватись від спілкування із іншою підозрюваною та свідками у цьому кримінальному провадженні без присутності слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та або місця роботи;
-прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи органу досудового розслідування;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, роз'яснити підозрюваній ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі не виконання покладених на неї обов'язків, застава буде звернена в дохід держави.
У разі невнесення застави до 27.11.2023 року включно підозрювана ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає поміщенню до ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді :