Справа № 351/1001/23
Номер провадження №2/351/436/23
ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року м.Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Собка В.М.
за участі секретаря - Григоращук В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів.
В обгрунтуванні позовних вимог зазначає, що рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 31.01.2023 року шлюб із відповідачем - розірвано.
Від спільного проживання у сторін по справі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , дата видачі 13.05.209 року.
Позивачка вказує, що на даний момент не працює, весь свій час приділяє вихованню дитини. Вона неодноразово зверталась до відповідача для участі у матеріальному забезпеченні дитини, але отримувала відмови.
Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, позивачка одна не може забезпечити такий рівень, тому батько, який є здоровим, працездатним, інших осіб на утриманні не має, позивач отримує дохід, його стан здоров'я дозволяє працювати, а тому позивачка просить суд стягувати з відповідача на свою користь аліменти на утримання сина у частці всіх доходів та заробітків щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення ним повноліття.
Відповідно до ч.4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Снятинського районного суду від 05.05.2023 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка в судове засідання не з'явилась.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, а тому справу слід розглянути заочно у відсутності відповідача.
Відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
У строк, визначений судом в ухвалі від 05.05.2023 року з додатковим врахуванням вимог п.3 Прикінцевих положень ЦПК України в редакції Закону України від 30 березня 2020 року №540-ХІ, а також Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року №658, відповідач відзиву на позов не подав.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволення виходячи з такого.
Судом встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , дата видачі 13.05.209 року.
Згідно рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 31.01.2023 року шлюб між сторонами - розірвано.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно вимог ч.1, ч. 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд зазначає, що обов'язок щодо утримання та виховання своїх дітей покладено на обох батьків і вони в рівній мірі зобов'язані їх утримувати до досягнення ними повноліття.
Факт відсутності у батька або матері можливості надання дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Враховуючи, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, інтереси дітей при визначенні розміру аліментів, відсутність добровільного вирішення сторонами питання участі батька в утриманні дітей, суд дійшов до переконання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Крім того, суд звертає увагу про відсутність будь-яких фактичних даних, які б свідчили про непрацездатність відповідача або його незадовільний стан здоров'я, чи наявність інших утриманців, а, відтак, давали б суду підстави вважати, що відповідач не зможе сплачувати аліменти на утримання дітей у визначеному законодавством розмірі.
Як встановлено судом ОСОБА_3 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , дата видачі 13.05.209 року, проживає та перебуває на утриманні позивачки.
Суд зауважує, що право вибору способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина. На підставі викладеного, зважаючи на те що обов'язок утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття покладений на обох батьків, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення, а тому із відповідача у користь позивачки слід стягувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у частці всіх доходів та заробітків щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення ним повноліття, починаючи з дня подачі позову, а саме із 03.05.2023.
На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам процесу, що відповідно до ч.3 ст.80 СК України розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану, та згідно із ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них, що також зазначено і у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів вбачається, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно з вимогами п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
З п.3 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.
Враховуючи те, що позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, тому суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути 1073,60 грн. судового збору в користь держави.
Відповідно до зазначеного та на підставі 180, 181, 182, 183, 185, 191, 192 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 274 ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , у частці всіх доходів та заробітків щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з дня пред'явлення позову до суду, а саме із 03.05.2023 і до досягнення ним повноліття.
У відповідності зі ст.430 ч.1 п.1 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1073,60 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий: Василь СОБКО