Справа № 192/2325/23
Провадження № 3/192/859/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2023 року суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Щербина Н.О., розглянувши в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , працює водієм ТОВ «Автопромінь», до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався, посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 29 лютого 2020 року, інші відомості суду не відомі,
за правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122-2, 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Водій ОСОБА_1 10 листопада 2023 року о 00 годин 30 хвилин в с. Вишневе по вул. Миру в районі будинку № 25 Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21093», номерний знак НОМЕР_2 і не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, чим порушив п.п. 2.4 , 8.9б Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Також водій ОСОБА_1 10 листопада 2023 року о 00 годин 30 хвилин в с. Вишневе по вул. Миру в районі будинку № 25 Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21093», номерний знак НОМЕР_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння здійснювався на місці зупинки за допомогою приладу газоаналізатор «Drager Alcotest 6810», результат якого склав 2,11 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 10 листопада 2023 року о 00 годин 30 хвилин в с. Вишневе по вул. Миру в районі будинку № 25 Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21093», номерний знак НОМЕР_2 та не впорався з керуванням і скоїв наїзд на дерево, внаслідок чого скоїв зіткнення з ним. У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 12.3 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 в суді свою вину не визнав та пояснив, що 10 листопада 2023 року його не зупиняли працівники поліції, а в кювет він з'їхав у зв'язку з тим, що були заморозки, проте автомобіль не отримував механічні пошкодження. Крім того, з результатами проведеного поліцейськими огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння він не погодився на місці, проте його незгода не була зафіксована на відео камеру. До закладу охорони здоров'я його не відвезли, а поліцейські чинили тиск на нього та змусили підписати протоколи.
Захисник - адвокат Гармаш М. Ю. подав письмові клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що матеріали справ не містять доказів про здійснення поліцейськими вимоги про зупинку транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , також не містять доказів, що автомобіль отримав механічні пошкодження, а з результатами огляду ОСОБА_1 не був згоден, проте поліцейські не доставили його до закладу охорони здоров'я, а фіксація складання протоколів взагалі не здійснювалася, що також є порушенням.
ВУ судовому засіданні адвокат Гармаш М. Ю. підтримав свої клопотання та просив закрити провадження за всіма складеними відносно ОСОБА_1 протоколами.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Підставами притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Підставами притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП є: невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Підставами притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є: керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суддя приходить до висновків про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, 124, ч. 1 ст.130 КУпАП підтверджується письмовими доказами: протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД № 299671, 299706, 299705 від 10 листопада 2023 року, з яких з'ясовані обставини вчинення адміністративних правопорушень, а саме: дата, час і місце вчинення; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , згідно яких він 09 листопада 2023 року вживав спиртні напої, а потім сів за кермо автомобіля і був помічений працівниками поліції. На їх вимогу зупинити автомобіль - не відреагував та почав тікати, в результаті чого сталася ДТП; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення, зокрема стану алкогольного сп'яніння; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння та результатом тесту № 754 газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», який склав 2,11 проміле та оглянутим суддею відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Суддя вважає, що заперечення ОСОБА_1 та його захисника в частині того, що на відео не зафіксовано вимогу поліцейського про зупинку спростовується відеозаписом, на якому видно поліцейській автомобіль з увімкненими синьо-червоними проблисковими маячками та погодження ОСОБА_1 з твердженнями поліцейських, що вони намагалися таким чином його зупинити, на що він відповів: «я просто не помітив». Також оглянутим відео спростовані заперечення проти вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП у зв'язку з тим, шо на відеозаписі видно як передні ліві двері (водійські) не зачиняються у зв'язку з їх деформацією, а про деформацію кузова автомобіля вказано в схемі місця ДТП.
Суддя не приймає посилання захисника на те, що різні транспортні засоби мають різну конфігурацію, а тому не можливість закрити двері не свідчить про їх несправність, оскільки відповідно до вимог п. 2.3 «а» ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу. Не можливість закрити водійські двері свідчить про їх механічне пошкодження.
Посилання на ту обставину, що відеозапис з нагрудних камер працівників поліції є не безперервним спростовуються тим, що на ньому зафіксовано всі обставини, які мають значення для розгляду даної категорії справ, зокрема зафіксовано факт керування особою транспортним засобом, що підтвердив сам ОСОБА_1 і в судовому засіданні та не заперечував під час відео фіксації, а також про це вказано у відповіді ГУНП в Дніпропетровській області від 27 листопада 2023 року на телефонне звернення ОСОБА_1 , який самостійно повідомив на лінію 102, що керував транспортним засобом о 01 годині 00 хвилин 10 листопада 2023 року в с. Водяне і його зупинили працівники поліції. Також на відео зафіксовано пропозицію пройти огляд на місці, на що ОСОБА_1 повідомив, що вживав спритні напої і погодився добровільно продути алкотестер та був згоден з його результатами.
Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.2.9 «а», п.2.5 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Отже, досліджені докази є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні трьох адміністративних правопорушень.
Тому, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суддя надає належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та приходить до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 поза розумним сумнівом у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ст. 124 та ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстави для закриття провадження у справі, визначені п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, про що просив захисник Бухмілера С. В. - відсутні.
Доводи ОСОБА_1 та його захисника не спростовують встановлених суддею обставин та задоволенню не підлягають.
Стосовно посилань захисника про розгляд справи за відсутності сторони обвинувачення, а саме прокурора, суддя зазначає, що у цій справі ніщо в поясненнях ОСОБА_1 чи з матеріалів справи не вказує на те, що відсутність прокурора на судовому засіданні могло б викликати обґрунтовані сумніви щодо об'єктивної неупередженості судді чи іншим чином вплинути на справедливість провадження.
ОСОБА_1 та його захисник відводи судді не заявляли, а про таке право були повідомлені до початку розгляду протоколів. Участь захисника була забезпечена в режимі відеоконференції з використанням адвокатом власних технічних засобів, а тому право на захист ОСОБА_1 було достатнім чином забезпечене.
Під час розгляду протоколів суддею не змінювалася сукупність доказів на шкоду заявнику, нові викривальні докази з власної ініціативи судді не долучалися, за власною ініціативою судді не змінювався обсяг обвинувачення, який містяться в протоколах про адміністративні правопорушення.
Оскільки ОСОБА_1 самостійно телефонував на лінію 102 після складання протоколів, після чого скористався послугами захисника, ознайомився з матеріалами справи, в тому числі з відеозаписами, а розгляд справи було відкладено за клопотанням його захисника саме для надання часу для підготовки до захисту, та мав достатньо часу для підготовки свого захисту, тому суддя вважає, що ОСОБА_1 мав повну можливість підготувати свій захист, і немає жодних ознак того, що існувала будь-яка проблема з тим, щоб він був належним чином поінформований про характер і причину обвинувачення проти нього. Йому було надано достатній час і умови для підготовки свого захисту від звинувачень, сформульованих у протоколах про адміністративні правопорушення.
Тому всі заперечення захисника, викладені в клопотаннях про закриття провадження спростовуються дослідженими матеріалами справи та поясненнями самого ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Частиною 2 статті 36 КУпАП передбачено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи вищевикладене, характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, який вчинив правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122-2, 124, ч. 1 ст.130 КУпАП, чим допустив грубе порушення Правил дорожнього руху України, що підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення, офіційно працевлаштований водієм, до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався, свою вину не визнав, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за потрібне накласти адміністративне стягнення, відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40? КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується, особою, на яку покладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 24, 32, 36, 122-2, 124, ч. 1 ст.130, ст. ст. 283, 284, 294 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок судового збору.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги особою протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Суддя Н. О. Щербина