ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" листопада 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/585/23
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.
розглянувши позовну заяву Хустської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Горінчівської сільської ради, с. Горінчово, Хустського району
та Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород
до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії "Хустського лісового дослідного господарства" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
про стягнення суми 90 880,08 грн.
За участю представників:
прокурор - Черненко Світлана Сергіївна, службове посвідчення № 069349 від 01 березня 2023 року
від позивача (Горінчівської сільської ради) - не з'явився
від позивача (Державної екологічної інспекції у Закарпатській області) - Данч Наталія Орестівна, виписка з ЄДР
від відповідача - не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі Горінчівської сільської ради, с. Горінчово, Хустського району та Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород до філії "Хустського лісового дослідного господарства" Державного спеціалі зованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення суми 90 880,08 грн. збитків за порушення лісового законодавства.
Ухвалою суду від 28.06.2023 р. прийнято справу №907585/23 до провадження. Розгляд прийнято здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29 серпня 2023 року.
Ухвалою суду від 29.08.2023 року відкладено підготовче засідання на 26.09.2023 року.
Ухвалою суду від 26.09.2023 року відкладено підготовче засідання на 24.10.2023 року.
Ухвалою суду від 24.10.2023 р. відкладено підготовче засідання 16 листопада 2023 р.
25.10.2023 р. на електронну адресу суду від представника відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог та розстрочення виконання рішення суду.
В обґрунтування поданої заяви, представник відповідача вказує на визнання позову та на скрутне матеріальне становище відповідача. У зв'язку з чим з метою належного виконання рішення суду просить розстрочити сплату суми завданої шкоди терміном на 6 місяців.
Прокурор заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Разом з тим, щодо розстрочення виконання рішення суду не заперечує.
Позивач - 1 Горінчівська сільська рада, с. Горінчово, Хустського району, явку уповноваженого представника в засідання суду не забезпечила, про причини неявки не повідомила. Письмово викладеної позиції по суті спору не подано.
Представник позивача - 2 Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, присутній в судовому засіданні, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Пунктом 3 ст. 185 ГПК України передбачено, що результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 16.11.2023 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
У відповідності до положень Статуту ДП «Хустське ЛДГ», затвердженого Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №146 від 11.03.2019, підприємство створене, зокрема, з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
Разом з тим, на даний час ДГІ «Хустське ЛДГ» припинене шляхом реорганізації, а саме приєднання до державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі - ДСГІІ «Ліси України»), шо підтверджується наказом Державного агентства лісових ресурсів України №876 від 28.10.2022.
Хустською окружною прокуратурою Закарпатської області у ході реалізації представницьких повноважень опрацьовано матеріали кримінального провадження №12022071050000090 від 10.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 246 КК України.
За доводами прокурора в ході вивчення вказаних матеріалів кримінального провадження встановлено, що відповідачем було порушено вимоги щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, а саме не здійснено комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів, запобіганню незаконних порубок. 'Гак, 03.03.2022 майстром лісу Березівського лісництва державного підприємства «Хустське лісове дослідне господарство» (далі - Дії «Хустське ЛДГ») при виконанні службових обов'язків виявлено незаконну рубку деревини у кварталі 23 виділі 43 вказаного лісництва.
Згідно з актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 03.03.2022 виявлено незаконні рубки 22 сироростучих дерев породи «бук» та 2 сироростучих дерев породи «береза» у кварталі 23 виділі 43 Березівського лісництва ДП «Хустське ЛДГ».
Відповідно до розрахунку, проведеного Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 .№665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу та ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» незаконними рубками у кварталі 23 виділі 43 Березівського лісництва ДИ «Хустське ЛДГ» заподіяно шкоду на суму 90880,08 грн.
Частинами 1-3 статті 1 Лісового кодексу України встановлено, що ліс - тип природних комплексів (екосистема), в якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані в своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.
Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Земельні відносини, що виникають при використанні, зокрема, лісів регулюються приписами Земельного кодексу, а також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (ч.2 ст. 3 ЗК України).
За основним цільовим призначенням ЗК України передбачає виділення в окрему категорію земель лісогосподарського призначення (п. «е» ч. 1 ст. 19 ЗК України).
До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (ст. 5 ЛК України).
Водночас, у ч.2 ст.5 ЛК України передбачено, що правовий режим земель лісогосподарського призначення визначається нормами земельного законодавства.
Отже, застосування норм земельного та лісового законодавства при визначенні правового режиму земель лісогосподарського призначення має базуватися на пріоритетності норм земельного законодавства перед нормами лісового законодавства, а не навпаки.
Оскільки земельна ділянка й права на неї на землях лісогосподарського призначення є об'єктом земельних правовідносин, то суб'єктний склад і зміст таких правовідносин мають визначатися згідно з нормами земельного законодавства в поєднанні з нормами лісового законодавства в частині використання та охорони лісового фонду.
Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (п. «б» ч. 1 ст. 164 ЗК України).
Отже, однією з основних особливостей правового режиму земель лісогосподарського призначення є нерозривний зв'язок їх використання з лісокористуванням.
Відповідно до статей 16 та 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. В постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень.
Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
Статтею 63, п.5 статті 64 Лісового кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає в здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Згідно частин 1 та 5 статті 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
Охорону і захист лісів на території України здійснюють зокрема лісова охорона постійних лісокористувачів і власників лісів (стаття 89 Лісового кодексу України).
Статтею 93 Лісового кодексу України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є забезпечення реалізації державної політики в сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; забезпечення додержання лісового законодавства органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами; забезпечення додержання лісового законодавства власниками лісів, постійними і тимчасовими лісокористувачами; запобігання порушенням законодавства в сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
У той же час, відповідачем подано заяву про визнання позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, що підтверджують викладені в позові обставини, а також прийняте судом визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню повністю.
Судом було дотримано приписи ч. 2 ст. 191 ГПК України щодо перевірки повноважень на визнання позову представником відповідача, а також з огляду на їх нез'явлення до судового засідання та висловлене відповідачами прохання здійснювати розгляд справи без участі повноважного представника, суд наголошує на наслідках відповідної процесуальної дії, як визнання позову.
Відповідно до ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Разом з тим, враховуючи майнові інтереси сторін, з метою виконання рішення суду, суд дійшов висновку про задоволення заяви відповідача про розстрочення рішення суду.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
В той же час, статтею 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено особливий порядок розподілу судових витрат, зокрема, у випадку визнання відповідачем позову.
Так, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічну норму містить і частина 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин, суд покладає судові витрати на відповідача в розмірі 50% сплаченого позивачем судового збору.
Інша ж частина судового збору підлягає поверненню за клопотанням особи, яка його сплатила, тобто прокуратури, за ухвалою суду (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 191, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст.231, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Хустське лісове дослідне господарство» (90400, вул. Сливова, 34, м. Хуст, Хустський район, код ЄДРПОУ - 44768034) шкоду у сумі 90 880,08 грн. (дев'яносто тисяч вісімсот вісімдесят гривень 08 коп.) завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, до спеціального фонду місцевого бюджету Горінчівської сільської ради (90430, вул. Незалежності, 152а, с. Горінчово, Хустський район, код ЄДРПОУ 04350004, Казначейська служба України, м. Київ, номер рахунку UA 81899990333109331000007487 з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів.
3. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Закарпатської області про стягнення шкоди за порушення лісового законодавства в розмірі 90 880,08 грн. (дев'яносто тисяч вісімсот вісімдесят гривень 08 коп.) з державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Хустське лісове дослідне господарство» (90400, вул. Сливова, 34, м. Хуст, Хустський район, код ЄДРПОУ - 44768034) терміном на 6 місяців шляхом сплати щомісячно не пізніше 25 числа кожного місяця по 15 146,68 грн., а саме:.
- не пізніше 25 листопада 2023 року - 15 146,68 грн.;
- не пізніше 25 грудня 2023 року - 15 146,68 грн.;
- не пізніше 25 січня 2024 року - 15 146,68 грн.;
- не пізніше 25 лютого 2024 року - 15 146,68 грн.;
- не пізніше 25 березня 2024 року - 15 146,68 грн.;
- не пізніше 25 квітня 2024 року - 15 146,68 грн.
4. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Хустське лісове дослідне господарство» (90400, вул. Сливова, 34, м. Хуст, Хустський район, код ЄДРПОУ - 44768034) Закарпатської обласної прокуратури (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, код ЄДРПОУ 02909967) суму 1 342,00 грн. (тисячу триста сорок дві гривні 00 коп.) у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 01.12.2023
Суддя О.Ф. Ремецькі