П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/9/23
Перша інстанція: суддя Мороз А. О.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Шеметенко Л.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2023р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності; визнання протиправними та скасування наказів; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2023р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Держпродспоживслужби, ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців територіальних органів Держпродспоживслужби, які займають посади державної служби категорії «Б» - начальників головних управлінь Держпродспоживслужби в областях, м.Києвi та міжрегіональних головних управлінь Держпродспоживслужби на державному кордоні, а також державних службовців, на яких покладено виконання обов'язків начальників територіальних органів Держпродспоживслужби у 2022 році, що затверджений наказом Держпродспоживслужби від 1 грудня 2022р. №632-к в частині визначення результатів виконання завдань начальником ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Держпродспоживслужби від 1 грудня 2022р. №632-к в частині затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності начальника ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Держпродспоживслужби від 2 грудня 2022р. №637-к (зі змінами внесеними наказом Держпродспоживслужби від 12 грудня 2022 р. № 675-к) «Про звільнення ОСОБА_1 » з посади начальника ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатностi, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність, у зв'язку з отриманням ним негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, відповідно до п.3 ч.1 ст.87 ЗУ «Про державну службу»;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність;
- стягнути з ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом т.в.о. Голови Держпродспоживслужби від 1.12.2022р. №632-к затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 з негативною оцінкою. Виставлені бали свідчать про необ'єктивність та упередженість при оцінюванні, у зв'язку з чим виставлені з порушенням норм Порядку №640. Крім того, обґрунтування негативної оцінки носить формальний характер, не містить конкретних фактів, які б свідчили про невиконання ним завдань.
У зв'язку з незгодою зі спірними наказами виникла необхідність звернення до суду з даним позовом.
Миколаївський окружний адміністративний суд від 9 серпня 2023р. своїм рішенням відмовив у задоволенні позовних вимог.
Не погодившись із даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування рішення суду та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 погодився із визначеними йому завданнями, жодних скарг чи зауважень або заперечень щодо їх змісту чи строків виконання не подавав, вчиняв дії на їх виконання, а тому висновок про результати оцінювання позивача можна вважати правомірним. Відповідач навів обґрунтоване, достатнє та зрозуміле пояснення негативної оцінки за кожне з завдань.
Також суд зауважив, що визначення та виставлення оцінки за виконані завдання є дискреційними повноваженням керівника відповідного державного органу.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування обставин по справі та належної оцінки доказів, допустив невірне застосування норм матеріального права та порушив норми процесуального права.
За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про задоволення позову, з наступних підстав.
Так, з матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 обіймав посаду начальника ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області.
16.02.2022р. ОСОБА_1 визначено завдання і ключові показники результативності ефективності та якості службової діяльності на 2022 рік, а саме: 1) організація ефективної роботи ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області, 2) впровадження цифровізації/діджиталізації процесів та послуг; 3) забезпечення здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про безпечність та якість харчових продуктів та санітарного законодавства при організації харчування в закладах освіти; 4) реалізація державної політики з контролю за цінами та ринкового нагляду.
1.12.2022р. наказом №632-к Держпродспоживслужби «Про затвердження висновків оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2022 році» затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців територіальних органів Держпродспоживслужби, які займають посади державної служби категорії «Б».
Згідно витягу із висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_2 отримав негативну оцінку (а.с.15).
2.12.2022р. наказом №637-к Держпродспоживслужби позивача звільнено з посади начальника ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області з 5.12.2022р. у зв'язку з отриманням ним негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, відповідно до п.3 ч.1 ст.87 ЗУ «Про державну службу».
12.12.2022р. наказом №675-к Держпродспоживслужби внесено зміни до вищевказаного наказу, а саме слова та цифри « 5 грудня 2022р.» замінено словами «в перший робочий день, наступний за день закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність».
Не погодившись із даними наказами, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади державної служби визначає ЗУ «Про державну службу» від 10 грудня 2015р. №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до ч.1 ст.44 Закону №889-VIII результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар'єри.
Частиною п'ятою ст.44 Закону №889-VIII передбачено, що за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
Постановою КМУ від 23.08.2017р. №640 (у редакції постанови КМУ від 10.07.2019р. №591) затверджено Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - Порядок№640).
Згідно з п.3 Порядку №640 оцінювання проводиться з дотриманням принципів об'єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.
Пунктом 9 Порядку №640 передбачено, що оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).
Відповідно до п.37 Порядку №640 для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду.
Пунктом 39 Порядку №640 передбачено, що оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі відповідно до абз.1 п.9-1 цього Порядку (у разі його подання державним службовцем).
Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В”, за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування. Безпосередній керівник разом з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього балу за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 5.
Додатком 4 до Порядку №640 затверджені Критерії визначення балів, відповідно до яких: - оцінка « 0» виставляється якщо завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції.
- оцінка « 1» виставляється, якщо завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов'язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо;
- оцінка « 2» виставляється, якщо завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо);
- оцінка « 3» виставляється якщо завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки;
- оцінка « 4» виставляється якщо завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів, процесів, процедур, заходів або їх удосконалення. Пройдено професійне навчання відповідно до індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетентності/індивідуальної програми професійного розвитку, за результатами якого нараховано не менше ніж 0,4 кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС).
Згідно з ч.6 ст.44 Закону №889-VIII у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється зі служби відповідно до п.3 ч.1 ст.87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).
Право державного службовця оскаржити висновок про негативну оцінку передбачено п.47 Порядку № 640.
За змістом п.49-50 Порядку №640, висновок скасовується суб'єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.
У разі прийняття рішення про скасування висновку в частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця щодо цього державного службовця повторно проводяться такі етапи оцінювання: визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).
Зазначені етапи оцінювання проводяться: не пізніше двох тижнів після прийняття рішення про скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В”, у порядку, передбаченому пунктами 37 - 41 цього Порядку.
Відповідно до ч.1 ст.235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що негативна, позитивна або відмінна оцінка за результатами оцінювання має бути обґрунтована.
У постанові від 30.09.2020р. у справі №560/1764/19 Верховний Суд, аналізуючи положення ст.44 Закону №889-VIII у взаємозв'язку з п.39 Порядку №640, дійшов висновку, що негативні оцінки із виставленням балу "0", "2" мають бути обґрунтовані в розрізі поставлених завдань і ключових показників. Виставлення відповідних балів без такого обґрунтування окремо по завданнях не може свідчити про об'єктивність оцінки роботи державного службовця. За відсутності відповідних обґрунтувань неможливо встановити достовірність виставлення середнього балу.
Критерії оцінювання не можуть підміняти обов'язок суб'єкта оцінювання навести відповідні обґрунтування щодо виставлених державному службовцю балів, адже не є тотожними поняттями. Так, критерії - це загальні норми та вимоги, за наявності яких завдання уважається виконаним/частково виконаним/не виконаним, а обґрунтування балів - це фактичні обставини, які суб'єкт оцінювання повинен навести на підтвердження виставлення конкретного балу.
Необхідність належного обґрунтування виставлених державному службовцю балів за результатами оцінювання службової діяльності передбачена наслідками, які може потягнути за собою недостатня їхня кількість.
Водночас у постанові від 21.04.2021р. у справі №480/4987/19 Верховний Суд сформував правову позицію, яка полягає у тому, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставленні балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку, який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку.
Розвиваючи цю правову позицію в частині змісту та обсягу відповідного обґрунтування, Верховний Суд у постанові від 26.01.2023р. у справі №140/318/21 зазначив, що обґрунтування балів за виконані завдання не може зводитися до цитування повністю чи частково критеріїв їхнього визначення, установлених додатком 5 до Порядку.
Як убачається з матеріалів справи, на обґрунтування виставлених оцінок відповідач зазначив, що завдання 1,2,3 позивачем виконані, але під час їх виконання позивач проявив низьку самостійність, потребував нагадування і високої міри контролю з боку керівництва, завдання 4 виконано своєчасно, результат можливо використати в роботі, робота проведена ефективно.
Судова колегія зауважує, що на обґрунтування виставлених позивачеві балів відповідачем лише процитовано критерії визначення таких балів, що наведені у додатку 5 до Порядку №640, без зазначення фактичних обставин, які б відповідали вказаним критеріям.
Отже, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30.09.2020р. у справі №560/1764/19, від 21.04.2021р. у справі №480/4987/19, від 26.01.2023р. у справі №140/318/21, висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача не можна вважати обґрунтованим, адже відповідач застосував формальний підхід щодо наведення обґрунтування виставлених ОСОБА_1 балів по кожному із чотирьох завдань, обмежившись лише цитуванням критеріїв, визначених додатком 5 до Порядку №640.
Щодо висновку суду першої інстанцій про те, що визначення результатів службової діяльності державного службовця є дискреційними повноваженнями відповідного керівника, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 17.11.2021р. у справі №320/425/21р. та від 14.07.2022р. у справі №440/99/21, висловлював позицію щодо меж свободи розсуду керівника у процедурі оцінювання результатів службової діяльності, яка полягає у тому, що суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб'єктом оцінювання балів і перебирати на себе дискреційні повноваження суб'єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Порядку.
Отже, суд не може на власний розсуд визначати бали, які мав отримати державний службовець за виконання того чи іншого завдання, а також наводити власне обґрунтування виставленим балам.
При цьому, адміністративний суд, відповідно до положень ч.2 ст.2 КАС України, повинен перевірити та надати юридичну оцінку відповідності принципам проведеної адміністративної процедури щодо оцінювання та результатів оцінювання з критеріями оцінювання.
Таким чином, не заперечуючи наявність у суб'єкта оцінювання дискреційних повноважень щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, суд апеляційної інстанції зазначає, що така дискреція не може бути свавільною, а повинна ґрунтуватися на приписах закону.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їхня обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Отже, результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 повинні містити належні та достатні обґрунтування, які б дозволяли встановити фактичні підстави виставлення того чи іншого балу державному службовцю, а не формальне цитування критеріїв виставлення балів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.01.2023р. у справі №140/318/21.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем у порушення положень ст.44 Закону №889-VIII та Порядку №640 не наведено обґрунтування виставлених ОСОБА_1 балів за виконання завдань і ключових показників під час оцінювання його службової діяльності за 2022 рік, а тому висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця - начальника ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області ОСОБА_1 за 2022 рік у частині застосування до останнього негативної оцінки не відповідає критерію обґрунтованості, визначеного ч.2 ст.2 КАС України.
Крім того, судова колегія зазначає, що факт погодження позивача із визначеними завданнями, відсутності скарг чи зауважень щодо змісту завдань не є фактором, який впливає на обґрунтованість балів під час визначення результатів службової діяльності ОСОБА_1 , а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку в цій частині.
Приписами ст.235 КЗпП України на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з'ясування того, що звільнення працівника відбулось незаконно, покладається обов'язок поновлення такого працівника на попередній роботі.
Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту прав, ніж зазначений в частині першій ст.235 КЗпП України, а отже, установивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 звільнено на підставі протиправного висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця - начальника ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області ОСОБА_1 за 2022 рік, який затверджений наказом №632-к Держпродспоживслужби від 1.12.2022р., то, відповідно, наказ №637-к Держпродспоживслужби від 2.12.2022р. (зі змінами внесеними наказом №675-к Держпродспоживслужби від 12.12.2022р.) про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області є також протиправними і підлягають скасуванню.
З урахуванням викладеного, судова колегія зазначає, що висновки суду першої інстанції про законність оскаржуваних наказів ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.
Щодо питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Постановою КМУ від 8.02.1995р. №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).
Відповідно до п.2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Судова колегія зазначає, що у зв'язку з тим, що матеріали справи не містять відомостей щодо точної дати звільнення, позивач також не вказав про це в позові, суд немає можливості розрахувати середній заробіток за час вимушеного прогулу, а тому покладає обов'язок здійснити даний розрахунок на ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області при вирішенні питання про поновлення ОСОБА_1 на роботі.
Отже, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, наказ Держпродспоживслужби від 1.12.2022р. №632-к, наказ Держпродспоживслужби від 2.12.2022р. №637-к (зі змінами внесеними наказом Держпродспоживслужби від 12.12.2022р. №675-к) підлягають скасуванню, а позивачу при винесенні рішення про поновлення на роботі має бути виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Відтак, суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків при прийнятті рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки не в повній мірі дослідив обставини даної справи.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції не можна вважати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.311,315,317,322 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2023р. скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області.
Визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців територіальних органів Держпродспоживслужби, які займають посади державної служби категорії “Б” - начальників головних управлінь Держпродспоживслужби в областях, м. Києвi та міжрегіональних головних управлінь Держпродспоживслужби на державному кордоні, а також державних службовців, на яких покладено виконання обов'язків начальників територіальних органів Держпродспоживслужби у 2022 році, що затверджений наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 1 грудня 2022р. №632-к в частині визначення результатів виконання завдань начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області ОСОБА_1 ..
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 1 грудня 2022р. №632-к в частині затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області ОСОБА_1 ..
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 2 грудня 2022р. №637-к (зі змінами внесеними наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 12 грудня 2022 р. № 675-к) “Про звільнення ОСОБА_1 ” з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність, у зв'язку з отриманням ним негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, відповідно до п.3 ч.1 ст.87 Закону України “Про державну службу”.
Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність.
Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту отримання.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко