ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 р. Справа № 520/9361/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 (ухвалене суддею Заічко О.В.) по справі № 520/9361/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив: скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 204750012668 від 20.03.2023 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV" від 09.07.2003; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV" від 09.07.2003, на підставі трудової книги НОМЕР_1 , військового квитка НОМЕР_2 , уточнюючої довідки № 27/67 від 09.06.2022; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 період його роботи за професією машиніст електропоїзду (метрополітену) з 04.12.1995 по 16.01.2003 та з 17.01.2003 по 24.06.2006; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 зарахувати до загального стажу періоди його роботи з 10.07.1992 по 10.06.1993, з 10.06.1993 по 25.08.1994, з 26.01.1995 по 20.11.1995, з 30.11.1995 по 04.12.1995 та період проходження ним військової служби з 05.07.1990 по 29.05.1992; допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати заборгованості з виплати пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 року позовні вимоги задоволені частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 204750012668 від 20.03.2023 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 ОСОБА_1 , відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV" від 09.07.2003; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.06.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду у даній справі; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про пенсійне забезпечення", Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює машиністом електропоїзда (метрополітену) з 04.12.1995 по 16.01.2003 та з 17.01.2003 по теперішній час на Комунальному підприємстві «Харківський метрополітен».
10.06.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пільгової пенсії.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 204750012668 від 16.06.2022 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, оскільки до пільгового стажу не зараховано період роботи згідно з довідкою № 08-28/104 від 14.02.2022, оскільки довідка не відповідає Додатку 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 637 від 12.08.1993, також до загального страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_3 , так як трудова книжка заповнена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (зазначена неповна дата народження), та період проходження військової служби згідно з військовим квитком НОМЕР_2 , оскільки дата початку військової служби дописана.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2022, яке набрало законної сили 10.01.2023, встановлено, що підставою для призначення пенсії позивачу є відповідний стаж роботи, який підтверджується записами трудової книжки та військовим квитком, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні зазначених документів, у зв'язку з чим, судом визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 204750012668 від 16.06.2022 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV" від 09.07.2003 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.06.2022 про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду у даній справі.
На виконання вищезазначеного рішення суду, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 204750012668 від 20.03.2023 заявнику відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку із тим, що до пільгового стажу не зараховано період роботи, згідно з довідкою № 08-28/104 від 14.02.2022, оскільки довідка не відповідає Додатку 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 637 від 12.08.1993, який передбачає на пільговій довідці підпис керивника.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що для ефективного захисту прав позивача, необхідно вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.06.2022 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду у даній справі.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 №1788-XII (в подальшому - Закон №1788-XII), громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (в подальшому - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 за № 162 затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (додається).
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.1994 за № 773 внесені зміни і доповнення до Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме підпункт "а" підрозділу 1 розділу XXI "Транспорт" після позиції 1200100а-12180 доповнено позицією 1200100а-14409 такого змісту: "1200100а-14409 Машиністи електропоїздів метрополітену".
В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 за № 36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком пільгових умовах": а) затверджені: Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; б) визнані такими, що втратили чинність: Постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 за № 162 та Постанова Кабінету Міністрів України від 15.11.1994 за № 773.
До Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 за № 36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах”, позиція “Машиністи електропоїздів метрополітену" не внесена.
Саме з відсутністю професії "Машиніст електропоїздів метрополітену" у Списку № 1, затвердженому в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 за № 36, відповідач пов'язує втрату позивачем права на врахування стажу його роботи машиністом електропоїзду метрополітену як пільгового для призначення пенсії за Списком № 1 з 2003 року.
Відповідно до рішення Національної служби посередництва і примирення від 11.07.2005 за № 05-07-05 "Про колективний трудовий спір між машиністами електропоїздів метрополітенів України та Кабінетом Міністрів України" Кабінету Міністрів України рекомендовано виконати пункт 1 рішення примирної комісії по вирішенню колективного трудового спору між машиністами електропоїздів метрополітенів України та Кабінетом Міністрів України від 10.02.2005 року: "1. Задовольнити вимогу машиністів електропоїздів метрополітенів України: "відновити професію "машиніст електропоїздів метрополітену" в Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року за № 36".
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2006 за № 276 внесені зміни до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Підрозділ "Транспортні послуги" зазначеного Списку доповнено позицією - "Машиністи електропоїздів (метрополітену)".
До 01.04.2006 Міністерству транспорту та зв'язку разом з Міністерством охорони здоров'я запропоновано розробити методику проведення атестації робочих місць за умовами праці машиністів електропоїздів (метрополітену). А також забезпечити проведення атестації робочих місць за умовами праці машиністів електропоїздів (метрополітену) Державних підприємств "Дніпропетровський метрополітен" і "Харківський метрополітен", а разом з Київською міськдержадміністрацією - на Комунальному підприємстві "Київській метрополітен" і подати Мінпраці та соціальної політики до 01.07.2006.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом № 383 від 18.11.2005 Міністерства праці та соціальної політики України при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Таким чином, судовим розглядом встановлено, що оскільки Постановою Кабінету Міністрів № 36 від 16.01.2003 (зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2006, № 276) робота машиністом електропоїзду (метрополітену) віднесена до Списку № 1, то позивач працював за професією та в умовах праці, що віднесені до Списку № 1.
Разом з цим до пільгового стажу позивача зараховується весь період роботи на посаді машиніста електропоїзда (метрополітену) незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судовим розглядом встановлено, що згідно із записами трудової книжки НОМЕР_3 позивача, у ній наявні усі необхідні відомості про роботу позивача на посаді машиніста електропоїзду метрополітену з 04.12.1995 по 16.01.2003 та з 17.01.2003 по 24.06.2006, що підтверджує право працівника на врахування відповідного пільгового стажу роботи для призначення пенсії за Списком № 1. Також копією трудової книжки НОМЕР_3 , довідкою від 14.02.2022 № 08-28/104, наказами про проведення атестації від 1994, 1997, 1999 роки, картками умов праці машиніста електропоїзда (метрополітену) за 2003, 2013 роки, видані КП “ХМ, підтверджується, що позивач працював повний робочий день за професією машиніст електропоїзда (метрополітену) з 04.12.1995 по 16.01.2003 та з 17.01.2003 по 24.06.2006.
На виконання п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці № 442, КП “Харківський метрополітен”, проводило атестації робочих місць машиністів електропоїздів метрополітену. За результатами атестацій робочих місць за умовами праці, проведених КП “Харківський метрополітен” у 2003, 2008, 2013 роках, машиністам електропоїздів метрополітену не було підтверджено пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1.
Так, на КП “Харківський метрополітен” атестація робочого місця проводилася в 1994 році, за наслідками чого було видано Наказ Харківського метрополітену від 24.11.1994 за № 129 “Про затвердження пільг та компенсацій робітникам метрополітену за результатами атестації робочих місць за умовами праці”.
В подальшому атестація проводилась в 1996-1997 роках, за її наслідками видано Наказ Харківського метрополітену № 51 від 09.04.1997 “Про затвердження пільг та компенсацій робітникам метрополітену за результатами атестації робочих місць за умовами праці”, яким внесені зміни та доповнення до Наказу від 24.11.1994 за № 129.
Також повторна атестація робочих місць проводилась в 1999 році, за її наслідками видано Наказ Харківського метрополітену № 214 від 07.12.1999 року “Про затвердження пільг та компенсацій робітникам метрополітену за результатами атестації робочих місць, проведеної в 1999 році”.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання Постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими Постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 за № 41.
Відповідно до п. 4 цього Порядку та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Згідно із п. 4.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 за № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
З наведеного слідує, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Відповідно до Роз'яснень про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 року № 205, в окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв'язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об'єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Таким чином атестація має проводитися у, передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації, строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Разом з цим, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Основна ж мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 352/547/16-а, від 10.07.2018 у справі № 227/545/17 та від 10.06.2019 у справі № 559/150/17. Таку ж правову позицію викладено й Великою Палатою Верховного Суду в аналогічній справі в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а.
Судовим розглядом встановлено, що первинна атестація робочого місця позивача проводилась в 1994 році, за наслідками чого видано Наказ Харківського метрополітену від 24.11.1994 за № 129 "Про затвердження пільг та компенсацій робітникам метрополітену за результатами атестації робочих місць за умовами праці".
В подальшому атестація проводилась в 1996-1997 роках, за її наслідками видано Наказ Харківського метрополітену № 51 від 09.04.1997 "Про затвердження пільг та компенсацій робітникам метрополітену за результатами атестації робочих місць за умовами праці", яким внесені зміни та доповнення до Наказу від 24.11.1994 за № 129.
В 1999 році також проводилась атестація робочих місць, за результатами її проведення видано Наказ Харківського метрополітену № 214 від 07.12.1999 "Про затвердження пільг та компенсацій робітникам метрополітену за результатами атестації робочих місць, проведеної в 1999 році".
Щодо атестацій робочих місць, проведених КП “Харківський метрополітен” у 2003, 2008, 2013 роках відповідно до Порядку № 442, колегія суддів зазначає наступне.
Карта умов праці є одним із основних документів атестації робочих місць, складання якої передбачено пунктом 2.3 "Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці", затверджених Постановою Міністерства праці України від 01.09.1992, № 41.
Карта умов праці - це документ, що узагальнює результати атестації робочих місць за умовами праці, яка оформлюється атестаційною комісією після проведення атестованою лабораторією гігієнічних досліджень.
Так, судом установлено, що станом на 2003 та 2008 роки у КП "Харківський метрополітен" оформлені картки умов праці, у яких зафіксовано, що:
- станом на 2003 рік: по показникам робоче місце слід вважати з шкідливими умовами праці з постійною роботою у тунелі без природного освітлення, що відповідає показникам Списка № 2, п. 1. Зазначено, що діючі умови праці машиніста електропоїзду метрополітену - Список № 1. Робоче місце має в наявності 1 фактор 1 ступеня, 1 фактор 2 ступеня, 1 фактор 3 ступеня. По показникам робоче місце слід вважати з шкідливими умовами праці з постійною роботою у тунелі без природного освітлення. За результатами атестації станом на 2003, позивачу надані пільги та компенсації, які надаються працівникам, що працюють в особливо шкідливих умовах праці, робота в яких дає право на призначення пенсії за Списком № 1, а саме: надбавка за умови праці 16 % та додаткові дні відпустки (7 днів) за кількість відпрацьованих днів за ОШУП-1 (особливо шкідливі умови праці за Списком № 1);
- станом на 2008 рік: по показникам робоче машиніста електропоїзду (метрополітену) належить вважати з особливими, особливо шкідливими та важкими умовами праці, що відповідає показникам Списку № 2, п. 2. Зазначено, що діючі умови праці машиніста електропоїзду метрополітену - Список № 1. Умови і характер праці відноситься до ІІІ класу 2 ступеня шкідливих та небезпечних умов праці, що вказує на невідповідність робочого місця вимогам "Гігієнічної класифікації праці…" № 4137-86. По показникам робоче місце машиніста електропоїзду (метрополітену) належить вважати з особливими, особливо шкідливими та важкими умовами праці.
Наказом ДП "Харківський метрополітен" (правонаступник КП "Харківський метрополітен") від 08.04.2004 за № 124 затверджені пільги і компенсації машиністам електропоїздів метрополітену за результатами атестації робочих місць проведеної у 2003, а саме збережено за машиністами електропоїздів метрополітену діючі пільги і компенсації за роботу у несприятливих умовах праці: доплати до тарифних ставок - 16 %, додаткові відпустки за особливий характер роботи - 7 календарних днів, скорочений робочий час - 36 годин за тиждень.
Також не заперечується та обставина, що позивачу надавалися пільги та компенсації, які передбачені для працівників, що працюють в особливо шкідливих умовах праці, робота в яких дає право на призначення пенсії за Списком № 1, а саме, виплачувалася надбавка за умови праці 16 % та надавалися додаткові дні відпустки (7 днів), за позивачем збережена відпустка за шкідливі умови та особливий характер праці та виплачувалася надбавка за умови праці.
Із урахуванням вищезазначених обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що умови праці, в яких працював позивач, не змінювались з моменту проведення атестації у 1999 році, зокрема, умови і характер праці під час проведення атестацій в 1999, 2003, 2008, 2013 роках, через що позивач весь час працював за професією та в умовах праці, що віднесені до Списку № 1.
Також слід урахувати, що п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992, № 442 "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" передбачено: результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Пропозиції щодо внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, готуються Держпраці на підставі обґрунтованих та погоджених із МОЗ клопотань заінтересованих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, узгоджених із всеукраїнськими галузевими профспілками та об'єднаннями роботодавців, і подаються Мінсоцполітики до Кабінету Міністрів України.
Одночасно суд зазначає, що відповідачем не надано доказів внесення змін до Списку № 1, а тому підстави для не врахування пільгового стажу при призначенні /перерахунку пенсії позивачу відсутні.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 2040/6395/18.
Із урахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що період роботи позивача машиністом електропоїзда метрополітену на КП "Харківський метрополітен" з 04.12.1995 по 16.01.2003 та з 17.01.2003 по 24.06.2006 підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 1, у зв'язку з чим рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 204750012668 від 20.03.2023 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, є протиправним та не обгрунтованим.
Щодо зарахування до загального трудового стажу періоду роботи позивача з 10.07.1992 по 10.06.1993, з 10.06.1993 по 25.08.1994, з 26.01.1995 по 20.11.1995, з 30.11.1995 по 04.12.1995 та період проходження ним військової служби з 05.07.1990 по 29.05.1992, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Дані трудової книжки - основного документа, що підтверджує стаж, містять відомості про роботу позивача на посаді машиніста електропоїзду метрополітену. Між тим, відповідач не проаналізував наданий пакет документів належним чином.
Згідно із ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, пенсійний орган у силу діючого законодавства наділений повноваженнями вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (в подальшому - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58 (в подальшому - Інструкція) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні або неточні записи про період роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про період роботи.
Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній орган Пенсійного Фонду має право обчислити трудовий стаж на підставі даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також інших первинних документів (довідок, виписок із наказів, особових рахунків і відомостей на видачу заробітної плати, посвідчень, характеристик, письмових трудових договорів та угод з відмітками про їх виконання, та ін.).
Обов'язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 "Про трудові книжки працівників", відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Неточність у записах у трудовій книжці не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу, або взагалі стати відмовою у призначенні пенсії позивачу, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.
Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Також, згідно із п.п. "к" п. 108 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 590 від 03.08.1972, до загального стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується будь-яка робота в якості робітника або службовця, незалежно від характеру та тривалості роботи і тривалості перерв. Зокрема, в стаж зараховується служба в складі Збройних Сил СРСР і перебування в партизанських загонах; служба у військах і органах ВЧК, ОГПУ, НКВД, НКГБ, МТБ, Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР, Міністерства охорони громадського порядку СРСР, міністерств охорони громадського порядку союзних республік, Міністерства внутрішніх справ СРСР, міністерств внутрішніх справ союзних республік; служба в органах міліції, перебування військовослужбовця в полоні зараховується до стажу роботи в установленому порядку.
Отже, підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні документів про стаж не усі недоліки записів у військовому квитку можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах/військової служби, а не правильність записів у трудовій книжці/військовому квитку.
Судовим розглядом встановлено, що записи військового білету та трудової книжки ОСОБА_1 , є повними, послідовними, містять в собі вичерпну інформацію про період проходження ним військової служби з 05.07.1990 по 29.05.1992 та періодів роботи позивача з 10.07.1992 по 10.06.1993, з 10.06.1993 по 25.08.1994, з 26.01.1995 по 20.11.1995, з 30.11.1995 по 04.12.1995, у зв'язку з чим є належними доказами які підтверджують загальний трудовий стаж позивача.
Одночасно суд апеляційної інстанції зазначає, що аналогічний висновок зроблено й в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2022, яке набрало законної сили 10.01.2023, в якому зазначено, що військовий білет та трудова книжка ОСОБА_1 є належними та допустимими доказами для зарахування періоду проходження позивачем військової служби з 05.07.1990 по 29.05.1992 та періодів роботи позивача з 10.07.1992 по 10.06.1993, з 10.06.1993 по 25.08.1994, з 26.01.1995 по 20.11.1995, з 30.11.1995 по 04.12.1995 до загального трудового стажу для призначення пенсії.
Із урахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що позов ОСОБА_1 обгрунтований, у зв'язку з чим його необхідно задовольнити, а саме: скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 204750012668 від 20.03.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003, на підставі трудової книги НОМЕР_1 , військового квитка НОМЕР_2 , уточнюючої довідки № 27/67 від 09.06.2022; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 період його роботи за професією машиніст електропоїзду (метрополітену) з 04.12.1995 по 16.01.2003 та з 17.01.2003 по 24.06.2006; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) при призначенніпозивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 зарахувати до загального стажу періоди його роботи з 10.07.1992 по 10.06.1993, з 10.06.1993 по 25.08.1994, з 26.01.1995 по 20.11.1995, з 30.11.1995 по 04.12.1995 та період проходження ним військової служби з 05.07.1990 по 29.05.1992.
Щодо вимоги позивача допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати заборгованості з виплати пенсії за віком на пільгових умовах суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 325 КАС України, суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
Згідно із ч. 2 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Таким чином, осільки постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, то відсутні підстави для звернення цієї постанови до негайного виконання.
Щодо вимог позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт про виконання судового рішення протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також приписи ст. 14 КАС України щодо обов'язковості судових рішень та відсутності об'єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутні підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ст. ст. 315, 317 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 р. та прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 3435,52 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 1030,65 грн., а всього 4466,17 грн. підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 по справі № 520/9361/23 - скасувати.
Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 204750012668 від 20.03.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003, на підставі трудової книги НОМЕР_1 , військового квитка НОМЕР_2 , уточнюючої довідки № 27/67 від 09.06.2022.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 період його роботи за професією машиніст електропоїзду (метрополітену) з 04.12.1995 по 16.01.2003 та з 17.01.2003 по 24.06.2006.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 зарахувати до загального стажу періоди його роботи з 10.07.1992 по 10.06.1993, з 10.06.1993 по 25.08.1994, з 26.01.1995 по 20.11.1995, з 30.11.1995 по 04.12.1995 та період проходження ним військової служби з 05.07.1990 по 29.05.1992.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 3435 (три тисячі чотириста тридцять п'ять) гривень 52 копійки та за подання апеляційної скарги в розмірі 1030 (одна тисяча тридцять) гривень 65 копійок, а всього 4466 (чотири тисячі чотириста шістдесят шість) гривень 17 копійок.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін