ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року справа №360/536/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 7 липня 2023 року у справі № 360/536/23 (головуючий І інстанції Секірська А.Г.) за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправну бездіяльність з ненарахування та невиплати збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць, пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 28.09.2022 року по 21.10.2022 року, з 27.10.2022 року по 18.11.2022 року, з 24.11.2022 року по 12.12.2022 року, з 17.12.2022 року по 20.01.2023 року, з урахуванням фактично сплачених сум;
- зобов'язати нарахувати та виплатити збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць, пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 28.09.2022 року по 21.10.2022 року, з 27.10.2022 року по 18.11.2022 року, з 24.11.2022 року по 12.12.2022 року, з 17.12.2022 року по 20.01.2023 року, з урахуванням фактично сплачених сум.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 7 липня 2023 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за 26 діб жовтня 2022 року, 25 діб листопада 2022 року, 27 діб грудня 2022 року;
- зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу збільшену до 10000 грн. додаткову винагороду відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за 26 діб жовтня 2022 року, 25 діб листопада 2022 року, 27 діб грудня 2022 року;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення в частині задоволених вимог, прийняти нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин.
Апелянт зазначив, що аналіз змісту пункту 1 Постанови № 168 дозволяє виявити обов'язкові умови виплати передбаченої нею додаткової винагороди військовослужбовцями Держприкордонслужби у розмірі до 100000 грн:
- період дії воєнного стану - не потребує доказування через свій правовий стан;
- безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії - не визначено, які саме заходи відносяться до безпосередньої участі, відсутній перелік документів, який підтверджують прийняття участь;
- безпосереднє перебування в районах у період здійснення зазначених заходів - ГЗСУ визначає райони ведення бойових дій.
30.07.2022 року Адміністрацією Держприкордонслужби на виконання пункту 2-1 Постанови № 168 видано наказ № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - Наказ № 392-АГ), який був уведений в дію з 01.08.2022, а з 01.12.2022 уведений в дію та застосовується наказ Адміністрації Держприкордонслужби № 628/0/81-22-АГ від 09.12.2022 «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - Наказ № 628-АГ).
Пунктом 1 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992 рокк № 493/92 установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
Відповідно до пунктів 2 та 3 вище зазначеного Указу державна реєстрація провадиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.
Згідно з пунктом 2 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1992 № 731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов'язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб'єкта нормотворення.
Пунктом 4 Положення № 731 визначено, що державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), антикорупційної та гендерно-правової експертиз з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а також прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
Абзацами першим та другим пункту 15 Положення № 731 визначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
Разом з цим у пункті 5 Положення № 731 визначено, що на державну реєстрацію не подаються акти: а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо); б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми; в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення); г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів; д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм; е) рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, правила спортивних змагань з видів спорту, визнаних в Україні, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).
Пунктом 2-1 Постанови КМУ № 168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Накази № 392 АГ та № 628-АГ Адміністрації Держприкордонслужби видано на реалізацію пункту 2-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з метою врегулювання порядку і умов здійснення виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди під час дії воєнного стану, про що зазначено в преамбулах вказаних наказів.
Таким чином, зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби не створюють нових норм, а лише конкретизують порядок підтвердження однієї з умов виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, а саме регламентують порядок підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
З урахуванням зазначеного суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо обов'язкової державної реєстрації та офіційного опублікування накази Адміністрації Держприкордонслужби № 392 АГ та № 628-АГ.
Крім того, у разі відрядження військовослужбовця органу Держприкордонслужби до інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, виплату грошової винагороди здійснює той орган, в якому відповідач проходить службу за умови подання (підтвердження) начальниками органів Держприкордонслужби Списків за формою наведеною у Додатку 2 наказу 392-АГ та 628-АГ.
Тобто, обов'язок виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн., передбаченої Постановою № 168, виникає у відповідача виключно після отримання нормативно закріпленого переліку документів щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій.
Суд першої інстанції не звернув увагу, що начальник НОМЕР_2 прикордонного загону в донесенні від 08.11.2022 року № Т/22-4313-22-вих та від 04.12.2022 року № Т/22-4933-22-вих, вказав, що підтверджуюча інформація відповідно до вимог пункту 2 підпунктів 1-8 наказу 392 АГ - відсутня. Долучені до донесень рапорти були направлені відповідачу для відома.
На підставі яких документів, які б підтверджували безпосередню участь позивача начальник загону має прийняти рішення про виплату додаткової винагороди до 100000 грн., у разі направлення донесення з чіткою інформацією, що підтверджуючі документи відсутні.
Зміст наказів Головнокомандувача Збройних Сил України № 1 від 02.01.2023 та № 26 від 02.02.2023 вказує на включення Чернігівської області до районів ведення бойових дій до 31.12.2022 включно.
Разом з цим, віднесення Чернігівської області до районів, в яких ведуться активні бойові дії, не свідчить про безумовну наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 грн.
Таке право має бути підтверджено для відряджених осіб відповідною довідкою, а нарахування і виплата здійснюватися на підставі чітко визначеного переліку документів (бойових наказів (бойове розпорядження), журналів бойових дій (вахтовий журнал), рапортів (донесення) командира підрозділу (групи) тощо).
Крім того, сам лише факт безпосереднього перебування позивача в районах ведення воєнних (бойових дій) не є підтвердженням його безпосередньої участі у бойових діях або заходах, та не є підставою для нарахування та виплати додаткової винагороди.
Суд першої інстанції встановив, що безумовним доказом підтвердження є рапорти подані начальником підрозділу та довідка видана начальником НОМЕР_2 прикордонного загону.
Водночас, НОМЕР_2 прикордонний загін імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України повідомляв донесеннями від 08.11.2022 № Т/22-4313-22-Вих та від 04.12.2022 № Т/22-4933-22-Вих, що підстави для виплати позивачу додаткової винагороди 100000 грн. відсутні, на що суд першої інстанції не звернув увагу.
За період грудень 2022 та січень 2023 (до 20.01.2023) на адресу відповідача донесення з додатком за формою наведеною у п. 8 наказу 628 АГ від начальника НОМЕР_2 прикордонного загону взагалі не надходили. Цю обставину суд першої інстанції залишив поза увагою.
На підставі яких документів, які б підтверджували безпосередню участь позивача начальник загону має прийняти рішення про виплату додаткової винагороди до 100000 грн., у разі направлення донесення начальником НОМЕР_2 прикордонного загону, у якого знаходився в оперативному підпорядкуванні позивач із чіткою інформацією, щодо відсутності підтверджуючих документів. Тобто, керівник ділянки відповідальності, який володіє повно та всебічно даними та обстановкою в межах ділянки відповідальності НОМЕР_2 прикордонного загону (Чернігівська область) не підтверджує, що на вказаній ділянки (Городянська ОТГ), позивач приймав безпосередню участь.
При цьому, в день вибуття на ділянку відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_1 (повернення з оперативного підпорядкування) Військова частина НОМЕР_3 надала позивачу довідку від 20.01.2023 № 4539 (на яку посилається суд першої інстанції, як на беззаперечний доказ прийняття участі), згідно якої позивач, який проходить військову службу у відповідача, приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області: з 28.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 20.01.2023.
Суд першої інстанції не звернув увагу та не надав належну оцінку вказаному доказу, а саме тому, що, надана позивачем довідка не містить у собі обов'язкової сукупності даних, а саме посилання на бойовий наказ, запис журналу бойових дій, рапорту начальника підрозділу. Позивачем такі твердження не спростовані. Чому тоді, вказана довідка не є доказом прийняття участі позивачем в січні 2023 року, незважаючи на те, що Чернігівська область не входила в райони ведення бойових дій - начальник НОМЕР_2 прикордонного загону підтвердив участь позивача.
Бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби від 16.09.2022 №165 (гриф) є організаційно - розпорядчим документом щодо дій органів (підрозділів) і не стосується безпосередньо позивача, вказаний наказ свідчить про прибуття військовослужбовців, в тому числі і позивача на ділянку відповідальності НОМЕР_2 прикордонного загону. Вказаний бойовий наказ не підтверджує участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ), зокрема позивач приступили до виконання завдань на ділянці НОМЕР_2 прикордонного загону з жовтня місяця 2022 року, тому вказаний у довідці наказ Адміністрації Державної прикордонної служби від 16.09.2022 №165 (гриф) не підтверджує прийняття позивачем участі у бойових діях або заходах.
Крім того, нарахуванню та виплаті спірної допомоги передує отримання інформації про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених Наказами №392-АГ та №628-АГ, яка подається начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у Наказах №392-АГ та №628-АГ.
Відповідач не отримав підтвердження інформації про участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, тому в діях відсутня протиправна бездіяльність.
Відтак, рішення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненарахування та невиплати збільшеної додаткової винагороди за спірний є законним, прийнятим в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами України. Відповідно будь - яких правових підстав щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень не має.
Що стосується бойових розпоряджень.
Відповідно до підпункту 5.2.7. пункту 5.2. Розділу 5 Бойового статуту Збройних Сил України постановка бойових завдань підрозділам (елементам бойового порядку) здійснюється бойовим наказом, під час ведення бою (дій) або в інших умовах бойової обстановки - бойовим розпорядженням.
Отже, саме у бойовому розпорядженні міститься стислий виклад бойових (спеціальних) завдань, які повинні відбуватися на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу.
З матеріалів справи не можливо встановити, які саме бойові завдання виконував позивач протягом період перебування в оперативному підпорядкуванні. Позивач не перебував в зоні активних бойових дій, він виконував обов'язки щодо несення служби в прикордонних районах в Городянській територіальній громаді Чернігівського району, місто не знаходиться на території між позиціями сил оборони та позиціями військ агресора.
Завдання які виконував позивач не відповідають заходам передбаченими Постановою 168 та наказами №392-АГ, №628-АГ, при виконанні яких додаткова грошова винагорода збільшується до 100000 грн. Вказані завдання не можуть порівнюватись з участю в бойових діях безпосередньо на лінії бойового зіткнення та під вогневим ураженням противника.
Що стосується Журналу службово-бойових дій.
Ведення Журналу службово-бойових дій відділу прикордонної служби № 2 здійснювалось відповідно до вимог Інструкції з ведення Історичного формуляру, Історичної довідки та Журналу бойових дій, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.10.2020 № 363.
Відповідно до пункту 2 розділу 1 Інструкції 363 журнал бойових дій - звітно-інформаційний документ, що входить до складу бойових документів, в якому відображаються підготовка і хід бойових дій.
Таким чином, в розділі 1 Журналу службово-бойових дій обліковуються бойові розпорядження на підставі яких військовослужбовці виконують завдання. В свою чергу до розділу 2 Журналу службово-бойових дій вносяться дані щодо вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.
Таким чином, в Журналі службово-бойових дій відділу прикордонної служби №2 3 прикордонного загону імені Героя України полковника ОСОБА_3 від 24 вересня 2022 року № 53-ДСК обліковуються бойові розпорядження, з 26.09.2022, зокрема внесені бойові розпорядження коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_3 (розділ 1 Журналу службово-бойових дій) за період з вересня 2022 по січень 2023 року.
До розділу 2 Журналу службово-бойових дій за період з вересня 2022 по січень 2023 року вносились загальні дані обстановки вздовж українсько - білоруського кордону в межах Городянської ОТГ Чернігівського району на ділянці відповідальності НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого.
Сам по собі облік бойових розпоряджень в розділі 1 Журналу службово-бойових дій відділу прикордонної служби №2 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса від 24 вересня 2022 року № 53-ДСК не створює обов'язку для відповідача для нарахування збільшеної додаткової винагороди, оскільки первісною умовою ведення Журналу службово-бойових дій є саме фіксація бойових дій або вогневого ураження.
Таким чином, не достатньо лише факту обліку в Журналу службово-бойових дій бойових розпоряджень, необхідний взаємозв'язок між виконаними бойовими завданнями позивачем на підставі бойових розпоряджень, з подальшим фіксуванням в розділі 2 Журналі службово-бойових дій та як наслідок подання рапорту командиром підрозділу. Тільки в такому взаємозв'язку позивач набуде права на отримання збільшеної додаткової винагороди, передбаченою Постановою 168 та наказами 392 АГ та 628 АГ.
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні, наголошував на законності та обгрунтованості оскарженого судового рішення.
Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що всі документи у цій справі, що надійшли в паперовому вигляді або через офіційну електронну пошту суду скановано та експортовано в КП «Діловодство спеціалізованого суду».
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.
Позивач проходить службу в лавах Державної прикордонної служби України, наказом начальника військової частини НОМЕР_1 від 15 вересня 2022 року № 2902-ОС «Про особовий склад» призначений на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії - помічником гранатометника третього відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави відділу прикордонної служби № 2, що підтверджено копіями паспорта громадянина України № НОМЕР_4 , довідки про реєстрацію місця проживання особи, картки платника податків, військового квитка, витягом з наказу від 15.09.2022 № 2902-ОС.
Позивач в період з 28 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року перебував в оперативному підпорядкуванні (перебував у відрядженні) Військової частини НОМЕР_3 у складі відділу прикордонної служби № 2 НОМЕР_5 прикордонного загону на ділянці українсько-білоруського кордону в межах Чернігівської області.
За довідкою Військової частини НОМЕР_3 від 20 січня 2023 року № 4473 солдат ОСОБА_2 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області з 28.09.2022 року по 30.09.2022 року, з 01.10.2022 року по 21.10.2022 року, з 27.10.2022 року по 31.10.2022 року, з 01.11.2022 року по 18.11.2022 року, з 24.11.2022 року по 30.11.2022 року, з 01.12.2022 року по 12.12.2022 року, з 17.12.2022 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2023 року по 20.01.2023 року.
Наказом начальника НОМЕР_5 прикордонного загону від 3 грудня 2022 року № 4112-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. за період з 1 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року включно військовослужбовцям загону згідно з Додатком 1.
Згідно Списку військовослужбовців загону на виплату додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. за листопад 2022 року, який є додатком до наказу від 3 грудня 2022 року № 4112-ОС, під порядковим номером 1481 значиться солдат ОСОБА_2 період проходження служби 01.11.2022 року - 18.11.2022 року, 24.11.2022 року - 30.11.2022 року, кількість діб - 25, сума - 25000 грн.
За п. 2 наказу начальника НОМЕР_5 прикордонного загону від 03.11.2022 року № 3632-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано не виплачувати додаткову винагороду за період з 01.10.2022 року по 31.12.2022 року включно військовослужбовцям загону згідно з Додатком 1, в якому під № 21 зазначений солдат ОСОБА_2 , причина - виявлений на території військової частини в стані алкогольного сп'яніння, підстава - складено протокол про АП за ч.3 ст. 172 КУпАП.
Начальник відділу прикордонної служби № 2 Володимир Вальчук рапортом від 01.11.2022 року, відповідно до пунктів 8, 9 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» позбавити виплати додаткової винагороди повністю наступним військовослужбовцям відділу прикордонної служби № 2, а саме - під пунктом 3 зазначений ОСОБА_2 , підстава - 14.10.2022 був виявлений на місці дислокації підрозділу в стані алкогольного сп'яніння, складено протокол про адміністративне правопорушення ЧМЦ № 236095 за ст. 172-20 КУпАП. Розгляд справи заплановано на 08.11.2022 в Городнянському районному суді.
ВІ додатку 8 «Список військовослужбовців 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса на виплату додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. за жовтень 2022 року до наказу від 03.12.2022 року № 4112-ОС під № 34 зазначений солдат ОСОБА_2 , період проходження служби 01.10.2022-21.10.2022 роки, 27.10.2022-30.10.2022 роки, кількість діб 26, сума - 25161,29 грн.
За особистою карткою на грошове забезпечення за 2022-2023 роки ОСОБА_2 та архівною відомістю № 1 за період з січня 2022 року по квітень 2023 року ОСОБА_2 позивачу в грудні року на підставі наказу від 03.12.2022 № 4112-ОС виплачено додаткову винагороду 30000 грн. у розмірі 25161,29 грн за 26 днів жовтня 2022 року.
Начальник відділу прикордонної служби № 2 Володимир Вальчук рапортом від 1 грудня 2022 року відповідно до вимог Постанови № 168 та Наказу № 392-АГ, а також з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців на період дії воєнного стану, клопотав перед першим заступником начальника загону - комендантом прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_6 прикордонного загону імені Героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова про виплату додаткової винагороди у розмірі 70000 грн., пропорційно з розрахунку на місяць, особовому складу відділу прикордонної служби № 2 Військової частини НОМЕР_1 , за безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій за період з 1 по 30 листопада 2022 року, зокрема солдату ОСОБА_2 (порядковий номер у списку 130) за період проходження служби 01.11.2022-18.11.2022 роки, 24.11.2022-30.11.2022 роки, кількість діб - 25, підстава - бойове розпорядження коменданта ПКШР 24 прикз від 30 вересня 2022 року № 601-ДСК, бойове розпорядження коменданта ПКШР 24 прикз від 21 жовтня 2022 року № 668-ДСК, бойове розпорядження коменданта ПКШР 24 прикз від 26 жовтня 2022 року № 690-ДСК, розпорядження коменданта ПКШР 24 прикз від 28 жовтня 2022 року № 699-ДСК, Журнал бойових дій № 53 дск ст.13-20, 62-67.
Доказів направлення вказаного рапорту Військовою частиною НОМЕР_3 до Військової частини НОМЕР_1 суду не надано.
Згідно наказу начальника НОМЕР_5 прикордонного загону від 26.12.2022 № 4613-ОС «Про виплату додаткової винагороди» виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. за період з 01.12.2022 року по 31.12.2022 року включно, військовослужбовцям загону згідно з Додатком 1.
Згідно Списку військовослужбовців загону на виплату додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за грудень 2022 року, який є додатком до наказу від 26.12.2022 року № 4613-ОС, під порядковим номером 1534 значиться солдат ОСОБА_2 , період проходження служби 01.12.2022-12.12.2022 роки, 17.12.2022-31.12.2022 роки, кількість діб - 27, сума - 26129,03 грн.
За особистою карткою на грошове забезпечення за 2022-2023 роки ОСОБА_2 та архівною відомістю № 1 за період з січня 2022 року по квітень 2023 року позивачу в січні 2023 року на підставі наказу від 22.12.2022 № 4490-ОС виплачено додаткову винагороду 30000 у розмірі 26129,03 грн за 27 днів грудня 2022 року.
Згідно наказу начальника НОМЕР_5 прикордонного загону від 03.02.2023 року № 56-ОС «Про виплату додаткової винагороди» виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. за період з 1 січня 2023 року по 31 січня 2023 року включно, військовослужбовцям загону згідно з Додатком 1.
Згідно Списку військовослужбовців загону на виплату додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за січень 2023 року, який є Додатком 1 до наказу від 03.02.2023 року № 56-ОС, під порядковим номером 897 значиться солдат ОСОБА_2 , період проходження служби з 5 по 31 січня 2023 року, кількість діб - 27, сума - 26129,03 грн.
Згідно наказу начальника НОМЕР_5 прикордонного загону від 08.02.2023 року № 64-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі 70000 грн. пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за січень місяць 2023 року за період з 1 січня 2023 року по 31 січня 2023 року включно військовослужбовцям загону згідно з Додатком 1.
Згідно Списку військовослужбовців загону на виплату додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн за січень 2023 року, який є Додатком 1 до наказу від 8 лютого 2023 року № 64-ОС, під порядковим номером 1148 значиться сержант ОСОБА_2 , період проходження служби з 26 по 31 січня 2023 року, кількість діб - 6, сума - 13548,39 грн, підстава - БР ОТУ «Лиман» від 25 січня 2023 року № 344 (гриф), БР командира 54 ОМБр від 26 січня 2023 року № 73 (гриф), БР начальника 3 прикз від 26 січня 2023 року № БР188 (гриф), Журнал СБД 3 ПРИКЗ від 31 грудня 2023 року № 133 (гриф), Журнал СБД впс № 2 від 12 січня 2023 року № 38 (гриф), рапорт від 01 лютого 2023 року № ВХ1733Р.
За особистою карткою на грошове забезпечення за 2022-2023 роки ОСОБА_2 та архівною відомістю № 1 за період з січня 2022 року по квітень 2023 року ОСОБА_2 позивачу в лютому 2023 року на підставі наказу від 03.02.2023 № 56-ОС виплачено додаткову винагороду 30000 у розмірі 30000,00 грн за 31 день січня 2023 року; на підставі наказу від 08.02.2023 № 64-ОС виплачено додаткову винагороду 70000 у розмірі 13548,39 грн за 6 днів січня 2023 року.
06.04.2023 року за № 25/2498/23-вих. 3-м прикордонним загоном імені Героя України полковника Євгенія Пікуса ДПС України надано відповідь на адвокатський запит адвоката Вікторії Задорожної від 04.04.2023 року № 25/2498-23-вих., в якій зазначено, що збільшена додаткова винагорода позивачу не нараховувалась у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують час безпосередньої участі позивача у бойових діях.
Згідно статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
За ст. 43 Конституції України кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 служба в міліції, державній пожежній охороні передбачає ряд специфічних вимог, які дістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови праці, пов'язані з постійним ризиком для життя і здоров'я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Частина п'ята статті 17 Конституції України покладає на державу обов'язки щодо соціального захисту не тільки таких громадян, а й членів їхніх сімей. Конституційний Суд України вважає, що ці положення поширюються і на службу в Збройних Силах України, Військово-Морських Силах України, в органах Служби безпеки України, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.
За абз. 1 пункту 1 статті 9 Закону України від 20.11.1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
За п.п. 2-3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзаци перший, другий пункту 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженому Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Цей строк неодноразово продовжувався аналогічними Указами та наразі триває.
Згідно ст. 1 Закону України від 12.05.2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
За ст. 16 Закону № 389-VIII за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Згідно статті 1 Закону України від 03.04.2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон № 661-IV) на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.
За ч. 1 статті 2 Закону № 661-IV основними функціями Державної прикордонної служби України зокрема є: охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму; охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов'язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій; ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України «Про розвідувальні органи України» та «Про оперативно-розшукову діяльність»; участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом, а також припинення діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій, що порушили порядок перетинання державного кордону України; координація діяльності військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов'язаної із захистом державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї, а також діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України та в контрольних пунктах в'їзду - виїзду.
Виконання зазначених у частині першій цієї статті функцій є оперативно-службовою діяльністю Державної прикордонної служби України (частина друга статті 2 Закону № 661-IV).
За ч. 1 статті 6 Закону № 661-IV Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; Морська охорона, яка складається із загонів морської охорони; органи охорони державного кордону - прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини; розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно п.п. 3, 4 статті 19 Закону № 661-IV на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються: участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у відбитті вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав; участь у виконанні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану.
Відповідач входить до структури Державної прикордонної служби України, тому починаючи з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року здійснює передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно статті 1 Закону України від 06.12.1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII) військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
За ч. 1 статті 12 Закону № 1932-XII участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні” та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 168.
Згідно п. 1 Постанови № 168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 року № 1146 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168», яка застосовувалася у період з 01.09.2022 року по 20.01.2023 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (абзац перший).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення (абзац другий).
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац третій).
Таким чином, виплата додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць, виплачується, зокрема, військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебувають під час такої участі у бойових діях чи здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
За п. 2-1 Постанови № 168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168», яка застосовувалася у період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року) установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Щодо доводів апелянта, що наказ № 628-АГ Адміністрації Держприкордонслужби видано на реалізацію пункту 2-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», суд зазначає наступне.
30 липня 2022 року Адміністрацією Держприкордонслужби відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 був виданий наказ № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - Наказ № 392-/0/81-22-АГ), який введений в дію з 1 серпня 2022 року.
З 1 грудня 2022 року був введений в дію та застосовується наказ Адміністрації Держприкордонслужби № 628/0/81-22-АГ від 9 грудня 2022 року «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - Наказ № 628/0/81-22-АГ).
За ч. 3 статті 117 Конституції України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, установленому законом.
Питання державної реєстрації регулюється Указом Президента України від 03.10.1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», що був прийнятий з метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій. Набувають чинності такі акти через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.
Спеціальний порядок державної реєстрації нормативно-правових актів установлений Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731 (далі - Положення), наказом Міністерства юстиції України від 12.04.05 № 34/5 «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за №381/10661.
Критерієм чинності таких актів та їх застосування є державна реєстрація нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та занесення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, який запроваджений згідно з Указом Президента України від 27.06.1996 № 468.
Державна реєстрація полягає у тому, що такі нормативно-правові акти проходять правову експертизу на відповідність Конституції України, законам України та іншим актам законодавства.
Положенням встановлено, що державній реєстрації в Мін'юсті підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм (правил поведінки), що, зокрема, зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, установлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують існуючий організаційно-правовий механізм їх реалізації.
За ст. 1 Конвенції «Про захист заробітної плати» № 95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.
Частинами першою та сьомою статті 43 Конституції України передбачено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Верховний суд, надаючи оцінку поняттям «грошова винагорода військовослужбовця» та «оплата праці» і «заробітна плата», які використовується у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, дійшов висновку, що вказані поняття є рівнозначними.
Аналогічний підхід застосовано Верховним судом в постановах від 2 липня 2020 року у справі № 812/792/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 420/7697/21.
Оскільки Накази № 392-/0/81-22-АГ та № 628/0/81-22-АГ зачіпають соціально-економічні, права, свободи й законні інтереси військовослужбовців, які проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, тому вказані Накази підлягали державній реєстрації в Міністерстві юстиції України у встановленому порядку.
Накази № 392-/0/81-22-АГ та № 628/0/81-22-АГ не містять відомостей про їх реєстрацію в Міністерстві юстиції України у встановленому порядку.
Таким чином, незареєстровані в Міністерстві юстиції України Накази № 392-/0/81-22-АГ та № 628/0/81-22-АГ не пройшли правової експертизи і не набули чинності у порядку, встановленому законодавством, і не можуть прийматись до виконання та не викликають правових наслідків.
З цих підстав апеляційний суд не приймає доводи відповідача, що саме наказ № 628 АГ визначає умови виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168.
На користь висновку суду щодо необхідності оприлюднення та державної реєстрації Наказів № 392-/0/81-22-АГ та № 628/0/81-22-АГ свідчить той факт, що Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які визначають механізм виплати на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, були затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України 26 січня 2023 року № 36 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 року за № 196/39252.
Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які визначають механізм виплати на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України 26 січня 2023 року № 36 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 року за № 196/39252.
Цей Порядок введений в дію з 1 лютого 2023 року, тому не підлягає застосованню до спірних правовідносин.
За ст. 1 Закону України від 6 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
24 лютого 2022 року Указами Президента України №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» введений воєнний стан та оголошена мобілізація.
Згідно Указу Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 07.02.2023 року № 2915-IX «Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин та на час розгляду справи судами на території України діє особливий період.
Порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду визначений Інструкцією, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.03.2016 № 188, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31 березня 2016 року за № 488/28618 (далі - Інструкція).
За п. 1 розділу І Інструкції ця Інструкція визначає порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України […] за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях […] чи в антитерористичній операції […], інших заходах в умовах особливого періоду.
Згідно пункту 2 розділу IV Інструкції безпосередня участь у бойових діях визначається у разі: виконання прикордонним підрозділом бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ).
Збільшення винагороди за безпосередню участь у бойових діях здійснюється також за ті дні, коли у районі ведення бойових дій (районі проведення АТО, заходів із забезпечення НБО, районі воєнних конфліктів та проведення інших заходів в умовах особливого періоду) військовослужбовці беруть участь у здійсненні польотів у зоні ураження зенітними ракетними комплексами (зенітно-артилерійськими комплексами) противника ближньої дії (до 10 км); веденні морського бою.
Аналіз вищезазначених положень Інструкції дає підстави для висновку, що участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії буде вважатися безпосередньою за умови, зокрема, вогневого контакту з противником, в тому числі, за умови вогневих уражень противником території, на якій здійснюються бойові дії та на якій перебуває військовослужбовець.
За п. 3 розділу IV Інструкції безпосередня участь у бойових діях визначається на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження) начальника органу Держприкордонслужби; запису в журналі службово-бойових дій (книзі прикордонної служби) прикордонного підрозділу; рапорту (донесення) начальника (командира) прикордонного підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з числа доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях.
До рапорту долучаються підписані начальником органу Держприкордонслужби (командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, які брали безпосередню участь у бойових діях, із зазначенням посади, військового звання, прізвища та ініціалів, строку участі кожного військовослужбовця, який брав безпосередню участь у бойових діях.
Кожен аркуш списків завіряється підписом начальника органу Держприкордонслужби (начальника штабу, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою органу Держприкордонслужби; бойового донесення.
За п. 4 розділу IV Інструкції документи про безпосередню участь у бойових діях подаються начальником органу Держприкордонслужби за підпорядкованістю до органу військового управління (штабу АТО, ООШ).
Орган військового управління (штаб АТО, ООШ) розглядає документи, зазначені в пункті 3 цього розділу, та видає розпорядчий документ (наказ) щодо підтвердження безпосередньої участі у бойових діях із зазначенням кожного військовослужбовця та конкретних днів його участі у бойових діях, за які передбачено збільшення розміру винагороди (п. 5 розділу IV Інструкції).
Згідно п. 6 розділу IV Інструкції на підставі отриманого розпорядчого документа (наказу) органу військового управління (штабу АТО, ООШ) щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях органом Держприкордонслужби за місцем проходження служби військовослужбовця (на час участі в бойових діях) видається наказ про збільшення розміру винагороди за дні участі в бойових діях.
За п. 3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за № 854/32306, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.
Отже, на період дії воєнного стану додаткова винагорода військовослужбовцю Держприкордонслужби збільшується до 100000,00 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, який перебуває безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів (вогневий контакт з противником, вогневі ураження противником території, на якій здійснюються бойові дії, розвідка на території противника).
Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 3 січня 2023 року № 1 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» визначено врахувати в організації виконання завдань органами Державної прикордонної служби України під час участі з відбиття збройної агресії Російської Федерації проти України такі райони ведення воєнних (бойових) дій з 1 по 31 грудня 2022 року: Чернігівська, Сумська, Харківська, Луганська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська та Одеська області, акваторія Чорного та Азовського морів у межах територіальних вод України.
Разом з цим, віднесення Чернігівської області до районів, в яких ведуться активні бойові дії, не свідчить про безумовну наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 грн.
Таке право має бути підтверджено для відряджених осіб відповідною довідкою, а нарахування і виплата здійснюватися на підставі чітко визначеного переліку документів (бойових наказів (бойове розпорядження), журналів бойових дій (вахтовий журнал), рапортів (донесення) командира підрозділу (групи) тощо).
Крім того, сам лише факт безпосереднього перебування позивача в районах ведення воєнних (бойових дій) не є підтвердженням його безпосередньої участі у бойових діях або заходах, та не є підставою для нарахування та виплати додаткової винагороди.
105 прикордонний загін імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України повідомляв донесеннями від 08.11.2022 № Т/22-4313-22-Вих та від 04.12.2022 № Т/22-4933-22-Вих, що підстави для виплати позивачу додаткової винагороди 100000 грн. відсутні.
За період грудень 2022 та січень 2023 (до 20.01.2023) на адресу відповідача донесення з додатком за формою наведеною у п. 8 наказу 628 АГ від начальника НОМЕР_2 прикордонного загону взагалі не надходили.
Апеляційний суд зазначає, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях (виконання прикордонним підрозділом бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах протягом спірного періоду.
Суд не приймає доводи позивача, що підтвердженням його безпосередньої участі у бойових діях є бойові накази (розпорядження), оскільки сама по собі видача бойового наказу (розпорядження) не є безумовним доказом виконання військовослужбовцем та його безпосередньої участі у бойових діях чи відповідних заходах.
Суд не приймає, як доказ, довідку Військової частини НОМЕР_3 від 20 січня 2023 року № 4473, згідно якої позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області з 28.09.2022 року по 30.09.2022 року, з 01.10.2022 року по 21.10.2022 року, з 27.10.2022 року по 31.10.2022 року, з 01.11.2022 року по 18.11.2022 року, з 24.11.2022 року по 30.11.2022 року, з 01.12.2022 року по 12.12.2022 року, з 17.12.2022 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2023 року по 20.01.2023 року, оскільки вказана довідка не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168.
Наведена довідка не містять в собі жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) тощо.
Отже, вказана довідка не може бути належним доказом безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Щодо бойових розпоряджень.
Згідно пп. 5.2.7. пункту 5.2 розділу 5 Бойового статуту Збройних Сил України постановка бойових завдань підрозділам (елементам бойового порядку) здійснюється бойовим наказом, під час ведення бою (дій) або в інших умовах бойової обстановки - бойовим розпорядженням.
Отже, саме у бойовому розпорядженні міститься стислий виклад бойових (спеціальних) завдань, які повинні відбуватися на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу.
З матеріалів справи неможливо встановити, які саме бойові завдання виконував позивач протягом період перебування в оперативному підпорядкуванні. Позивач не перебував в зоні активних бойових дій, виконував обов'язки щодо несення служби в прикордонних районах в Городянській територіальній громаді Чернігівського району, місто не знаходиться на території між позиціями сил оборони та позиціями військ агресора.
Завдання які виконував позивач не відповідають заходам передбаченими Постановою 168, при виконанні яких додаткова грошова винагорода збільшується до 100000 грн. Вказані завдання не можуть порівнюватись з участю в бойових діях безпосередньо на лінії бойового зіткнення та під вогневим ураженням противника.
Щодо Журналу службово-бойових дій.
Ведення Журналу службово-бойових дій відділу прикордонної служби № 2 здійснювалось відповідно до вимог Інструкції з ведення Історичного формуляру, Історичної довідки та Журналу бойових дій, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.10.2020 року № 363.
За п. 2 розділу 1 Інструкції 363 журнал бойових дій - звітно-інформаційний документ, що входить до складу бойових документів, в якому відображаються підготовка і хід бойових дій.
Отже, в розділі 1 Журналу службово-бойових дій обліковуються бойові розпорядження на підставі яких військовослужбовці виконують завдання. В свою чергу до розділу 2 Журналу службово-бойових дій вносяться дані щодо вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.
Таким чином, в Журналі службово-бойових дій відділу прикордонної служби №2 3 прикордонного загону імені Героя України полковника ОСОБА_3 від 24 вересня 2022 року № 53-ДСК обліковуються бойові розпорядження, з 26.09.2022, зокрема внесені бойові розпорядження коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_3 (розділ 1 Журналу службово-бойових дій) за період з вересня 2022 по січень 2023 року.
До розділу 2 Журналу службово-бойових дій за період з вересня 2022 по січень 2023 року вносились загальні дані обстановки вздовж україно-білоруського кордону в межах Городянської ОТГ Чернігівського району на ділянці відповідальності НОМЕР_2 прикордонного загону імені князя Володимира Великого.
Сам по собі облік бойових розпоряджень в розділі 1 Журналу службово-бойових дій відділу прикордонної служби №2 3 прикордонного загону імені Героя України полковника ОСОБА_3 від 24 вересня 2022 року № 53-ДСК не створює обов'язку для відповідача для нарахування збільшеної додаткової винагороди, оскільки первісною умовою ведення Журналу службово-бойових дій є саме фіксація бойових дій або вогневого ураження.
Отже, не достатньо лише факту обліку в Журналу службово-бойових дій бойових розпоряджень, необхідний взаємозв'язок між виконаними бойовими завданнями позивачем на підставі бойових розпоряджень, з подальшим фіксуванням в розділі 2 Журналі службово-бойових дій та як наслідок подання рапорту командиром підрозділу. Тільки в такому взаємозв'язку позивач набуде права на отримання збільшеної додаткової винагороди, передбаченою Постановою 168.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволені позову в частині визнання протиправною бездіяльності 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати позивачу збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за 26 діб жовтня 2022 року, 25 діб листопада 2022 року, 27 діб грудня 2022 року; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 збільшену до 10000,00 грн додаткову винагороду відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за 26 діб жовтня 2022 року, 25 діб листопада 2022 року, 27 діб грудня 2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про часткове задоволення позову, внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, тому є підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду в частині задоволених вимог з прийняттям нової постанови в цій частині про відмову у задоволенні позову.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 7 липня 2023 року у справі № 360/536/23 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - скасувати в частині визнання протиправною бездіяльності 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за 26 діб жовтня 2022 року, 25 діб листопада 2022 року, 27 діб грудня 2022 року; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 збільшену до 10000,00 грн додаткову винагороду відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за 26 діб жовтня 2022 року, 25 діб листопада 2022 року, 27 діб грудня 2022 року.
Прийняти нову постанову в цій частині про відмову в задоволенні позову.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Повний текст постанови складений 30 листопада 2023 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв