КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 753/16493/21 Головуючий у І інстанції Трусова Т.О.
Провадження №22-ц/824/708/2023 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 листопада 2023 рокуКиївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Голуб С.А., Писана Т.О.,
за участі секретаря Спис Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Дениса Борисовича на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування та майнової шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «НАСК «Оранта», ОСОБА_2 , в якому просив стягнути на його користь із страхової компанії невиплачену частину страхового відшкодування у сумі 15 060,96 грн, а з ОСОБА_2 різницю між розміром матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, та отриманим страховим відшкодуванням у сумі 27 489,74 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 23.02.2021 по вул. Вишгородська в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «ГАЗ 330202», д. н. з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та «Opel Zafira», д. н. з. НОМЕР_2 , який належить йому на праві власності. Маючи згоду щодо обставин аварії сторони спільно склали повідомлення про ДТП, з якого вбачається, що винним є ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого на момент вчинення ДТП була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта». За результатами поданих документів страхова компанія виплатила йому страхове відшкодування у сумі 7 416,80 грн. Він не згоден з таким розміром страхового відшкодування, оскільки відповідно до висновку про вартість матеріального збитку, складеного на його замовлення, збиток з урахуванням зносу автомобіля становить 22 477,76 грн. Відтак невиплачена частина страхового відшкодування складає 15 060,96 грн. Відповідно до висновку вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 49 967,50 грн, тому з винуватця ДТП підлягає стягненню різниця між розміром матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, та отриманим страховим відшкодуванням у сумі 27 489,74 грн.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.01.2022 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач через представника подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи. А саме, вважає, що суд безпідставно відхилив клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи. Позивач, як власник майна, відповідно до статей 317, 318 ЦК України має право проводити оцінку свого майна будь-коли і будь-де, незалежно від направлення страховиком свого представника. Виплата страхового відшкодування проведена двома платежами. В основу розрахунку страхового відшкодування від 09.03.2021 покладено «дослідження Гарант Асістанс», а не висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 85-D/87/9. Лише при визначенні розміру доплати страховиком замовлено проведення оцінки, що свідчить про небажання останнього виконати умови договору щодо визначення належного розміру відшкодування. Позивач своїм підписом підтвердив лише факт проведення огляду, тоді як для викладення зауважень про заміну чи ремонт деталей необхідні спеціальні знання, яких він не має, а тому посилання суду на те, що позивачем підтверджено повноту огляду автомобіля не може бути підставою для відмови у позові. Крім того, висновок зроблений Урусовим С.В. , а огляд автомобіля здійснено ОСОБА_4 та особа, яка складала висновок не попереджалася про відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку. Принциповою відмінністю між висновком, зробленим на замовлення страховика та висновком, зробленим на замовлення позивача, є те, що за висновком страхової компанії ліві задні двері автомобіля підлягають ремонту, тоді як за висновком, складеним на замовлення позивача, ці двері підлягають заміні. Відмова у задоволенні позову до особи, винної у ДТП є безпідставною, оскільки навіть якщо висновок, зроблений на замовлення страховика є єдиним доказом вартості відновлювального ремонту, то суд мав стягнути з ОСОБА_2 різницю між повною вартістю ремонту та страховим відшкодуванням. До апеляційної скарги додано клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи.
У відзиві представниця ПАТ «НАСК «Оранта» Негрич С.Ю. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Зазначає, що огляд пошкодженого транспортного засобу відбувся за участю позивача, який претензій чи зауважень до проведеного огляду не пред'являв і своїм підписом в акті огляду підтвердив його правильність та повноту. За результатами огляду судовим експертом складено автотоварознавче дослідження № 85-D/97/9 від 14.04.2021, відповідно до якого розмір матеріального збитку без ПДВ становить 7 416,80 грн, який і був виплачений позивачу. ПАТ «НАСК «Оранта» виконало зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування у повному обсязі. У клопотанні про призначення експертизи позивач вказав, що його автомобіль частково відновлено, проте не надав актів виконаних робіт, що унеможливлює проведення такої експертизи. Висновок вартості матеріального збитку, складений на замовлення позивача, не може бути підставою для перегляду розміру страхового відшкодування, оскільки розмір шкоди був установлений страховиком належно, в повному обсязі та у строки, що передбачені ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Крім того, звіт позивача містить зайво включені деталі, що не були описані в протоколі огляду, зокрема двері, вартість заміни яких складає 40 224,97 грн. Відповідач не вбачає підстав для корегування вартості ремонту, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження фактично проведеного ремонту пошкодженого автомобіля.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що 23.02.2021 о 08:00 год по вул. Вишгородська, 52 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «ГАЗ 330202», д. н. з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та «Opel Zafira», д. н. з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
14.04.2021 судовим експертом С. В. Урусовим складений висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 85-D/87/9, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Opel Zafira», д.н.з. НОМЕР_2 , складає 8 183,36 грн з ПДВ на вартість матеріалів та складових або 7 416,80 грн без ПДВ на вартість матеріалів та складових.
Відповідно до звіту № 150/03-21 від 30.03.2021, складеного на замовлення позивача ТОВ «Клевер Експерт», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Opel Zafira», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 22 477,76 грн, а без урахування ПДВ - 20 221,13 грн; вартість відновлювального ремонту автомобіля «Opel Zafira», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 49 967,50 грн; ринкова вартість цього автомобіля до ДТП становить 237 340,22 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеність вимог до ПАТ «НАСК «Оранта» про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування.
Щодо вимог до ОСОБА_2 про стягнення різниці між розміром матеріальної шкоди та розміром отриманого страхового відшкодування, суд виходив з того що вони є похідними від вимоги про стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування.
Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон № 1961 - IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 28 Закону № 1961 - IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, у тому числі, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Згідно із ст. 29 цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Системний аналіз ст. 22, 988, 1166, 1192, 1194, ст. 22, 28, 29, 36 Закону № 1961 - IV дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди.
При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі обов'язок відшкодувати ту частину витрат, які необхідні для проведення ремонту автомобіля, які не увійшли до страхової виплати покладається на особу, яка завдала шкоду, в загальному порядку.
Суд зазначені положення закону не врахував.
За матеріалами справи встановлено, що внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_2 , який керував автомобілем «ГАЗ 330202», д.н.з. НОМЕР_1 .
ДТП оформлено сторонами повідомленням про ДТП (европротоколом) без виклику співробітників поліції.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ГАЗ 330202», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована ПАТ «НАСК «Оранта» відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР8710512 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 130 000 грн. та франшизою в сумі 0 грн.
Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що звіт щодо вартості матеріального збитку, який виготовлений на замовлення позивача 26.03.2021 суттєво відрізняється від висновку експертного автотоварознавчого дослідження, який складно 14.04.2021.
Судом не враховано, що за вищевказаними доказами вирішується питання не лише про стягнення страхового відшкодування, а й відшкодування шкоди з особи, винної у ДТП. Крім того, позивачем в позовній заяві ставилось питання про призначення незалежної судової автотоварознавчої експертизи.
У позовній заяві позивач визначає суму невиплаченої частини страхового відшкодування у розмірі 15 060,96 грн, а у вимогах про стягнення шкоди з особи, винної у ДТП виходить від вартості відновлювального ремонту - 27 489,74 грн.
Зазначені розбіжності у доказах щодо матеріального збитку та відновлювального ремонту могли бути усунуті шляхом призначення судової автотоварознавчої експертизи.
Колегія суддів звертає увагу, що при апеляційному перегляді зазначені розбіжності були усунуті шляхом призначення автотоварознавчого дослідження.
Відповідно до висновку експертного дослідження за № 4440/23-54 від 31.08.2021 вартість матеріального збитку (відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу) завданого позивачу, як власнику автомобіля «Опель Зафіра» д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок дорожньо - транспортної події складає 21 380,77 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Опель Зафіра» д.н.з. НОМЕР_2 складає 44 196, 05 грн.
Тому різниця між визначеною судовим експертом вартістю відновлювального ремонту з урахуванням зносу без ПДВ та частково виплаченим страховим відшкодуванням складає 13 963,97 грн (21 380,77 - 7 416,80), а різниця між визначеною судовим експертом повною вартістю відновлювального ремонту без ПДВ як повним фактичним розміром шкоди і належним страховим відшкодуванням складає 22 815,28 грн (44 196, 05 - 21 380,77).
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні даної справи допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та матеріального права, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами, унаслідок чого неправильно вирішив дану справу.
Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідачів.
Оскільки апеляційна скарга та позов підлягають задоволенню з відповідачів у рівних частинах на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір за подачу позову в розмірі 908 грн., апеляційної скарги в розмірі 1 362 грн. та 7 169 грн витрат за проведення експертної дослідження, а всього 9 439 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвокатаКонюшка Дениса Борисовича задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 26 січня 2022 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування та майнової шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 недоплачену суму страхового відшкодування в розмірі 13 963,97 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю між розміром майнової шкоди та розміром виплаченого страхового відшкодування у сумі 22 815,28 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 9 439 грн по 4 719, 50 грн з кожного.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 , , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», місце реєстрації: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код. ЄДРПОУ 00034186.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4
Повний текст постанови складений 27 листопада 2023 року.
Суддя-доповідач Таргоній Д.О.
Судді: Голуб С.А.
Писана Т.О.