ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" листопада 2023 р. справа № 300/7284/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язати вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідачі), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №926090166880 від 25.09.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити та здійснити нарахування й виплату пенсії по інвалідності з 19.09.2023 відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-XII в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, врахувавши до розрахунку пенсії виплати зазначені у довідці виданої Управлінням соціального захисту населення Надвірнянської РДА від 14.09.2023 за №12 станом на 01.09.2023;
- здійснити з 19.09.2023 перерахунок пенсії по інвалідності, призначеної на умовах статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-XII з врахуванням відомостей довідки складеної Управлінням соціального захисту населення Надвірнянської РДА від 14.09.2023 за №13 з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 02.02.2009 ОСОБА_1 призначено пенсію відповідно до ЗУ “Про державну службу”, а з 10.06.2011 переведена на пенсію за віком відповідно до ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. В подальшому, 19.09.2023 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про державну службу”, проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.09.2023 за № 926090166880 відмовлено у переведенні на пенсію по інвалідності згідно статті 37 ЗУ “Про державну службу”, оскільки призначення пенсії по інвалідності згідно ЗУ “Про державну службу” не передбачено. ОСОБА_1 вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до ЗУ “Про державну службу”, оскільки станом на 19.09.2023 (на момент звернення до органів ПФУ) мала більше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до посад державних службовців та не працювала на посадах державної служби, внаслідок чого, просить суд позовні вимоги задоволити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.25).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 20.11.2023 року, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що 19.09.2023 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про переведення з пенсії на пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 ЗУ “Про державну службу”. У зв'язку з впровадженням екстериторіальності, заява позивачки була скерована до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для опрацювання, де, відповідно, і прийнято рішення від 25.09.2023 за № 926090166880, а Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області тільки повідомило позивачку про прийняте рішення. Водночас, відповідач вважає, що Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення, оскільки за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 з 10.06.2011 отримувала пенсію за віком згідно норм Закону № 3723-ХІІ, відтак, відсутні підстави вважати що в цьому випадку йдеться про призначення пенсії відповідно до ЗУ “Про державну службу” вперше. З урахуванням викладеного, представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову (а.с.30-34).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області правом подання відзиву не скористався.
Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримувала пенсію за віком відповідно до ЗУ “Про державну службу” № 3723-ХІІ від 16.12.1993, а з 01.03.2019 позивачка отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
З 10.08.2023 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 24.08.2023 (а.с. 9).
19.09.2023 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про переведення на пенсію по інвалідності згідно Закону України “Про державну службу” (а.с.14-16).
Однак, після опрацювання системою поданої заяви, згідно принципу екстериторіальності органом, що призначає пенсію визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській від 25.09.2023 за № 926090166880 відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по інвалідності згідно ЗУ “Про державну службу”, оскільки пенсії по інвалідності відповідно до ЗУ “Про державну службу” № 889-VIII не передбачена (а.с.20-21).
Вважаючи такі дії відповідачів неправомірними, позивачка звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України “Про державну службу” №889-VIII від 10 грудня 2015 року, який набрав чинності 01.05.2016 року.
Статтею 1 Закону України “Про державну службу” №889-VIII визначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України “Про державну службу” №3723-XII від 16 грудня 1993 року, крім статті 37 (“Пенсійне забезпечення державних службовців”), що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, пунктами 10, 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, які станом на 01 травня 2016 року займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа має право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
При цьому, за приписами частини 9 статті 37 Закону №3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч.10 ст.37 Закону №3723-XII).
Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч.12 ст.37 Закону №3723-XII).
Як встановлено судом, ОСОБА_1 встановлена інвалідність ІІ групи з 10.08.2023 року (а.с.9).
Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 , позивачка в період з 08.07.1974 по 22.07.1974 працювала на посаді старшого рахівника Надвірнянського райсоцзабезу, 28.06.1977 ОСОБА_1 прийнята на посаду старшого рахівника Надвірнянського відділу соціального забезпечення; 07.02.1980 посаду старшого рахівника перейменовано на посаду інспектора по виплаті пенсій та допомог; 25.10.1993 посаду інспектор по виплаті пенсій та допомог перейменовано на посаду спеціаліста по призначенню пенсій та допомог; 15.04.1994 присвоєно чотирнадцятий ранг державного службовця; 01.02.1996 переведено на посаду спеціаліста І категорії по призначенню пенсій та допомог; 01.01.1998 позивачці присвоєно тринадцятий ранг державного службовця; 02.09.2002 ОСОБА_1 переведено на посаду головного спеціаліста відділу соціальних інспекторів; 01.01.2005 посада головного спеціаліста відділу соціальних інспекторів перейменована на посаду державний соціальний інспектор; 09.06.2011 позивачка звільнена з роботи у зв'язку із виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню роботи (а.с.10-13).
Враховуючи те, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, має не менше 10 років стажу на посаді державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на зазначених посадах, а саме на посаді державний соціальний інспектор Надвірнянського відділу соціального забезпечення, внаслідок чого, суд прийшов до висновку, що позивачка має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі статтею 37 Закону № 3723-XII, а, відповідно, наявні правові підстави для переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII.
Водночас, на думку суду, позивач, неправомірно просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити та здійснити нарахування й виплату пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про державну службу”, оскільки саме рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.09.2023 № 926090166880 відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по інвалідності згідно ЗУ “Про державну службу”.
Окрім того, суд зазначає, що Закон не пов'язує нарахування пенсії по інвалідності за такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому орган пенсійного фонду, як суб'єкт владних повноважень, трактує норми Закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства України.
Такий висновок суду у повній мірі відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 від 13 лютого 2019 року.
Що стосується позовної вимоги в частині нарахування та виплати пенсії згідно довідок про складові заробітної плати від 14.09.2023 за № 12 та за №13, виданих Управлінням соціального захисту населення Надвірнянської РДА, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категорія осіб, затвердженого постановою КМУ від 14.09.2016 року № 622 (надалі - Порядок), пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Згідно пункту 5 Порядку, форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Суд зазначає, що постановою Правління ПФУ № 1-3 від 17.01.2017 року затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям.
Зокрема, в додатку 1 даної Постанови затверджено форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), а в додатку 2 - затверджено форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).
Суд, дослідивши зміст довідок про складові заробітної плати від 14.09.2023 за № 12 та за №13, виданих Управлінням соціального захисту населення Надвірнянської РДА встановив, що останні за формою та змістом відповідають вимогам довідок, затверджених постановою Правління ПФУ № 1-3 від 17.01.2017 року.
Водночас, з огляду на зміст рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.09.2023 № 926090166880, позивачці відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності згідно ЗУ “Про державну службу”. Відтак, спору між позивачем та відповідачем щодо нарахування та виплати пенсії згідно довідок про складові заробітної плати від 14.09.2023 за № 12 та за №13, виданих Управлінням соціального захисту населення Надвірнянської РДА, на час звернення ОСОБА_1 у цій справі до суду не існувало, отже, вказана вимога є передчасною.
Суд зазначає, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, внаслідок чого, в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів в повному об'ємі правомірності своїх дій.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необхідність часткового задоволення заявлених позовних вимог.
З огляду на те, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України “Про судовий збір”, а доказів понесення сторонами інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не представлено, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язати вчинити дії - задоволити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.09.2023 № 926090166880.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги. 26, м. Дніпро) призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про державну службу”, починаючи з 19.09.2023 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідачі:
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги. 26, м. Дніпро).
Суддя /підпис/ Панікар І.В.