ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року Справа № 608/2856/23
Номер провадження3/608/1198/2023
Суддя Чортківського районного суду Тернопільської області Парфенюк В. І. , ррозглянувши матеріали, які надійшли від Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , пенсіонерки,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 181805 від 8 листопада 2023 року, складеного поліцейським СРПП Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області старшим сержантом поліції Осьмаком Р. Б., вбачається, що 19 жовтня 2023 року о 16 год. 30 хв. по вул. Т. Шевченка в м. Чорткові ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Ford Ecosport» державний номерний знак НОМЕР_1 , проїжджаючи пішохідний перехід, не надала перевагу у русі пішоходу ОСОБА_2 , внаслідок чого скоїла на неї наїзд, внаслідок чого остання була доставлена у приймальне відділення КНП «Чортківська ЦМЛ», чим порушила вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
Свою вину у вчиненні вказаного правопорушення ОСОБА_1 визнає частково, пояснила що 19 жовтня 2023 року біля 16-ї години 30 хвилин вона рухалася по вул. Шевченка в м. Чорткові автомобілем марки «Ford Ecosport». Коли вона наближалася до пішоходного переходу, то нікого не бачила, а тому продовжила рух. Вже, будучи на пішоходному переході, побачила як від автомобіля відскочила дівчина і впала на асфальт. Вона не чула звук удару, а тому не може стверджувати, що відбулося зіткнення дівчини з автомобілем. Після цього дівчину машиною швидкої допомоги було відправлено в медичний заклад.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно диспозиції ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність за вказане правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що є обов'язковою ознакою для притягнення до відповідальності за цією статтею.
Прояв надмірного формалізму при тлумаченні диспозиції ст. 124 КУпАП, а саме: буквальне слідування нормі закону всупереч суті права, позбавляє пішоходів захисту їх права у справах про адміністративні правопорушення у випадках наїзду, зокрема на пішохідних переходах, коли вони отримують легкі тілесні ушкодження, що зумовлюють матеріальні витрати.
Більш того, применшення права людини, тобто його матеріального змісту, при буквальному тлумаченні ст. 124 КУпАП, коли віддається перевага пошкодженню транспортного засобу всупереч ст. 3 Конституції України - норми прямої дії, про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, утвердження і забезпечення яких є головним обов'язком держави, приводять до обмеження захисту прав людини, а по суті зводять нанівець такий захист.
Враховуючи викладене, порушення водієм правил дорожнього руху, наслідком яких є заподіяння пішоходу легких тілесних ушкоджень, не можуть бути віднесені до числа менш значимих, ніж майнова шкода, заподіяна транспортному засобу, а тому правопорушення вчинене ОСОБА_1 дійсно підлягає кваліфікації за ст. 124 КУпАП.
Встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки її вина доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: відомостями, які зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 181805 від 8 листопада 2023 року; схемі до протоколу огляду місця ДТП від 19 жовтня 2023 року та інших матеріалах справи.
Накладаючи адміністративне стягнення, суддя у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу винної, ступінь її вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність та вважає, що на неї слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ст. 124 КУпАП.
У відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягають стягненню 536,80 гривень судового збору на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 9, 40-1, 124, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень в дохід держави.
Стягнути із ОСОБА_1 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України (рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106).
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд Тернопільської області.
Суддя В. І. Парфенюк