Провадження № 2/359/2658/2023
Справа № 359/9290/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2023 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.
при секретарі - Івкової Д.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ВСТАНОВИВ:
21.09.2023 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області від ОСОБА_1 надійшла вище зазначена позовна заява ( а. с. 1-2).
Ухвалою від 27.09.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду ( а. с. 11).
24.10.2023 до суду від позивача надійшла заява з проханням закрити провадження у справі, в зв'язку з відмовою від позову та повернення сплаченого судового збору ( а. с. 14).
У судове засідання сторони не з'явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши подану заяву, матеріали цивільної справи, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ч. 3 вказаної статті учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України , суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо : відсутній предмет спору.
При цьому слід зазначити, що відповідно до роз'яснень викладених у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.12.2020 (справа № 522/8782/16-ц, провадження № 61-21649св19) поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).
Таким чином вирішення спору під час розгляду справи після відкриття провадження у справі, тому відсутні підстави закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
За змістом ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 2 та 3 цієї статті до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Крім того слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно квитанції № 5257-7633-9884-5668 від 20.09.2023 ( а.с. 6) при подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.
З урахуванням зазначеного, позивачу слід повернути 50 відсотків судового збору сплаченого при поданні позову, що становить 536,80 гривень.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 49, п.4 ч.1 ст. 255, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКППФО - НОМЕР_1 ) 50% сплаченого судового збору, а саме 536 гривень 80 копійок (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок), сплаченого відповідно до платіжного доручення квитанції № 5257-7633-9884-5668 від 20.09.2023.
Роз'яснити, що для повернення судового збору платнику необхідно звернутися до Головного управління Державної казначейської служби України (01196, м. Київ, пл. Лесі Українки, 1) з наступними документами: ухвала суду про повернення судового збору з відміткою про вступ її в законну силу, заява про повернення коштів з бюджету та оригінал або належним чином завірена копія квитанції про сплату судового збору.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду, або через Бориспільський міськрайонний протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому не був вручений повний текст ухвали в день її оголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали.
Суддя: І.В.Муранова-Лесів