ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 483/1589/23
Провадження № 3/483/683/2023
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 листопада 2023 року м. Очаків
Суддя Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Шевиріна Т.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Акопової К.Р.,
особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Бурлакова М.О.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про ідентифікаційний код відсутні, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
ВСТАНОВИЛА:
26 жовтня 2023 року до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області надійшов протокол серії ААБ №092196, складений 17 жовтня 2023 року, згідно з яким ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
Зокрема, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 17 жовтня 2023 року приблизно о 14 год. 20 хв. він по вул. Суворова в с. Чорноморка Миколаївського району Миколаївської області керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ21063», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: млява мова, зіниці очей не реагують на світло, неприродньо бліде обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Захисник в судовому засіданні просив провадження у справі закрити за недоведеністю події правопорушення та вини ОСОБА_1 у його вчиненні, посилаючись на те, що останній раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП та не був обізнаний з відповідною процедурою, висловлював, як це вбачається зі змісту дослідженого відеозапису, не знання наслідків відмови від проходження огляду, і йому під час складання протоколу не було роз'яснення його процесуальних прав, порядку проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та не надано направлення для проходження такого огляду в медичному закладі, не роз'яснено наслідків такої відмови. Крім того, за змістом долученого до матеріалів справи відеозапису, докази того, що він взагалі керував транспортним засобом відсутні. Відеозапис є вибірковим, триває не більше 30 секунд та обривається на моменті розмови, коли ОСОБА_1 задає запитання щодо проходження огляду на стан сп'яніння.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та підтримав доводи свого захисника. Також пояснив, що раніше до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП не притягувався, протокол не отримував, пояснення у протоколі написав зі слів поліцейського.
Заслухавши пояснення, дослідивши долучені до справи докази, суд дійшов такого.
За змістом статті 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Згідно з положеннями статті 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.
Відповідно до вимог 2.5. Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання вказаних правил утворюють склад адміністративного правопорушення.
Так, відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП одним із складів правопорушення є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного сп'яніння передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція №1452).
За змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у скоєнні, в тому числі й адміністративного правопорушення, слід виходити з положень статті 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.
Суд усвідомлює суспільну небезпеку правопорушень, пов'язаних з керування транспортними засобами особами у стані алкогольного сп'яніння, необхідність невідворотності покарання порушників та створення умов, які би перешкоджали розповсюдженню таких правопорушень, однак повноваження співробітників поліції не є безмежними та не повинні використовуватися свавільно, тобто без обґрунтування та жодних логічних пояснень.
Так, за прецедентною практикою Європейського суду з прав людини поняття «кримінальне обвинувачення», вжите в тексті статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Європейська конвенція), підлягає автономному тлумаченню (пункт 81 Рішення у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» від 08 червня 1976 року («Engel and others v. The Netherlands»). В цьому рішенні Європейський суд вперше вказав на принцип автономного тлумачення поняття «обвинувачення», сформулювавши критерії, які мають бути проаналізовані при вирішенні цього питання (тест Енгеля).
Визначення того, чи можна висунуте особі обвинувачення, яке національним законом віднесено до сфери дисциплінарних або адміністративних проступків, вважати кримінальним в розумінні статті 6 Європейської конвенції слід здійснювати за таким критеріями: чи визнається діяння злочином в національному законі, чи поширюється норма закону, якою встановлена відповідальність за таке діяння, на невизначене коло осіб, а також застосувати критерій правових наслідків, тобто оцінити форму та тяжкість правових наслідків в разі вчинення такого діяння.
У своїй практиці, в тому числі у справах «Швидка проти України» (рішення від 30 жовтня 2014 року) та «Гурепка проти України» (рішення від 06 вересня 2005 року) Європейський суд розглядав обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення на предмет дотримання гарантій статті 6 Європейської конвенції.
З урахуванням викладеного, а також того, що обвинувачення у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП за колом осіб та за ступенем тяжкості покарання, яке загрожує особі в разі визнання її винною, може розглядатися як кримінальне в розумінні Європейської конвенції, суд перевіряє процедуру притягнення особи до відповідальності на предмет дотримання гарантій статті 6.
Так, частиною 2 зазначеної статті Європейської конвенції, зокрема, гарантовано, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Вказане свідчить про те, обвинувачення у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, носить характер кримінального, а тому суд зобов'язаний ретельно перевірити процедуру притягнення особи до відповідальності, в тому числі наявність ознак, зазначених у підозрі.
В порушення вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП та пункту 6 розділу ІХ Інструкції, матеріали справи не містять доказів направлення ОСОБА_1 на огляд на стан сп'яніння. З долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що під час розмови поліцейських з ОСОБА_1 останній питав, а що буде якщо він пройде огляд на стан сп'яніння, після чого відеозапис припинився. Таким чином, на відео відсутні чіткі дії поліцейського щодо запропонування ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, як встановлено ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Зміст відеозапису підтверджує доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його права при тому, що він виловлював сумнів та незнання наслідків відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, не роз'яснено процесуальні права, не вручено протокол про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про порушення співробітником поліції визначеного законом порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності та не доведеності факту, покладеного в основу обвинувачення.
Керуючись принципом доведення поза розумним сумнівом, а також закладеним в кримінальному праві принципом тлумачення усіх сумнівів на користь обвинуваченого, суд дійшов висновку про недоведеність події правопорушення та вини ОСОБА_1 у його вчиненні належними, допустимими і достатніми доказами.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи.
З урахуванням викладеного, вважаю, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку із недоведеністю події адміністративного правопорушення та вини ОСОБА_1 у його вчиненні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283-285, 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИЛА:
Справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП, - закрити за недоведеністю події правопорушення та вини ОСОБА_1 у його вчиненні.
Постанову протягом десяти днів з дня винесення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області особою, щодо якої її винесено, або її захисником.
Суддя: