Справа № 344/22592/23
Провадження № 1-кс/344/8755/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП України в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_4 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022090000000400 від 17.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 358 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
В С Т А Н О В И ЛА :
28.11.2023 слідчий ОСОБА_4 , за погодженням прокурора ОСОБА_3 , звернувся із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022090000000400 від 17.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 358 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування.
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_5 діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, у період часу з весни 2021 року по вересень 2023 року в ході телефонних розмов пред'являв вимогу ОСОБА_7 , щодо передачі йому грошових коштів в сумі 15 000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на весну 2021 року становило близько 420 000 грн., під приводом повернення боргу чоловіка останньої, погрожуючи насильством над потерпілим, його близькими родичами, пошкодженням та знищенням їхнього майна.
Погрози ОСОБА_5 потерпіла сприймала як реальні та усвідомлюючи, що у випадку ігнорування висунутих їй вимог щодо передачі грошових коштів, небезпека заподіяння шкоди, якою їй погрожували може стати дійсною, здійснила перерахування грошових коштів в сумі 24 000 гривень на банківський картковий рахунок відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , який належить дружині ОСОБА_5 , а саме: 03.02.2022 - 15 000 гривень, 17.02.2022 - 9000 гривень.
У подальшому, ОСОБА_5 продовжуючи свою злочинну діяльність в умовах воєнного стану, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, здійснював пред'явлення вимоги ОСОБА_7 , щодо передачі грошових коштів погрожуючи насильством над потерпілим, його близькими родичами, пошкодженням та знищенням їхнього майна.
Потерпіла ОСОБА_7 сприймаючи погрози ОСОБА_5 як реальні та усвідомлюючи, що у випадку ігнорування висунутих їй вимог щодо передачі грошових коштів, небезпека заподіяння шкоди, якою їй погрожували може стати дійсною, продовжила здійснювати перерахування грошових коштів на банківський картковий рахунок відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , який належить дружині ОСОБА_5 , а саме: 05.04.2022 - 15 000 гривень та 24.05.2022 - 10 000 гривень.
Окрім вказаного, весною 2023 року ОСОБА_5 реалізовуючи свій злочинний умисел, в ході телефонних розмов з ОСОБА_7 погрожував пошкодженням та знищенням майна, а також погрожував відправленням сина останньої на лінію бойового зіткнення, що є прямою загрозою його життю та здоров'ю, з метою змусити сплатити йому грошові кошти.
Погрози ОСОБА_5 потерпіла ОСОБА_7 сприймала як реальні та усвідомлювала, що небезпека пошкодження майна та заподіяння шкоди, якою їй погрожував може стати дійсною, якщо вона проігнорує вимогу сплатити грошові кошти в сумі 15 000 доларів США ОСОБА_5 .
Окрім вказаного, ОСОБА_5 , в умовах воєнного стану вступив у злочинну змову із своїм знайомим ОСОБА_8 у яких виник умисел на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом пред'явлення вимоги ОСОБА_9 , передати їм грошові кошти в сумі 15 000 доларів США під приводом повернення боргу його батька, погрожуючи насильством над потерпілим, його близькими родичами, пошкодженням та знищенням їхнього майна.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, у період часу з червня 2022 року по вересень 2023 року в ході телефонних розмов пред'являв вимогу ОСОБА_9 , щодо передачі їм грошових коштів в сумі 15 000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на червень 2022 року становило 438 750 грн., під приводом повернення боргу батька останнього, погрожуючи насильством над потерпілим, його близькими родичами, пошкодженням та знищенням їхнього майна.
Також, 27.02.2023 ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , умисно, в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, з метою змусити ОСОБА_9 сплатити їм грошові кошти зателефонував йому та висловив погрозу у створенні для останнього негативних наслідків у вигляді прямої загрози його життю та здоров'ю через примусову участь у війні на лінії безпосереднього бойового зіткнення та відбору заробленої за таку участь зарплати.
Погрози ОСОБА_5 та ОСОБА_10 потерпілий ОСОБА_9 сприймав як реальні та усвідомлював, що небезпека заподіяння шкоди, якою йому погрожували може стати дійсною, якщо він проігнорує вимогу сплатити грошові кошти в сумі 15 000 доларів США ОСОБА_5 .
Також, навесні 2019 року у ОСОБА_5 , виник умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11 , шляхом пред'явлення вимоги передати грошові кошти в сумі 20 000 гривень погрожуючи насильством над потерпілим.
В той час, з метою реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_5 , умисно, з корисливих спонукань, переслідуючи мету незаконного збагачення шляхом вчинення вимагання грошових коштів, перебуваючи в м. Калуш по вул. Винниченка зустрівшись із ОСОБА_11 погрожуючи насильством над останнім пред'явив вимогу передати йому грошові кошти у розмірі 20 000 гривень.
В подальшому ОСОБА_5 систематично перебуваючи в м. Калуш, Івано-Франківської області при зустрічах із ОСОБА_11 погрожуючи насильством останньому пред'явив вимогу передати йому грошові кошти.
В умовах дії правового режиму воєнного стану, ОСОБА_5 продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, здійснював пред'явлення вимоги ОСОБА_11 , щодо передачі грошових коштів погрожуючи насильством над останнім.
В кінці листопада 2022 року ОСОБА_5 , з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, прибув до місця проживання ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 , де пред'явив вимогу передати йому грошові кошти в сумі 2500 доларів США застосовуючи до нього фізичне насильство нанісши удари в область спини, рук та ніг, погрожуючи вистрілом в ногу з пістолета.
У період часу з 27.01.2023 по 08.02.2023 ОСОБА_11 усвідомлюючи, що ОСОБА_5 продовжить застосовувати до нього фізичне насильство з метою вчинення вимагання грошових коштів здійснив грошовий переказ в розмірі 10 000 гривень на банківську карту № НОМЕР_2 , відкриту в АТ КБ «ПриватБанк», номер якої надів йому ОСОБА_5 .
Крім того, у період часу з 22.09.2023 по 05.10.2023 ОСОБА_5 та ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою групою осіб, умисно, повторно, в умовах дії правового режиму воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, здійснювали пред'явлення вимоги ОСОБА_13 , щодо передачі грошових коштів в сумі 150 000 гривень погрожуючи насильством над потерпілим.
Так, 22.09.2023 близько 16.30 год. ОСОБА_5 та ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи в м. Івано-Франківську по вул. Незалежності, 40 поряд з готелем «Надія» пред'явили вимогу ОСОБА_13 щодо передачі їм грошових коштів в сумі 150 000 грн погрожуючи насильством над потерпілим.
30 вересня 2023 року потерпілий ОСОБА_13 сприймаючи зазначені погрози дійсними і реальними, усвідомлюючи, що у випадку ігнорування висунутих йому вимог щодо передачі грошових коштів, ОСОБА_5 та ОСОБА_12 , застосують щодо нього фізичне насильство передав їм через особу, яку вони залучили, грошові кошти в сумі 50 000 гривень.
У подальшому 05.10.2023 за вказівкою ОСОБА_14 потерпілий ОСОБА_13 зустрівся з особою, яку залучив останній спільно з ОСОБА_5 з метою передачі грошових коштів в сумі 100 000 гривень, які вимагали у нього погрожуючи застосуванням насильства над потерпілим в умовах воєнного стану, де були викриті працівниками поліції.
У вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України, обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Калуш Калуського району Івано-Франківської області, зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , житель АДРЕСА_3 , українець, громадянин України.
05 жовтня 2023 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
06 жовтня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України.
06 жовтня 2023 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави.
27 листопада 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Абзацом 175 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено термін «обґрунтована підозра», який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами обшуків, протоколом огляду, вилученими речовими доказами, матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, протоколами оглядів речей, висновком експерта, протоколами допитів свідків та потерпілих, протоколами впізнання, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Однак, у встановлений 2-х місячний термін досудове розслідування не завершено, однак завершити досудове розслідування не представляється можливим, оскільки необхідно провести огляд предметів, які вилучено в ході проведення обшуків, отримати тимчасовий доступ до речей та документів, а саме до інформації банків, щодо руху грошових коштів підозрюваних, щодо інформації мобільних операторів зв'язку, долучити висновки експертиз, долучити розсекречені клопотання, доручення, ухвали слідчих суддів про надання дозволів на проведення НСРД, встановити всі фактичні обставини вчинення злочинів, допитати усіх свідків вказаних кримінальних правопорушень, перевірити причетність підозрюваних до вчинення інших кримінальних правопорушень, із урахуванням здобутих доказів повідомити про підозру всім причетним особам, вирішити питання щодо продовження строку дії запобіжних заходів іншим підозрюваним.
Обставини, що перешкоджали здійсненню вищезазначених процесуальних дій раніше, це значна кількість попередньо проведених першочергових невідкладних слідчих та процесуальних дій, заходів забезпечення кримінального провадження, спрямованих на отримання доказів злочинної діяльності, їх аналіз та оцінка, кількість вилучених в ході проведення обшуків та огляду речей, значна кількість осіб, яким повідомлено про підозру та потерпілих, які проживають за межами Івано-Франківської області, а тому виконання вказаних слідчих та процесуальних дій потребує додаткового часу.
Підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки злочини у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, максимальне покарання за який передбачено дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п.1 - переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про можливість призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі в разі доведення його вини в суді;
- п. 3 - незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки йому відомі їхні анкетні дані, номера телефонів, місце проживання;
- п.4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду;
- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 не працевлаштований, не має постійного джерела доходу та в подальшому може займатися злочинною діяльністю з метою одержання грошових коштів.
Вказані ризики існують та не зменшились, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Враховуючи вищенаведені ризики та беручи до уваги те, що злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 були вчинені ним із погрозою та застосуванням насильства потерпілими, обрання більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім, а тому необхідно продовжити строк тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 днів.
Прокурор просив клопотання задоволити з викладених мотивів в клопотанні. Просив його задоволити, оскільки ризики існують, не зменшились. Зазначив, що підозрюваний, будучи під вартою, телефонував потерпілому ОСОБА_9 з погрозами. Просив врахувати, що кримініальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , здійснені умовах воєнного стану, із погрозою та застосуванням насильства потерпілими, просив продовжити строк тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 днів.
Слідчий підтримав клопотання прокурора.
Захисник у судовому засіданні заперечив щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив врахувати, що підозрюваний має на утриманні двоє малолітніх дітей, постійне місце проживання, не має наміру переховуватися від слідства та суду, та змінити підозрюваному запобіжний захід з тримання під вартою на будь-який, не пов'язаний з триманям під вартою, або у випадку, якщо слідчий суддя дійде до переконання застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, то визначати розмір застави у межах санкції статті.
Підозрюваний підтримав думку захисника. Зазначив, що одружений, на утриманні має двоє малолітніх дітей. Упродовж двох років до початку війги працював на заводі "Яркос". Після звільнення працював неофіційно. Не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який, не пов'язаний із позбавленням волі для того, щоб утримувати сім'ю.
Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла наступного висновку.
Відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022090000000400 від 17.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 358 КК України.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.10.2023, ОСОБА_5 05 жовтня 2023 року о 22 год 25 хв. затримано в порядку ст. 208 КПК України.
06 жовтня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України, а саме у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, в умовах воєнного стану, а також у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 06.10.2023 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 без визначення розміру застави, на строк 60 днів - до 03.12.2023 включно. Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківській установі виконання покарань (№ 12)».
27.11.2023 ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України, а саме у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, його близькими родичами, пошкодження та знищення їхнього майна (вимагання), повторно, в умовах воєнного стану, а також у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим його близькими родичами, пошкодження та знищення їхнього майна (вимагання), повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Ухвалою слідчого судді від 30.11.2023 продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженнні до 4-х місяців, тобто до 06.02.2024.
Положеннями ч. 3 ст.199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У судовому засіданні, на думку слідчого судді, підтвердилась встановлена при застосуванні запобіжного заходу наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 189 КК України, яка, зокрема, підтверджується долученими до клопотання доказами: протоколом огляду предмета від 27.09.2023, протоколами допиту потерпілого ОСОБА_13 від 04.10.2023 та 05.10.2023, , протоколами предявлення особи для впізнання за фотознімками від 04.10.2023, протоколом огляду предмета від 07.11.2023, висновком експерта №22 від 06.11.2023, протоколами допиту потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_7 від 26.10.2023, протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 29.03.2023.
Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК, також були перевірені слідчим суддею при продовженні вказаного запобіжного заходу.
Питання доведеності чи недоведеності вини, а також роль підозрюваного у вчиненні злочину є прерогативою суду, який розглядатиме справу по висунутому обвинуваченню та буде встановлювати вказані обставини при розгляді справи по суті.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Відповідно, ставити під сумнів як кваліфікацію дій підозрюваного, так і обґрунтованість самої підозри на даному етапі розслідування за даних умов, підстав не має.
Докази зібрані під час досудового розслідування, які вивчені слідчим суддею надають можливість пересвідчитись у достовірності припущень слідчого на вказаній стадії кримінального процесу.
Разом з тим, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 його вік, стан здоров'я, те, що має вищу освіту, наявність постійного місця проживання; одружений; має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; те, що згідно ст.89 КК України раніше не судимий; а також той факт, що у підозрюваного відсутні дані про постійне законне джерело доходу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі Ілійков проти Болгарії (заява №33977/96 від 26 липня 2001 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
У рішенні по справі W. проти Швейцарії (заява №14379/88 від 26.01.1993) Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
Наведені обставини разом із суворістю можливого покарання можуть схилити підозрюваного також і до втечі.
Слідчий суддя враховує, що існує ризик переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про можливість призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі в разі доведення його вини в суді.
Слідчий суддя не виключає ризик незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки підозрюваному відомі їхні анкетні дані, номера телефонів, місце проживання, а згідно протоколу допиту 26.10.2023 потерпілого ОСОБА_9 підозрюваний 14.10.2023 телефонував йому.
Слідчий суддя також не виключає ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду.
Також слідчий суддя враховує, що існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 не працевлаштований, не має постійного джерела доходу та в подальшому може займатися злочинною діяльністю з метою одержання грошових коштів.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.
Однак, слідчий суддя враховує те, що для завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних дій, зокрема, провести огляд предметів, які вилучено в ході проведення обшуків, отримати тимчасовий доступ до речей та документів, а саме до інформації банків, щодо руху грошових коштів підозрюваних, щодо інформації мобільних операторів зв'язку, долучити висновки експертиз, долучити розсекречені клопотання, доручення, ухвали слідчих суддів про надання дозволів на проведення НСРД, встановити всі фактичні обставини вчинення злочинів, допитати усіх свідків вказаних кримінальних правопорушень, перевірити причетність підозрюваних до вчинення інших кримінальних правопорушень, із урахуванням здобутих доказів повідомити про підозру всім причетним особам, вирішити питання щодо продовження строку дії запобіжних заходів іншим підозрюваним.
Поряд з цим, не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговує особа, слід зазначити, що з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу, не може забезпечити належну процесуальну поведінку вказаної особи, тому не може бути застосований запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Беручи до уваги відсутність підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під вартою закінчується 03.12.2023, відсутні обставини на зміну ризиків у бік їх зменшення, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задоволити, продовжити строк тримання його під вартою на 60 днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 28.01.2024, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження з урахуванням вказаних вище умов.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Усилу змагальності сторін кримінального провадження захистом не спростовано тверджень органу досудового розслідування і прокурора, що більш м'який запобіжний захід зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, враховуючи роль останнього у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, обставини кримінальних правопорушень та індивідуальні особливості підозрюваного.
Вирішуючи дане питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави слідчий суддя враховує і превентивний характер такого запобіжного заходу.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання задоволити.
Продовжити дію запобіжного заходу - тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення розміру застави, до 28 січня 2024 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківській установі виконання покарань (№ 12)».
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП України в Івано-Франківській області ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Повний текст ухвали складено 30 листопада 2023 року.
Слідчий суддя
Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1