Справа № 344/22804/23
Провадження № 1-кс/344/8831/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання в рамках кримінального провадження № 12023090000000360 від 13.06.2023, -
ВСТАНОВИВ:
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що 13.06.2023 приблизно о 08 годині 15 хвилин, у світлу пору доби, ОСОБА_5 , керуючи автомобілем марки VOLKSWAGEN Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 рухаючись по правій смузі головної дороги вул. Каракая у м. Калуші, наближався до Т-подібного перехрестя з другорядною дорогою справа, яка веде у напрямку вул. Пекарська. В цей час попереду автомобіля VOLKSWAGEN Golf у попутному напрямку рухався автомобіль марки Pegeout Expert, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 , який рухався через перехрестя прямо, а по другорядній дорозі - велосипедист ОСОБА_7 , який мав намір, у межах перехрестя, виконати поворот ліворуч на вул. Каракая. При наближенні до перехрестя нерівнозначних доріг, велосипедист ОСОБА_7 проявив неуважність, не надав перевагу у русі транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, виїхав на перехрестя, почав виконувати маневр повороту ліворуч та виїхав на праву смугу руху у напрямку вул. Долинська. В цей час водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем марки VOLKSWAGEN Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 проявив неуважність, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, рухаючись зі швидкістю 60 км/год, що перевищує максимально-допустиму для даної ділянки дороги, виконуючи обгін автомобіля Pegeout Expert, у межах нерегульованого перехрестя, де такий маневр здійснювати заборонено, виїхавши на смугу зустрічного руху, вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_7 , внаслідок чого автомобіль та велосипед зазнали механічних пошкоджень, а потерпілий з тілесними ушкодженнями доставлений до КНП «Калуська районна лікарня», де того ж дня помер.
При цьому ОСОБА_5 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, а саме: п. 1.2., 1.5., 2.3. б), д), 10.1., п. 12.1., 12.4., 14.6. а).
У результаті порушення водієм ОСОБА_5 Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої помер велосипедист ОСОБА_7 від поєднаної закритої тупої травми грудної клітки, її органів, поперекового відділу хребта, заочеревинного простору, зі забоями та розривами внутрішніх органів, переломами кісток скелету, яка ускладнилася тяжким травматичним шоком.
У вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель м. Калуш Івано-Франківської області, проживаючий по АДРЕСА_1 , зареєстрований у АДРЕСА_2 , громадянин України, одружений, працюючий на посаді начальника відділу збуту ТОВ «Фолдер», раніше не судимий.
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, повністю підтверджується зібраними доказами у кримінальному провадженні: протоколом огляду місця події; показами потерпілих та свідків; висновками інженерно-транспортних експертиз, а також іншими доказами у кримінальному провадженні.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, який відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого у п.1 ч.1 ст.177КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, усвідомлюючи про неминучість покарання, яке передбачено санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.
При вирішенні питання про незастосування суворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту органом досудового розслідування враховано ті обставини, що ОСОБА_5 раніше не судимий, одружений, має постійне місце роботи та проживання, не ухилявся від проведення слідчих дій, по місцю роботи характеризується з позитивної сторони.
Таким чином, до підозрюваного ОСОБА_5 доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
З викладеного вище вбачається, що запобігти цьому ризику шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу неможливо, а тому просить клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник не заперечили щодо задоволення клопотання.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.
З матеріалів клопотання вбачається, що 29 листопада 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів , за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого..
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події; показами потерпілих та свідків; висновками інженерно-транспортних експертиз, а також іншими доказами у кримінальному провадженні.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, а тому з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 вказаного злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, який має постійне місце проживання, працює, раніше не судимий.
Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини у справі Ілійков проти Болгарії зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.
Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який судом може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі, це створює ризики переховуватися від досудового розслідування.
Відтак, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено можливість застосування зазначеного вище запобіжного заходу, який в свою чергу буде співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 1,3,8 ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 176-179, 194, 309 КПК України, -
УХВАЛИВ:
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора та суд, про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Покладені на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки діють до 28 січня 2024 року, включно.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання ОСОБА_5 доручити здійснювати старшому слідчому відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_8 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1