номер провадження справи 22/209/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.11.2023 Справа № 908/3083/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
Розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи матеріали справи № 908/3083/23
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (вул. Федорова Івана, буд. 32-А, м. Київ, 03038)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068)
про стягнення 40 272,36 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою (вих. № б/н від 22.09.2023) до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення 40 272,36 грн страхового відшкодування. Також, просить стягнути з відповідача 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Позов обґрунтовано Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ЦК України, ст. 193 ГК України.
За умовами договору добровільного страхування наземного транспорту від 15.11.2022 № 28-0101-01Р00488 позивачем було виплачено власнику транспортного засобу Кіа Soul державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , страхове відшкодування у розмірі 72 280,27 грн, внаслідок настання 30.05.2023 страхового випадку - ДТП за участі автомобіля Кіа Soul, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля ВАЗ 2107, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - ВАЗ 2107, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ЕР212460459), позивач має право зворотної вимоги до відповідача. ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні ДТП постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 07.08.2023 у справі № 755/7781/23. Позивач на електронну пошту відповідача направив заяву (вих. № 48316 від 13.065.2023) про виплату страхового відшкодування. Відповідач рішення у страховій справі не прийняв та не виплатив страхове відшкодування позивачу.
У відповіді на відзив, що надійшла до суду 06.11.2023, позивач вважає доводи відповідача необґрунтованими, оскільки розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом. Розмір гонорару за надання правової допомоги у цьому спорі визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, тому не може змінюватися в залежності від обсягу послуг та витраченого часу. Відповідачем не надано доказів в обґрунтування своїх доводів, чому він вважає саме суму в розмірі 1 000,00 грн співмірною з роботою, виконаною адвокатом у цій справі.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
31.10.2023 в системі «Електронний суд» відповідачем сформовано відзив (вих. б/н від 31.10.2023) на позов, згідно якого відповідач визнав вимогу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» про страхове відшкодування в розмірі 40 272,36 грн. Просив зменшити витрати на оплату правничої допомоги адвоката до 1 000,00 грн.
На підставі ст. 130 ГПК України просив повернути позивачу з державного бюджету 50% сплаченого судового збору.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 03.10.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3083/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.10.2023 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3083/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу строк для подання до суду: - відзиву на позов із доказами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; - заперечень на відповідь на відзив з документами, що підтверджують надіслання заперечень і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для подання до суду: відповіді на відзив із документами, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відзиву.
Ухвалу суду від 09.10.2023 про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» 09.10.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Ухвалою суду від 02.11.2023 відповідачу продовжено процесуальний строк для подання відзиву та прийнято до розгляду відзив відповідача, сформований 31.10.2023 в системі «Електронний суд».
Оскільки розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.
Рішення по суті ухвалено судом 30.11.2023.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
15.11.2022 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» (позивач, страховик) та ТзОВ «Медітрейд» (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0101-01Р00488 щодо транспортного засобу Кіа Soul, державний реєстраційний номер НОМЕР_1
Строк дії договору з 20.11.2022 по 19.11.2023.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , транспортний засіб Кіа Soul, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ТзОВ «Медітрейд».
Згідно матеріалів справи, 30.05.2023 о 12 год. 40 хв. в місті Київ на Дніпровській набережній сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Кіа Soul, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля ВАЗ 2107, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .
Внаслідок ДТП був пошкоджений транспортний засіб Кіа Soul, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 07.08.2023 у справі № 755/7781/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (ДТП, що сталося 30.05.2023). Вказане судове рішення набрало законної сили.
Страхувальник ТзОВ «Медітрейд» 31.05.2023 звернувся до страховика (позивача) з заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку - ДТП, що сталося 30.05.2023.
06.06.2021 позивачем було складено акт огляду пошкодженого транспортного засобу Кіа Soul, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому описано характер пошкоджень.
Згідно ремонтної калькуляції № ДККА-83393 від 06.06.2023, вартість ремонту вказаного автомобіля склала 72 280,27 грн.
ФОП ОСОБА_3 було складено рахунок-фактуру № 165 від 06.06.2023 на сплату за ремонт автомобіля Кіа Soul, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на суму 72 280,27 грн.
Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» складено страховий акт № ДККА-83393 від 09.06.203, відповідно до якого страхове відшкодування склало 72 280,27 грн.
Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування від 09.06.2023, в якому зазначено вартість відновлювального ремонту, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу Кіа Soul, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 72 280,27 грн. Коефіцієнт фізичного зносу вказаного автомобіля дорівнює 0,700.
Згідно платіжної інструкції № 53993 від 09.06.2023 позивач перерахував ФОП ОСОБА_3 суму 72 280,27 грн страхового відшкодування.
Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу ВАЗ 2107, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахована Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (відповідач), що підтверджується полісом обов'язкового страхування серії ЕР212460459, який був діючим на 30.05.2023 (станом на час скоєння ДТП). Ліміт по майну встановлено у розмірі 160 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.
Позивач направив на електронну пошту відповідача письмову заяву № 48316 від 13.06.2023 на виплату страхового відшкодування. Заява залишена відповідачем без задоволення.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання.
Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
З огляду на встановлену у наведеній вище нормі чинного законодавства презумпцію вини, відповідач звільняється від обов'язку відшкодування шкоди в тому випадку, якщо доведе, що шкода завдана не з його вини.
Згідно зі ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини (така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/18319/16).
Вина водія транспортного ВАЗ 2107, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 , що спричинив ДТП 30.05.2023, встановлена постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 07.08.2023 у справі № 755/7781/23, що набрала законної сили, та не заперечується відповідачем.
Відповідно статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.
Враховуючи приписи ст. 75 ГПК України, при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
Відповідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Аналогічний припис викладений у ст. 988 ЦК України.
Статтею 9 вказаного вище Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як встановлено судом, позивач (страховик) виконав зобов'язання перед своїм страхувальником за договором добровільного страхування від 15.11.2022 № 28-0101-01Р00488 та на підставі страхового акту та заяви страхувальника здійснив страхову виплату у загальній сумі 72 280,27 грн, що підтверджується матеріалами справи.
У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку з виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.
Відповідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Статтею 18 Закону України «Про страхування» визначено, що факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17 викладено правову позицію, що згідно з положеннями статті 11 ЦК України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов'язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов'язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов'язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків. У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов'язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.
За змістом статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов'язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 ЦК України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов'язаннях: у деліктному зобов'язанні винуватця; у зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).
Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», якими регулюються правовідносини між сторонами у справі, позивач - ПАТ «Страхова компанія «УСГ», виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором майнового страхування, отримав від останнього права кредитора до ТДВ «Страхова компанія «Кредо», яке застрахувало цивільно-правову відповідальність власника автомобіля ВАЗ 2107, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , перед третіми особами за шкоду, завдану внаслідок експлуатації цього транспортного засобу.
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно ч. 36.2 ст. 36 даного Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
У відповідності до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Аналогічний припис викладений у ст. 9 Закону України «Про страхування».
Судом встановлено, що полісом серії ЕР212460459 встановлена франшиза у розмірі 0,00 грн.
Відповідно до положень ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Вартість відновлювальиого ремонту розраховується відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
Згідно розрахунку, який виконаний з урахуванням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу Кіа Soul, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 0,700.
Відтак, сума страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу Кіа Soul, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 40 272,36грн.
Як зазначалося судом вище, 31.10.2023 до суду від відповідача, за підписом ОСОБА_5 , яка діє на підставі довіреності б/н від 27.10.2023, виданої генеральним директором ТДВ «СК «Кредо» Кривцуном В.В., надійшов відзив, згідно якого визнано позов ПАТ «СК «УСГ» до ТДВ «СК «Кредо» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП в порядку суброгації в сумі 40 272,36 грн.
Відповідно ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 5 ст. 191 ГПК).
Відзив, в якому зазначено про визнання позову в сумі 40 272,36 грн., підписано уповноваженим представником Сєдовою П. І., що діє на підставі довіреності б/н від 27.10.2023, виданої генеральним директором ТДВ «СК «Кредо» Кривцуном В.В., який згідно даних з ЄДРЮОФОПтаГФ є керівником та представником юридичної особи. Будь-яких обмежень щодо представництва не зазначено.
Згідно ч. 4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Пунктом 6 ст. 236 ГПК України визначено, якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.
Суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб. Представник відповідача, підписавши відзив, в якому зазначено про визнання позову, має повноваження на вчинення цих дій і його дії не суперечать інтересам ТДВ «СК «Кредо». Внаслідок цього суд дійшов до висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку суброгації у сумі 40 272,36 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
6. Судові витрати
Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відзив, в якому зазначено про визнання позову, подано відповідачем до початку розгляду справи по суті, відповідно до ст.ст. 123, 129, 130 ГПК України з відповідача на користь позивача стягується 1 342,00 грн. судового збору. Судовий збір у сумі 1 342,00 грн. повертається позивачу з державного бюджету ухвалою суду.
Позивач просив стягнути з відповідача на його користь 5 000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.
Відповідно ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно пункту 9 частини 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Згідно викладеного у позовній заяві попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, понесених позивачем, позивачем понесено судові витрати у вигляді сплати 2 684,00 грн. судового збору за подання до суду позовної заяви та 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат,необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.
На підтвердження стягнення суми 5 000,00 грн. правових витрат позивачем подано копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 1-12/2022-К від 20.12.2022, укладеного між Адвокатським бюро «Гедз» та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» (клієнт), предметом якого (пункт 1.1) є надання адвокатським бюро правової (правничої) допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, зокрема, представництво клієнта в судах будь-якої інстанції з усіма правами, наданими позивачу, у тому числі з правом подання позову. Згідно п. 5.1 договору, за надання правової (правничої) допомоги Адвокатським бюро у справах, де клієнт виступає в якості позивача, клієнт перераховує на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро гонорар, розмір якого становить 5 000,00 грн. за кожну справу. Клієнт перераховує гонорар Адвокатському бюро не пізніше 3 робочих днів після надання Адвокатським бюро акту виконаних робіт та рахунку до нього. Згідно п. 7.1, договір укладений на строк до 31.12.2023.
Отже, розмір гонорару за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, від 20.01.2021 у справі № 357/11023/18.
Згідно з підписаним між сторонами за договором № 1-12/2022-к від 20.12.2022 актом виконаних робіт від 22.09.2023, Адвокатським бюро «Гедз» надано Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «УСГ» правничу допомогу, зокрема, по страховій справі № ДККА-83393, страхувальник ТзОВ «Медітрейд», дата ДТП - 30.05.2023; клієнт за виконану роботу сплачує Адвокатському бюро гонорар у розмірі 5 000,00 грн. за кожну справу, що в загальному розмірі становить 15 000,00 грн. (за три страхові справи згідно акту).
Сума 15 000,00 грн., згідно вказаного акту, сплачена позивачем на користь АБ «Адвокатське бюро «Гедз» згідно з платіжною інструкцією № 5131 від 25.09.2023, копія якого наявна в матеріалах справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд враховує, що обов'язок доведення неспівмірності витрат в силу приписів частини п'ятої статті 126 ГПК України покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Відповідач у відзиві зауважив, що підготовка даної справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної підготовки, оскільки справа є малозначною та розглядається в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. При виготовленні позовної заяви за таку послугу адвоката як: повний збір, аналіз та ознайомлення з усіма документами не вимагалося проводити додатковий аналіз великої кількості законів та підзаконних актів. Звернув увагу, що така послуга як копіювання, завірення, зшивання додатків до позовної заяви, підготовка справи до відправки не потребувала професійних навичок. Вважає, що витрати на правничу допомогу підлягають задоволенню в розмірі 1 000,00 грн.
Суд, з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 5 000,00 грн. є реальними, підтвердженими матеріалами справи. Відповідачем не обґрунтовано необхідність зменшення витрат до 1 000,00 грн.
Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача стягується 5 000,00 грн. витрат професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 46, 123, 129, 130, 191, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, код ЄДРПОУ 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (вул. Федорова Івана, буд. 32 літ. А, м. Київ, 03038, код ЄДРПОУ 30859524) 40 272 (сорок тисяч двісті сімдесят дві) грн. 36 коп. страхового відшкодування в порядку суброгації, 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп. судового збору.
Постановити ухвалу про повернення Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «УСГ» з державного бюджету 1 342,00 грн. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 30.11.2023.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко