Постанова від 09.11.2023 по справі 904/844/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2023 року м.Дніпро Справа № 904/844/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Крицька Я.Б.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2023 (суддя Бажанова Ю.А.)

у справі № 904/844/22

за позовом ОСОБА_1

до Фермерського господарства "Росток 2020"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

- ОСОБА_2

- ОСОБА_3

- ОСОБА_4

- ОСОБА_5

- ОСОБА_6

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

-Державний реєстратор Васильківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Чміль І.Б.

- ОСОБА_7

- ОСОБА_8

- ОСОБА_7

- ОСОБА_5

про визнання недійсним протоколу загальних зборів, визнання недійсним статуту та скасування реєстраційних дій

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фермерського господарства "Росток 2020", в якому просить:

- визнати недійсним протокол загальних зборів № 1 членів (власників) Селянського фермерського господарства "Росток" від 15.04.2020;

- визнати недійним Статут Фермерського господарства "Росток 2020" у редакції, затвердженій протоколом загальних зборів №1 членів (власників) Селянського фермерського господарства "Росток" від 15.04.2020;

- скасувати реєстраційні дії від 17.04.2020 за №12011050019000313 про зміну відомостей про органи управління юридичної особи, зміну місцезнаходження юридичної особи, зміна найменування юридичної особи, зміна органу управління, зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи, зміна складу засновників (учасників) юридичної особи;

- скасувати реєстраційні дії від 17.04.2020 за №12011070020000313 про зміну інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою, зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо;

- скасувати реєстраційні дії від 27.04.2020 за №12011070022000313 про зміну видів економічної діяльності юридичної особи, зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, зміни видів діяльності.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2023 у справі № 904/844/22 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2023 у справі № 904/844/22 та прийняте нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, що оскаржуване рішення прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Стверджує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_7 законно стала членом ФГ «Росток», оскільки на день проведення загальних зборів членів господарства була родичкою ОСОБА_1 , не надавши оцінку доказам відповідача, що свідчать про протилежне.

Скаржник зазначає, що суд безпідставно тривалий час не розглядав заяву відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення цивільної справи №172/255/22 та відповідно не зупинив провадження за наявності на те правових підстав.

Наголошує, що на момент прийняття спірного рішення загальних зборів ОСОБА_7 перебувала у трудових відносинах з СФГ «Росток», а тому відповідно до ст. 114 ГК України та ст. 3 Закону України «Про фермерське господарство» не могла бути прийнята до складу членів господарства.

Апелянт вважає, що для встановлення психічного стану позивача на момент підписання протоколу загальних зборів від 15.04.2020, який би давав підстави вважати, що позивач не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними, є виключно висновок судово-психіатричної експертизи, а не висновок почеркознавчої експертизи.

Звертає увагу, що судом першої інстанції було зроблено помилкові висновки про те, що:

- майно, набуте СФГ «Росток» за час його діяльності, не є власністю господарства, а є власністю його членів, а тому правомірно було відчужено на підставі протоколу загальних зборів членів господарства;

- розгляд питання про вихід зі складу фермерського господарства та прийняття нових членів фермерського господарства, зміна голови фермерського господарства саме на загальних зборах членів ФГ «Росток» не суперечить Статуту та відповідає чинному на той час законодавству.

Крім того, не погоджується з твердженням суду про те, що в судовому порядку недійсним може бути визнано рішення позачергових загальних зборів учасників, а не протокол, що вказує на обрання позивачем неефективного способу захисту.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2023 у справі № 904/844/22.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2023 розгляд справи № 904/844/22 призначено на 09.11.2023 о 10 год. 00 хв.

08.11.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

09.11.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про заміну у справі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_8 , який вибув внаслідок смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його правонаступником ОСОБА_7 на правах спадкоємця.

Клопотання обґрунтоване тим, що господарський суд повідомлявся про факт смерті ОСОБА_8 ще до постановлення ухвали від 12.07.2022 про залучення до розгляду справи третіх осіб, а 06.09.2023 ОСОБА_7 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після свого батька, копія якого долучається разом з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Апеляційний суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання, оскільки ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2022 і ОСОБА_7 і ОСОБА_8 було залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Тобто вказані особи вже приймають участь в розгляду справи № 904/844/22 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

При цьому слід наголосити, що факт правонаступництва не впливає на суб'єктний склад учасників даного спору, а чинним процесуальним законодавством не передбачено можливості виключення особи з числа учасників справи.

В судовому засіданні 09.11.2023 приймали участь представники позивача відповідача. Інші учасники справи, у судове засідання не з'явилися, явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об'єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що явка учасників справи обов'язковою не визнавалась та враховуючи межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, а саме, що суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 269 ГПК України), колегія суддів не вбачає наявність правових та фактичних підстав для відкладення розгляду справи та продовжує розгляд справи.

За приписами ч. 3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники справи, окрім третьої особи ОСОБА_5 , своїм правом на подання відзиву/пояснень не скористалися.

Враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з урахуванням того, що суд не визнавав обов'язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників третіх осіб.

Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації учасниками справи принципу змагальності та диспозитивності.

Представник апелянта (позивача) у судовому засіданні 09.11.2023 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове - про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, наполягав на необхідності залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Щодо клопотання представника відповідача про дослідження технічного запису фіксації судових процесів з участю особисто ОСОБА_1 з їх відтворенням в судовому засіданні, то в цій частині клопотання заявником не обґрунтоване жодними обставинами, в судовому засіданні 09.11.2023 підтримане було, а суд не вбачає наявність необхідних передумов та правових підстав для вчинення відповідної процесуальної дії, відтак відхиляє його залишаючи без задоволення.

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, їх представників, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об'єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідно до пункту 1.2 Статуту Селянського (Фермерського) господарства "Росток" (в редакції протоколу зборів №2 від 09.04.2012) засновником селянського (фермерського) господарства, його головою і членом є ОСОБА_1 .

Членами господарства є:

ОСОБА_2 , син, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 29.09.1997 Васильківським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_2 ;

ОСОБА_3 , невістка, паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 17.07.1996 Кіровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_4 ;

ОСОБА_4 , внук, свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_6 ;

ОСОБА_5 , син, паспорт серії НОМЕР_7 , виданий 14.07.2008 Васильківським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_8 ;

ОСОБА_6 , невістка, паспорт серії НОМЕР_9 , виданий 11.10.2010 Васильківським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_10 .

15.04.2020 відбулися загальні збори членів (засновників) Селянського (Фермерського) господарства "Росток", на якому були присутні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

На збори були запрошені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , також в присутніх зазначена ОСОБА_1 .

Порядок денний: 1. про зміну складу членів (власників) Селянського (Фермерського) господарства "Росток"; 2. про зміну голови Селянського (Фермерського) господарства "Росток" та призначення фізичної особи - платника податків, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи - Селянського (Фермерського) господарства "Росток" без довіреності, у тому числі підписувати договори, тощо (підписанта); 3. про приведення Статуту Селянського (Фермерського) господарства "Росток" та відомостей про господарство, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у відповідність до вимог діючого законодавства.

За результатами проведених зборів були прийняті такі рішення:

- по першому питанню:

1) прийняти до складу (числа) членів (власників) Селянського (Фермерського) господарства "Росток" на умовах визначених в Статуті господарства наступних громадян, а саме:

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_11 , виданий Васильківським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 30.06.1998, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_12 ;

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_13 , виданий Васильківським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 08.07.1998, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_14 ;

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_15 , виданий Васильківським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 02.09.1998, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_16 ;

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_17 , виданий Васильківським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 29.09.1997, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_18 ;

2) виключити зі складу (числа) учасників господарства наступних громадян, а саме:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт НОМЕР_19 , виданий 27.11.2019 року, орган, що видав 1215, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_2 ;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 17.07.1996 Кіровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_4 ;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , паспорт НОМЕР_20 , виданий Кіровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_6 ;

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий 14.07.2008 Васильківським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_8 ;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , паспорт серії НОМЕР_9 , виданий 11.10.2010 Васильківським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_10 ;

3) провести з особами, яких виключено зі складу (числа) членів (власників) господарства відповідні розрахунки згідно діючого законодавства України.

Підсумки голосування "ЗА" - одноголосно (одностайно).

- по другому питанню:

1) заяву голови Селянського (Фермерського) господарства "Росток" ОСОБА_1 задовольнити. Звільнити ОСОБА_1 з посади голови Селянського (Фермерського) господарства "Росток" з 16.04.2020;

2) призначити ОСОБА_7 головою Селянського (Фермерського) господарства "Росток" з 17.04.2020 та надати їй повноваження, передбачені Статутом Господарства;

3) призначити фізичною особою - платником податків, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи - Селянського (Фермерського) господарства "Росток" без довіреності, в тому числі підписувати договори, тощо (Підписантом) та надати відповідні повноваження передбачені Статутом Господарства наступним громадянам, а саме:

- ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_18 ;

- ОСОБА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_12 .

Підсумки голосування "ЗА" - одноголосно (одностайно).

- по другому питанню:

1) привести повне найменування Господарства відповідно до вимог діючого законодавства України, а саме викласти та затвердити:

повне найменування Господарства - Фермерське господарство "Росток 2020"

скорочене найменування Господарства - ФГ "Росток 2020"

2) привести Статут Селянського (Фермерського) господарства "Росток" та обов'язкові відомості про Господарство, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у відповідність до вимог діючого законодавства України, а саме відобразити в ньому актуальну інформацію про членів (власників) та кінцевих бенефіціарів (контролерів) Господарства шляхом подачі на державну реєстрацію документів Господарства.

3) визначити місцезнаходження господарства за адресою: АДРЕСА_7 .

4) створити за рахунок грошових внесків (вкладів) членів (власників) Селянського фермерського господарства "Росток" складений капітал в розмірі 1 000,00 грн.

5) затвердити розмір складеного капіталу Селянського фермерського господарства "Росток" в розмірі 1 000,00 грн., що дорівнює 100% складеного капіталу господарства.

6) встановити та затвердити наступний порядок розподілу складеного капіталу Селянського фермерського господарства "Росток", а саме:

ОСОБА_7 є власником 80% складеного статутного капіталу господарства, що становить 800,00 грн.

ОСОБА_8 є власником 5% складеного статутного капіталу господарства, що становить 50,00 грн.

ОСОБА_7 є власником 5% складеного статутного капіталу господарства, що становить 50,00 грн.

ОСОБА_5 є власником 5% складеного статутного капіталу господарства, що становить 50,00 грн.

ОСОБА_1 є власником 5% складеного статутного капіталу господарства, що становить 50,00 грн.

7) встановити та затвердити наступний порядок розподілу права власності на майно Селянського Фермерського господарства "Росток" між його членами (власниками), а саме ОСОБА_7 є власником 100% майна (майнових прав) господарства.

8) привести відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відносно органів управління Селянського Фермерського господарства "Росток" у відповідність до установчих документів господарства, що викладені та затверджені у паперовому вигляді, а саме: додати до відомостей про органи управління Селянського Фермерського господарства "Росток", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань наступні: вищий орган управління - загальні збори членів (власників) господарства, виконавчий орган управління - голова товариства.

9) затвердити Статут Селянського Фермерського господарства "Росток" у новій редакції зі змінами та доповненнями станом на 15.04.2020 та провести його державну реєстрацію згідно чинного законодавства України.

10) уповноважити головуючого та секретаря загальних зборів членів (власників) Селянського Фермерського господарства "Росток" підписати цей протокол та щойно прийняту нову редакцію Статуту господарства у відповідності до діючого законодавства України.

11) державну реєстрацію нової редакції Статуту Селянського Фермерського господарства "Росток" та відповідних змін та відомостей про господарства, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань доручити голові господарства ( ОСОБА_7 ) особисто або через призначеного нею представника, шляхом видачі відповідної довіреності, яка посвідчена нотаріально.

Підсумки голосування "ЗА" - одноголосно (одностайно).

Вказаний протокол загальних зборів підписаний головуючим на зборах ОСОБА_1 та секретарем загальних зборів ОСОБА_2 , посвідчено приватним нотаріусом Фаст Л.Д. (оригінал міститься в матеріалах справи - а.с. 82-84, том 3).

Нова редакція Статуту Фермерського господарства "Росток 2020" (в редакції протоколу загальних зборів від 15.04.2020 №1) підписано головуючим на зборах ОСОБА_1 та секретарем загальних зборів ОСОБА_2 , посвідчено приватним нотаріусом Фаст Л.Д. (оригінал міститься в матеріалах справи - а.с. 85-98, том 3).

ОСОБА_1 посилається на перебування її у тяжкому психологічному стані, яким скористалась ОСОБА_7 ; незаконність включення ОСОБА_7 до складу членів фермерського господарства; невідповідність протоколу загальних зборів від 15.05.2020 Статуту господарства та чинному законодавству; порушення Закону України "Про фермерське господарство" в частині включення ОСОБА_7 до складу членів фермерського господарства та відчуження майна господарства, тому прийняті рішення на загальних зборів Селянського фермерського господарства "Росток" від 15.04.2020 просить визнати недійсним, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформлених протоколом № 1 членів (власників) Селянського фермерського господарства "Росток" від 15.04.2020 та визнання недійним Статуту Фермерського господарства "Росток 2020" у редакції, затвердженій протоколом загальних зборів №1 членів (власників) Селянського фермерського господарства "Росток" від 15.04.2020.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційних скарг, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом спору є визнання недійсним протокол загальних зборів № 1 членів (власників) Селянського фермерського господарства "Росток" від 15.04.2020; визнання недійним Статуту Фермерського господарства "Росток 2020" у редакції, затвердженій протоколом загальних зборів №1 членів (власників) Селянського фермерського господарства "Росток" від 15.04.2020; скасування реєстраційних дій від 17.04.2020 за №12011050019000313; від 17.04.2020 за №12011070020000313; від 27.04.2020 за №12011070022000313.

Предметом доказування у справі є дотримання відповідачем вимог чинного законодавства та Статуту Селянського фермерського господарства "Росток" щодо проведення загальних зборів 15.04.2020, на яких було прийняті оскаржувані рішення.

Згідно статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Як передбачено статтею 55 ГК України, суб'єктами господарювання є, зокрема, господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 83 Цивільного кодексу України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, установлених законом.

Згідно з частини 1, 3 статті 114 ГК України фермерське господарство є формою підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції.

Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України визначені Законом України "Про фермерське господарство".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Відносини, пов'язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України (частина 1 статті 2 Закону України "Про фермерське господарство").

Так, в обґрунтування заявлених вимог позивач посилалась на незаконне прийняття нових членів фермерського господарства, які не є родичами засновника. Позивач зазначає, що фактично відбулося відчуження майна Селянського фермерського господарства "Росток" на підставі протоколу загальних зборів від 15.04.2020, що суперечить Статуту Селянського фермерського господарства "Росток" та Закону України "Про Фермерське господарство".

Також позивач вказувала про те, що голова Фермерського господарства "Росток 2020" ОСОБА_7 скористалася безпорадним станом позивача, яка перебувала у тяжкому психологічному та психічному стані, не розуміла своїх дій та погодилась на відчуження господарства у незаконний спосіб, який оформлено спірним протоколом загальних зборів від 15.04.2020.

24.05.2022 на підтвердження своїх доводів щодо безпорадного стану позивача представниками позивача надано суду копію висновку судово-психіатричного експерта №165 від 09.05.2022, за результатами експертизи призначеної у кримінальному провадженні №42021042140000039, в якому зокрема, зазначено, що ОСОБА_1 у період вчинення стосовно неї протиправних дій страждала на психічний розлад у формі органічного тривожно-депресивного розладу, за своїм психічним станом у той період часу вона не могла розуміти значення своїх дій і керувати ними (розділ 23 висновку - відповіді на поставлені питання зазначені у пункті 17).

Позивач зазначала, що станом на дату підписання протоколу №1 загальних зборів від 15.04.2020 ОСОБА_7 не була родичем чи членом родини сім'ї позивача, тому відповідно до Закону України "Про фермерське господарство" відповідач не мала права входу до складу членів / власників господарства, як не мали й такого права родичі ОСОБА_7 - ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .

Позивач вважає протокол загальних зборів від 15.04.2020 таким, що суперечить Статуту Селянського фермерського господарства "Росток", Закону України "Про Фермерське господарство" та підлягає визнанню недійсним, у зв'язку з чим заявлені вимоги про скасування реєстраційних дій від 17.04.2020 та від 20.04.2020, вчинених на підставі вказаного протоколу.

ОСОБА_1 стверджувала про те, що Статутом Селянського (Фермерського) господарства "Росток" (в редакції протоколу зборів №2 від 09.04.2012) не передбачено такого органу як загальні збори, голова господарства керує всіма справами господарства, тому і рішення про включення / виключення членів господарства має здійснюватися на підставі рішення /розпорядження голови фермерського господарства, а не загальних зборів, як це відбулось 15.04.2020.

Судом встановлено, що відповідно до пунктів 7.1, 7.2 Статуту Селянського (Фермерського) господарства "Росток" (в редакції протоколу зборів №2 від 09.04.2012) управління справами СФГ здійснюється головою СФГ. Голова керує усіма поточними справами СФГ.

Учасник має право припинити свою участь у СФГ шляхом виходу із СФГ. При виході учасника із СФГ йому за погодженням з усіма іншими учасниками виплачується вартість частки його майна. Одностороннє припинення договору будь-яким учасником тягне за собою вихід такого учасника з СФГ. При виході учасника із СФГ належна йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю земельна ділянка повертається після збору урожаю СФГ (пункти 11.1, 11.2, 11.4 Статуту Селянського (Фермерського) господарства "Росток" (в редакції протоколу зборів №2 від 09.04.2012).

Матеріалами справи підтверджується, що 19.03.2020 ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 подали заяви про прийняття до складу учасників Селянського фермерського господарства "Росток" з грошовими внесками: ОСОБА_1 у розмірі 50 грн, ОСОБА_5 у розмірі 50 грн, ОСОБА_7 у розмірі 800 грн, ОСОБА_7 у розмірі 50 грн, ОСОБА_8 у розмірі 50 грн (т. 1 а.с. 240, 241, т. 2 а.с. 110 - 112).

15.04.2020 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 подали заяви про добровільний вихід зі складу (числа) учасників Селянського фермерського господарства "Росток", які засвідчені приватним нотаріусом Фаст Л.Д. (копії містяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 247-251).

Як правильно зазначив суд першої інстанції, питання щодо порядку виключення членів господарства, включення нових членів господарства неврегульоване ані Статутом Селянського фермерського господарства "Росток" (в редакції протоколу зборів №2 від 09.04.2012), ані Законом України "Про фермерські господарства", ані іншими нормативними актами.

Тому, відповідно до ч. 1 ст. 8 Цивільного кодексу України щодо вказаних правовідносин слід застосувати правові норми цивільного законодавства, які регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі (ч. 2 ст. 83 ЦК України). Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи (ст. 84 ЦК України).

Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками (ч. 1 ст. 113 ЦК України).

У постанові від 21.01.2020 у справі № 908/2606/18 Велика Палата Верховного Суду вже зазначала про можливість застосування до правовідносин, які виникають у зв'язку з діяльністю фермерських господарств, приписів законодавства, що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, у випадку, якщо спірні правовідносини не врегульовані статутом або Законом України "Про фермерське господарство".

Аналогічна правова позиція про можливість застосування до правовідносин, які виникають у зв'язку з діяльністю фермерських господарств, приписів законодавства, що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, у випадку, якщо спірні правовідносини не врегульовані статутом або Законом України "Про фермерське господарство" вказана у постанові Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №912/96/21.

Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 24 Закону України "Про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю" (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.

Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників.

Рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви, якщо інший строк не передбачений статутом.

Якщо для виходу учасника необхідна згода інших учасників товариства, він може вийти з товариства протягом одного місяця з дня надання такої згоди останнім учасником, якщо менший строк не визначений такою згодою.

Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється.

Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов'язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

За приписами ст. 28 Закону України "Про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю" (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю" (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) Загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Згідно ст. 30 Закону України "Про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю" (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.

До компетенції загальних зборів учасників належать:

1) визначення основних напрямів діяльності товариства;

2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту;

3) зміна розміру статутного капіталу товариства;

4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника;

5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом;

6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства;

7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства;

8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства;

9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності;

10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника;

11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період;

12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів;

13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства;

14) прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників.

Так, на загальних зборах Селянського фермерського господарства "Росток" 15.04.2020 розглядались питання, зокрема, про зміну складу членів (власників) Селянського (Фермерського) господарства "Росток"; про зміну голови Селянського (Фермерського) господарства "Росток" та призначення фізичної особи - платника податків, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи - Селянського (Фермерського) господарства "Росток" без довіреності, у тому числі підписувати договори, тощо (підписанта).

За результатом їх проведення прийняті рішення, зокрема, про прийняття до складу (числа) членів (власників) Селянського (Фермерського) господарства "Росток" на умовах визначених в Статуті господарства наступних громадян, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ; виключити зі складу (числа) учасників господарства наступних громадян, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , провести з особами, яких виключено зі складу (числа) членів (власників) господарства відповідні розрахунки згідно діючого законодавства України; заяву голови Селянського (Фермерського) господарства "Росток" ОСОБА_1 задовольнити. Звільнити ОСОБА_1 з посади голови Селянського (Фермерського) господарства "Росток" з 16.04.2020; призначити ОСОБА_7 головою Селянського (Фермерського) господарства "Росток" з 17.04.2020 та надати їй повноваження, передбачені Статутом Господарства.

За вказані рішення усі присутні зборах члени господарства проголосували "ЗА" - одноголосно (одностайно), тобто, в тому числі, й голова Селянського (Фермерського) господарства "Росток".

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про те, що розгляд питання про вихід зі складу членів фермерського господарства та прийняття нових членів фермерського господарства, зміна голови фермерського господарства саме на загальних зборах членів (власників) Селянського (Фермерського) господарства "Росток" не суперечить Статуту Селянського (Фермерського) господарства "Росток" (в редакції протоколу зборів №2 від 09.04.2012) та відповідає чинному на той час законодавству.

Крім того, як правильно зазначив господарський суд, пунктами 7.1, 7.2 Статуту Селянського (Фермерського) господарства "Росток" (в редакції протоколу зборів №2 від 09.04.2012), на які посилався позивач, регулювалося питання щодо управління справами СФГ головою СФГ та керування усіма поточними справами СФГ, натомість питання щодо порядку включення та виключення членів господарства, зміни голови фермерського господарства Статутом Селянського (Фермерського) господарства "Росток" (в редакції протоколу зборів №2 від 09.04.2012) врегульовано не було.

Колегія суддів зауважує, що однією з особливостей фермерського господарства, яка відрізняє його від інших суб'єктів господарювання і пов'язана з особливим правовим статусом і метою, є передбачена законом можливість участі в його діяльності членів фермерського господарства. Ними можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом). При створенні фермерського господарства одним із членів сім'ї інші члени сім'ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його установчого документа. Для цілей цього Закону до членів сім'ї та родичів голови фермерського господарства відносяться дружина (чоловік), батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, рідні та двоюрідні брати та сестри, дядько, тітка, племінники як голови фермерського господарства, так і його дружини (її чоловіка), а також особи, які перебувають у родинних стосунках першого ступеня споріднення з усіма вищезазначеними членами сім'ї та родичами (батьки такої особи та батьки чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти) (ст. 3 Закону України "Про фермерське господарство").

Суд першої інстанції встановив, що на підтвердження своїх доводів про те, що станом на дату підписання протоколу №1 загальних зборів від 15.04.2020 ОСОБА_7 не була родичем чи членом родини сім'ї позивача, позивачем було додано до матеріалів справи відповідь Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 23.02.2022 за №288/20.8-92 та відповідь Синельниківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 22.02.2022 за №222/20.36-31 про відсутність актового запису про шлюб ОСОБА_7 з ОСОБА_5 , а також копії заяв ОСОБА_7 від 15.04.2020 наданих приватному нотаріусу Фаст Д.В. про те, що вона в шлюбі не перебуває та з чоловіком однією сім'єю не проживає і що гроші, що позичаються набуваються у особисту приватну власність.

Натомість на спростування вказаних тверджень відповідачем надані до суду копії актів про встановлення фактичного місця проживання виконавчого комітету Васильківської селищної ради, копій пояснень ОСОБА_9 (свідка), ОСОБА_10 (свідка) та ОСОБА_11 (свідка), свідоцтва про народження дітей, докази на підтвердження придбання майна.

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 17.11.2022 у справі №172/837/22 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про поділ сумісного майна чоловіка та жінки у конкубінаті за фактом спільного проживання, яким, зокрема, визнано набутим ОСОБА_7 та ОСОБА_5 спільно у сумісну власність все майно, придбане за час їх спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 01.01.2004, а саме: домоволодіння у складі житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_3 та комплекс нежитлових будівель у складі нежитлової адміністративної будівлі, розташованих по АДРЕСА_6 .

Вказане рішення набрало законної сили 20.12.2022.

Таким чином, факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_7 та ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу з 01.01.2004 встановлено рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 17.11.2022 у справі №172/837/22, яке набрало законної сили.

При цьому апеляційний суд відхиляє аргументи скаржника про помилковість висновку суду, що ОСОБА_7 законно стала членом ФГ «Росток», оскільки на день проведення загальних зборів членів господарства була родичкою ОСОБА_1 , не надавши оцінку доказам відповідача, що свідчать про протилежне.

Так, з доказів позивача, а саме: відповідей органів РАЦС від 23.02.2022 за №288/20.8-92 від 22.02.2022 за №222/20.36-31 та заяв ОСОБА_7 від 15.04.2020, наданих приватному нотаріусу Фаст Д.В., слідує, що ОСОБА_7 не перебувала з ОСОБА_5 саме у зареєстрованому державою шлюбі.

Однак наведене не нівелює встановлення судом факту їх спільного проживання однією сім'єю з 01.01.2004 без реєстрації шлюбу.

До таких висновків господарський суд дійшов оцінивши усі наявні доказів в їх сукупності та логічному взаємозв'язку, керуючись принципами доказування, в тому числі принципом вірогідності доказів.

Згідно ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Слід зазначити, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосований ЄСПЛ у рішенні від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Таким чином, позивач, стверджуючи про існування певної обставини, подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції на іншою суд і виносить власне рішення (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 зі справи №917/1307/18).

Отже, під час судового провадження суд оцінює подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, і, оскільки оптимальним стандартом доказування є аргументи, викладені сторонами, то через призму наданих доказів суд приймає рішення (зазначеної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Апеляційний суд зауважує, що наявні у справі докази дозволяють дійти висновку про більш ймовірну спорідненість ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (син позивача), наявність родинного зв'язку між ними, аніж твердження позивача про протилежне.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на час проведення загальних зборів 15.04.2020 у ОСОБА_7 та ОСОБА_5 є дочка ОСОБА_12 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_10 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_21 від 14.05.2013), яка є онукою позивача ОСОБА_1 , тобто до складу учасників фермерського господарства 15.04.2020, зокрема, включено матір онуки ( ОСОБА_12 ) голови фермерського господарства ( ОСОБА_1 ) - ОСОБА_7 .

Водночас, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_7 .

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_7 з 01.01.2019 працювала на посаді заступника директора по фінансам Селянського (Фермерського) господарства "Росток".

17.04.2020 головою Фермерського господарства "Росток 2020" виданий наказ №14 про призначення ОСОБА_7 на посаду голови Фермерського господарства "Росток 2020" з 17.04.2020 на підставі протоколу загальних зборів Селянського (Фермерського) господарства "Росток" від 15.04.2020 №1.

Таким чином, з набуттям членства у Фермерському господарстві "Росток 2020" ОСОБА_7 зайняла посаду голови Фермерського господарства "Росток 2020" з 17.04.2020 на підставі протоколу загальних зборів Селянського (Фермерського) господарства "Росток" від 15.04.2020 №1, тобто не за трудовим контрактом, відтак не вбачається порушень ст. 3 Закону України "Про фермерське господарство" та ст. 114 ГК України.

З урахуванням викладеного спростовуються доводи апелянта (позивача) про неправомірність включення ОСОБА_7 до складу членів фермерського господарства.

Є безпідставними й аргументи позивача про те, що ОСОБА_7 скористалася безпорадним станом позивача, яка перебувала у тяжкому психологічному та психічному стані, не розуміла своїх дій та погодилась на відчуження господарства у незаконний спосіб, який оформлено спірним протоколом загальних зборів від 15.04.2020, з посиланням на висновок судово-психіатричного експерта №165 від 09.05.2022.

Так, Фермерське господарство "Росток 2020" заперечило проти таких тверджень, вказуючи на неповноту експертного аналізу, відсутність чіткого та однозначного висновку щодо певного періоду часу, відсутність відомостей стосовно яких саме документів було зроблено відповідний висновок.

На спростування доводів стосовно неможливості ОСОБА_1 усвідомлювати та керувати своїми діями відповідачем суду були надані документи щодо вчинення діяльності фермерського господарства за спірний період та заяви осіб, які працювали в Фермерському господарстві "Росток 2020" щодо діяльності та поведінки ОСОБА_1 у спірний період.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2022 призначено у справі № 904/844/22 комплексну судову почеркознавчу експертизу документів, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; на розгляд експертів поставлені такі питання:

Чи виконані рукописні записи та підписи від імені ОСОБА_1 , що розміщені:

1) на сторінці 6 протоколу №1 загальних зборів членів (власників) селянського фермерського господарства "Росток" (ідентифікаційний код 21940173) від 15.04.2020 року (посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Фаст Л.Д. з вчиненням запису в реєстрі за №№392,393), а саме підпис та рукописний текст " ОСОБА_1 "., який міститься між надрукованими словами "Головуючий на загальних зборах членів (власників) СФГ "РОСТОК" та " ОСОБА_1 " - а.с. 84 на звороті том 2;

2) на сторінці 14 Статуту фермерського господарства "Росток 2020" (код ЄДРПОУ 21940173) (нова редакція) в редакції, затвердженій протоколом загальних зборів членів (власників) селянського фермерського господарства "Росток" 15 квітня 2020 року №1 (посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Фаст Л.Д. з вчиненням запису в реєстрі за №№395,396), а саме підпис та рукописний текст " ОСОБА_1 ", який міститься між надрукованими словами "Головуючий на загальних зборах членів (власників) СФГ "РОСТОК" та " ОСОБА_1 " - а.с. 98 том 2;

3) у заяві ОСОБА_1 про складання з себе повноважень голови СФГ "Росток" (код ЄДРПОУ 21940173) від 15.04.2020 - а.с. 99, а саме увесь рукописний текс та підпис; ОСОБА_1 або іншою особою?

Чи виконані рукописні записи та підписи від імені ОСОБА_1 , що розміщені:

1) на сторінці 6 протоколу №1 загальних зборів членів (власників) селянського фермерського господарства "Росток" (ідентифікаційний код 21940173) від 15.04.2020 року (посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Фаст Л.Д. з вчиненням запису в реєстрі за №№392,393), а саме підпис та рукописний текст " ОСОБА_1 ", який міститься між надрукованими словами "Головуючий на загальних зборах членів (власників) СФГ "РОСТОК" та " ОСОБА_1 " - а.с. 84 на звороті том 2;

3) у заяві ОСОБА_1 про складання з себе повноважень голови СФГ "Росток" (код ЄДРПОУ 21940173) від 15.04.2020 (а.с. 99. том 2), а саме увесь рукописний текс та підпис;

під впливом якихось "збиваючих" факторів або під впливом незвичного стану? Якщо так, то під впливом яких саме "збиваючих" факторів?

Згідно із висновком експертів №347-23 від 28.03.2023 за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи у справі №904/844/22

1) по питанню першому: рукописні записи та підписи від імені ОСОБА_1 у наступних документах:

- у графі головуючий на загальних зборах членів (власників) СФГ "Росток" протоколу №1 загальних зборів членів (власників) селянського фермерського господарства "Росток" (ідентифікаційний код 21940173) від 15.04.2020, (посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Фаст Л.Д. та зареєстрований в реєстрі за №№392,393;

- у графі головуючий на загальних зборах членів (власників) СФГ "Росток" Статуту фермерського господарства "Росток 2020" (код ЄДРПОУ 21940173) (нова редакція) в редакції, затвердженій протоколом загальних зборів членів (власників) селянського фермерського господарства "Росток" 15 квітня 2020 року №1, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Фаст Л.Д. з вчиненням запису в реєстрі за №№395,396

- текст заяви ОСОБА_1 загальним зборам Селянського фермерського господарства "Росток" від 15.04.2020 та підпис від імені ОСОБА_1 , розташований між записами "15 квітня 2020 р" та " ОСОБА_1 "

виконані самою ОСОБА_1 .

2) по питанню другому: діагностичні ознаки, які б свідчили про виконання ОСОБА_1 рукописних записів та підписів у наступних документах:

під впливом зовнішніх або внутрішніх "збиваючих" факторів, або у якомусь незвичному стані - відсутні. Встановлені загальні ознаки почерку, являються нормою письмово-рухового навику ОСОБА_1 .

Предметом дослідження судової експертизи, призначеної у справі №904/844/22, були оригінали протоколу №1 загальних зборів членів (власників) селянського фермерського господарства "Росток" (ідентифікаційний код 21940173) від 15.04.2020, Статуту фермерського господарства "Росток 2020" (код ЄДРПОУ 21940173) (нова редакція) в редакції, затвердженій протоколом загальних зборів членів (власників) селянського фермерського господарства "Росток" 15 квітня 2020 року №1, заява ОСОБА_1 про складання з себе повноважень голови СФГ "Росток" (код ЄДРПОУ 21940173) від 15.04.2020.

Як зазначено у висновку експертів №347-23 від 28.03.2023 за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи у справі №904/844/22 аналізуючи виявлені у досліджуваних підписах та записах почеркові ознаки слід констатувати, що діагностичні ознаки природного характеру (а саме: порушення в координації рухів першої групи, уповільнений темп виконання, зміна диференціації натиску, порушення топографії (спрощення загальної структури літер, пропуски або зайві літери, персервирації тощо) притаманні таким збиваючим факторам природного характеру, як внутрішні (хворобливий стан виконавця, стомлення, холодові (температурні) навантаження, фізична (м'язова) втома, алкогольне сп'яніння, дія фармакологічних препаратів; незвичний психофізіологічний стан: стан операційної або емоційної напруги, тощо), так і зовнішні (зокрема, незручна поза виконавця, тощо) у цих почергових об'єктах не виявлені.

Також не виявлені ознаки штучного характеру (а саме: уповільнення темпу письма, тупі початки та закінчення штрихів, немотивовані будовою елементів літер перерви у рухах; дрібна слабко помітна хвилястість у штрихах літер), притаманні, таким збиваючим факторам штучного характеру, як наслідування почерку іншої особи, зміна ознак власного почерку.

Водночас, згідно висновку судово-психіатричного експерта №165 від 09.05.2022, за результатами експертизи призначеної у кримінальному провадженні №42021042140000039, ОСОБА_1 у період вчинення стосовно неї протиправних дій страждала на психічний розлад у формі органічного тривожно-депресивного розладу, за своїм психічним станом у той період часу вона не могла розуміти значення своїх дій і керувати ними (розділ 23 висновку - відповіді на поставлені питання зазначені у пункті 17).

Між тим, як правильно зазначив господарський суд, на загальних зборах 15.04.2020 були присутні не лише ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , але й інші члени фермерського господарства (вказане зафіксовано у протоколі загальних зборів №1 від 15.04.2020 та не спростовано сторонами), зокрема, секретарем зборів був ОСОБА_2 (син позивача), на зборах також розглядалась заява ОСОБА_1 про складання з себе повноважень голови СФГ "Росток" (код ЄДРПОУ 21940173) від 15.04.2020, яка згідно з висновком експертів №347-23 від 28.03.2023 за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи у справі №904/844/22 виконана самою ОСОБА_1 ; ознаки складання та підписання документу під впливом зовнішніх або внутрішніх "збиваючих" факторів, або у якомусь незвичному стані - відсутні. Встановлені загальні ознаки почерку, що є нормою письмово-рухового навику ОСОБА_1.

Посилання апелянта на те, що для встановлення психічного стану позивача на момент підписання протоколу загальних зборів від 15.04.2020, який би давав підстави вважати, що позивач не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними, є виключно висновок судово-психіатричної експертизи, а не висновок почеркознавчої експертизи, є особистою інтерпретацією результату судової експертизи, з висновком якої вона не згодна, а також незгодою з наданою правовою оцінкою наявним у справі доказам судом.

При цьому судом враховується, що якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19, від 30.09.2021 у справі № 927/110/18, від 23.12.2021 у справі № 5015/45/11 (914/1919/20).

Тобто суд не позбавлений можливості з власної ініціативи призначити експертизу для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань, однак сторони мають право самі заявити відповідне клопотання про призначення судової експертизи, як і запропонувати на вирішення експерту надати відповіді на питання, що не можуть бути з'ясовані судом самостійно.

Так, питання про призначення судової-почеркознавчої криміналістичної експертизи було порушено перед судом представником Фермерського господарства "Росток 2020".

У рішенні ЄСПЛ у справі «Дульський проти України» зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Саме до такого висновку (про неможливість заміни висновку експерта іншими засобами доказування) дійшов суд першої інстанції призначаючи у справі №904/844/22 комплексну судову почеркознавчу експертизу документів, ухвалою від 29.12.2022, яка, слушно зазначити, не була предметом апеляційного оскарження зі сторони позивача.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Криміналістичні експертизи Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення експертиз та експертних досліджень, що затверджені Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998 р. за № 705/3145, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп'яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Відтак, за допомогою почеркознавчої експертизи можуть бути виявленні факти виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають, як-то природних: хворобливий стан, хронічні захворювання тощо, однак для з'ясування цих обставин існує необхідність у спеціальних знаннях у галузі почеркознавчої експертизи.

Тобто висновок почеркознавчої експертизи може бути засобом доказування обставин, що входять до предмету доказування у справі № 904/844/22.

Натомість, заперечуючи проти призначення судової почеркознавчої експертизи, позивач не обґрунтувала можливість усунення розбіжності (взаємосуперечливості) між доказами сторін іншим шляхом, аніж проведення у справі судової експертизи.

Необхідно також наголосити, що висновок судового експерта для господарського суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється господарським судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу (стаття 104 ГПК України).

Як вже було зазначено, розгляд питань порядку денного на загальних зборах СФГ "Росток" 15.04.2020 здійснювався, в тому числі, за участі інших членів фермерського господарства, стосовно яких взагалі не встановлено будь-яких обставин щодо неможливості керування своїми діями та усвідомлення в повній мірі наслідків прийнятих ними рішень, як і не доведено наявності дефекту їх волі при голосуванні, зокрема, через примус позивача, підбурювання, тиск з боку третіх осіб тощо. Відсутні й обґрунтовані підстави вважати наявними ознаки прийняття відповідних рішень під впливом тяжких обставин чи обману.

Нотаріально посвідчені заяви свідків (серед яких є треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, тобто є зацікавленими особами у справі), зокрема, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 21-28) цих висновків суду не спростовують.

Щодо посилань позивача на відчуження господарства як цілісного майнового комплексу у незаконний спосіб, а саме не на підставі цивільної угоди, то варто звернути увагу на таке.

Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

За ч. 1 ст. 178 ЦК України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Отже, об'єктами цивільних прав також є майнові права, які можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Законодавство не містить чіткого та вичерпного переліку майнових прав. Абз. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" такими правами визначає будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

До майнових прав належить право на частку в статутному капіталі господарської організації, а до корпоративних - права із частки, які відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України надають право на управління, на дохід у вигляді дивідендів та інші права, передбачені законом та статутними документами.

Враховуючи наведене, об'єктом обороту (продажу, спадкування тощо) є саме частка в статутному (складеному) капіталі господарської організації, з набуттям прав на яку в особи виникають і корпоративні права. Статутний капітал, який є лише засобом бухгалтерського обліку, та самі по собі корпоративні права відчужуватися не можуть, адже не є оборотоздатним об'єктом цивільного права (див. висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.10.2021 у справі №922/3059/16).

Аналіз положень Закону України "Про фермерське господарство" свідчить про відсутність у ньому норм, які б розкривали поняття частки в статутному (складеному) капіталі фермерського господарства, прав, які надаються нею (корпоративні права), в тому числі порядок виділення та продажу частки в статутному (складеному) капіталі фермерського господарства в примусовому порядку.

Такі норми також відсутні й у інших нормативно-правових актах, які регулюють відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств.

Частиною 6 ст. 20 Закону України "Про фермерське господарство" закріплено лише право члена фермерського господарства на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або в разі припинення членства у фермерському господарстві, розмір та порядок отримання якої визначаються статутом фермерського господарства.

Окрім того, ч.ч. 2, 3 ст. 22 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено можливість продажу фермерського господарства як ЦМК, визначивши, що за рішенням членів фермерського господарства відповідно до закону фермерське господарство як цілісний майновий комплекс може бути відчужене на підставі цивільно-правових угод громадянам України, які мають право на створення фермерського господарства, або юридичним особам України для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Громадяни, які придбали майно фермерського господарства як цілісного майнового комплексу на підставі цивільно-правової угоди, подають у встановленому порядку Статут фермерського господарства на державну реєстрацію.

До складу цілісного майнового комплексу згідно з приписами ч. 1 ст. 22 Закону України "Про фермерське господарство" віднесено майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання.

Однак частка у статутному (складеному) капіталі фермерського господарства не входить до складу цілісного майнового комплексу, адже не належить фермерському господарству, а є власністю його членів.

За результатами загальних зборів 15.04.2020 були прийняті, зокрема, такі рішення: прийняти до складу (числа) членів (власників) Селянського (Фермерського) господарства "Росток" на умовах визначених в Статуті господарства наступних громадян: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , виключити зі складу (числа) учасників господарства наступних громадян: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Встановлений та затверджений наступний порядок розподілу складеного капіталу Селянського фермерського господарства "Росток", а саме: ОСОБА_7 є власником 80% складеного статутного капіталу господарства, що становить 800,00 грн.; ОСОБА_8 є власником 5% складеного статутного капіталу господарства, що становить 50,00 грн.; ОСОБА_7 є власником 5% складеного статутного капіталу господарства, що становить 50,00 грн.; ОСОБА_5 є власником 5% складеного статутного капіталу господарства, що становить 50,00 грн.; ОСОБА_1 є власником 5% складеного статутного капіталу господарства, що становить 50,00 грн.

В пункті 3.2 Статуту Фермерського господарства "Росток 2020" (у редакції протоколу загальних зборів №1 від 15.04.2020) членами (власниками) господарства є: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 .

Тобто доводи позивача про відчуження господарства у незаконний спосіб протирічать встановленим судом фактичним обставинам, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Апелянтом не спростовано правильності висновків господарського суду про те, що майно, набуте СФГ «Росток» за час його діяльності, не є власністю господарства, а є власністю його членів, а тому правомірно було відчужено на підставі протоколу загальних зборів членів господарства.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції безпідставно тривалий час не розглядав заяву відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення цивільної справи №172/255/22 та відповідно не зупинив провадження за наявності на те правових підстав - є безпідставними, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 25.05.2022 до Господарського суду Дніпропетровської області представником відповідача було подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення цивільної справи №172/255/22 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

06.06.2022 представником ОСОБА_1 до Господарського суду Дніпропетровської області було надано заперечення на заяву про зупинення провадження у справі.

Тобто позивач сам заперечував необхідність зупинення провадження у справі №904/844/22 до вирішення цивільної справи №172/255/22.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновку, що на даний час, виходячи з обґрунтування клопотання, та з урахуванням стандартів доказування у господарському процесі, об'єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення (набрання чинності рішенням) цивільної справи №172/255/22 відсутня.

Натомість, в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом норм процесуального права в частині розгляду клопотання про зупинення провадження у справі, яке було подано не нею, а відповідачем, та проти задоволення якого вона заперечувала.

В свою чергу, відповідачем апеляційна скарга на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2023 не подавалась.

Слід наголосити, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16 зазначено, що в праві України доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки) проявляється, зокрема, у кваліфікації певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи, та базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основі якої - принцип добросовісності.

Поведінка є такою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, якщо вона не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона правовідносин розумно покладалася на ці заяви чи попередню поведінку.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.05.2020 у справі №910/7515/19, від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18, від 09.04.2019 у справі № 903/394/18.

Поведінка позивача, який спочатку сам же заперечував наявність підстав для зупинення провадження у справі №904/844/22 до вирішення цивільної справи №172/255/22 та необхідність такого зупинення в суді першої інстанції, а вже під час розгляду його апеляційної скарги стверджує про порушення розумних строків розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та незупинення провадження за наявності на те правових підстав, - є такою, що суперечить його попереднім заявам.

Незгода апелянта з твердженням суду про те, що в судовому порядку недійсним може бути визнано рішення позачергових загальних зборів учасників, а не протокол, що вказує на обрання позивачем неефективного способу захисту, не спростовують правильність висновків господарського суду про відмову у задоволені позову по суті позовних вимог.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, та нормами законодавства, що регулюють їх, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і обставини, надав їх належну правову оцінку.

Порушень або неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом під час перегляду справи в апеляційному порядку не встановлено.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені ними в апеляційній скарзі, свого підтвердження не знайшли, заявником не доведено наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2023 у справі № 904/844/22.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 236, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2023 у справі № 904/844/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2023 у справі №904/844/22 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 30.11.2023

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко

Попередній документ

115296705

Наступний документ

115296707

Інформація про рішення:

№ рішення:	115296706
№ справи:	904/844/22
Дата рішення:	09.11.2023
Дата публікації:	04.12.2023
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Центральний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; про визнання недійсними установчих документів, внесення змін до них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Залишено без розгляду (09.11.2023)
Дата надходження:	09.11.2023
Предмет позову:	визнання недійсним протоколу загальних зборів, визнання недійсним статуту та скасування реєстраційних дій. -

Розклад засідань:

Минулі засідання (13)

17.08.2022 10:00	Господарський суд Дніпропетровської області
31.08.2022 15:30	Господарський суд Дніпропетровської області
19.09.2022 14:00	Господарський суд Дніпропетровської області
05.10.2022 14:00	Господарський суд Дніпропетровської області
31.10.2022 14:00	Господарський суд Дніпропетровської області
16.11.2022 16:30	Господарський суд Дніпропетровської області
24.11.2022 10:00	Господарський суд Дніпропетровської області
14.12.2022 11:30	Господарський суд Дніпропетровської області
29.12.2022 11:00	Господарський суд Дніпропетровської області
16.05.2023 14:00	Господарський суд Дніпропетровської області
09.06.2023 10:00	Господарський суд Дніпропетровської області
23.06.2023 10:00	Господарський суд Дніпропетровської області
09.11.2023 10:00	Центральний апеляційний господарський суд