Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/3464/23
Провадження № 3/935/1804/23
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 листопада 2023 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Відділу поліції № 1 Житомирського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
До Коростишівського районного суду Житомирської області 23.10.2023 від Відділу поліції № 1 Житомирського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 797769 від 11.10.2023, ОСОБА_1 11.10.2023 близько 13:00 години в с. Кмитів, неподалік кафе «Бістро» здійснив порушення порядку провадження господарською діяльністю, а саме реалізацію дизельного пального без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та без одержання ліцензії на провадження певного виду діяльності, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні визнав, пояснив, що дійсно продав 20 л дизельного пального знайомому військовому.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У відповідності до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Тобто, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак правопорушення, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Так, положеннями ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Таким чином, диспозицією ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за дії, які полягають у провадженні господарської діяльності: без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування. Суб'єктом відповідальності в даному випадку є суб'єкт господарювання.
Відповідно до ч. 2 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища,адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки в ньому не зазначена об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, відповідно до ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто не зазначена суть адміністративного правопорушення, а саме: провадження господарської діяльності без отримання ліцензії, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, посилання на нормативно-правовий акт, що регулює отримання ліцензії для цього виду господарської діяльності, що передбачає диспозиція ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того у матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_1 та диск із долученим відеозаписом, на якому працівники поліції ведуть спілкування із ОСОБА_1 , в ході якого останній повідомляє, що дійсно продав 20 л дизельного пального знайомому військовому. Суд звертає увагу на те, що вказаним відеозаписом не підтверджується факт продажу ОСОБА_1 будь-якій особі дизельного палива, у цієї особи не відібрано пояснення, в яких вона б зазначила день, час та місце купівлі дизельного палива, вартість, за яку вона такий товар придбала, факт отримання виручки ОСОБА_1 за продане дизельне паливо.
Разом з тим складовою частиною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є не тільки факт надання послуг за винагороду, а систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності, однак в матеріалах справи відсутні відомості щодо систематичності надання послуг з метою отримання прибутку.
Торгівля дизельним паливом передбачає дії, пов'язані з відчуженням товару або передачею його іншій особі, що має оплатний характер. Однак в матеріалах справи, доказів, які б вказували саме на торгівлю дизельним паливом (оплатний характер дії), не міститься.
До протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що в зазначений день, час та місці ОСОБА_1 здійснював продаж дизельного палива без державної реєстрації як суб'єкт господарювання, враховуючи при цьому, що торгівля це процес обміну товарів на гроші з метою задоволення потреб споживача та отримання прибутку.
Згідно наданих матеріалів відсутні докази того, що ОСОБА_1 систематично здійснював торгівлю дизельним паливом із зазначенням встановлених дат та часу цих послуг, що складає істотну ознаку адміністративного правопорушення ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. У результаті аналізу досліджених доказів, суд змушений прийти до висновку про те, що зібраних доказів недостатньо для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час, ст. 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Приймаючи до уваги встановлені обставини, керуючись у тому числі ст. 62 Конституції України, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження.
Керуючись статтями 7, 9, 164, 245-247, 251-252, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. В. Щербаченко