ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21029/23
провадження № 3/753/8064/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" листопада 2023 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Бондаренко М.С., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановила:
До Дарницького районного суду м. Києва 15 листопада 2023 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення від 03 листопада 2023 року серії ААД № 365945, водійка ОСОБА_1 03 листопада 2023 року, о 07 год. 45 хв., керуючи транспортним засобом «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_1 , на вул. Привокзальній - Пасхаліна, не вибрала безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотрималась безпечної дистанції, в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем «Kia», державний номерний знак НОМЕР_2 , який знаходився на перехерсті. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, що спричинило матеріальні збитки.
Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.п. 12.1; 13.1 Правил дорожнього руху, чим вчинилп адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Суддя, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійшла таких висновків.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Статтею 256 КУпАП передбачено, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Суддя, дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, оцінила докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, в тому числі: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним й беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.
Вказана стаття є бланкетною нормою та відсилає до Правил дорожнього руху України, тому суд першої інстанції під час розгляду матеріалів справи має встановити, чи порушено положення ПДР України водієм, який зазначений уповноваженою особою в протоколі про адміністративне правопорушення, що має бути у свою чергу підтверджено належними доказами, та чи вчинене ним порушення перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП.
Слід зауважити, що склад правопорушення, за який передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП, передбачає наявність трьох елементів об'єктивної сторони (протиправне діяння): 1) порушення правил дорожнього руху, 2) наслідки у вигляді, зокрема, пошкодження транспортних засобів, чи іншого майна 3) наявність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням Правил дорожнього руху та наслідками. Таким чином, настання наслідків дорожньо-транспортної пригоди у вигляді пошкодження транспортних засобів мають бути обумовлені саме порушенням певним учасником дорожнього руху Правил дорожнього руху, тобто має бути наявний прямий чи опосередкований причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками.
Об'єктом правопорушення за ст. 124 КУпАП є суспільні відносини в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Проте, оскільки об'єктивна сторона даного правопорушення передбачає обов'язкове спричинення пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, то додатковим обов'язковим об'єктом даного виду правопорушення є також суспільні відносини у сфері власності.
Таким чином, особа несе відповідальність за ст. 124 КУпАП не просто за будь-яке порушення правил дорожнього руху, а лише коли таке порушення посягнуло на суспільні відносини у сфері власності та спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Положення пункту 12.1 ПДР передбачає, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Положення пункту 13.1. ПДР встановлюють, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
З матеріалів справи вбачається, що уповноваженим органом поліції до суду був скерований протокол про адміністративне правопорушення, за змістом якого ОСОБА_1 ставиться у провину порушення пп. 12.1; 13.1 ПДР України.
Отже, суд в межах цього протоколу має встановити чи допущено ОСОБА_1 порушення саме цих пунктів Правил дорожнього руху.
Суддя вважає, що в матеріалах справи не міститься доказів того, що ОСОБА_1 03 листопада 2023 року, о 07 год. 45 хв., керуючи транспортним засобом «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_1 , на вул. Привокзальній - Пасхаліна, не вибрала безпечної швидкості руху.
Так, із письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вона керувала власним автомобілем на вул. Привокзальній, рухалась на зелене світло світлофора. Надалі перед нею виїхав автомобіль «Kia», державний номерний знак НОМЕР_2 , який повернув на вул. Пасхаліна, у зв'язку з цим вона одразу збавила швидкість, почала гальмувати, але у зв'язку з тим, що відстань була невелика, відбулося зіткнення.
Із письмових пояснень водія «Kia», державний номерний знак НОМЕР_2 , не вбачається, що інший автомобіль здійснював рух з перевищенням швидкості.
Працівниками поліції на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення додано схему ДТП.
Разом з тим, на схемі ДТП не зазначено гальмівний шлях автомобіля «Volkswagen Jetta», не встановлено і матеріалами справи з якою ж швидкістю рухався її автомобіль.
У той же час, виходячи з пошкоджень на автомобілях «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_1 , та «Kia», державний номерний знак НОМЕР_2 , які отримані внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, вбачається що такі є незначними, мінімальними, що вказує на безпідставне посилання працівників поліції на порушення п. 12.1 ПДР.
Таким чином, суду не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не вибрала безпечної швидкості руху, тобто порушила вимоги п. 12.1 ПДР України.
Даючи оцінку у порушені ОСОБА_1 п. 13.1 ПДР та дослідивши в судовому засіданні докази, зокрема, пояснення учасників ДТП, схему ДТП, виходячи з місця зіткнення транспортних засобів, їх розташування один від одного, враховуючи характер удару, суддя вважає спроможними та логічними пояснення ОСОБА_1 про те, що автомобіль «Kia», державний номерний знак НОМЕР_2 , по відношенню до її автомобіля знаходився на зустрічній смузі, а тому в цьому випадку нею не було порушено вимоги п. 13.1 ПДР України.
З аналізу всіх наданих суду доказів в їх сукупності, суддя вважає, що факт порушення ОСОБА_1 саме пп. 12.1; 13.1 Правил дорожнього руху, що призвело до пошкодження транспортних засобів, не доведено.
При цьому суддя зазначає, що особа може бути притягнута судом до адміністративної відповідальності лише в тому випадку, коли її вина доведена поза розумним сумнівом, тобто, дотримуючись засади змагальності, за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, суд повинен бути впевнений, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, щодо якої складено протокол.
Суддя має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи наведене, справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, слід закрити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 124, статтями 274, 283285 КУпАП, суддя,
ухвалила:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.С. Бондаренко