Ухвала від 20.11.2023 по справі 761/37658/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/6851/2023 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 761/37658/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника Корпорації «ТАСКО» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2023 року, -

за участю:

представника - ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.10.2023 року задоволено клопотання прокурора Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 та накладено арешт на майно повний перелік якого зазначений в резолютивній частині ухвали.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_6 в інтересах Корпорації «ТАСКО» подав апеляційну скаргу у якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.10.2023 року та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовити.

Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що розгляд клопотання прокурора здійснювався без власника майна, представника, а з копією оскаржуваної ухвали апелянт ознайомився 19.10.2023 року, подана апеляційна скарга 24.10.2023 року

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала винесена із порушенням вимог кримінально процесуального закону та невідповідністю висновків фактичним обставинам кримінального провадження.

Сторона обвинувачення звернулася з клопотанням про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно з пропуском 48 годин для його звернення.

В оскаржуваній ухвалі жодним чином не наведено та нічим не підтверджено відношення внутрішніх документів Корпорації «ТАСКО» та інших документів до подій кримінального правопорушення, яке розслідується. Накладення арешту на майно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом і завданням вказаного кримінального провадження.

В судове засідання прокурор не з'явився, жодних клопотань про відкладення судового засідання на адресу Київського апеляційного суду не направляв.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана бути зацікавленою провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.

Враховуючи викладене, а також для забезпечення можливості розгляду апеляційної скарги у розумних строк, з метою недопущення затягування розгляду справи, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити в повному обсязі, вивчивши матеріали судового провадження, та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, в провадженні СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12023100100001081 від 29.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування зазначається, що ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" на виконання окремих вказівок Міністерства оборони України (далі - Міноборони) щодо своєчасного виконання державних контрактів уклало контракти на авіаперевезення з ДП «Антонов» (м. Київ) та компанією «Maximus Air LLC» (Об'єднані Арабські Емірати).

Зокрема, відповідно до окремого доручення заступника Міністра оборони України ОСОБА_8 від 28.04.2022 року щодо термінового постачання продукції ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" отримано комерційну пропозицію від компанії «Maximus Air LLC» та укладено договір від 29.04.2022 № CONT- СО-220430-7603 на авіаперевезення товарів військового призначення з Республіки Болгарія в Республіку Польща та здійснено передоплату в розмірі 100% від вартості договору.

В свою чергу, 15.08.2016 року між компанією Maximus Air LLC в особі виконавчого директора пана ОСОБА_9 (орендодавець) та ТОВ Максімус Еірлайнс» в особі директора пана ОСОБА_10 (орендар) укладено договір №2016\01 оренди повітряного судна Ан-124-100. Відповідно до п. 1 орендодавець передає, а орендар приймає в оренду літак АН- 124-100 державний та реєстраційний знаки UR-ZYD, серійний №03-03 заводський №19530502843 для виконання послуг з перевезення вантажів на внутрішніх та міжнародних повітряних лініях згідно умов дійсного договору.

В подальшому, 12.10.2016 року між ТОВ «Максімус Еірлайнс» в особі директора пана ОСОБА_10 ( перевізник) та компанією Maximus Air LLC в особі генерального директора пана ОСОБА_11 (замовник) укладено договір №2016\05. Відповідно до п. 1. договору №2016\05 Maximus Air LLC замовляє, а перевізник - ТОВ «Максімус Еірлайнс» здійснює літаком АН-124-100 реєстраційний UR-ZYD вантажні перевезення на внутрішніх та міжнародних повітряних лініях на умовах діючого договору.

Відповідно до додаткової угоди №03\04\2022 MG від 30.04.2022 року до договору №2016\05, ТОВ «Максімус Еірлайнс» в період часу з 01.05.2022 року по 04.05.2022 року повинно було здійснити п'ять рейсів літаком Ан-124-100, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер рейсу МХМ3721\MXM3723\MXM3725\МХМ3727\МХМ3729 за маршрутом Бургас-Жешув.

Наявні дані свідчать, що першим рейсом ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" заплановано перевезення боєприпасів калібру для потреб Міністерства оборони України.

В той же час, відповідно до авіанакладних від 03.05.2022 № 387-0008 9670 та від 05.05.2022 № 387-0008 9703 літак (рейс МХМ 3721) перевозив наступні боєприпаси: 80 мм некерована авіаційна ракета ARS-8KOM, 73 мм- НОМЕР_2 (загальною вагою 99 967 кг) та керована авіаційна ракета ARS-8KOM, 73 мм постріл НОМЕР_3 загальною вагою 100 000 кг відповідно. В той же час, на перевезення вказаної продукції Міністерством оборони України видано сертифікати кінцевого споживача за №403\3\1368, 403\3\1368, відповідно до яких імпорт здійснюється при посередництві ТОВ «Українська бронетехніка». Таким чином, отримані відомості свідчать, що вищевказана продукція перевозилась не в рамках держаних контрактів укладених між ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" та Міністерством оборони України, а в рамках контрактів укладених між Міністерством оборони України та ТОВ «Українська бронетехніка»

Так, між ТОВ «Українська бронетехніка» та компанією MOS Consulting Sp. Z о.о. (Республіка Польща) укладено зовнішньоекономічні контракти на поставку продукції зазначеної у вищевказаних авіанакладних від 03.05.2022 №387-0008 9670 та від 05.05.2022 № 387-0008 9703. В свою чергу, між ТОВ Українська бронетехніка» та Міністерством оборони України укладено державні контракти від 12.03.2022 року за №403\1\22\24 та за №403\1\22\27 на поставку вказаної продукції.

Таким чином, в рамках укладеного договору ДП ДГЗП Спецтехноекспорт» сплачено компанії Maximus Air LLC 2 352 600 доларів США. Компанією Maximus Air LLC надано послуги щодо авіаперевезення вантажу ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» у розмірі 1 140 000 доларів США. Державним замовником (Міністерством оборони України) компенсовано ДЕ1 ДГЗП «Спецтехноекспорт» послуги компанії Maximus Air LLC за три авіарейси у розмірі 1 140 000 доларів США за державними контрактами 403\1\22\12 від 08.03.2022 року, 403\1\22\51 від 22.03.2022 року. Послуги компанії Maximus Air LLC щодо авіаперевезення вантажу ДП ДГЗП Спецтехноекспорт» на суму 995 000 доларів США та 217 600 доларів США Міністерством оборони України не підтверджено та не компенсовано.

Окрім цього, зазначено, що процес відвантаження літаків контролював діючий на той час співробітник ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" ОСОБА_12 , який на той час був відряджений у Болгарію.

Таким чином, посадові особи ТОВ «Українська бронетехніка» за попередньою змовою з колишніми посадовими особами та співробітниками ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" за рахунок коштів сплачених ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" безпідставно здійснили перевезення боєприпасів: 80 мм некерована авіаційна ракета ARS-8KOM, 73 мм-НОМЕР_4 (загальною вагою 99 967 кг) та керована авіаційна ракета НОМЕР_5, 73 мм постріл НОМЕР_3 загальною вагою 100 000 кг відповідно.

Відповідно до змісту листа за підписом ОСОБА_13 , який перебував на посаді директора з імпорту ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» встановлено, що на виконання окремих доручень заступника Міністра оборони України ОСОБА_14 від 28.04.2022 ( вх. 1379) та від 02.05.2022 №7900\д щодо постачання озброєння, з метою забезпечення своєчасного виконання державних контрактів ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» було організовано відповідну взаємодію з Міністерством інфраструктури України та опрацьовано авіаперевезення вантажу з компанією «Maximus Air LLC» та з ДП «Антонов».

В рамках укладеного договору ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» сплачено «Maximus Air LFC» 2 352 600 доларів США (2 135 000 доларів США із залученням кредитної лінії, за надання послуг з авіаперевезення та 217 600 доларів США за затримання та простій літака в аеропорту).

Компанією «Maximus Air LFC» надано послуги щодо авіаперевезення вантажу ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» у розмірі 1 140 000 доларів США. Державним замовником (Міністерством оборони України) компенсовано ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» послуги компанії «Maximus Air LLC» за три авіарейси у розмірі 1 140 000 доларів США за державними контрактами 403\1\22\12 від 08.03.2022 та 403\1\22\51 від 22.03.2022 року.

Проте, послуги компанії «Maximus Air LLC» щодо авіаперевезення вантажу ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» на суму 995 000 доларів США (еквівалент 29 399 663 гривень) та 217 600 доларів США (еквівалент 6 365 866, 24 гривень) Державним замовником (Міністерством оборони України) не підтверджено та, відповідно, не компенсовано підприємству.

Станом на 06.07.2022 рік нараховано відсотки за користування кредитними коштами у розмірі - 592 893, 20 гривень.

В рамках укладеного договору №6536UA з ДП «Антонов» перевізником надано послуги ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» на суму 119 360 000 гривень (еквівалент 4 080 000 доларів США) за 16 авіарейсів.

Державним замовником (Міністерством оборони України) компенсовано ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» за державними контрактами 403\1 \22\4 від 04.03.2022, 403\1\22\8 від 08.03.2022 року, 403\1\22\12 від 08.03.2022, 403\1\22\51 від 22.03.2022 послуги ДП «Антонов» за 13 авіаперевезень.

В свою чергу ДП ДЗГП «Спецтехноекспорт» сплачено ДП «Антонов» 104 440 000 гривень (еквівалент 3 570 000 доларів США) за 14 рейсів. Заборгованість підприємства перед ДП «Антонов» становить 14 920 000 гривень (еквівалент 510 000 доларів США) за 2 рейси.

З огляду на вищенаведене сума сплачених власних коштів ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» компанії «Maximus Air LLC» та некомпенсованих підприємству становить 995 000 доларів США та 217 600 доларів США.

Відповідно до листа тимчасово виконуючого обов'язки директора Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України за вих. 403\3\5931 від 09.08.2022 року зазначено, що умовам державних контрактів від 04.03.2022 за №403\1\22\4, 08.03.2022 за №403\1\22\8, від 08.03.2022 за №403\1\22\12, 22.03.2022 за №403\l\22\51 визначено предмет контракту, вартість товару (встановлюється на підставі калькуляційних витрат виконавця), порядок та умови проведення рахунків, умови поставки та приймання товару тощо. Всі фактичні витрати перевезення товарів за державними контрактами, які було включено в рахунково-калькуляційні матеріали та підтверджуючий документ, замовник компенсує відповідно до умов державних контрактів.

Таким чином, питання з'ясування хто є замовником послуг з перевезення компанією «Maximus Air LLC» товарів по зазначеним державним контрактам належить виключно до компетенції виконавця, а не замовника.

02.08.2023 року у кримінальному провадженні на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 04.07.2023 року ( справа № 761/23533/23) проведено обшук за місцем фактичного знаходження ТОВ «Українська бронетехніка", а саме за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 48.

В той же, час в ході обшуку вказаного приміщення в одному із підсобних приміщень у вільному доступі виявлено та вилучено 280 штук 23 мм патронів осоколко-фугасно-запалювальним снарядом. На підтвердження правомірності знаходження вказаних патронів у підсобному приміщенні співробітниками ТОВ "Українська бронетехніка" надано товарно-транспортну накладну від 11 квітня 2022 року, накладну № 78 від 11 квітня 2022 року та видаткову накладну №ТС-000034 від 11 квітня 2022 року. Відповідно до вказаних документів зазначено, що постачальником патронів є Корпорація ТАСКО" (код за СДРПОУ 22866094).

Так, відповідно до інформації отриманої з відкритих джерел серед переліку боєприпасів, виготовленням яких займається Корпорація "Таско" є 82 мм осколкова міна для системи 82-БМ, 2 Б14 "Піднос", 122-мм осколково- фугасний снаряд для системи Д-30, 2С1 "Гвоздика", 125-мм осколковий снаряд для танкових гармат, 125-мм бронебійний підкаліберний снаряд для танкових гармат, 125 мм бронебійний підкаліберний снаряд для танкової гармати 2А26, 152 мм осколково-фугасний снаряд для систем Д-20, MЛ-20 М, 2СЗ "Акація". Окрім цього, Корпорація "Таско" займається утилізацією боєприпасів.

Допитана як свідок президент корпорації "ТАСКО" ОСОБА_15 повідомила, що вказані патрони Корпрація "ТАСКО" отримало від Міністерства оборони України в рамках договору №274/П/7-09 від 06.10.2000 року. Сам договір укладено на підставі Постанови КМУ №746 від 17 липня 2009 року "Деякі питання утилізації непридатних та надлишкових боєприпасів". Відповідно до п.1 вказаної постанови Міністерство оборони України зобов'язано передати у 2009-2010 роках корпорації "ТАСКО" непридатні та надлишкові боєприпаси, що підлягають утилізації. Відповідно до п.1.1 виконавець (Корпорація "ТАСКО") зобов'язується за власний рахунок, у відповідності до вимог технологічних процесів підприємства, виконати роботи з комлексної утилізації непридатних для подальшого використання і зберігання та надлишкових боєприпасів та їх елементів. Загальна кількість виробів, що передається за цим договором складає 150 тис. Тон. Відповідно до п.6.4 вказаного договору Корпорація "ТАСКО" отримані за цим договором виробів, їх елементи та тару на підставі нарядів, у відповідності до специфікації має право використовувати для проведення робіт з реставрації (ремонту) та модернізації відповідно до поставнови КМУ від 17.07.09 №746 "Деякі питання утилізації непридатних та надлишкових боєприпасів". Відповідно до п.5.9.1. Договору №274/П/7-09 від 06.10.2009 року за використані для робіт з реставрації (ремонту) та модернізації вироби, їх елементи, Корпорація "ТАСКО" сплачує Міністерству оборони України їх вартість згідно з методикою визначення залишкової вартості майно Збройних Сил України та інших військових формувань, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 1998 року №759.

Відповдіно до Закону України "Про право власності на окремі види майна" зброя боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної з додатку N 2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї. що придбаваються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси не можуть перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України.

З метою встановлення походження реалізованих Корпорацією "Таско" код за СДРПОУ 22866094) 23 мм патронів з осколково-фугасним запалювальним зарядом УОФ7 ТОВ "Українська бронетехніка" та виключення можливої незаконної реалізації боєприпасів, які Корпорація "Таско" отримала для утилізації строннім суб'єктам господарської діяльності, виникла необхідність у проведенні обшуку за місцем знаходження офісних, складських та виробничих приміщень Корпорації "Таско", через можливу постійну зміну зберігання документів.

11.10.2023 року прокурор Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 звернувся з клопотанням до Шевченківського районного суду м. Києва про арешт майна вилученого під час проведення обшуку за адресою: Житомирська область, Коростенський район, село Веселівка, вул. Центральна, 29, повний перелік якого зазначений в клопотанні.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.10.2023 року задоволено клопотання прокурора Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 та накладено арешт на майно повний перелік якого зазначений в клопотанні.

Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, виходив з наявності передбачених ст. 170 КПК Українипідстав для накладення арешту на вказане майно, з метою забезпечення його збереження як речового доказу у вказаному кримінальному провадженні.

З таким рішення слідчого судді колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки в даному кримінальному провадженні воно відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З наведеного вбачається, що на даному етапі достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. При цьому беручи до уваги, що вказане майно у кримінальному провадженні може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а відтак існують ризики у вигляді подальшого приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження даного майна з метою знищення ймовірних слідів вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ч.3 ст.110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.

Колегія суддів за вищенаведених обставин приходить до висновку, що вказане майно має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки містить відомості та можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Доводи апелянта, стосовно того, що сторона обвинувачення звернулася з клопотанням про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно з пропуском 48 годин, не заслуговує уваги колегії суддів, оскільки з наданих матеріалів суду апеляційної інстанції вбачається, що обшук було проведено 10.10.2023 року, а подане клопотання відповідно до трекінгу відправлень, що міститься в (том 1, ст.129) 11.10.2023 року, тому строк для звернення з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна стороною обвинувачення не пропущено.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що посилання сторони обвинувачення у клопотанні про необхідність накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, в повній мірі знаходять своє підтвердження.

Колегія суддів уважно дослідивши клопотання про накладення арешту на майно та додані до нього матеріали, також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводам представника, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Інші доводи апелянта не є безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 та накладено арешт на майно повний перелік якого зазначений в резолютивній частині ухвали, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Корпорації «ТАСКО» - адвоката ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

__________________ ______________________ ____________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
115281516
Наступний документ
115281518
Інформація про рішення:
№ рішення: 115281517
№ справи: 761/37658/23
Дата рішення: 20.11.2023
Дата публікації: 01.12.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (17.10.2023)
Результат розгляду: клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
Дата надходження: 13.10.2023
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
БУГІЛЬ ВОЛОДИМИР ВЯЧЕСЛАВОВИЧ
суддя-доповідач:
БУГІЛЬ ВОЛОДИМИР ВЯЧЕСЛАВОВИЧ