Справа №368/913/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/4823/2023 Доповідач у ІІ інстанції ОСОБА_2
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
21 листопада 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_3 ,
суддів - ОСОБА_4 ,ОСОБА_5 ,
при секретарі - ОСОБА_6 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_7 ,
представника ДУ «Кагарлицька ВК (№115)» - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9 ,
засудженого - ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_9 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 02 серпня 2023 року,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 02 серпня 2023 року у задоволенні подання в.о. начальника Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (№115)» про заміну невідбутої частини строку основного покарання більш м'яким покаранням засудженому ОСОБА_10 відмовлено у зв'язку з передчасністю висновку, що засуджений став на шлях виправлення.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу суду скасувати та постановит нову ухвалу про задоволення подання начальника ДУ «Кагарлицька виправна колонія (№115)» та застосувати до ОСОБА_10 заміну невідбутої ним частини покарання у вигляді позбавлення волі на покарання у вигляді виправних робіт на строк, визначений судом.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник вказує, що такі аргументи суду, як «не співмірність покарань» та «вчинений злочин, внаслідок якого загинула неповнолітня особа» при відмові у достроковому звільненні є незаконними та не можуть використовуватись судом при вирішенні цього питання. Також вказує, що засуджений, відбуваючи покарання, працює на вказаній йому роботі і не може самостійно вжити дій, щоб підвищити свій дохід і відповідно збільшити розмір відрахувань за виконавчими листами для відшкодування шкоди, тим більше представник адміністрації підтвердив, що до установи тривалий час не надходив виконавчий документ щодо стягнення із засудженого боргових зобов'язань, а тому з незалежних від самого засудженого причин відшкодування моральної шкоди не відбувалось. В судовому засіданні було встановлено, що саме з ініціативи самого засудженого, його захисником 15.09.2022 було зроблено відповідний запит до потерпілих щодо надання реквізитів для сплати коштів, і лише після отримання їх відповіді сплата відшкодування стала можлива. Таким чином, судом помилково було зроблено висновок, що відшкодування матеріальної шкоди засудженим нібито є елементом кримінального покарання, що є невірним застосуванням норм матеріального права.
Також зазначає, що в матеріалах справи достатньо підстав для висновку про те, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів, що став на шлях виправлення. Це підтверджують і докази, наявні в матеріалах справи, і думка представника адміністрації колонії, і ставлення самого засудженого до відбуття покарання, який визнав свою провину повністю та щиро розкаявся і намагається реабілітуватись перед суспільством в своєму молодому віці.
Заслухавши доповідь судді, думки засудженого та захисника, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, думку представника ДУ «Кагарлицька ВК (№115)», який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок, викладений в ухвалі Кагарлицького районного суду Київської області від 02 серпня 2023 року про відсутність підстав для заміни невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі на більш м'яке покарання засудженому ОСОБА_10 відповідає фактичним обставинам провадження та ґрунтується на вимогах закону.
Так, ОСОБА_10 , будучи засудженим вироком Вишгородського районного суду Київської області від 05 листопада 2019 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки, станом на 14 червня 2023 року відбув 1/3 строку покарання у виді позбавлення волі, що відповідно до вимог ст. 82 КК України є однією з підстав для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням.
Проте, ч.3 ст. 82 КК України встановлено, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Разом з тим, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_10 вчинив злочин внаслідок якого загинула неповнолітня дитини, в якому тривалий час не визнавав своєї вини, здійснив незначне відшкодування шкоди двом потерпілим, та дійшов висновку, що засуджений на шлях виправлення не став.
Крім того, станом на 14 червня 2023 року ОСОБА_10 відбув 1/3 строку покарання у виді позбавлення волі, при цьому невідбутий строк покарання у виді позбавлення волі є неспівмірним з максимальним строком 2 роки виправних робіт.
За відсутності обов'язкової умови, передбаченої ч.3 ст. 82 КК України, а саме відсутності даних про те, що ОСОБА_10 став на шлях виправлення, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні подання про заміну засудженому невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 02 серпня 2023 року щодо ОСОБА_10 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання ним копії судового рішення.
Суддя Суддя Суддя