КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №363/3981/23Головуючий у І інстанції: Олійник С.В.
Провадження №33/824/5193/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Стрижеус А.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 18 жовтня 2023 року,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 18 жовтня 2023 року визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536,80 грн.
На вказану постанову ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову судді скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративні правопорушення за ч.1 ст. 130, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що постанова підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи, постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає,що автомобіль ОСОБА_1 не було зупинено поліцейськими, поліцейські підійшли до автомобіля, що стояв припаркований і ОСОБА_1 відразу про це повідомив, а також те, що не керував автомобілем, у матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом;
Вказує, що поліцейські фактично незаконно пропонували пройти ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп'яніння та не направляли його на такий огляд, оскільки направлення на огляд не було виписане на місці події, ОСОБА_1 не було ознайомлено з ним, не вручено йому, а подальше складання та доручення до матеріалів справи даного направлення мало виключно формальний характер;протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом, оскільки працівниками поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України; ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортними засобами працівниками поліції, що є порушенням ч. 1 ст. 266 КУпАП;відеозапис з бодікамери поліцейського відбувався не з моменту зупинки та є неповним, тобто не містить фіксації усієї події, а тому є неналежним та недопустимим доказом вини.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Горобівського І.Г. на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та апеляційні доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Так, перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 встановлено, що суд першої інстанції розглянув справу у відповідності з вимогами ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП та прийняв рішення, зміст якого відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Переглядаючи оскаржувану постанову в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно з'ясував усі обставини, що маютьзначення для правильного вирішення справи, а зміст оскаржуваної постанови відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 283, 284 КУпАП, в якій наведено докази, на яких ґрунтується висновок суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і цим доказам дана належна правова оцінка та зазначено мотиви відхилення доводів захисника ОСОБА_1 адвоката Горобівського І.Г. викладених у запереченнях на протокол адміністративного правопорушення до суду першої інстанції в обґрунтування своєї позиції захисту, яка є аналогічною за змістом доводам поданої апеляційної скарги.
Отже, вирішуючи питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції, на підставі аналізу перевірених в судовому засіданні доказів у їх сукупності, зокрема:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 079669, із якого вбачається, що ОСОБА_1 був присутнім під час складання протоколу, підписав його та надав письмові пояснення. Під час складання протоколів ОСОБА_1 заперечень та зауважень не виклав, у протоколі зазначив «в больницю їхати не буду», зазначені свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до протоколу додані відео, пояснення свідків, ОСОБА_1 повідомлено про місце розгляду справи, є підпис. Що йому роз'яснено права і обов'язки;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 194502 від 07 липня 2023 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП за порушення п.2.3.в та п. 2.1.а ПДР не був пристебнутий пасками безпеки та не мав при собі посвідчення водія;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, алкогольного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції до Вишгородської ЦРЛ від 07 липня 2023 року, у якому зафіксовано наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення координації рухів, порушення мови), та наявна відмітка про те, що останній відмовився від проходження медичного огляду;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного в присутності свідків та ОСОБА_1 , відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно до яких останні вказують, що 07 липня 2023 року об 11 год. 10 хв. стали свідками того, що громадянин ОСОБА_1 , пояснив, що керував автомобілем ЗАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , в їх присутності відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера Драгер та у лікаря нарколога;
- відеозаписом, із якого вбачається, що ОСОБА_1 підтвердив, що він керував транспортним засобом ЗАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , його було зупинено працівниками поліції за порушення ПДР, а саме керування транспортним засобом без використання паска безпеки, йому було повідомлено, що у нього вбачаються ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано у присутності двох свідків пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою алкотестера Драгер або проїхати до лікаря-нарколога у заклад охорони здоров'я для проведення медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, на дану законну вимогу співробітника поліції ОСОБА_1 відповів чіткою та однозначною відмовою, йому було повідомлено що у разі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на нього буде складено адміністративний матеріал за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- витягом з ІПС МВС України «Армор», ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягувався,
- посвідченням водія, виданого 08.08.2007 року, серії НОМЕР_2 , та дійшов обґрунтованого висновку про порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.5 ПДР України, з чим також погоджується і суд апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 , який під час апеляційного розгляду стверджував, що не керував транспортним засобом, а тому у поліцейських не було підстав для проведення його огляду на стан сп'яніння, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується сукупністю наявних в матеріалах справи доказів, які об'єктивно узгоджуються між собою і з достатньою повнотою підтверджують факт порушення останнім вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України та спростовують доводи апеляційної скарги про відсутність в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
До того ж, аналогічні доводи ОСОБА_1 вже були предметом перевірки суддею місцевого суду, який обґрунтовано не прийняв їх до уваги, пославшись на дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, дані зафіксовані на відеозаписі з нагрудної камери (відеореєстратора) працівника поліції (а.с. 10) щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а також показами наданих інспектором Вишгородського РУПГУНП в Київській області Щеглова М.В. у судовому засіданні, який показав наступне, що ним був зупинений ОСОБА_1 , який керував автомобілем, з ним була жінка, причиною зупинки, відсутність пристебнутого паска безпеки, попросив надати документи, виявив ознаки алкогольного сп'яніння, на вимогу пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки відмовився, до медичного закладу відмовився. Для фіксації відмови водія запросили свідків, які перебували подалі від автомобіля і місця зупинки, водій перебував разом з ними, зауважень з цього приводу не було. Після фіксування і складання протоколу повідомив усно водію про відсторонення. Автомобіль не перешкоджав руху.
Як вбачається з цього відеозапису (а.с. 10), ОСОБА_1 підтвердив, що він керував транспортним засобом ЗАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , його було зупинено працівниками поліції за порушення ПДР, а саме керування транспортним засобом без використання паска безпеки, йому було повідомлено, що у нього вбачаються ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано у присутності двох свідків пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою алкотестера Драгер або проїхати до лікаря-нарколога у заклад охорони здоров'я для проведення медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, на дану законну вимогу співробітника поліції ОСОБА_1 відповів чіткою та однозначною відмовою, йому було повідомлено що у разі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на нього буде складено адміністративний матеріал за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, а тому вимога поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння була йому висунута незаконно, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки ОСОБА_1 не надав жодних доказів на підтвердження таких доводів. Крім того, маючи таку можливість, останній не зазначав про ці обставини у своїх поясненнях в протоколі про адміністративне правопорушення, в яких лише зазначив, що в лікарню їхати не буде.
За викладеним, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи, а тому постанова судді Вишгородського районного суду Київської області від 18 жовтня 2023 року стосовно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування та закриття провадження в справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, про що ставиться питання в апеляційній скарзі, відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 18 жовтня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч.1 ст. 130, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу врозмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік - залишити без задоволення, а постанову Вишгородського районного суду Київської області від 18 жовтня 2023 року- без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Стрижеус