КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження 33/824/4604/2023 Категорія: ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП
ЄУН: 761/27433/23 Суддя у І інстанції: Сидоров Є.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.,
за участю:
захисника Кудрявського Р.С.
особи, стосовно якої складений
протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника Кудрявського Руслана Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 4 вересня 2023 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Бахмут Донецької області, українка, громадянка України, фізична особа-підприємець, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнана винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою суду ОСОБА_1 визнана винуватою у тому, що 21 липня 2023 року о 23.00 год. по вул. М.Шпака, 68/1, у м. Києві керувала автомобілем «БМВ» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: стійкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовилась у встановленому законом порядку, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Цією ж постановою ОСОБА_1 визнана винуватою у тому, що 21 липня 2023 року о 23.32 год. по вул. М.Шпака, 68/1, у м. Києві, керуючи автомобілем «БМВ» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 не була уважною, не впоралась з керуванням та допустила наїзд на припарковані: автомобіль «Додж» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автомобіль «Фольксваген» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ; автомобіль «Ауді» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , що призвело до механічного пошкодження усіх транспортних засобів, тобто, порушила вимоги п.п. 2.3 (б), 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, захисник Кудрявський Р.С. просить постанову місцевого суду у цій частині скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення; у частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП залишити постанову без змін.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги захисник зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 028019 не є самостійним і беззаперечним доказом вини водія у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки обставини, викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і лише у сукупності з іншими доказами суд може покласти в основу судового рішення протокол про адміністративне правопорушення. Разом з тим, як зазначає апелянт, працівниками поліції порушені вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а саме п.п. 5, 6, 7, 8, 9 цієї Інструкції та п.п. 4, 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду. Також апелянт вказує, що акт огляду на визначення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння не складався, як і відсутній у матеріалах справи. Інспектор поліції перед початком огляду не повідомляв, які ознаки сп'яніння він виявив у ОСОБА_1 , які б стали підставою її огляду на стан сп'яніння. Крім того, працівниками поліції не залучались два свідки при огляді на місці зупинки транспортного засобу, не було складено направлення для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, як і відсутнє таке направлення у матеріалах справи, що, на переконання апелянта, є грубим порушенням з боку працівників поліції, оскільки право вибору погодитись на огляд чи відмовитись виникає у особи після складання такого направлення та вручення його копії. Зазначає захисник і про те, що у протоколі серії ААД № 028018 не вказано жодної дії ОСОБА_1 щодо відмови від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров'я. Будь які дії щодо ухилення від огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не вчинялись. На переконання апелянта, на всі ці порушення суд першої інстанції уваги не звернув, що, у свою чергу, призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення у справі та безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника Кудрявського Р.С. на підтримку доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та відеозапис подій, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти такого висновку.
Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, як указано в ст. 294 КУпАП.
Відповідно до положень ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,
284 КУпАП.
Всупереч доводів апеляційної скарги, суддя місцевого суду, , в повній мірі врахував положення вищезазначених норм закону.
Відповідно до п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 10.9 ПДР України визначено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського у разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, пунктом 6, 7 Розділу 1, Розділами ІІ та ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735.
Відповідно до наведених нормативних актів за наявності ознак алкогольного сп'яніння, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, а у разі, коли водій транспортного засобу відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, така особа направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом установлено, що суддя місцевого суду при розгляді справи про адміністративні правопорушення за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 виконав вимоги ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП та правильно застосував норми матеріального права.
За змістом оскаржуваної постанови, суддя місцевого суду, за відсутності ОСОБА_1 , яка у судове засідання не з'явилась, проте, надіслала на адресу суду письмові пояснення, вислухавши пояснення її захисників Кудрявського Р.С., Щиголя В.В., дослідивши наявні у справі письмові докази та відеозапис, проаналізувавши які у взаємозв'язку між собою, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, з письмових пояснень ОСОБА_1 , поданих до суду першої інстанції, встановлено, що вона своєї вини у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнала. Вказала, що відмовилась від огляду на стан сп'яніння, оскільки працівники поліції ставились до неї упереджено. Зауважила, що не отримала направлення для проходження самостійного огляду на стан сп'яніння, не отримала роз'яснення прав, передбачених ст. 268 КУпАП, та не була відсторонена від керування транспортним засобом, у зв'язку з чим вважає, що під час складання протоколу поліцейський порушив процедуру, що має наслідком закриття провадження у справі.
Захисники Кудрявський Р.С. та Щиголь В.В. заявили клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, мотивуючи його тим, що відеозапис процесу складання протоколу про адміністративне правопорушення не є безперервним, а також тим, що матеріали справи не містять направлення водія для самостійного проходження огляду на стан сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 21 липня 2023 року серії ААД №028018, протокол про адміністративне правопорушення від 21 липня 2023 року серії ААД №028019, письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , схему дорожньо-транспортної пригоди, відеозапис процесу складання протоколу про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисників особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд першої інстанції дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП та статтею 124 КУпАП.
При цьому суд критично поставився до тверджень ОСОБА_1 та її захисників Кудрявського Р.С. та Щиголя В.В. з приводу того, що їй не було роз'яснено її прав, передбачених ст. 268 КУпАП, та можливості пройти огляд на стан сп'яніння самостійно у лікаря-нарколога, оскільки з дослідженого судом відеозапису встановлено, що останній було запропоновано можливість пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря нарколога, на що вона категорично відмовилась, зазначаючи, що бажає пройти огляд у приватній клініці.
Водночас наявні недоліки оформлення протоколів про адміністративне правопорушення, на які вказували ОСОБА_1 та її захисники, суд визнав такими, що не є за своєю суттю критичними та такими, що свідчать про істотне порушення прав першої, ставлять під сумнів її винуватість, або ж ставлять під сумнів законність дій працівників поліції.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Кудрявський Р.С. в апеляційній скарзі не оспорював того, що у встановлені судом дату, час та місце ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «БМВ» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не була уважною, не впоралась з керуванням та допустила наїзд на припарковані: автомобіль «Додж» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автомобіль «Фольксваген» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ; автомобіль «Ауді» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , що призвело до механічного пошкодження усіх транспортних засобів, тобто, порушила вимоги п.п. 2.3 (б), 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ст. 124 КУпАП.
Складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП та притягнення ОСОБА_1 за цим законом до адміністративної відповідальності за порушення нею п.п. 2.3 (б), 12.1 Правил дорожнього руху сторона захисту не оскаржує та погоджується з рішення суду у цій частині, викладеному у постанові.
Що стосується складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнення ОСОБА_1 за цим законом до адміністративної відповідальності, то, як зазначає сторона захисту, у суду не було законних підстав для винесення такого рішення, оскільки матеріали провадження не містять докази винуватості останньої у вчиненні даного правопорушення.
Проте, з такими доводами суд апеляційної інстанції погодитись не може, з огляду на таке.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , не заперечуючи доведеність її винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за порушення нею п.п. 2.3 (б). 12.1 Правил дорожнього руху, пояснила, що 21 липня 2023 року після роботи на автомобілі «БМВ» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 поверталась додому. Завершуючи маневр та звертаючи з пр. Перемоги на вул. Шпака у м. Києві, побачила двох пішоходів, які переходили дорогу у недозволеному для цього місці. Намагаючись уникнути наїзду на пішоходів, автомобіль занесло, колесо автомобіля потрапило на бордюр, вона не впоралась з керуванням транспортного засобу, внаслідок чого допустила наїзд на припарковані біля узбіччя автомобілі.
Що стосується обставин справи та складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнення її за цим законом до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 пояснила, що після скоєння дорожньо-транспортної пригоди перебувала у шоковому стані. Спочатку був один поліцейський патруль, потім під'їхав інший, працівники поліції якого стосовно неї діяли «нахрапом». Оскільки вона не довіряла працівникам поліції, то відмовилась від проходження огляду на стан сп'яніння та у подальшому планувала пройти такий огляд самостійно у закладі охорони здоров'я.
Однак, всупереч таким поясненням ОСОБА_1 , її винуватість у порушені п. 2.5 Правил дорожнього руху доводиться даними, зафіксованими у:
- поясненнях ОСОБА_1 від 21 липня 2023 року, за змістом яких у цей день, керуючи автомобілем «БМВ 320і» номерний знак НОМЕР_1 по пр. Перемоги у м. Києві, звертаючи на провулок М.Шпака, побачила пішоходів, які переходили дорогу у невстановленому місці. Намагалась уникнути зіткнення. Автомобіль занесло. Пригода відбулась в комендантську годину. Так як не було понятих, вона відмовилась проходити тест на алкогольне сп'яніння, буде проходити його самостійно (ас. 6);
- відеозаписі досліджуваних подій, відповідно до якого працівники поліції підійшли до автомобіля, за кермом якого перебувала ОСОБА_1 . Пересічні громадянин, які знаходились біля цього автомобіля, вказали, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, здійснила дорожньо-транспортну пригоду, пошкодивши декілька автомобілів. За слова одного з очевидців, після ДТП ОСОБА_1 мала намір уїхати з місця ДТП, проте, у неї забрали ключі від транспортного засобу. Після перевірки документів, наданих ОСОБА_1 , працівник поліції, оцінивши зовнішній вигляд та поведінку останньої, запропонував їй пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на приладі «Драгер», на що ОСОБА_1 погодилась. Працівник поліції по рації передав іншому екіпажу, що потребує привезти за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 66, тест «Драгер», оскільки у цьому патрульному автомобілі він відсутній. Далі, як слідує з відеозапису, працівники поліції оглядали пошкоджені автомобілі, спілкувались з свідками//очевидцями ДТП, відбирали пояснення. У цей час до ОСОБА_1 приїхала її подруга, а незабаром під'їхав інший екіпаж патрульної поліції. На пропозицію працівника поліції повністю назвати своє прізвище, ім'я, по-батькові, ОСОБА_1 , біля якої знаходилась її товаришка, повідомила, що відмовляється від проходження огляду за допомогою газоаналізатору алкотестеру «Драгер». Коли подруга підказала щось ОСОБА_1 , остання назвала свої прізвище, ім'я, по-батькові, а на питання працівника поліції, чи правильно він розуміє, що наразі ОСОБА_1 відмовляється пройти огляд на стан сп'яніння на місці, проте, бажає проїхати до медичного закладу, ОСОБА_1 відповіла, що поїде «у свою клініку». Працівник поліції ОСОБА_1. її права та обов'язки, та вдруге запитав, чи бажає ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки чи у лікаря-нарколога у медичному закладі «Соціотерапія». ОСОБА_1 відповіла категоричною відмовою на обидві такі пропозиції працівника поліції і повідомила, що самостійно без супроводу працівника поліції пройде огляд на стан сп'яніння у приватній клініці. ОСОБА_1 без будь-якого примусу як з боку працівників поліції, так і сторонніх осіб, повідомила, що вона відмовляється від проходження тесту на місці та у медичному закладі. З цього відеозапису слідує також, що коли працівник поліції намагався щось роз'яснити чи повідомити ОСОБА_1 , його постійно перебивала подруга ОСОБА_1 , яка назвалась іменем Рада, не надаючи можливості висловитись ні працівникам поліції, ні ОСОБА_1 . Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що у разі відмови пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі, стосовно неї буде складений протокол про адміністративне правопорушення за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, що у подальшому складені матеріали будуть передані до Управління патрульної поліції за адресою: м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9, а потім - до Шевченківського районного суду м. Києва для розгляду з викликом ОСОБА_1 до суду. Працівник поліції вкотре запропонував ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу пройти огляд за допомогою алкотестеру «Драгер», який пройшов відповідну перевірку та має сертифікат відповідності або в медичній установі, проте ОСОБА_1 категорично відмовилась від такої пропозиції працівника поліції. Як далі слідує з відеозапису, працівник поліції займались оформленням матеріалів і по закінченню роз'яснили ОСОБА_1 положення ст. 63 Конституції України, розуміння яких остання засвідчила власноручним підписом у письмових поясненнях, ознайомили її з схемою місця ДТП, зачитали вголос протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 підписала дані протоколи, з наданням письмових пояснень у відповідній графі означених протоколів. У ОСОБА_1 вилучено водійське посвідчення та наданий тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. Після оформлення всіх матеріалів працівники поліції на службовому автомобілі відвезли ОСОБА_1 за її місцем мешкання (ас. 30).
При цьому, як встановлено з відеозапису, ОСОБА_1 діяла в межах того, що їй радила подруга, не реагуючи на роз'яснення патрульного поліції.
Наведені докази є належними, допустимими та достовірними, здобуті з додержанням процесуальної процедури, об'єктивно узгоджуються між собою, а тому суддя місцевого суду обґрунтовано поклав досліджені докази в основу своїх висновків про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за встановлених обставин.
Посилання сторони захисту на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 028018 від 21 липня 2023 року не вказано жодної дії ОСОБА_1 щодо відмови від проходження огляду на стан сп'яніння чи то на місці транспортного засобу, чи то у закладі охорони здоров'я, є безпідставними та спростовуються змістом цього ж протоколу, відповідно до якого 21 липня 2023 року о 23.33 год. у м. Києві по вул. Миколи Шпака водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «BMW 320i» держаний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на місці та у медичному закладі у лікаря-нарколога водій відмовилась, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 власноручно зазначила: (мовою оригіналу) «В связи с тем, что отсутствовали понятые и свидетели, отказалась от прохождения теста на алкогольное спьянение. Буду проходить самостоятельно» (ас. 23).
Щодо відсутності свідків за досліджуваних подій, на чому акцентується увага в апеляційній скарзі, то такі твердження є безпідставними, оскільки не узгоджуються з приписами ч. 2 ст. 266 КУпАП, відповідно до яких лише у разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису огляд проводиться у присутності двох свідків. Проте, в даному випадку, працівниками поліції на виконання вимог закону використовувались спеціальні технічні засоби відеозапису, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 028018 від 21 липня 2023 року.
З огляду на відмову ОСОБА_1 від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, у працівника поліції також не було підстав як для складання акту огляду на стан алкогольного сп'яніння, так і підстав для оформлення письмового направлення водія на огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, оскільки направлення водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння складається не для вручення водію, як помилково вважає апелянт, а складається працівником поліції для лікаря, як підстава проведення лікарем огляду особи, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, викладених у постанові.
Отже, під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б доводили позицію ОСОБА_1 та її захисника Кудрявського Р.С. про безпідставне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Висновки судді місцевого суду в постанові від 4 вересня 2023 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого, у тому числі, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, всупереч доводів апеляційної скарги, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП доказах, а тому немає передбачених законом підстав для скасування судового рішення і закриття провадження у справі згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як про це просить апелянт.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33, 36 КУпАП.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що судове рішення постановлено з дотримання вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, а тому апеляційна скарга захисника Кудрявського Р.С. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 4 вересня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнана винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Кудрявського Руслана Сергійовича - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.А.Васильєва