Справа № 752/10666/23
Провадження № 2/752/5218/23
РІШЕННЯ
Іменем України
23 жовтня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання Давиденко С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачсервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
29 травня 2023 року представник позивача ТОВ «Теплопостачсервіс» звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за централізоване опалення у розмірі 6298,45 грн, 3% річних - 22,62 грн, інфляційні витрати - 90,10 грн; а також заборгованість за постачання гарячої води в сумі 1605,73 грн 3% річних - 23,68 грн, інфляційні витрати - 65,08 грн та судові витрати у розмірі 2684,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 в зазначеному будинку та споживачем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, які постачає позивач. 21.11.2017 року між ТОВ «Теплопостачсервіс» та ОСОБА_1 укладено договір № 48/74 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в якому погодили всі істотні умови. Однак, відповідач не виконує належним чином своїх зобов'язань з оплати наданих позивачем послуг, не сплачуючи їх у повному обсязі, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість з централізованого опалення з жовтня 2021 року по березень 2023 року у розмірі 6298,45 грн, з постачання гарячої води з листопада 2020 року по березень 2023 року у розмірі 1605,73 грн, на які позивачем нараховано 3 % річних та інфляційні втрати. Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив суд стягнути вказану заборгованість із відповідача в примусовому порядку, а також судовий збір.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 5 травня 2023 року, у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с. 15-16).
Представник відповідача - адвокат Власюк І.І. надіслала до суду відзив на позов у якому просила у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що ще у липні та листопаді 2021 року відповідачем було замовлено проведення періодичної повірки засобів вимірювальної техніки (лічильників), встановлених в квартирі, зокрема лічильника гарячої води JS DN 15 завод. № 59687063 та теплолічильника ULTRAHEAT T230 DN 15 завод. № 69309699. Незважаючи на це, позивач самовільно без жодного повідомлення зняв квартирні лічильники відповідача з абонентського обліку та почав здійснювати нарахування плати за житлово-комунальні послуги за показаннями будинкових лічильників. При виявленні таких дій відповідач ініціювала листування з управителем будинку зокрема щодо проведення перерахунку плати за централізоване теплопостачання та постачання гарячої води за період в який лічильники були зняті з абонентського обліку. 31 березня 2023 року відповідач звернувся до позивача з заявами про взяття лічильники на облік після їх повірки. В подальшому позивач повторно взяв лічильники на облік, проте відмовив у здійсненні перерахунку плати за послуги з теплопостачання постачання гарячої води за спірний період.
Зазначає, що чинним законодавством не передбачено зняття квартирних лічильників з абонентського обліку; позивачем не повідомлено відповідача про необхідність здійснення повірки лічильників; позивач зобов'язаний здійснити перерахунок за надані комунальні послуги за спірний період.
Представник позивача надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Відповіді на відзив не подав.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Суд, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Судом встановлено, що ТОВ «Теплопостачсервіс» з 01.07.2014 є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .
ТОВ «Теплопостачсервіс» як юридична особа здійснює діяльність з постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.04.2018.
Згідно з Рішенням Київської міської ради від 10 листопада 2022 року №5598/5639 вул. Ломоносова в Голосіївському районі м. Києва перейменована на вул. Юлії Здановської.
Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав № 1810/17/Ф-75 (а.с. 6).
Також згідно з відомостями відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської РДА ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 з 16.05.2018 року, а отже є споживачем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, які постачає позивач за вказаною адресою.
Відповідач від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався) та фактично споживав їх.
Матеріали справи не містять доказів ненадання позивачем послуг відповідачу, так само як і звернень останнього з приводу відмови від отримання таких послуг.
10 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (Закон), яким регулюються відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.
У відповідності до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуги з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до споживачів житлово-комунальних послуг відносяться індивідуальний та колективний споживачі.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Виконавцями комунальних послуг є:
1) послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об'єкти газоспоживання споживача;
2) послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб'єкт, визначений законом;
3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація;
4) послуг з постачання гарячої води - суб'єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води, тощо.
Обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг визначені статтями 7, 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплата житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановленні відповідними договорами (пункт 1 та пункт 5 частина 2 статті 7 Закону), а обов'язком виконавця забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов їх виконання згідно типовим договором ( п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону).
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Частиною 1 ст. 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Правовідносини з постачання фізичними особами центрального опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року (далі - Правила).
Згідно п. 8 Правил, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої воді і водовідведення.
21.11.2017 року між ТОВ «Теплопостачсервіс» та ОСОБА_1 укладено договір № 48/74 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води згідно з яким виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені договором.
Отже, виникнення цивільних прав та обов'язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату послуг, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлений договором строк (п. 21.1.)
Згідно з ч. 6 ст. 19, ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Згідно ст. 67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статей 156, 162 Житлового кодексу України власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.
Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивача.
Це підтверджується правовою позицією, яка викладена в постановах Верховного Суду України від 11.11.2015 року у справі № 6-1192ц15 та № 6-1706ц15, відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача. Підведення централізованого опалення до точки розподілу, свідчить про виконання послуг постачальником.
Відповідно до п. 11 Правил у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.
Згідно п. 12 Правил, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії у багатоквартирному будинку, де окремі або всі квартири обладнані квартирними засобами обліку теплової енергії, споживачі, які не мають таких засобів обліку та які не передали виконавцю показання квартирних засобів обліку теплової енергії, оплачують таку послугу за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалювальній площі (об'єму) квартири, не враховуючи витрати теплової енергії виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат тепла за показаннями усіх квартирних засобів обліку.
Плата за послугу нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках: у разі відсутності засобів обліку теплової енергії, встановлених у квартирі (будинку садибного типу); у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягають усуненню, з моменту її виявлення; у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку теплової енергії за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до п. 18 Правил.
Відповідно до пункту 20 Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
П. 21.6. передбачено, що споживач зобов'язаний щомісячно знімати та надавати виконавцю показання квартирних засобів обліку в строк з 20 по 29 число звітного місяця. Виконавець має право при неотриманні від споживача показань квартирних засобів обліку за поточний місяць та неможливості отримання цих показників представником виконавця самостійно визначати обсяги споживання гарячої води згідно показань загальнобудинкових засобів обліку (п.22.7.).
Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.
Відповідно до п. 15 Правил засоби обліку води та теплової енергії, встановлені у квартирі та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлено, що міжповірочний інтервал для всіх лічильників води становить 4 роки.
Згідно із внесеними змінами № 2189-VIII від 09.11.2017, та змінами № 1060 -ІХ від 03.12.2020 до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» п.4 ст.17 «Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку», якщо інше не встановлено договором.
Обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором (пункт 2 статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 07.06.2018 року № 2454-VIII).
Відповідно до п. 21.12. укладеного між сторонами Договору, споживач зобов'язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, а також проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, у разі якщо витрати на ці роботи не включені до структури тарифів виконавця на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
З матеріалів справи вбачається, що належна квартира відповідача АДРЕСА_5 обладнана індивідуальними засобами обліку гарячої води JS DN 15 завод. № 59687063 і теплової енергії - теплолічильник типу ULTRAHEAT T230 DN 15 завод. № 69309699.
Так, відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № ИИ-01706231121027 від 24 листопада 2021 року, який відповідач надав суду, лічильник води зав. № 59687063 відповідає вимогам ДСТУ ЕN ISO4064 в умовах експлуатації. Строк чинності свідоцтва до 23.11.2025 року.
Згідно з свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № ИИ-00901160821088 від 16 серпня 2021 року теплолічильник ULTRAHEAT T230 DN 15 завод. № 69309699 відповідає вимогам ДСТУ ЕN 1434 клас 2, строк чинності свідоцтва до 16 серпня 2025 року.
Однак суд зауважує, що як вбачається зі змісту Акту введення в експлуатацію вузла обліку теплової енергії від 16.09.2021 року, після чергової повірки, теплолічильник типу ULTRAHEAT T230 DN 15 завод. № 69309699 не було прийнято на комерційний облік, що підтверджується відсутністю підпису представника постачальника послуг ТОВ "Теплопостачсервіс".
Як зазначено в підпункті 3 пункту 4 розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 року № 385) для розподілу не приймаються показання вузла розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії, що зняті (надані), починаючи з дати встановлення факту виходу його з ладу (закінчення строку повірки засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу) або встановлення факту несанкціонованого втручання в його роботу (самовільний демонтаж, умисне знищення, пошкодження, розкомплектування, у тому числі порушення цілісності пломб, тощо), до дати прийняття на абонентський облік відремонтованого чи заміненого вузла розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії або повіреного засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу.
Згідно з ч.4 ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» прийняття приладу обліку на абонентський облік здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 270 від 12.10.2018 року затверджено Порядок прийняття приладу обліку на абонентський облік. Цей порядок встановлює процедуру прийняття на абонентський облік вузлів комерційного обліку та вузлів розподільного обліку теплової енергії та водопостачання. Зокрема розподілювач теплової енергії приймається на облік виконавцем відповідної комунальної послуги протягом 14 календарних днів з дня надходження відповідного звернення від власника (співвласника) будівлі (для приміщення у будівлі, яке не є самостійним об'єктом нерухомого майна) або власника відповідного приміщення (якщо окреме приміщення у будівлі є самостійним об'єктом нерухомого майна).
Згідно з п. 23.7. Договору Виконавець зобов'язаний забезпечувати за заявою споживача взяття у тижневий строк на абонентський облік квартирних засобів обліку за умови відсутності зауважень до монтажу та технічного стану.
Відповідно до Договору 48/74 від 21.11.2017 року про надання послуг у разі виявлення несправності засобів обліку, закінченням міжповіркового інтервалу та не проведення споживачем періодичної повірки засобів обліку, виконавець має право здійснювати нарахування плати за послуги з постачання теплової енергії відповідно до методики нарахування розміру плати, встановленої Правилами, з моменту виявлення (або настання) одного з таких випадків до моменту його усунення споживачем з обов'язковим наданням виконавцеві підтверджуючих документів (п. 22.6).
Також згідно з п. 21 Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалювальної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно з законодавством.
Разом з тим, згідно п. 28 Правил № 630 споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Встановлено, що після проведення повірки у період з 16.08.2021 року по 30.03.2023 року відповідач не звертався до позивача з заявами про взяття на абонентський облік теплолічильника ULTRAHEAT T230 DN 15 завод. № 69309699 та лічильника гарячої води JS DN 15 завод. № 59687063.
Разом з тим, як наголошує відповідач, у спірні періоди, а саме у період з жовтня 2021 по березень 2023 року за послуги з централізованого опалення та у період з листопада 2020 року по березень 2023 року за гаряче водопостачання, позивач безпідставно зняв лічильники з абонентського обліку та проводив нарахування плати за показниками будинкових лічильників.
Суд не погоджується з доводами відповідача оскільки, як встановлено вище, з заявами до позивача про взяття на абонентський облік індивідуальних лічильників ОСОБА_1 звернулася лише 31.03.2023 року, а тому зняття з обліку розподільних приладів обліку в квартирі позивача не є протиправним.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Вбачається, що відповідач належним чином не виконує свій обов'язок щодо оплати за послуги з централізованого опалення і гарячого водопостачання внаслідок чого утворилась заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з жовтня 2021 року по березень 2023 року в розмірі 6298,45 грн, з постачання гарячої води за період з листопада 2020 року по березень 2023 року у розмірі 1605,73 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою та розрахунком заборгованості (а.с. 7).
З огляду на викладе, наведені позивачем нарахування без врахування показників індивідуального лічильника у зазначені періоди суд вважає вірними, а тому задовольняє позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованость за послуги з централізованого опалення у розмірі 6298,45 грн та гарячого водопостачання в розмірі 1605,73 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Також позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача нараховані інфляційні втрати на суму заборгованості за житлово-комунальні послуги заборгованості з централізованого постачання гарячої води у розмірі 65,08 грн; три відсотки річних нарахованих на суму заборгованості з централізованого постачання гарячої води у розмірі 23,68 грн.
На підтвердження розміру нарахованих сум, стороною позивача було надано суду відповідний розрахунок № 48-74Т від 21.04.2023 року (а.с. 8).
Перевірячи обґрунтованість позовних вимог суд бере до уваги те, що відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України.
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).
З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, він на вимогу позивача повинен сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми за послугу з постачання гарячої води.
Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості за послугу з централізованого опалення стороною позивача не наданий, тому суд відмовляє в позові в цій частині.
Відповідно до ст.ст. 12, 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Отже позовні вимоги ТОВ «Теплопостачсервіс» підлягають частковому задоволенню оскільки фактично, на час звернення до суду з позовом, відповідач має заборгованість перед позивачем.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 15, 16, 509, 526, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 265, 268, 273, 280-289 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
позов товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачсервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» (код ЄДРПОУ 35138553, місцезнаходження: 03189, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. № 58-А, р/р НОМЕР_2 в АТ «Сенс-Банк», МФО 300346) суму заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення у розмірі 6 298 (шість тисяч двісті дев'яносто вісім) гривень 45 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» (код ЄДРПОУ 35138553, місцезнаходження: 03189, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. № 58-А, р/р НОМЕР_3 в АТ «Сенс-Банк», МФО 300346) суму заборгованості за послуги з постачання гарячої води у розмірі 1605 (одна тисяча шістсот п'ять) гривень 73 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» (код ЄДРПОУ 35138553, місцезнаходження: 03189, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. № 58-А, р/р НОМЕР_4 в АТ «Сенс-Банк», МФО 300346) суму інфляційних втрат за послугу з постачання гарячої води в розмірі 65,08 грн, суму 3-х відсотків річних у розмірі 23,68 грн, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн, що становить належну до стягнення суму в розмірі 2772 (дві тисячі сімсот сімдесят дві) гривні 76 копійок.
У решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Суддя К.Г. Плахотнюк