Справа № 496/2495/16-ц
Провадження № 2/496/27/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Портної О.П.,
за участю:
секретаря - Ткаченко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: індекс 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50,до
відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
вимоги позивача: про стягнення заборгованості,
представник позивача - повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з'явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом.
Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2016 року, цивільну справу № 496/2495/16-ц, передано судді Біляївського районного суду Одеської області Мельничук Н.І. (а.с. 38)
Частиною 1 ст. 109 ЦПК України (в редакції від 11.06.2016 р.) встановлено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 ЦПК України (в редакції від 11.06.2016 р.) - у разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Судом на підставі ч. 3 ст. 122 ЦПК України (в редакції від 11.06.2016 р.), 07 липня 2016 року було направлено запит начальнику Біляївського РВ ГУ ДМС України в Одеській області - Тяпкіну С.Г. щодо з'ясування місця реєстрації відповідача. (а.с. 39)
Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Мельничук Н.І. від 27 липня 2016 року було відкрито провадження по справі та призначено судове засідання. (а.с. 40)
На адресу суду, 29 липня 2016 року надійшла відповідь на запит суду в якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знята з реєстрації 12.03.2013 року. Померла, а/з № 12 від 26.02.2012 року. Була зареєстрована в АДРЕСА_2 . (а.с. 41)
Також на підставі ч. 3 ст. 122 ЦПК України (в редакції від 11.06.2016 р.) судом було направлено запит начальнику відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області. (а.с. 45)
На адресу суду, 05 вересня 2016 року надійшла відповідь на запит суду в якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знята з реєстрації 12.03.2013 року в зв'язку зі смертю, а/з № 12 від 26.02.2012 року. Була зареєстрована в АДРЕСА_2 . (а.с. 47)
В зв'язку з вищевикладеним суддею Біляївського районного суду Одеської області Мельничук Н.І. направлено листа до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області про направлення на адресу суду копії актового запису про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 48)
21 вересня 2016 року, на адресу суду від Біляївського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшла копія актового запису № 12 про смерть ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 50-51)
У зв'язку з припиненням повноважень судді Мельничук Н.І. відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 08.09.2016 року № 1513-VІІІ, Біляївським районним судом Одеської області винесено Розпорядження від 23.09.2016 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ. (а.с. 52)
Згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2016 року, цивільну справу № 496/2495/16-ц, передано судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. (а.с. 53)
Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. від 26 вересня 2016 року цивільну справу прийнято до провадження та зупинене у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 201 ЦПК України (в редакції від 11.06.2016 р.). (а.с. 54)
04.10.2016 року, 21.02.2017 року, 27.11.2017 року суддею Біляївського районного суду Одеської області, на адресу позивача направлялися запити щодо з'ясування інформації стосовно правонаступників ОСОБА_1 (а.с. 55, 58, 59)
Від представника позивача 09.01.2019 року на адресу суду надійшло клопотання про витребування з нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, інформації щодо кола спадкоємців, а також наявності та вартості спадкового майна (а.с. 60-62) в зв'язку з чим 11.01.2019 року на адресу позивача було направлено листа з роз'ясненнями щодо порядку забезпечення доказів, а також звернено увагу на те, що провадження по справі зупинене і клопотань зі сторони позивача на його відновлення не надходило (а.с. 66)
02.09.2019 року та 08.11.2019 року суддею Біляївського районного суду Одеської області, на адресу позивача направлялися запити щодо з'ясування інформації стосовно правонаступників ОСОБА_1 (а.с. 71, 73)
18.12.2019 року на адресу суду від сторони позивача надійшов повторний лист відповідно до змісту якого сторона відповідача здійснює збір інформації з різноманітних програмних комплексів та архівів банку, в зв'язку з чим надати відповідь у встановлений строк неможливо. (а.с. 63-65, 74-77, 107-111, 112-113)
23.09.2020 року на адресу суду від сторони позивача надійшло клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи з додатками (а.с. 79-99)
23.01.2023 року суддею Біляївського районного суду Одеської області, на адресу позивача направлялися запити щодо з'ясування інформації стосовно правонаступників ОСОБА_1 . Окрім цього звернено увагу сторони позивача на строк перебування справи в провадженні суду. (а.с. 100)
30.01.2023 року на адресу суду від сторони позивача надійшло клопотання про витребування з нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, інформації щодо кола спадкоємців, а також наявності та вартості спадкового майна. (а.с. 101-105)
07.02.2023 року ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. відновлено провадження по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено судове засідання з викликом учасників судового розгляду для вирішення питань виконання Ухвали суду від 26 вересня 2016 року та клопотання Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» від 30 січня 2023 року, про направлення запиту до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини з метою встановлення факту видачі свідоцтва про право на спадщину, встановлення кола спадкоємців та спадкового майна, в тому числі його вартості. (а.с. 115)
Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з'явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив. (а.с. 119)
Відповідно до ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
У ст. 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
Згідно із ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (ст. 46 чинного ЦПК України).
Частиною 1 ст. 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Як вбачається з довідки Біляївського РВ ГУ ДМС України в Одеській області від 02.08.2016 року, та довідки відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 05.09.2016 року, відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була знята з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку з її смертю, а/з 12 від 26.02.2012 року. Також відповідно до копії актового запису № 12, складеного 26 лютого 2013 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 51 рік.
Так, у зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 - померла, припинилась і її цивільна процесуальна правоздатність (здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки), а тому правовідносини між нею та іншими учасниками справи припинились.
Враховуючи те, що смерть відповідача мала місце до пред'явлення даного позову до суду, а саме 26.02.2013 року, остання не набула цивільної процесуальної правоздатності у даному цивільному процесі, тобто не була стороною за даним позовом на момент смерті.
Згідно із ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
За змістом наведеної норми процесуального права процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе шляхом залучення правонаступника, а не зміни відповідача, та лише у разі, коли фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
З наведеного вбачається, що процесуальне правонаступництво - це заміна сторони іншою особою (правонаступником) у зв'язку із вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд зобов'язаний зупинити провадження до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.
Таким чином, вказана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.
Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи, в порядку ст. 55 ЦПК України, шляхом залучення її правонаступника, можливе лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.
В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов'язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.
Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицію викладеною в Постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 489/4072/16-ц (провадження № 61-1630 св 17), аналогічна позицію була висловлена і Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 18 листопада 2015 року в справі № 6-20987ск15.
З аналізу п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.
Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень ч.ч. 1, 2, 4 ст. 25, ч. 1 ст. 26 ЦК України та ч. 2 ст. 48 ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб'єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 1 статті 255 ЦПК України).
Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).
ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18) зробила висновок на підставі аналізу наведених норм процесуального права, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб'єктність. В іншому разі провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 203/201/19 (провадження № 61-20609св19), в постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 321/1118/16-ц (провадження № 61-28917св18), в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 183/303/16 (провадження № 61-10982св18).
Крім того, у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 183/4229/14-ц (провадження № 61-5330св18), ухваленій Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати, міститься висновок про те, що чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 ЦК України припинено.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
На підставі зазначеного, суд закриває провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у зв'язку із смертю відповідача до відкриття провадження у справі.
Щодо клопотання сторони позивача про витребування з нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, інформації щодо кола спадкоємців, а також наявності та вартості спадкового майна, суд повідомляє, що з огляду на вищевикладене воно не підлягає задоволенню.
Але, згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У відповідності до п. 4 ч. 5 с. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
На виконання положень ч.ч. 1, 3 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
В ч. 4 ст. 84 ЦПК України, закріплено, що суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому ст.ст 116-118 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене суд роз'яснює позивачу, що відмова у задоволенні клопотання про витребування інформації щодо кола спадкоємців, а також наявності та вартості спадкового майна в рамках даного провадження, не позбавляє можливості сторони позивача подати заяву про витребування вищезазначеної інформації відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 116 ЦПК України
Керуючись ст. 25 ЦК України, ст.ст. 55, 255 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі № 496/2495/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.
Клопотання позивача у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, про витребування доказів - залишити без задовольнити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі п'ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.
Повний текст ухали складено 08 листопада 2023 року.
Суддя О.П. Портна