Березівський районний суд Одеської області
29.11.2023
Справа № 494/359/20
Провадження № 1-кп/494/47/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.11.2023 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши, в залі суду в м. Березівка клопотання ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, що подане у судовому провадженні з розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні за №12020160260000026 від 21.01.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоселівка, Березівського району Одеської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
До Березівського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Вказане кримінальне провадження перебувало на розгляді в судді ОСОБА_5 з 26.11.2020 року по 14.12.2021 року, а з 14.12.2021 року по 25.07.2023 року в провадженні судді ОСОБА_6 .
Згідно даних обвинувального акту, 20.01.2020, приблизно о 17:00 год., ОСОБА_4 перебуваючи біля багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сварку своєму сусіду ОСОБА_7 . В ході сварки у ОСОБА_4 виник умисел на спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , ОСОБА_4 діючи умисно, протиправно, кулаком правої руки завдав удар в область лівої вилиці потерпілого.
Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_7 легке тілесне ушкодження у вигляді двох синців обличчя.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження.
Перед початком розгляду кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні, від ОСОБА_4 до суду надійшло клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні прокурор зазначив, що з моменту вчинення кримінального правопорушення пройшло два роки, а відтак двохрічний строк притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні закінчився, клопотання є підставним та він не заперечує з приводу його задоволення.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про судовий розгляд.
Обвинувачений підтримав подане клопотання, обвинуваченому роз'яснено положення ч. 3 ст. 285 КПК України, а також те, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є звільненням з нереабілітуючих підстав та що він має право на розгляд обвинувального акту у повному обсязі, з метою його виправдання по суті обвинувачення. Обвинувачений надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Суд вивчивши матеріали кримінального провадження та клопотання, заслухавши учасників процесу, приходить до висновку про наявність підстав для закриття даного кримінального провадження, виходячи з наступного.
У відповідності з вимогами ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Звільнення від кримінальної відповідальності - це врегульована законом відмова держави від засудження особи, яка вчинила злочин від застосування щодо неї примусу у формі покарання.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Згідно з положеннями ч. 1ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, яке інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_4 було вчинено 20.01.2020.
При цьому, порівняльний аналіз положень ст. ст. 12, 49, ч.1 ст.125 КК України, в редакції, що діяла на момент вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінуються ОСОБА_4 , та в чинній редакції, свідчить про те, що чинна редакція закону не поліпшує становище обвинуваченого, тому суд вважає за необхідне застосувати правові норми кримінального закону в редакції, що діяла на момент вчинення злочину, яке інкримінуються обвинуваченому.
Санкцією ч. 1ст. 125 КК України, в редакції, яка діяла на час вчинення цього злочину, передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
Таким чином, вказаний злочин, відповідно до положень ст.12 КК України в редакції, яка діяла на час вчинення цього злочину, є злочином невеликої тяжкості.
Згідно з п.1 ч. 1ст. 49 КК України, в редакції, що діяла на момент вчинення злочину, у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки.
Відповідно, з моменту вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 125 КК України, минуло більше двох років.
Обставини, передбачені ч.2, 3 ст.49 КК України, за наявності яких перебіг давності зупиняється, або переривається, судом не встановлено.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 125 КК України, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 , не відносяться до категорії злочинів, передбачених ч.5 ст.49 КК України, у разі вчинення яких давність не застосовується.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 року у справі № 345/2618/16-к, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст.49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Відтак, суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
Слід зазначити, що Велика палата Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року (справа №598/1781/17, провадження №13-47кс20) наголосила, що звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
Окрім цього, у постанові від 26 березня 2020 року (справа №730/67/16-к, провадження №51-6463км19) колегією суддів ККС зроблено висновок про те, що передбачений законом (ст.49 КК) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.
Таким чином, навіть за невизнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення, проте наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз'яснення йому підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.
Витрати пов'язані із залученням експертів у кримінальному провадженні відсутні. Запобіжний захід не обирався. Кримінальним правопорушенням матеріальна та моральна шкода не завдана.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно вимог ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
З огляду на викладене дане кримінальне провадження слід закрити та звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності.
На підставі наведеного, відповідно до ч. 3 ст. 12, п. 1 ч.1 ст.49, ч. 1 ст. 125 КК України в редакції закону від 16.01.2020 року, п.1 ч.2 ст. 284 ст.ст. 285, 286, 288, 372 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч.1 ст.49 КК України.
Закрити кримінальне провадження за №12020160260000026 від 21.01.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1