Справа № 308/20831/23
про залишення позовної заяви без руху
28 листопада 2023 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Олійник Любов Євгенівна, про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачів, в якому просить для нього додатковий строк тривалістю в два місяці для подання до відповідної нотаріальної контори (нотаріуса) заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ознайомившись із матеріалами позовної заяви приходжу до наступного висновку.
Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У відповідності до частини другої статті 1272 Цивільного кодексу України за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Згідно п. 23 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року - свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження.
Крім того, згідно з приписами п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 „Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог глави 13 Розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальних дій, якщо не подано документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_5 , який залишив заповіт. Разом з тим, дальше по тексту позову вказує, що є спадкоємцем п'ятої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України, і в прохальній частині просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом. Враховуючи наведене, позивачу слід визначитись і конкретизувати позовні вимоги.
Окрім того, позивач зазначає, що заходи досудового врегулювання спору проводилися, однак результату не дали, при цьому, не обгрунтовує які саме заходи врегулювання було проведено та не зазначає доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також, звертаю увагу, що позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не зазначає про наявність чи відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця, чи звертався він із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, чи наявна постанови про відмову нотаріуса у вчиненні такої нотаріальної дії.
Наведені недоліки є перешкодою для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
У відповідності до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для їх усунення.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Олійник Любов Євгенівна, про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,- залишити без руху.
Позивач має право протягом строку, п'ять днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути вказані недоліки. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило