Окрема думка судді
"29" листопада 2023 р.
Вважаю, що апеляційна скарга прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_1 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 серпня 2023 року не підлягала задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до обвинувального акту обвинувачений ОСОБА_2 звинувачується в тому, що 07.01.2021, близько 01 години 14 хвилин перебуваючи біля гаражного приміщення № НОМЕР_1 , яке розташоване по вул. Надрічна, 2, в м. Івано-Франківську, користуючись тим, що поруч нікого не було та за його діями ніхто не спостерігав, підійшов до воріт вище вказаного гаражного приміщення та шляхом підбору ключа до навісного замка незаконно проник всередину вказаного приміщення. ОСОБА_2 , перебуваючи у вказаному приміщенні, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, таємно викрав бензопилу марки «Shtil», вартість якої, згідно висновку експерта № СЕ-19/109-21/3374-ТВ від 31.03.2021, становить 2 200 грн., зварювальний апарат марки «Дніпро-М», вартість якого, згідно висновку експерта № СЕ-19/109-21/3886-ТВ від 15.04.2021, становить 1 823,96 грн., насос дренажний марки «Gardena», вартість якого, згідно висновку експерта № СЕ-19/109-21/3886-ТВ від 15.04.2021, становить 861,23 гривню. В подальшому, ОСОБА_2 покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
07.01.2021 о 02 годині 46 хвилин, ОСОБА_2 вдруге повернувся до гаражного приміщення № НОМЕР_1 , яке розташоване по АДРЕСА_1 та перебуваючи у вказаному приміщенні, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, таємно викрав з приміщення велосипед марки «Ardis» моделі «Santana», вартість якого, згідно висновку експерта № СЕ-19/109-21/3374-ТВ від 31.03.2021від 11.09.2020, становить 2 650 гривень.
В подальшому, ОСОБА_2 покинув місце вчинення злочину, та розпорядився всім викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 7 535,19 гривень.
Окрім цього, в період часу з 13 год. 04.03.2021 року по 12 год. 07.03.2021 року, ОСОБА_2 з метою таємного викрадення чужого майна, направився до кладового приміщення АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 , користуючись тим, що поруч нікого не було та за його діями ніхто не спостерігав, підійшов до вхідних дверей вище вказаного кладового приміщення та шляхом віджиму вхідних дверей, незаконно проник всередину вказаного приміщення. ОСОБА_2 , перебуваючи у вказаному приміщенні, діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, таємно викрав велосипед марки «Kent» моделі «Flexor», вартість якого, згідно висновку експерта № СЕ-19/109-21/5127-ТВ від 14.05.2021, становить 4 867 гривень.
В подальшому, ОСОБА_2 покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 4 867 гривень.
Вважаю, що суд першої інстанції дійсно прийшов до безпідставного висновку про необхідність визнання недопустимими висновків судових дактилоскопічних експертиз.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Разом з тим, допущені судом першої інстанції порушення не можуть бути безумовною підставою для скасування судового рішення та ухвалення іншого судового рішення аналогічного за своїм змістом.
Так, зі змісту доводів сторони обвинувачення вбачається, що вина ОСОБА_2 у вчиненні вищевказаних правопорушень підтверджується тільки висновками судових дактилоскопічних експертиз №СЕ-19/109-21/5903-Д від 10.06.2021 року та №СЕ-19/109-21/4617-Д від 11.05.2021 року, якими встановлено, що відбитки пальців, які були вилучені під час огляду місця вчинення злочину, належать обвинуваченому. Інші докази, які підтверджують винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень в матеріалах провадження відсутні.
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 04.07.2018 року № 688/788/15-к при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, що передбачають: «Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи». Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Згідно ч.3 ст.62 Конституції України, ч.4 ст.17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачать на її користь. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях й ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи в учиненні кримінального правопорушення. Підставою для обвинувального вироку суду є така сукупність достовірних доказів, що отримані з додержанням законодавства, розглянуті в судовому засіданні та є достатніми для безспірного висновку про те, що подія кримінального правопорушення мала місце, наявні ознаки складу кримінального правопорушення, вчинив це діяння обвинувачений і його вина у вчиненні цього кримінального правопорушення доведена судом. Забезпечення доведеності вини є одним з основних конституційних принципів основ судочинства (п.3 ч.3 ст.129 Конституції України, п.10 ч.1 ст.7, ст.17 КПК України).
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність ухвалення виправдувального вироку та визнав ОСОБА_2 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України у зв'язку з недоведеністю вчинення ним цього кримінального правопорушення.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду ОСОБА_5