Провадження № 33/803/2566/23 Справа № 185/10042/23 Суддя у 1-й інстанції - Косюк А. П. Суддя у 2-й інстанції - Кононенко О. М.
28 листопада 2023 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Кононенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Кушніренка А.В. на постанову судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2023 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - не відомо,
у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
за участю в режимі відеоконференції:
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
представника особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності адвоката Кушніренка А.В.,
Цією постановою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
При обставинах, встановлених місцевим судом, 23 липня 2023 року о 12 годині 20 хвилин в с. Межиріч Павлоградського району по вул. Соборна, 147, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-21104 н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився за допомогою «Drager Alcotest 6810 ARAM-2251», який показав 2.17 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «А» ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляції:
- представник просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що оскаржена постанова прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням вимог матеріального права. Вважає, що суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи та доказів.
Вказує, що суд проігнорував посилання сторони захисту на відсутність доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а пояснення свідків не можуть братися до уваги в силу їх зацікавленості та оскільки вони не з'явились у судове засідання, не надали свої свідчення, будучі попередженими про кримінальну відповідальність.
Зазначає, що судом прийняті до уваги докази, що є недопустимими, а саме, відеозапис, направлення на огляд на стан алкогольного сп'яніння, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки в графі протоколу «до протоколу додаються» вказано лише пояснення та чек тесту № 1585.
Вважає, що відеозапис, що міститься в матеріалах справи, не відображає обставин, описаних у протоколі, через відсутність повного фіксування усіх подій, починаючи з моменту зупинки транспортного засобу до завершення процедури формування адміністративного матеріалу та ознайомлення особи з ним.
Звертає увагу на те, що в порушення вимог ст. 266 КУпАП працівник поліції не пропонував ОСОБА_1 проїхати та пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
Посилається на те, що працівникам поліції було відомо, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, проходить військову службу, однак під час проведення його огляду на стан алкогольного сп'яніння не було залучено відповідну особу, яка має повноваження проводити такий огляд відповідно до положень ст. 266-1 КУпАП, у зв'язку з чим результат проведеного огляду є недійсним.
Вислухавши представника та особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, які кожен окремо та разом підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах її доводів, вважаю їх неприйнятними з огляду на таке.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не є слушними.
Так, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
При винесенні оскаржуваної постанови суддею суду першої інстанції вказані вимоги були дотримані і його висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративні правопорушення серії ААД № 186199 від 23 липня 2023 року, складного відповідно до ст. 256 КУпАП, яким зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; чек-роздруківкою з приладу “Драгер”, тест № 1585, відповідно до якої, у ОСОБА_1 виявлено алкогольне сп'яніння, результат 2,17 ‰; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 був проведений у зв'язку з виявленою ознакою сп'яніння, а саме: запах алкоголю, тремтіння рук, почервоніння обличчя за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810 ARАМ-2251, проба позитивна, 2,17 ‰, при цьому ОСОБА_1 з результатом погодився, про що свідчить його особистий підпис; власноруч написаними поясненнями особою, яка притягається до адміністративної відповідальності від 23.07.2023 року, скріплених особистим підписом ОСОБА_1 , відповідно до яких останній вину свою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП визнає, погодився з результатами Драгера (2,17 проміле), який він продув в присутності двох свідків. При цьому ОСОБА_1 вказав, що саме він керував належним йому транспортним засобом ВАЗ 21010, н.з. НОМЕР_1 ; поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 23.07.2023 року, які кожен окремо пояснили, що ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції пройшов огляд для встановлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора з результатом 2,17 проміле та в їх присутності співробітники поліції роз'яснили ОСОБА_1 , що на нього буде складений адміністративний матеріал за ч. 1 ст. 130 КУпАП, скраплені їх особистими підписами; розпискою гр. ОСОБА_4 від 23.07.2023 року, складеної на виконання ст. 266 КУпАП, відповідно до якої останній отримав від працівників поліції автомобіль ВАЗ 21010, н.з. НОМЕР_1 , яким керував гр. ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння та який зобов'язався не передавати йому до повного протверезіння; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який долучений до адміністративного матеріалу, на якому зафіксований факт згоди на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», згода ОСОБА_1 з результатом огляду, відмова від проведення огляду в медичному закладі.
Досліджені та перевірені місцевим судом обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Таким чином, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами, дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи. Суд першої інстанції розглянув справу із дотриманням вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, докази під час розгляду справи перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до ст. 252 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом 23.07.2023 року, співробітники поліції не зупиняли його та доказів керування матеріали справи не містять не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, який ним підписаний особисто та факту керування транспортним засобом не заперечував. Крім того, будь-які зауваження з цього приводу в протоколі відсутні. Разом з тим, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджений поясненнями свідків. Ствердження про те, що ОСОБА_1 не розумів зміст написаного ним власноруч пояснень, а писав їх під диктовку працівника поліції, в яких він пояснив, серед іншого, що саме він керував транспортним засобом, оцінюю критично, оскільки в сукупності з іншими доказами ці ствердження спростовуються матеріалами провадження.
Ствердження адвоката, що пояснення свідків не можуть братися до уваги в силу їх зацікавленості є припущенням представника, оскільки належних та допустимих доказів, в тому числі, наявності будь-яких неприязних відносин між цим свідками та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, які б обґрунтовували такі ствердження, не надано ні місцевому суду ні апеляційній інстанції.
Відхилення показів дружини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_5 , яка була безпосередньо допитана в судовому засіданні суду першої інстанції, є об'єктивним, її покази були предметом дослідження судді, на підставі аналізу який суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність їх критичного оцінювання з огляду на обставини провадження та те, що вона є дружиною ОСОБА_1 ..
Доводи представника про те, що відеозапис є недопустимим доказом у даній справі не беру до уваги, оскільки вказаний запис у розумінні ст. 251 КУпАП є доказом, на підставі якого, в тому числі, судом першої інстанції встановлена винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що їй інкримінований, який був оцінений з точки зору належності, достатності, допустимості та у взаємозв'язку з іншими доказами, та підтверджує факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, що й утворює склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, він є належним і допустимим, а підстави для зворотного висновку відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП (в редакції станом на 14.02.2022 року) передбачає можливість проведення огляду з використанням технічних засобів відеозапису. В разі неможливості застосування таких засобів закон зобов'язує проведення такого огляду в присутності 2-х свідків. Матеріали справи містить також диск, який підтверджує наявність відеозапису, у зв'язку з чим дії поліцейських з приводу складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 повністю узгоджується з вимогами ст. 266 КУпАП.
Крім того, посилання адвоката на недопустимість доказу - відеозапису з огляду на його не безперервність є хибними, оскільки він хоча і містить фрагментарну перерву у часі фіксування перебігу подій, які відбувалися 23.07.2023 року, але в цілому відображає усі обставини, які мають значення для повного та об'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення і підтверджує згоду особи на проходження огляду за допомогою приладу «Драгер» для визначення стану алкогольного сп'яніння та погодження особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, з позитивним результатом проведеного огляду на рівні 2,17 проміле, відсутність будь-яких заперечень та зауважень, відмову особи від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, у зв'язку з чим доводи про те, що ОСОБА_1 виказав незгоду з результатами огляду, а працівники поліції не запропонували та не роз'яснили водію право пройти огляд в закладі охорони здоров'я є такими, що спростовуються змістом відеозапису.
Ствердження щодо недопустимості інших доказів, а саме, направлення на огляд на стан алкогольного сп'яніння та акту огляду на стан алкогольного сп'яніння є також помилковими, з огляду на те, що адміністративний матеріал щодо ОСОБА_1 сформований уповноваженою особою Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, а тому ці докази є належними та були оцінені судом першої інстанції в сукупності з іншими. З огляду на наявність особистого підпису особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким засвідчена її згода з результатом проведеного огляду за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810 ARАМ-2251, на рівні 2,17 ‰, заперечення щодо нього є способом захисту. Щодо направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у цьому випадку, то такі доводи адвоката є безпідставними через те, що водій відмовився від огляду в закладі охорони здоров'я, що зафіксовано відеозаписом, у зв'язку з чим дії поліцейських з приводу подальшого складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_6 повністю узгоджується з вимогами ст. 266 КУпАП.
Доводи щодо недійсності результатів проведення огляду ОСОБА_1 через не долучення та ненадання сертифікат відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, що свідчить про недотримання порядку проведення огляду є недостатньо обґрунтованими, оскільки самої вимоги ОСОБА_1 до працівників поліції щодо необхідності надати йому сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку технічного засобу висловлено останнім не було, а такого обов'язку норми КУпАП не містить.
Щодо недійсності проведеного огляду ОСОБА_1 з огляду на те, що такий огляд мав бути проведений відповідно до положень ст. 266-1 КУпАП, оскільки він є військовозобов'язаним, проходить військову службу, є необґрунтованими, так як огляд відповідно до ст. 266-1 КУпАП може бути проведений виключно органами управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків. Матеріали справи не містять даних про те, що 23.07.2023 року ОСОБА_1 виконував обов'язки військової служби, а тому протокол про вчинення адміністративного правопорушення, складений щодо нього, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а проведений огляд особи, яка керувала транспортним засобом, - узгоджується з вимогами ст. 266 КУпАП.
При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 268, 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є доведеною поза розумним сумнівом.
З огляду на вищенаведене, накладене на ОСОБА_1 стягнення узгоджується з вимогами ст. 33 КУпАП і його розмір визначений в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, підстав для скасування постанови судді і закриття провадження по справі з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, не вбачаю, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Кушніренка А.В., - залишити без задоволення.
Постанову судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Кононенко