Справа №295/16050/23
1-кс/295/6758/23
Іменем України
24.11.2023 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12023060400003002 від 29.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з даним клопотанням, в якому просить скасувати арешт з транспортного засобу Peugeot Partner, р.н. НОМЕР_1 , та повернути автомобіль його власнику. В обґрунтування клопотання представник послався на те, що на даний час по справі проведені необхідні слідчі дії та експертизи щодо встановлення обставин ДТП та його механізму, а тому потреба у арешті відпала. Потерпілим у кримінальному провадженні визнаний ОСОБА_4 .
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, клопотання підтримує, просить задовольнити.
Старший слідчий ВР ЗСТ СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі. Щодо зняття арешту із автомобіля Peugeot Partner, р.н. НОМЕР_1 , не заперечує.
Вивчивши й дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Встановлено, що в рамках кримінального провадження №12023060400003002, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 04.10.2023 року у справі №295/13514/23 накладено арешт на автомобіль марки Peugeot Partner, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 належить та перебував у користуванні ОСОБА_4 .
За змістом частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Статтею 16 КПК України визначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За змістом п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Судова практика Європейського суду з прав людини орієнтує на те, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар «Спорронг та Льоннрот проти Швеції». Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами , які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також не виявлення обставин, які б на даний час виправдовували потреби досудового розслідування у відповідному ступені втручання у право власності на майно, слідчий суддя дійшов висновку про можливість задоволення клопотання та скасування арешту на автомобіль марки Peugeot Partner, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно із ч. 2 ст. 100 КПК України зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104, передбачено, що зберігання речових доказів у вигляді автомобілів здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
При цьому у п. 32 вищезгаданого Порядку зберігання речових доказів зазначається, що фінансування витрат, пов'язаних із зберіганням чи пересиланням речових доказів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для утримання органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, який здійснив пересилання речових доказів або їх передачу на зберігання.
Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, у разі скасування арешту (п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169-174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 04.10.2023 року (справа №295/13514/23) на автомобіль марки Peugeot Partner, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 .
Зобов'язати слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023060400003002, та/або відповідальних працівників за місцем зберігання вказаного майна повернути ОСОБА_4 автомобіль марки Peugeot Partner, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1