Справа № 463/2065/23 Головуючий у 1 інстанції: Головатий Р.Я.
Провадження № 22-ц/811/2447/23 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
16 листопада 2023 року м.Львів
Справа № 463/2065/23
Провадження № 22ц/811/2447/23
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.,
секретар Іванова О.О.
з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова, ухвалене у м. Львові 24 травня 2023 року у складі Головатого Р.Я., у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», з участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю: «Управляюча компанія «Нова оселя», про захист прав споживачів, -
встановив:
23 березня 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ЛКП «Львівводоканал», з участю третьої особи: ТзОВ «Управляюча компанія «Нова оселя», про захист прав споживачів. Просить визнати чинним договір від 1999 року на водопостачання з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізаційної мережі та нечинною зміну абонента в особових рахунках з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 і зобов'язати вчинити дії із поновлення взаєморозрахунків за особовим рахунком № НОМЕР_1 саме з ним ( ОСОБА_1 ); визнати протиправною бездіяльність за його (позивача) зверненнями від 30 травня та 30 червня 2022 року, та спонукати вчинити дії щодо негайного виконання послуг із реєстрації з 1 червня 2022 року у взаєморозрахунках за водопостачання приладу обліку типу «GIDROTEK» E-T 1,6-U, заводський №00747042, випуску 12 лютого 2022 року; здійснити у встановленому порядку пов'язані із цим роботи з його опломбування; визнати потерпілим через невчасне опломбування приладу обліку надання послуг із водопостачання та водовідведення та скасувати всі без лічильника виставлені до оплати рахунки у сумі 2 989, 08 грн., як приписки в період з 1 червня 2022 року по день подачі позовної заяви; зобов'язати здійснити перерахунок загальної оплати на користь ЛМКП «Львіводоканалу» за надання послуг за той же період за помісячними показами прийнятого в експлуатацію з 1 червня 2022 року приладу обліку води і діючими на той час тарифами та з урахуванням сплачених споживачем за цей же період коштів у сумі 123, 60 грн.; стягнути матеріальні збитки у сумі 743, 52 грн. та моральну шкоду в розмірі 2 232 грн.; визнати незаконними порушення прав споживача і громадянина та постановити окрему ухвалу про недопустимість надалі таких дій відповідача. В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач безпідставно намагається не визнавати договору. З 2016 року безпідставно замінено відповідачем присвоєного за договором споживачеві особового рахунку № НОМЕР_2 на новий о/р № НОМЕР_1 , який перевів на ОСОБА_3 . Вважає такі дії протиправними, та поза договором їй тим самим приписано у взаєморозрахунки за ЖКП замість споживача інший спірний о/р № НОМЕР_1 на іншу особу. Зазначає, що в помешканні ОСОБА_3 зареєстрована, однак не проживає з 2008 року. Відповідачем факт із заміни о/р вчинений протиправно із залученням третіх позадоговірних осіб, без жодних від нього (позивача) отриманих як споживача повноважень, його персональних даних та поза встановленим порядком. Зазначає, що відповідачем також порушуються права споживача в частині протиправної бездіяльності у спірних випадках, а саме: невиконання заявлених ним (позивачем) 30 травня 2022 року до виконання робіт, пов?язаних з договором. Необхідність надання додаткових послуг в частині заміни у взаєморозрахунках придбаного 26 травня 2022 року приладу обліку водопостачання типу «GIDROTEK» Е-Т 1,6-U, заводський №00747042, випуску 12 лютого 2022 року. Необхідність їх проведення була викликана технічним збоєм в наданні водопостачання до помешкання, при виконанні повірки старих ВЛ, їх намагалися знімати. Тобто саме при необхідності ліквідації аварії за актами від 26 травня 2022 року відбулося розпломбування ВЛ, а саме споживання гарячої води за №247344, який повірений та опломбований. Вказує, що у своїй заяві від 30 травня 2022 року зазначив про необхідність виконання робіт з ВЛ холодної води за №169425, який потребував заміни через пошкодження при ліквідації аварії на спірний ВЛ. Стверджує, що не прийняття спірного водолічильника та його не опломбування дає відповідачу можливість зловживати правом споживача. Такі дії відповідача завдали йому (позивачу) матеріальні збитки та моральну шкоду. Не опломбовуючи з червня по вересень 2022 року спірний ВЛ, покази якого ним (позивачем) щомісячно подавалися для зарахування ним при розрахунках, відповідач здійснював нарахування за знятим 26 травня 2022 року лічильником №169425, оскільки після поданої 30 травня 2022 року заяви споживача про його зняття та заміну шляхом монтажу в аварійних умовах спірного-ВЛ, відповідач ще декілька місяців продовжував у своїх рахунках, а саме за травень-липень 2022 року протиправно зазначав його, тобто «дані» знятого водолічильника «Покази». У такий спосіб так протиправно діяли аж до того часу, коли орган ДПС не вчинив до них запиту. Вказує, що йому завдано збитки внаслідок переплати у порівнянні із поданими показами спірного-ЛВ і тому цей період, а саме з 1 червня 2022р. по даний час є спірним у взаємовідносинах. Вважає, що відповідач порушення правила водопостачання у формі не прийняття на облік спірного ВЛ і його не вчасне опломбування в узгоджені терміни. Просить позов задовольнити.
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 24 травня 2023 року в позові відмовлено.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 . Вважає рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм матеріального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилається на доводи позовної заяви. Вказує, що всупереч договірного права (ст. 626, 630, 631 ЦК України) і ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідач своєю бездіяльністю фактично намагається не визнавати договору. Відповідач протягом року порушує ПС та не опломбовує новопридбаного водолічильника і не реагував на його (позивача) заяви.
15 листопада 2023 року від ЛМКП «Львівводоканал» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення. Зазначено, що реєстраціє приладу обліку води за заявою позивача була здійснена 29 червня 2023 року, до цього з відповідною заявою позивач не звертався. Також звертає увагу, що позивач здійснює регулярно плату за надані послуги в більшому розмірі, ніж тому, що ЛМКП «Львівводоканал» виставляє йому до оплати. Вважає не доведеним з сторони позивача наявності неправомірних дій відносно нього з сторони ЛМКП «Львівводоканал».
Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримувати послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - послуги), а також визначеною власником (співвласниками) особою, що здійснює розподіл обсягів послуг регулюються Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 5 липня 2019 року в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 85 від 2 лютого 2022 року (далі - Правила).
Судом встановлено, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №667 від 27 червня 2008 року впроваджено схему виробник-виконавець-споживач послуг з водопостачання та водовідведення з 1 липня 2008 року. ЛМКП «Львівводоканал» як виробник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення уклало договір з ЛКП «Нове» (на балансі якого знаходиться будинок АДРЕСА_1 ) на водопостачання та водовідведення, як виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення, предметом діяльності якого було надання цих послуг.
ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 та є споживачем комунальної послуги з водопостачання та водовідведення, яку надає ЛМКП «Львівводоканал».
З 1 липня 2008 року у споживачів послуг за адресою: АДРЕСА_2 виник обов'язок щодо здійснення оплати за послуги водопостачання та водовідведення у ЛКП «Нове».
У зв'язку з аварійною ситуацією 26 травня 2022 року у квартирі, де проживає позивач, розпломбовано лічильник обліку холодної води №169425 (кінцевий показник 659) та лічильник обліку гарячої води №247344 (кінцевий показник 559), про що працівниками ТОВ УК «Нова Оселя» складено відповідні акти.
В серпні 2022 за цією адресою знято з обліку прилад обліку холодної води у зв?язку з його заміною позивачем.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд виходив з тих підстав, що позивачем не доведено належними доказами його звернення до відповідача із належно оформленою заявою про реєстрацію приладу обліку води, та його опломбування. Також суд прийшов до висновку про недоведеність позивачем порушення його прав шляхом виставленням відповідачем рахунків до оплати на користь останнього без лічильника, а також завдання позивачу моральної шкоди неправомірними діями відповідача.
З такими висновками колегія суддів погоджується з наступних підстав.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю та безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №667 від 27 червня 2008 року впроваджено схему виробник-виконавець-споживач послуг з водопостачання та водовідведення з 1 липня 2008 року, тому ЛМКП «Львівводоканал» як виробник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення уклало договір з ЛКП «Нове» на водопостачання та водовідведення, як виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення, предметом діяльності якого було надання цих послуг у будинок, у якому заходиться квартира позивача.
З 1 липня 2008 року у споживача послуг за адресою: АДРЕСА_2 виник обов'язок здійснення оплати за послуги водопостачання та водовідведення у ЛКП «Нове».
У зв?язку з передачею споживачів м. Львова на баланс Львівських комунальних підприємств, всі особові рахунки, які раніше були відкриті мешканцям в ЛМКП «Львівводоканал», були занулені.
26 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10 квітня 2014 року №1198-VII, яким, зокрема, внесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до положень нової редакції Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - ЛМКП «Львівводоканал», як підприємство питного водопостачання, визнано не лише «Виробником» послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, а і одночасно «Виконавцем» послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).
Постановою Кабінету Міністрів України №532 від 1 жовтня 2014 року «Про внесення змін до постанови КМУ №869 від 1 червня 2014 року», визначено Порядок формування тарифу на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та чітко визначено і відокремлено послугу з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), тобто послугу, яку надає Виконавець, і послугу з централізованого водопостачання та водовідведення, послугу, яку надає Виробник.
29 січня 2016 року Міністерство юстиції України оприлюднило постанову Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2868 від 26 листопада 2015 року «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) суб?єктам господарювання, які є виконавцями цих послуг».
Відповідно до положень ч.6 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» цей тариф введено в дію з 17 лютого 2016 року та саме з цієї дати ЛМКП «Львівводоканал» приступив до виконання обов?язків «Виконавця» послуг, у зв?язку з чим всім споживачам послуг було відкрито нові особові рахунки.
За адресою проживання позивача було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на прізвище ОСОБА_3 , згідно з інформацією, переданою з ЛКП «Нове».
На даний час, в особову картку споживача ОСОБА_3 внесено зміни та вказано споживачем ОСОБА_1 .
Враховуючи встановлене, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання чинним укладеного сторонами у 1999 році договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізаційної мережі та нечинною зміну в особових рахунках в частині споживача з покладенням обов'язку вчинити дії із поновлення взаєморозрахунків за особовим рахунком № НОМЕР_1 саме з ОСОБА_1 . Є встановленим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_3 . Оскільки ОСОБА_1 наполягав на відкритті особового рахунку на його ім'я, зазначене враховано відповідачем.
У зв'язку з аварійною ситуацією 26 травня 2022 року у квартирі позивача розпломбовано лічильник обліку холодної води №169425 (кінцевий показник 659) та лічильник обліку гарячої води №247344 (кінцевий показник 559), про що працівниками ТОВ УК «Нова Оселя» складено відповідні акти.
Згідно з п.23 Правил опломбування і розпломбування (за необхідності) здійснюється згідно з Порядком прийняття приладу обліку на абонентський облік, затвердженим наказом Мінрегіону № 270 від 12 жовтня 2018 року (далі - Порядок).
Відповідно до п.2 Розділу ІІІ Порядку власник приміщення у будівлі, яке є самостійним об'єктом нерухомого майна, власник будівлі, в якій окреме приміщення не є самостійним об'єктом нерухомого майна, подає виконавцю відповідної комунальної послуги або визначеній власником (співвласниками) будівлі іншій особі, яка здійснює розподіл між споживачами обсягів комунальних послуг, письмову заяву в довільній формі про прийняття вузла розподільного обліку на абонентський облік, у якій зазначає: найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка є власником приміщення або будівлі; поштову адресу заявника (власника або представника власника (співвласників) будівлі); спосіб отримання повідомлення та адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним та відповідний засіб зв'язку з ним (адреса електронної пошти тощо); місцезнаходження приміщення, в якому встановлено вузол розподільного обліку / приладу - розподілювача теплової енергії; Перелік документів, що додаються до заяви: копію документа, що підтверджує право власності на приміщення; копію декларації про відповідність засобу вимірювальної техніки; копію супровідної документації до засобу (засобів) вимірювальної техніки, що входять до складу вузла обліку / копію супровідної документації до приладу - розподілювача теплової енергії; копію акта приймання-передавання робіт із встановлення вузла обліку / приладу - розподілювача теплової енергії (за наявності).
Згідно з ч.4 ст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається з матеріалів справи позивач 30 травня 2022 року скерував заяву про здійснення необхідних дій для опломбування водолічильника, однак така адресована надавачу послуг з гарячого водопостачання та скерована на невідому електронну адресу.
Докази, що згаданий лист було скеровано саме відповідачу і таку він отримав матеріали справи не містять.
30 червня 2022 року позивач на ім'я керівника відповідача написав скаргу, у якій зазначив про необхідність заміни у встановленому порядку приладу обліку №169425 на новий такий же з іншим №00747042 та його опломбування.
Згідно з положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно із ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції, не надано доказів звернення до відповідача із заявою, що відповідає вимогам п.2 Розділу ІІІ Порядку та з долученням до такої усіх необхідних документів, незважаючи на те, що відповідач листами неодноразово повідомляв відповідача про необхідність звернення в ЛМКП «Львівводоканал» із заявою про реєстрацію приладу обліку води, який встановлено в його квартирі після заміни. Позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності за зверненнями ОСОБА_1 від 30 травня 2022 року та від 30 червня 2022 року про спонукання вчинити дії на негайне виконання послуг із реєстрації з 1 червня 2022 року у взаєморозрахунках за Водопостачання приладу обліку типу "GIDROTEK" E-T 1,6-U, заводський №00747042, випуску 12 лютого 2022 року, здійснити у встановленому порядку пов'язані із цим роботи з його опломбування, є безпідставними та задоволенню не підлягають. Тому рішення суду першої інстанції у зазначеній частині відповідає матеріалам справи та встановленим обставинам.
Також, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині скасування всіх виставлених без лічильника до оплати рахунків та покладення обов'язку здійснити перерахунок загальної оплати на користь ЛМКП «Львіводоканал» за надання послуг за той період за помісячними показами прийнятого в експлуатацію водолічильника і діючими на той час тарифами та з урахуванням сплачених споживачем за цей період коштів, оскільки у зв'язку з аварійною ситуацією 26 травня 2022 року у квартирі позивача було розпломбовано лічильники обліку холодної та гарячої води з відповідними номерами 169425 та 247344.
Згідно з п.21 Правил до встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку обсяг споживання наданих послуг у будівлі визначається відповідно до Методики розподілу.
Відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22 листопада 2018 року, весь обсяг води, який увійшов до будинкової мережі та облікований вузлом комерційного обліку, має бути розподілений між споживачами.
Споживачі, в помешканнях яких встановлено вузли розподільного обліку, будуть отримувати рахунки за показниками приладів розподільного обліку. Різниця між обсягами комунальної послуги, визначеної на підставі показників вузла комерційного обліку (будинкового) та сумою обсягів визначених вузлами розподільного обліку (квартирними), розподілятиметься між споживачами, квартири (приміщення) яких не оснащені вузлами розподільного обліку, пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються такими послугами. Тобто, споживачі, які мають зареєстровані прилади обліку, платитимуть за їх показниками, а споживачі, яким нарахування проводиться згідно норм споживання, сплачуватимуть за весь обсяг води, що залишився нерозподіленим.
Таким чином, нарахування за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення може проводитись або згідно з показниками зареєстрованих та взятих на облік приладів обліку води, або згідно з нормами водоспоживання.
З врахуванням того, що прилад обліку води в квартирі позивача було знято з обліку, а новий не взято на абонентський облік, нарахування за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення правомірно проводилось відповідачем згідно з нормами водоспоживання з врахуванням показань загальнобудинкового (комерційного) приладу обліку води за адресою: АДРЕСА_1 . Покази нового приладу обліку води встановленого позивачем, який не було опломбовано та не взято на абонентський облік, не можуть братися до уваги для розрахунку вартості спожитої води.
Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, така задоволенню не підлягає, оскільки факт завдання моральної шкоди ОСОБА_1 пов'язує із неправомірними діями ЛМКП «Львівводоканал» відносно нього. За відсутності встановленого факту неправомірності дій відповідача відносно позивача, відсутні підстави вважати що ОСОБА_1 було завдано моральну шкоду. Докази про наявність такої шкоди відсутні.
Колегія суддів не виявила встановлених статтею 262 ЦПК України підстав для постановлення окремої ухвали.
Згідно із ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням встановленого, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може надати суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Підстави для скасування оскаржуваного рішення не встановлені.
Керуючись: ст. ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 21 листопада 2023 року.
Головуючий
Судді