Справа № 441/1951/23 1-кп/441/219/2023
28.11.2023 Городоцький районний суд Львівської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городок Львівської області, кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 12023141440000150 від 07.07.2023 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з загальною середньою освітою, військовозобов'язаного, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 ч.1 КК України,-
ОСОБА_4 в період часу з 26.03.2021 по 01.11.2022, будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 років, востаннє зверненою до виконання постановою Городоцького районного суду Львівської області від 01.11.2022 із накладенням адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту строком на 15 діб, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 років, ігноруючи вимогу суду, маючи реальну можливість їх виконати та усвідомлюючи протиправність своїх дій, в порушення п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання, діючи з прямим умислом, ухилився від виконання зазначеного судового рішення.
Так, ОСОБА_4 , діючи умисно, всупереч зазначеного рішення суду, що набрало законної сили, усвідомлюючи те, що він позбавлений права керувати транспортними засобами, умисно керував автомобілем марки «ВАЗ 2108», із державним номерним знаком НОМЕР_1 та 06.07.2023 близько 03 години 45 хвилин, рухався в м. Городок, на автодорозі Р-84, 42 км 300 м, Львівського району, Львівської області, та був зупинений поліцейськими у зв'язку з порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001, чим ухилився від виконання зазначеного судового рішення.
Таким чином, ОСОБА_4 умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України.
В пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.382 КК України ОСОБА_4 винним себе визнав повністю, розкаявся у скоєному.
Суд, заслухавши і перевіривши в судовому засіданні пояснення обвинуваченого, вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення та беручи до уваги, що учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності позиції обвинуваченого, роз'яснивши йому положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.
При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризуються задовільно, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, щиро розкаявся у вчиненому і активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, як обставини, які пом'якшують покарання. Обставини, що обтяжують покарання - вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння, тому враховуючи, що обвинувачений не працює, має не сплачені штрафи у адміністративних провадженнях, суд вважає, що покарання ОСОБА_4 слід обрати в межах санкції статті за якою він обвинувачується у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальних витрат у провадженні немає.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, цивільний позов у провадженні не заявлено.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази - ком-пакт диск DVD-R з записами з відеокамер залишити при матеріалах провадження.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1