Справа № 309/3638/23
Провадження № 2-а/309/50/23
27 жовтня 2023 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
у складі: головуючого - судді Лук'янової О.В.
за участі: секретаря судового засідання Пилип Д.В.
розглянувши у судовому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач, посилаючись на те, що:
-постановою інспектора Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області Ворона Юрія Юрійовича, серія ЕАС №7442535, від 02.08.2023 року, на нього накладено адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у виді штрафу в розмірі 340грн.00коп. за ч.1 ст.121 КУпАП за те, що він 2 серпня 2023 року, о 02 годині 05 хвилин, в м.Хуст Закарпатської області, по вулиці Львівській /Изькій/, біля будинку №200, керував транспортним засобом марки «Ford Focus» /далі ТЗ/, д.н.з. НОМЕР_1 , з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив вимоги п.31.4.3 ПДР України;
-2 серпня 2023 року в м.Хуст по вулиці Львівській /Изькій/, біля будинку №200 його зупинили працівники патрульної поліції. Виконавши всі вимоги, зупинившись в дозволеному місці, до нього підійшла невідома особа, яка вийшла з автомобіля патрульної поліції, схожа ззовні на поліцейського, не виконавши вимоги ч.3 ст.18 Закону України «Про національну поліцію» повідомила про те, що у його автомобілі не працює ліва фара в режимі ближнього світла. У зв'язку з тим, що він повертався з Івано-Франківської області, де дорогою до м.Хуст ним подолано безперешкодно більше 5-ти постів, на яких штатно присутні працівники поліції та відсутністю за конструкцією автомобіля сигнальної лампа на індикаторі панелі приладів про виникнення несправності з ближнім світлом, він вийшов з автомобіля, щоб самостійно це перевірити. Підійшовши до переду автомобіля, він побачив, що ліва фара в режимі ближнього світла не світила, а в салоні автомобіля відповідної лампочки для негайної заміни не виявилось. Конструкція фар ТЗ-ів марки «Ford Focus» передбачена так, що безпосередня лампочка і корпус фари знаходяться на мінімальній відстані між собою. Враховуючи, що це була 2 година ночі та відносно сильний вітер, корпус лівої фари на дотик був теплим, що свідчить про умовно недавнє виникнення в дорозі несправності. Невідома йому особа, про яку він зазначав вище, витребувала пред'явлення ним водійського посвідчення, свідоцтва про реєстрацію ТЗ та страховий поліс на ТЗ. Незважаючи на порушення вимог ч.3 ст.18 ЗУ «Про національну поліцію» та за для уникнення будь-яких конфліктів, на першу вимогу ним пред'явлено витребувані документи. Після цього дана особа запропонувала йому пройти до їхнього патрульного автомобіля для складення постанови, однак він не погодився і залишився в своєму ТЗ. Вищевказаній особі, це не сподобалось, тому вона покликала до ТЗ інспектора Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області Ворона Юрія Юрійовича. Виконавши вимоги ч.3 ст.18 ЗУ «Про національну поліцію», інспектор витребував пред'явлення посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та страховий поліс на ТЗ. На першу вимогу ним було пред'явлено витребувані документи. При їх перевірці інспектором вищевказана - невідома йому особа коротко пояснила йому суть справи та відійшла від його ТЗ. У результаті розмови він розповів інспектору звідки він повертається та яку відстань, зважаючи на пости зі штатною присутністю працівників поліції, безперешкодно проїхав. Заслухавши його, інспектор зауважив, що у нього ввімкнені протитуманні фари і зробив припущення, що таким способом він намагався приховати непрацюючу фару. Припущення інспектора мало б сенс, якщо б не враховувати, що він їхав зі сторони об'їзної м.Хуст Закарпатської області, о 02 годині 05 хвилин, яка знаходиться біля річки та відкритого поля, де найчастіше трапляються ДТП у зв'язку з наявністю густого туману. Цей день не став виключенням, у зв'язку з наявністю туману, починаючи з с.Ділове, він змушений був ввімкнути протитуманні фари, з якими рухався до моменту зупинення його патрульною поліцією. В процесі розмови інспектор задавав питання і вносив щось в свій планшет. Оскільки заміна лампочок на ТЗ марки «Ford Focus» потребує зняття фари повністю та специфічного виду лампочки, він запропонував інспектору, що проїде до свого будинку, дотримуючись запобіжних заходів, передбачених п.9.9. ПДР України, який знаходиться за 150 метрів від місця зупинки і там зможу зробити ремонт фари. Почувши це, до ТЗ підійшла вищевказана - невідома йому особа та, відверто демонструючи свою неприязнь, повідомила про те, що постанова вже складена відповідно до закону і нікуди їхати не можна, аргументуючи, що закон зобов'язує возити відповідні лампочки для заміни з собою;
-вищевказана постанова про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАС №7442535, від 2 серпня 2023 року, є протиправною та підлягає скасуванню з наступних підстав:
-ПДР України, а саме п.31.4.3 передбачає, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей і невідповідності вимозі п.п. «В» - не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла. Диспозиція відповідного пункту ПДР України прямо закріплює заборону, порушення якої в змісті ПДР України є недопустимим. Аналізуючи відповідний пункт можна дійти до висновку, що ця заборона поширюється на осіб, які в момент експлуатації ТЗ розуміли про наявність такого порушення та свідомо, маючи певний умисел, ігнорували прямий припис ПДР України. При цьому, для уникнення неправильного трактування вищезазначеного припису, законодавець у пункті 31.5 ПДР України вказує, що у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у п.31.4, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог п.9.9 та п.9.11 ПДР України. Оскільки конструкція фар на ТЗ вимагає спеціальних умінь для заміни лампочки та специфічного виду лампочки, він був позбавлений можливості виправити несправності на місці зупинки його працівниками патрульної поліції. Він вказував на відсутність в конструкції автомобіля сигнальної лампи на індикаторі панелі приладів про виникнення несправності з ближнім світлом, що унеможливило його відразу виявити несправність. Окрім того, він вказував на свій маршрут, який був безперешкодно ним подоланий та відносно теплий корпус лівої фари, що свідчить про недавнє виникнення несправності;
-суб'єктивне припущення інспектора для нього є не зрозумілим. Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням /проступком/ визнається протиправна, винна /умисна або необережна/ дій чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Виходячи з загальних теоретичних знань теорії права, винність особи розглядається як усвідомлення або передбачення нею, що своєю дією або бездіяльністю вона здійснює правопорушення. Зазначені ним доводи інспектору в день зупинки є цілком логічними і такими, що виключають наявність умислу на вчинення правопорушення;
-права за статтею 268 та 289 КУпАП йому не було роз'яснено, про що зроблена відмітка в постанові про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАС №7442535, від 2 серпня 2023 року. Після безпосереднього складання постанови інспектором Вороном Ю.Ю. та включенням портативного відеореєстратора /після складання постанови/, він неодноразово зазначав про ці порушення;
-працівниками патрульної поліції порушено Інструкцію із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів, і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису від 11 січня 2019 року №28/32999, а саме: ч.5 розділу II та п.2 ч.1 розділу VII. Фіксування поліцейськими на портативний відеореєстратор почалось не з моменту виконання ними службових обов'язків як це вимагає вищезазначена Інструкція, тобто з моменту зупинення його, а тільки після безпосереднього складання постанови;
-при поданні клопотання про залученням до справи адвоката для надання йому професійної правничої допомоги йому було відмовлено, аргументуючи це спрощеною процедурою розгляду адміністративної справи у зв'язку з наявністю військового стану в Україні, хоча жодних приписів закон про це не містить;
-він не погоджується із зазначеним рішенням інспектора, бо не вважає себе винним, постанову, серія ЕАС №7442535, від 2 серпня 2023 року, - протиправною та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального та матеріального права,
звернувся до суду з адміністративним позовом та просить: скасувати постанову, серії ЕАС №7442535, від 2 серпня 2023 року, якою на нього накладено адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у виді штрафу в розмірі 340грн.00коп. за ст.121 ч.1 КУпАП.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду заяви /а.с.10,22/, згідно яких вимоги адміністративного позову підтримав, просив їх задовольнити та просив розглянути справу без його участі за наявними матеріалами у справі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяви про розгляд справи в його відсутність від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України: у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи /у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження/, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає, що справу можливо вирішити в відсутність позивача та представника відповідача, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Згідно постанови /а.с.9/, яка винесена інспектором Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області майором поліції Вороном Юрієм Юрійовичем у справі про адміністративне правопорушення, серії ЕАС №7442535, від2 серпня 2023 року, - водій ОСОБА_1 , 2 серпня 2023 року, о 02 годині 05 хвилин, на вулиці Львівській (Изька), 200 в м.Хуст керував транспортним засобом «FORD FOCUS», д.н.з. НОМЕР_1 , з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив п.31.4.3 в ПДР України /керув. ТЗ з несправними зовн. світ. приладами, не горить ліва фара в темну пору доби в режимі ближнього світла/, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП. Цією же постановою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340грн.00коп..
Відповідно до ст.245 КУпАП: завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.246 КУпА: порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з ст.213 КУпАП: справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Ст.217 КУпАП передбачає, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушенні, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків. Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у ст.213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.
Пунктом 9 частини 1 статті 4 КАС України, встановлено, що відповідач це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно положень статті 46 КАС України: сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Відповідно до ст.222 КУпАП: органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящий посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтею 121 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу Національної Поліції.
Тому належним відповідачем, як суб'єктом владних повноважень у адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення щодо правопорушень у сфері порушення правил керування або експлуатації транспортного засобу повинно бути Головне Управління Національної поліції в Закарпатській області, оскільки тільки ГУНП в Закарпатській області є юридичною особою, а не Хустський РУП ГУНП в Закарпатській області, яке не є окремою юридичною особою, оскільки не має окремого коду ЄДРПОУ.
Тобто розглядуваний адміністративний позов заявлено до неналежного відповідача.
Позивач ОСОБА_1 подав до суду дві заяви /а.с.10, 22/ про розгляд справи у його відсутність, до Хустського районного суду на розгляд справи не з'явився, заяви про заміну відповідача або залучення до участі у справі в якості співвідповідача ГУНП в Закарпатській області не подав.
Інші доводи адміністративного позову судом не розглядаються, оскільки позов пред'явлений до неналежного відповідача, а тому і законність його дій може бути перевірена лише у випадку пред'явлення позову до особи, яка є належним відповідачем у справі.
Крім того, суд роз'яснює про те, що позивач має право повторно звернутися з адміністративним позовом до належного відповідача - ГУНП в Закарпатській області.
Керуючись ст.2, 4-15, 46, 229, 241-246, 255, 286, 293, 295 КАС України, ст.213, 217, 222, 245-246, 288 КУпАП, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 /місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 / до Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області /місце знаходження: 90400, м.Хуст Закарпатської області, вулиця 900-річчя Хуста, №29/ про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, - відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536грн.80коп..
Повний текст рішення складено 6 листопада 2023 року.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково до Восьмого Апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Хустського
районного суду: О.В.Лук'янова