Справа № 333/6478/23
Провадження № 2/333/2982/23
24 листопада 2023 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
судді Холода Р.С.,
за участю секретаря судового засідання Марченко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25, код ЄДРПОУ 00130926) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,-
ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж звернулось до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 903,84 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» в період з 01.05.2018 року по 01.01.2019 року на підставі відкритого на ім'я ОСОБА_1 особового рахунку № НОМЕР_2 здійснило постачання електричної енергії на об'єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Однак, ОСОБА_1 свої зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії не виконала, внаслідок чого, за останньою утворилась заборгованість в сумі 903,84 грн. за період з 01.05.2018 року по 01.01.2019 року.
З цих підстав, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою від 07.08.2023 року провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників процесу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав заяву, в якій просить суд позов задовольнити, розглянути справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання жодного разу не з'явилася, на останню відому адресу проживання відповідача направлено судові повістки. Разом з тим, на адресу суду повернулись конверти без вручення адресату. Про причини неявки до суду відповідач не повідомила, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надала.
На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів та відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній письмові докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Запоріжжяобленерго» підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стосовно заявлених вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 903,84 грн., суд дійшов до такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1). Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2). У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням (ч. 3).
Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 Цивільного кодексу України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 (надалі - Правила роздрібного ринку електричної енергії), а також Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357 (надалі - Правила користування електричною енергією), які діяли до 26.06.2018 року та були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п. 1 Правил користування електричною енергією для населення, які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, ці Правила регулюють відносини між побутовими споживачами та енергопостачальниками.
Пунктом 2 Правил користування електричною енергією для населення, які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин визначено, що електропостачальник - учасник ринку електричної енергії України, який купує електричну енергію на цьому ринку з метою її продажу та/або постачання споживача.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж за період з 01.05.2018 року по 01.01.2019 року, на підставі відкритого на ім'я ОСОБА_1 особового рахунку № НОМЕР_2 надано послуги з постачання електричної енергії до об'єкту, розташований за адресою: АДРЕСА_2 на загальну суму 903,84 грн.
Згідно з п. 2 Правил користування електричною енергією для населення, які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, побутовий споживач - фізична особа, яка використовує електричну енергію для задоволення власних побутових потреб на підставі договору про користування електричною енергією з електропостачальником.
Побутовий споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (п. 42 Правил користування електричною енергією для населення, які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Згідно з п.п. 2 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до ст.ст. 67, 68 ЖК Української РСР, наймачі (власники) квартир зобов'язані щомісяця своєчасно вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з одержання електричної енергії.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором про користування електричною енергією від 28.04.2013 року №56304154, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ «Запоріжжяобленерго».
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2). Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч. 3).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як встановлено судом, відповідач у справі зобов'язання з оплати наданих послуг за період з 01.05.2018 року по 01.01.2019 року належним чином не виконала, у зв'язку з чим, за останньою утворилась заборгованість в сумі 903,84 грн.
Факт наявності заборгованості в розмірі 903,84 грн. підтверджується матеріалами цієї справи й не спростований відповідачем в ході її розгляду.
Оскільки відповідач оплату наданих послуг не довів, будь-яких претензій щодо надання послуг позивачу не пред'явив, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 903,84 грн. є документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 2 684 грн. покладається судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 130, 141, 223, 258, 259, 265, 268, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25, код ЄДРПОУ 00130926) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (поточний рахунок № НОМЕР_3 в ПАТ «Мета Банк», МФО 313582, ЄДРПОУ 00130926) - 903 (дев'ятсот три) грн. 84 коп. заборгованості за спожиту електроенергію за період з 01.05.2018 року по 01.01.2019 року.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (поточний рахунок № НОМЕР_3 в ПАТ «Мета Банк», МФО 313582, ЄДРПОУ 00130926) - 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 24.11.2023 року.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя Р.С.Холод