Справа № 757/36571/22 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/5542/2023 Суддя-доповідач ОСОБА_2
23 листопада 2023року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2023 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 до 19 грудня 2023 року включно, -
В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2023 року, продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 до 19 грудня 2023 року включно.
Не погоджуючись з ухвалою суду захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та застосувати щодо ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід: домашній арешт чи особисте зобов'язання.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала, є необґрунтованою, незаконною, невмотивованою.
Вказує, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а ризики, на які в ухвалі посилається суд спростовуються сукупністю даних, що характеризують особу овбинуваченого, а саме: наявністю в обвинуваченого постійного місця проживання, міцних соціальних зв'язків, відсутністю можливості виїхати за межі України у зв'язку з військовим станом.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримку вимог та доводів поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р., рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 р.).
Як вважає колегія суддів, судом першої інстанції були дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження такого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі докладно наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення.
Під час розгляду суд встановив, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років з конфіскацією майна, а ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є дійсними та триваючими.
Крім цього, суд встановив, що обвинувачений не має постійного місця проживання в Україні, потерпілі та свідки в даному кримінальному провадженні на даний час не допитані, а тому суд дійшов обгрунтованого висновку, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
За таких обставин, колегія суддів оцінює доводи апеляційної скарги щодо недоведеності існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, як безпідставні та такі, що не підлягають задоволенню, оскільки судом першої інстанції вмотивовано встановлено, що ризики, на які вказує сторона обвинувачення є обгрунтованими.
На переконання колегії суддів, судом ретельно перевірено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого, обгрунтованість висунутого щодо ОСОБА_6 обвинувачення, встановлена наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, враховано дані про обвинуваченого в сукупності, та зроблено вмотивований висновок про те, що на даний час немає достатніх підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який не пов'язаний із триманням під вартою.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, за наслідками її розгляду, вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 177-178, 199, 331,376, 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2023 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 до 19 грудня 2023 року включно - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: