Єдиний унікальний номер справи 369/13591/23
Справа № 33/824/5216/2023 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий в суді першої інстанції: Перекупка Г.А.
Головуючий в апеляційній інстанції: Матвієнко Ю.О.
20 листопада 2023 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Матвієнко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника адвоката Ткача Артема Григоровича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.
Як встановив суд, ОСОБА_1 06 серпня 2023 року о 21 год. 00 хв. вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, а саме: керував транспортним засобом OPEL ASTRA, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Шевченка, 1, с. Петрушки Бучанського району Київської області з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння обличчя. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків за допомогою газоаналізатора DRAGER 6820, що підтверджується тестом № 200 від 06.08.2023 року, результат огляду становить 1,16 проміле.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, яким передбачено, що водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим вчинив адміністративне правопорушення, за що статтею 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник адвокат Ткач А.Г. в інтересах ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу, у якій послався на те, що працівники поліції не довели належними та допустимими доказами порушення ОСОБА_1 п. 2.9. (а) ПДР України, а суд першої інстанції не дав належної оцінки позиції ОСОБА_1 щодо відсутності доказів керування транспортним засобом, що призвело до ухвалення необґрунтованого та помилкового рішення.
Обгрунтовуючи скаргу, захисник посилається на відсутність у справі доказів зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 та керування ним транспортним засобом до зупинки працівниками поліції.
Зокрема, з наявного у справі відеозапису вбачається, що коли поліцейські підійшли до автомобіля, автомобіль перебував на обочині з відкритим капотом та вимкненим двигуном, при цьому за кермом автомобіля перебував не ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 , яка є власником автомобіля, має посвідчення водія, і яка і була водієм даного автомобіля.
Факт перебування несправного автомобіля на обочині з вимкненим двигуном та відчиненим капотом об'єктивно виключає можливість керування вказаним автомобілем, а факт перебування за кермом ОСОБА_2 виключає версію поліцейських про те, що вказаним автомобілем керував ОСОБА_1 , який перебував поряд з автомобілем.
Також захисник у скарзі посилається на те, що ОСОБА_1 не були роз'яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
Крім того, поліцейським не було дотримано вимоги інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу газоаналізатору «Драгер» 6820, зокрема, щодо застосування стерильного мундштука, оскільки з відеозапису вбачається, що поліцейський дістав з кейсу прилад Драгер та мундштук, який взагалі не знаходився в упаковці і міг вже бути використаний при проведенні огляду на стан сп'яніння іншої особи.
За таких обставин достовірність показників газоаналізатора ставиться під сумнів, а тому вказаний висновок не є допустимим доказом перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не був водієм у розумінні пункту 2.5. ПДР України і в матеріалах справи відсутні докази керування ним автомобілем, а огляд на стан сп'яніння проведений з порушенням встановленого порядку, постанова суду про визнання його винним підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні захисник адвокат Ткач А.Г. апеляційну скаргу підтримав та просив про її задоволення з викладених у ній підстав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника адвоката Ткача А.Г., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, допитавши свідка ОСОБА_2 , перевіривши доводи скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню із закриттям провадження у справі з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши під час апеляційного розгляду докази у справі про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суддя місцевого суду у порушення положень ст.ст. 245, 280 КУпАП не з'ясував повно, всебічно і об'єктивно обставини справи, внаслідок чого дійшов помилкового висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обґрунтовуючи свої висновки, суд першої інстанції послався на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 335140 від 06 серпня 2023 року, зі змістом якого ОСОБА_1 був ознайомлений; постановою серії БАБ № 190294 від 06.08.2023 року; зобов'язанням ОСОБА_2 від 06.08.2023 року; чеком приладу DRAGER від 06.08.2023 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; відео на цифровому носії з місця події. При цьому, доводи ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він не керував транспортним засобом, суд оцінив критично, вважаючи, що вони спростовуються сукупністю доказів, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема й відеозаписом з місця події, з якого встановлено, що на місці зупинки транспортного засобу факт керування автомобілем OPEL ASTRA, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не заперечував та підтвердив.
Однак з такими висновками суду апеляційний суд не погоджується, оскільки суд дійшов їх за неповного з'ясування обставин справи та із наданням неправильної оцінки наявним у справі доказам.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Зі змісту постанови суду першої інстанції та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, слід зазначити, що судом не надано належної оцінки наявним у справі доказам (відеозапису з нагрудної камери поліцейського, поясненням самого ОСОБА_1 та показанням допитаного судом свідка ОСОБА_2 ), які спростовують обставини, викладені у протоколі, щодо керування ОСОБА_1 автомобілем OPELASTRA, державний номерний знак НОМЕР_1 , 06 серпня 2023 року о 21 год. 00 хв.по вул. Шевченка, 1 в с. Петрушки Бучанського району Київської області.
Зокрема, ОСОБА_1 в суді першої інстанції зазначав, що 06 серпня 2023 року о 21 год. 00 хв. вони з дружиною їхали додому з відпочинку; за кермом автомобіля перебувала дружина ОСОБА_2 . Автомобіль заглух і він відкотив його до обочини, щоб не заважати іншим автомобілям, коли до них підійшли працівники поліції, яким він повідомив, що не керував автомобілем, а котив його, оскільки той заглух.
При розгляді справи в апеляційному суді була також допитана свідок ОСОБА_2 , яка, будучи попередженою про кримінальну відповідальність, зазначила, що 06 серпня 2023 року вони з чоловіком відпочивали на озері. Ввечері повертались додому, за кермом автомобіля перебувала вона, оскільки чоловік не має посвідчення водія. Через деякий час автомобіль заглух і чоловік ОСОБА_1 відкотив автомобіль на обочину, щоб не заважати іншим автомобілям. В цей час до них підійшли працівники поліції, яким ОСОБА_1 пояснив, що він відкотив автомобіль на узбіччя, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху, та що автомобілем керувала ОСОБА_2 . Однак поліцейські, вимкнувши камери, пояснили, що в такому випадку протокол буде складено на ОСОБА_2 , а оскільки у нього не має посвідчення водія, йому краще погодитись з протоколом, що ОСОБА_1 і зробив.
При перегляді відеозапису з нагрудної камери працівника поліції апеляційним судом встановлено, що відеозапис, як доказ, не підтверджує факт керування ОСОБА_1 автомобілем OPEL ASTRA, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Так, зокрема, з самого початку відеозапису видно, що біля забору на узбіччі стоїть припаркований автомобіль з вимкненим двигуном та піднятим капотом, за кермом якого сидить жінка (як з'ясувалося в подальшому, це була ОСОБА_2 , яка дану обставину підтвердила в апеляційному суді). ОСОБА_1 стоїть біля автомобіля і поліцейський пропонує йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, на що ОСОБА_1 зазначає, що який смисл йому його проходити, якщо він водійського посвідчення не отримував, при цьому на початку відеозапису ОСОБА_1 зазначає, що він відкотив автомобіль на обочину. Врешті ОСОБА_1 погоджується пройти огляд, після чого поліцейський приносить спеціальний засіб та проводить тест, результат тесту становить 1,16 проміле. На ОСОБА_1 працівники поліції складають протокол за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а також виносять постанову за керування транспортним засобом без посвідчення водія, тобто без права керування транспортними засобами.
Згідно п. 1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
У п. 2.5 ПДР України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Тобто, необхідною умовою притягнення до відповідальності особи є належне оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, що у свою чергу включає певну та відповідну наявність доказів, що особа керувала транспортним засобом, а не просто у ньому чи біля нього перебувала.
Суд першої інстанції, виносячи оскаржувану постанову, фактично в основу рішення поклав згоду ОСОБА_1 із складеним відносно нього 06 серпня 2023 року протоколом та постановою. Однак, зважаючи на те, що при розгляді справи місцевим судом ОСОБА_1 змінив свої пояснення та категорично заперечив факт керування автомобілем, суду належало перевірити та дослідити дану обставину, оскільки ОСОБА_1 мав бути притягнутий до відповідальності виключно за умови доведеності факту керування ним автомобілем, як це передбачає диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, як зазначено вище, відеозапис, наявний у справі, не підтверджує факт керування ОСОБА_1 автомобілем, як не підтверджує це і зобов'язання ОСОБА_2 . Наявні у справі Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння та роздруківка тесту підтверджують лише факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння (1,16 проміле), однак жодним чином не підтверджують факт керування ним автомобілем у стані сп'яніння.
Протокол серії ААД № 335140 сам по собі, без підтвердження його іншими наявними у справі належними та допустимими доказами, не являється доказом керування ОСОБА_1 транспортним засобом, при цьому зазначені у ньому відомості спростовуються відеозаписом та показаннями допитаної в якості свідка ОСОБА_2 , наданими нею в суді апеляційної інстанції.
Щодо постанови серії БАБ № 190294, якою на ОСОБА_1 накладено штраф за керування транспортним засобом без посвідчення водія, тобто без права керування транспортним засобом, то апеляційний суд зазначає, що ця постанова, як доказ керування ОСОБА_1 транспортним засобом, спростовується іншими доказами, дослідженими та всебічно проаналізованими апеляційним судом у їх сукупності та взаємозв'язку, які переконливо свідчать про те, що транспортним засобом OPELASTRA, державний номерний знак НОМЕР_1 , 06 серпня 2023 року о 21 год. 00 хв. в селі Петрушки по вул. Шевченка, 1 керувала саме громадянка ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .
Таким чином, оскільки наявними у матеріалах справи доказами - поясненнями ОСОБА_1 , показаннями свідка ОСОБА_2 , відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, які були повно, всебічно та об'єктивно досліджені апеляційним судом, підтверджується, що ОСОБА_1 06.08.2023 року о 21 год. 00 хв. у селі Петрушки по вул. Шевченка, 1 автомобілем OPEL ASTRA, державний номерний знак НОМЕР_1 , не керував, він не є водієм у розумінні п. 1.10 ПДР України, відповідно не підлягає відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння (ч. 1 ст. 130 КУпАП).
Враховуючи викладене, висновок суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння), є необґрунтованим, оскільки ОСОБА_1 не є суб'єктом вчинення даного правопорушення і не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року; доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
З матеріалів справи вбачається, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, якіб дали можливість констатувати, що його винуватість доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні допустимі і достатні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, постанова судді суду першої інстанції про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, суддя
Апеляційну скаргу захисника адвоката Ткача Артема Григоровича в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік - скасувати, провадження у справі закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Ю.О.Матвієнко