апеляційне провадження №22-ц/824/1410/2023
справа №372/2938/21
29 червня 2023 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Нежури В.А., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Чепур Н.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за апеляційною скаргою адвоката Бойка Олексія Ігоревича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 вересня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Висоцької Г.В., із запереченнями на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 08 червня 2022 року, та апеляційною скаргою на додаткове рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 жовтня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Висоцької Г.В.,
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
У серпні 2021 року до суду звернувся ОСОБА_2 із позовом про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 04 січня 2009 року укладено договір позики, на виконання якого видано відповідну розписку.
ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 зобов'язались (в рівних частках) повернути ОСОБА_3 борг у розмірі 56 050 доларів США. Строк повернення зобов'язання в договорі позики від 04 січня 2009 року установлений не був.
01 лютого 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 01 лютого 2017 року укладено договір про відступлення прав вимоги.
Відповідно до договору поруки №2 від 10 червня 2018 року, укладеного між ОСОБА_2 , як кредитором, та ОСОБА_5 , як поручителем, остання зобов'язалася відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань, що виникли за договором позики (займу) від 04 січня 2009 року.
Відповідно до доповнення до договору поруки №2 від 11 червня 2018 року поручитель частково виконала зобов'язання за ОСОБА_1 згідно розписки від 04 січня 2009 року та сплатила на користь нового кредитора 10 000 гривень, про що складено відповідне доповнення до договору поруки №2 від 10 червня 2018 року.
У зв'язку із невиконанням належним чином основного зобов'язання ОСОБА_1 перед кредитором ОСОБА_2 , спір щодо повернення суми боргу вирішено в судовому порядку.
Постановою Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року з відповідачки на користь ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за договором позики від 04 січня 2009 року у розмірі 720 029,15 грн і станом на день звернення до суду ця заборгованість не є погашеною.
Позивач зазначає, що судами вирішено справу лише стосовно боргу за основним зобов'язанням, але не вирішено питання стосовно 2% річних відповідно до розписки від 04 січня 2009 року, оскільки гроші надавались у позику під відсоток.
Уважає, що позовна заява подана до суду 09 липня 2019 року є різновидом вимоги, тому цю дату слід уважати днем пред'явлення вимоги.
Уважає, що із відповідачки також підлягають стягненню кошти за прострочення виконання зобов'язання у порядку статті 625 ЦПК України.
Мотивуючи наведеним, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (том 1 а.с.191) просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти на загальну суму 403 729,14 гривень, з яких: 2% за користування коштами відповідно до договору позики від 04 січня 2009 року за період з 04 серпня 2018 року по 26 листопада 2020 року у розмірі 388 815,66 грн; 3% річних у якості компенсаційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 26 листопада 2020 року по 04 серпня 2021 року у розмірі 14 913,48 гривень.
Обухівський районний суд Київської області 27 вересня 2022 року ухвалив рішення, яким прийняв відмову ОСОБА_2 від частини позовних вимог до ОСОБА_1 в частині стягнення 2% за користування коштами відповідно до договору позики від 04 січня 2009 року за період з 09 липня 2019 року по 26 листопада 2020 рік, що дорівнює 230 409,28 грн.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів задовольнив.
Стягнув із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3% річних в якості компенсаційних витрат за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 14 913,48 грн, 2% за користування коштами відповідно до договору позики від 04 січня 2009 року в розмірі 158 406,38 грн, а всього 173 319,86 грн.
Додатковим рішенням Обухівського районного суду Київської області від 05 жовтня 2022 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 17 815,16 грн витрат на правову допомогу, суму судового збору в розмірі 1733,20 грн, а всього 19 548,36 грн.
Цим же рішенням ухвалено про повернення ОСОБА_2 із державного бюджету сплачений судовий збір в розмірі 1152,05 грн, внесений згідно квитанції № 10083 від 10 серпня 2021 року.
Не погодившись з ухваленими судовими рішеннями, адвокатом Бойко О.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , 14 листопада 2022 року (вх.№95705) подано апеляційну скаргу на рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 вересня 2022 року, яка містить заперечення на ухвалу від 08 червня 2022 року, та апеляційну скаргу на додаткове рішення від 05 жовтня 2022 року (вх..№95718).
В обґрунтування апеляційної скарги (вх..№95705) вказує, що рішення суду від 27 вересня 2022 року не в повній мірі відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.
Вказує, що суд першої інстанції в порушення положень частини 4 статті 82 ЦПК України переглянув преюдиційні обставини, встановлені постановою Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року у справі №242/3822/19, що набрала законної сили, щодо розміру заборгованості ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 за договором позики від 04 січня 2009 року.
Вказує, що суд помилково зробив висновок про те, що за договором про відступлення прав вимоги від 01 лютого 2017 року ОСОБА_3 відступив ОСОБА_2 право нараховувати та стягувати з боржників проценти.
З посиланням на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду №906/1174/18 від 16 березня 2021 року, №924/816/19 від 18 березня 2020 року, вказує, що за договором відступлення права вимоги №1 від 01 лютого 2017 року ОСОБА_2 набув лише вказані у цьому договорі права, а саме - право вимоги до боржників за договором позики від 04 січня 2009 року у розмірі 56050 доларів США.
Окрім цього вказує, що суд формально та поверхнево підійшов до дослідження доказів, оскільки в оскаржуваному рішенні суд встановив, що 2% є річними, однак стягнув з відповідача 2% щомісячно.
Вказує, що суд порушив вимоги статті 103 ЦПК України, оскільки відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи давності документів, не зважаючи на те, що для встановлення істотних для цієї справи обставин, а саме - часу, з якого ОСОБА_2 набув права вимоги до ОСОБА_1 за розпискою від 04 січня 2009 року на підставі договору відступлення права вимоги № 1, який відповідає даті підписання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договору відступлення права вимоги № 1, потрібні спеціальні знання.
Вказує, що у позовній заяві до ОСОБА_5 , на яку суд посилається у оскаржуваному рішенні, ОСОБА_2 зазначив дату укладення з ОСОБА_3 договору відступлення права вимоги №1 за договором позики від 04 січня 2009 року - 03 червня 2019 року.
Окрім цього вказує, що судом в порушення процесуального законодавства застосовано аналогію закону за відсутності прогалин в законодавчому регулюванні застосування заходів забезпечення судових витрат.
Вказує, що ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 08 червня 2022 року заяву представника позивача - Воротиленка О.С. про скасування заходів забезпечення судових витрат задоволено. Повернуто позивачу ОСОБА_2 внесені на депозитний рахунок Обухівського районного суду Київської області ТУ ДСА України в Київській області 44 610 гривень в порядку забезпечення судових витрат па професійну правничу допомогу відповідачки ОСОБА_1 .
Вказує, що питання повернення судових витрат позивачу, внесених останнім на виконання ухвали суду про забезпечення судових витрат, чітко врегульовано частиною 7 статті 135 ЦПК України, відповідно до положень якої не передбачено можливості скасування судом заходів забезпечення судових витрат ні з власної ініціативи, ні за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Зазначає, що попередній орієнтований розрахунок судових витрат в суді апеляційної інстанції складає 52 599,80 грн.
Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційної інстанції рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 вересня 2022 року в частині стягнення 2% за користування коштами відповідно до договору позики від 04 січня 2009 року в розмірі 158 406,38 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, або скасувати рішення повністю та ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 08 червня 2022 року про скасування заходів забезпечення судових витрат і залишити позовну заяву без розгляду.
Розподілити судові витрати.
В апеляційній скарзі на додаткове рішення від 05 жовтня 2022 року вказує, що із змісту резолютивної частини рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 вересня 2022 року убачається, що в контексті судових витрат на правничу допомогу, заява представника позивача про відмову від позову за своїми правовими наслідками є тотожною залишенню частини позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Вказує, що в оскаржуваному додатковому рішенні судом першої інстанції не враховано жодних доводів відповідачки та не наведено жодних мотивів відхилення доводів відповідачки, які викладені у поданих нею до суду засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» запереченнях проти задоволення заяви представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу.
Вказує, що представник ОСОБА_2 не надав документів на підтвердження витрат позивача на правову допомогу. Вказує, що представництво ОСОБА_2 здійснював адвокат Воротиленко О.Є. на підставі довіреності. Зі змісту цієї довіреності убачається, що ця довіреність видана "на виконання умов укладеного з представником договору доручення відповідно до вимог статті 244 Цивільного кодексу України".
Проте, представником ОСОБА_2 до заяви про ухвалення додаткового рішення не додано договору доручення, на якому ґрунтується представництво ОСОБА_2 , яке здійснювалося адвокатом Воротиленком О.С. у цій справі за довіреністю.
Вказує, що поза увагою суду залишились і доводи відповідачки про неспівмірність витрат із складністю справи.
З посиланням на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові №904/4507/18 від 12 травня 2020 року, вказує, що гонорар успіху у сумі 12 879,00, який визначений ОСОБА_2 та Воротиленком О.С. у акті приймання-передачі юридичних послуг від 29 вересня 2022 року, а також враховуючи реальний обсяг наданих послуг Воротиленком О.С. своєму клієнту, "гонорар успіху" не підлягає стягненню з відповідачки.
Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційної інстанції додаткове рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 жовтня 2022 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким за результатами апеляційного перегляду рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 вересня 2022 року змінити розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Бойко О.І. доводи апеляційних скарг підтримали.
Позивач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Воротиленко О.С. проти доводів апеляційних скарг заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість ухвалених по справі судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами першою, другою статті 510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
З даних розписки від 04 січня 2009 року убачається, що ОСОБА_1 , разом із ОСОБА_4 , взяли у ОСОБА_3 позику в сумі 56 050 доларів США під 2% в місяць. Строк повернення позики сторони не вказали (том 1 а.с.11).
01 лютого 2017 року між ОСОБА_3 , як первісним кредитором, та ОСОБА_2 , як новим кредитором, укладено договір про відступлення прав вимоги №1.
За умовами цього договору первісний кредитор відступив, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і став кредитором за Договором займу від 04 січня 2009 року, що укладений між первісним Кредитором - ОСОБА_3 та Боржником - ОСОБА_1 .
Пунктом 1.2. визначено, що згідно основного договору сума основного зобов'язання боржника, переданого первісним кредитором новому кредитору дорівнює 56 050 доларів США відповідно до перерахунку в національній валюті на день укладення даного договору (том 1 а.с.9).
Постановою Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року, залишеною без змін постановою Верховного суду від 07 червня 2021 року, рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27 грудня 2019 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договорами позики, а також судових витрат скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договорами позики від 01 лютого 2010 року та 04 січня 2009 року, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 04 січня 2009 року в розмірі 720 029, 15 грн. Відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики від 01 лютого 2010 року на суму 4500 та 28 000 доларів США. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 6793,13 грн (том 1 а.с.12-39).
Донецький апеляційний суд установив, що валютою заборгованості стала гривня, оскільки позивач надав відповідний розрахунок за курсом НБУ. Також суд установив, що частки позичальників є рівними, оскільки позивач вказував на часткове виконання за цим договором на суму 10 000,00 грн у відповідачки ОСОБА_1 виникло зобов'язання по сплаті 720 029,15 грн.
Із змісту пункту 1.2. договору №1 від 01 лютого 2017 року установлено, що первісний кредитор відступив, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і став кредитором за Договором позики від 04 січня 2009 року, при цьому сума основного зобов'язання боржника, переданого первісним кредитором новому кредитору дорівнює 56 050 доларів США відповідно до перерахунку в національній валюті на день укладення даного договору.
Отже, згідно положень статті 512 ЦК України, оскільки договором про відступлення прав вимоги було передбачено передання новому кредитору - позивачу у справі певного обсягу прав вимог, що належали первісному кредитору, то новий кредитор за вказаним договором може набути лише вказані в договорі права вимоги. Згідно договору відступлення прав вимоги позивач набув права вимоги щодо повернення позики в сумі 56 050 доларів США, проте до нового кредитора ОСОБА_2 не перейшло право вимоги 2%, оскільки таке не було предметом цього договору.
Зважаючи на установлені обставини, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 2% за договором позики.
Доводи позивача в тій частині, що згідно статті 213 ЦК України лише сторони договору, якими є ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , або суд мають право тлумачити договір відступлення права вимоги, відхиляються колегією суддів з огляду на таке.
Підставою для тлумачення договору є невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всього договору/його частини, що не дає змогу з'ясувати дійсний зміст правочину/його частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити його намір, тлумачення не може створювати, а лише роз'яснює існуючи умови угоди.
Тобто, у розумінні наведених приписів тлумачення змісту цього договору допускається без зміни його умов.
Зміст договору про відступлення права вимоги в частині предмету договору містить чітке формулювання, тлумачення його сторонами предмету договору шляхом зміни обсягу зобов'язання не ґрунтується на вимогах закону, відтак не створює додаткового зобов'язання боржнику.
При цьому, апеляційним судом відхиляються аргументи скаржника щодо необхідності встановлення часу, з якого ОСОБА_2 набув право вимоги до ОСОБА_1 на підставі договору відступлення права вимоги шляхом призначення експертизи давності документів, оскільки вказане виходить за межі предмету позову.
Доводи ОСОБА_2 про застосування позовної давності до клопотання про призначення експертизи, а також до апеляційної скарги відповідача щодо заперечення факту укладення договору відступлення права вимоги №1 від 01 лютого 2017 року є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, зокрема статті 256 ЦК України, згідно якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Вимога про захист порушеного права або інтересу, тобто матеріально-правова вимога, пред'являється до суду шляхом подання позовної заяви, оформленої у відповідності до цивільного процесуального кодексу, натомість клопотання учасників справи, а також апеляційні скарги не є вимогами, до яких застосовуються положення закону про позовну давність.
В частині стягнення 3% річних згідно статті 625 ЦК України рішення суду першої інстанції не оскаржується, відтак не переглядається в цій частині апеляційним судом.
Щодо заперечень на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 08 червня 2022 року, яка не може бути оскаржена окремо від рішення суду, апеляційний суд вказує на таке.
Установлено, що 06 грудня 2021 року адвокатом Бойко О.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано клопотання про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу.
Клопотання мотивоване тим, що поданий ОСОБА_2 позов, на думку ОСОБА_1 , має явні ознаки безпідставного. Окрім цього вказує, що позивач ОСОБА_2 не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання чи місцезнаходження на території України та не має майна, що знаходиться на території України.
Вказує, що у зв'язку із зверненням ОСОБА_2 до суду з цим позовом, відповідачка понесла судові витрати, які у разі відмови позивача від позову або часткового задоволення позову позивач не відшкодує ОСОБА_1 .
Окрім цього, посилається на те, що постановою Донецького апеляційного суду від 26 листопада 2020 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 6 793,13 грн. Постановою Донецького апеляційного суду від 21 січня 2021 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 67 114,10 грн. Постановою Донецького апеляційного суду від 18 червня 2020 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 14 407,50 грн.
Звертає увагу, що жодне із перелічених судових рішень ОСОБА_2 не виконане.
Мотивуючи наведеним, відповідачка просила суд зобов'язати позивача ОСОБА_2 внести на депозитний рахунок Обухівського районного суду Київської області 44 610,00 грн в порядку забезпечення судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачки ОСОБА_1 (том 1 а.с.136-141).
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 03 лютого 2022 року клопотання задоволено. Зобов'язано ОСОБА_2 внести на депозитний рахунок Обухівського районного суду Київської області 44 610,00 грн в порядку забезпечення судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачки ОСОБА_1 (том 2 а.с.65).
29 березня 2022 року адвокатом Воротиленко О.С., який діє в інтересах ОСОБА_2 , подано клопотання про скасування заходів забезпечення судових витрат (том 2 а.с.70-73).
08 червня 2022 року адвокатом Воротиленко О.С., який діє в інтересах ОСОБА_2 , подано клопотання ідентичне клопотанню від 29 березня 2022 року (том 2 а.с.87-93).
08 червня 2022 року від адвоката Воротиленка О.С., який діє в інтересах ОСОБА_2 , подано заяву щодо виконання ухвали Обухівського районного суду Київської області від 03 лютого 2022 року. Надано квитанцію №0.0.2569008695.1, відповідно до даних якої ОСОБА_2 вніс на рахунок ТУ ДСА України в Київській області грошові кошти у розмірі 44610,00 грн. У графі призначення вказано "на виконання ухвали Обухівського районного суду київської області від 03.02.22 по справі 372/2938/21" (том 2 а.с.135-141).
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 08 червня 2022 року клопотання адвоката Воротиленка О.С. про скасування заходів забезпечення судових витрат задоволено. Повернуто позивачу ОСОБА_2 44610,00 грн в порядку забезпечення судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачки ОСОБА_1 (том 2 а.с.146-147).
Відповідно до частини першої статті 135 ЦПК України суд може зобов'язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов'язаних із розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).
Згідно із частиною четвертою статті 135 ЦПК України, як захід забезпечення судових витрат, суд з урахуванням конкретних обставин справи має право за клопотанням відповідача зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).
Однак таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо: 1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або 2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
Відповідно до частини 7 статті 135 ЦПК України у випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду - про відшкодування за її рахунок витрат відповідача повністю або частково, в порядку, передбаченому статтями 141, 142 цього Кодексу. Невикористана частина внесеної позивачем суми повертається позивачу не пізніше п'яти днів з дня вирішення питань, зазначених у цій частині, про що суд постановляє ухвалу.
Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що ухвала Обухівського районного суду Київської області від 08 червня 2022 року про скасування заходів забезпечення судових витрат сама по собі не впливає на мотиви ухвалення рішення по суті позовних вимог, отже включення заперечень на цю ухвалу до апеляційної скарги не впливає на висновки за наслідками апеляційного перегляду.
Ураховуючи наведене вище, апеляційний суд робить висновок про скасування рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 вересня 2022 року в оскарженій частині щодо стягнення процентів, а також відповідно додаткового рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 жовтня 2022 року в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правову допомогу та судового збору.
Вирішуючи питання про перерозподіл судових витрат, апеляційний суд виходить із такого.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат.
Згідно із статтею 137 ЦПК України:
1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
6. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі №927/237/20)
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно практики Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Установлено, що 17 березня 2020 року між адвокатом Воротиленком О.С. та ОСОБА_2. укладено договір про надання правової допомоги адвокатом. Відповідно до умов укладеного договору адвокат зобов'язується за дорученням клієнта на умовах та в порядку, передбаченому договором надати правову допомогу клієнту в судових органах, перед органами/підрозділами Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у суді під час здійснення цивільного, господарського та/або адміністративного судочинства, в органах/підрозділах/відділах, тощо, Міністерстві внутрішніх справ України, а також в інших державних органах перед фізичними та юридичними особами, в тому числі, але не виключено, щодо складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру з питань захисту прав та законних інтересів клієнта, а клієнт зобов'язується сплатити адвокату гонорар за надану правову допомогу, а також у випадку необхідності фактичні витрати, пов'язані з виконанням договору.
Відповідно до пункту 3.1 сторони домовились, що вартість наданої за договором правової допомоги сплачується за кожну процесуальну дію вчинену адвокатом та окремо за гонорар успіху, що визначається додатковою угодою до цього договору, яка є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 3.2 визначено, що сторони досягли згоди про те, що окрім оплати наданого обсягу правничої допомоги та гонорару успіху, клієнт зобов'язаний відшкодувати адвокату окремі обов'язкові платежі (судовий збір, тощо), оплата яких необхідна для вирішення завдань, поставлених клієнтом та інші додаткові витрати, зокрема, але не виключено: надання послуг з ксерокопіювання, оформлення та відправка поштових відправлень різного характеру, в тому числі міжнародних, кур'єрських тощо, здійснення перекладів, призначення експертиз, витрати пов'язані з викликом свідків, відрядженнями тощо (том 2 а.с.202-205, а.с.242-243).
04 серпня 2021 року адвокатом Воротиленком О.С. та ОСОБА_2. укладено додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги від 17 березня 2020 року.
Відповідно до пункту 3 укладеної додаткової угоди, сторони домовились про вартість послуг за надання правничої допомоги, додаткові витрати та щодо розміру гонорару успіху адвоката:
O підготовка позову до Обухівського районного суду Київської області щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості (виправлення, усунення недоліків позовної заяви) //10000,00 гривень;
O формування правової позиції, надання правової консультації з огляду на рух справи та/або участі в судових засіданнях позивача/його представника /1000,00 гривень;
O ознайомлення із заявами поданими до суду з приводу будь-якого звернення відповідача/та або його представника, формування правової позиції, надання правової консультації, подання до суду будь-якої заяви від позивача/представника позивача щодо будь якого процесуального питання, окремо не зазначеного в даній додатковій угоді //1000,00 гривень;
O підготовка відповіді у разі подання відзиву відповідачем/представником відповідача на позовну заяву по справі №372/2938/21 //2000,00 гривень;
O підготовка та вчинення дій направлення до Обухівського районного суду Київської області будь-яких заяв про збільшення та/або зменшення позовних вимог по справі №372/2938/21 //2000,00 гривень;
O формування правової позиції надання правової консультації, подання заперечень у разі подання зустрічного позову відповідача/або представника відповідача //4000,00 гривень;
O ознайомлення із документами поданими відповідачем та/або його представником в суді/поза судом /1000,00 гривень;
O підготовка та направлення пояснень на заперечення відповідача (у разі їх наявності та подання) // 2000,00 гривень;
O участь у судовому засіданні, зокрема і у форматі відеоконференції //3000,00 гривень (за одне судове засідання);
O підготування будь-яких заперечень на подані клопотання відповідача/представника відповідача // 2000,00 гривень;
O роздруківка та копіювання документів із застосуванням офісно-комп'ютерної техніки адвоката //не менше ніж 2000,00 гривень;
O гонорар успіху // 30000,00 гривень.
Пунктом 4 визначено, що з урахуванням узгоджених між сторонами розміру цін за надання послуг правничої допомоги, розміру позовних вимог після їх зменшення та розміру гонорару успіху, їх вартість сплачується у процентному співвідношення до суми, яка буде задоволена на користь клієнта (100% у випадку повного задоволення позову щодо стягнення із ОСОБА_1 заборгованості, та відповідного зменшення у процентному співвідношенні у випадку часткового задоволення позову). Однак за будь-якого розміру фактично стягнутої судом суми заборгованості, мінімально гарантований гонорар успіху складатиме 10000,00 грн.
Пунктом 5 визначено, що в разі повної відмови в задоволенні позовної заяви сплата адвокату буде здійснена лише за фактично надані послуги, що будуть зафіксовані в акті приймання-передачі юридичних послуг (том 2 а.с.206-207, 244).
З даних акту приймання-передачі юридичних послуг наданих на виконання додаткової угоди від 04 вересня 2021 року до договору про надання юридичної допомоги від 17 березня 2020 року та довіреності, виданої 17 березня 2020 року ОСОБА_2 , стосовно представлення його інтересів Воротиленком О.С. від 29 вересня 2022 року убачається, що адвокат надав, а клієнт прийняв обсяг юридичних послуг разом з додатковими витратами на суму 75000,00 грн, а саме:
u підготовка позову до Обухівського районного суду Київської області щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості (виправлення, усунення недоліків позовної заяви) //10000,00 гривень;
u формування правової позиції, надання правової консультації //1000,00 гривень;
u вивчення відзиву на позовну заяву, поданого відповідачем по справі №372/2938/21, формування правової позиції, надання правової консультації //1000,00 гривень;
u підготовка відповіді стосовно відзиву на позовну заяву, поданого відповідачем по справі №372/2938/21 //2000,00 гривень;
u підготовка та подання заяви про зменшення позовних вимог у справі №372/2938/21 //2000,00 гривень;
u вивчення матеріалів поданого відповідачем зустрічного позову у справі №372/2938/21, формування правової позиції, надання правової консультації, подання заперечень проти прийняття зустрічного позову до розгляду //4000,00 гривень;
u ознайомлення із запереченнями відповідача від 08 листопада 2021 року на відповідь позивача на відзив //1000,00 гривень;
u підготовка та направлення пояснень на заперечення відповідача від 08 листопада 2021 року на відповідь позивача на відзив // 2000,00 гривень;
u участь у судовому засіданні, зокрема і у форматі відеоконференції //3000,00 гривень одне судове засідання *4=12000,00 гривень;
u підготовка заперечень на клопотання відповідача про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу в підготовчому судовому засіданні, що відбулось 05 жовтня 2021 року в Обухівському районному суді Київської області по справі №372/2938/21 //2000,00 гривень;
u підготовка та подання заяви про додаткові засоби зв'язку із відповідачем в справі //1000,00 гривень;
u підготовка, подання заяви про виконання ухвали Обухівського районного суду Київської області від 03 березня 2022 року в справі №372/2938/21 //1000,00 гривень;
u підготовка, подання клопотання про скасування заходів забезпечення судових витрат від 08 червня 2022 року, копіювання, засвідчення копій додатків до поданого клопотання //2000,00 гривень;
u підготовка заперечень, щодо заяви відповідача, представника відповідача від 26 вересня 2022 року //2000,00 гривень;
u роздруківка та копіювання документів із застосуванням офісно-комп'ютерної техніки адвоката //не менше 2000,00 гривень;
u гонорар успіху //30000,00 гривень.
Сторони узгодили, що з урахуванням того, що при наданні юридичних послуг із суми заявлених позовних вимог з урахуванням їх зменшення (403 729,14) вдалося досягти результат у вигляді задоволення позову лише на 43,93%, відтак остаточна сума сплати послуг становить 42,93% від гонорару успіху, а тому: 75000,00 гривень - 30000,00 гривень + 12879,00 гривень = 57879,00 гривень.
Сторони не мають претензій з приводу якості та обсягу наданих послуг та оплати за них (том 2 а.с.208-209, 245-246).
Вирішуючи питання про перерозподіл судових витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, апеляційний суд зазначає, що ураховуючи відмову від частини позовних вимог, позивач остаточно просив стягнути 173319,86 грн, позов задоволено на суму 14913,48 грн, що становить 8,6% від позовних вимог. При цьому, адвокат Воротиленко О.С. приймав участь у трьох судових засіданнях в суді першої інстанції ( 5 жовтня 2021 року, 4 листопада 2021 року, 8 червня 2022 року). Окрім того, апеляційний суд уважає, що відшкодуванню підлягають такі види правової допомоги: підготовка позову до Обухівського районного суду Київської області щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості (10000,00 грн); підготовка відповіді стосовно відзиву на позовну заяву, поданого відповідачем по справі №372/2938/21, що включає також вивчення відзиву на позовну заяву, поданого відповідачем по справі №372/2938/21, формування правової позиції, надання правової консультації (2000,00 грн); ознайомлення із запереченнями відповідача від 08 листопада 2021 року на відповідь позивача на відзив, а також підготовка та направлення пояснень на заперечення відповідача від 08 листопада 2021 року на відповідь позивача на відзив (2000,00 грн); підготовка заперечень на клопотання відповідача про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу в підготовчому судовому засіданні, що відбулось 05 жовтня 2021 року в Обухівському районному суді Київської області по справі №372/2938/21, а також підготовка клопотання про скасування заходів забезпечення судових витрат від 08 червня 2022 року (2000,00 грн).
Гонорар успіху визначено умовами договору 30000 грн.
Роздруківка, копіювання документів не відносяться до правової допомоги, при цьому, зустрічний позов не був предметом розгляду у цій справі, інші види робіт не є самостійними видами адвокатських послуг та включення їх до розрахунку є необґрунтованим.
Виходячи із наведеного, апеляційний суд уважає доведеним розмір витрат позивача ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу 28 000 грн, гонорар успіху 30000 грн, всього 58000 грн. Ураховуючи задоволення позову на 8,6% стягненню з відповідачки на відшкодування цих витрат підлягає 4988 грн.
Аргументи скаржника в частині повноважень адвоката Воротиленка О.С. апеляційним судом відхиляються, оскільки до позовної заяви долучено копію довіреності, якою ОСОБА_2 уповноважив Воротиленка О.С. вести всі справи із визначенням судів, а також переліком наданих повноважень ( том 1 а.с.8).
Згідно статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника можуть бути підтверджені довіреністю, при цьому надання додатково договору доручення не вимагається.
Також установлено, що 27 березня 2020 року між адвокатським об'єднанням "Олексія Бойка" та ОСОБА_1 укладено договір 03-1/20 про надання правничої допомоги.
Відповідно до умов укладеного договору адвокатське бюро зобов'язалось надавати клієнту, правничу допомогу в судах, в органах прокуратури, внутрішніх справ, юстиції, нотаріату, виконавчої служби, перед приватним виконавцями, в податкових органах, в інших правоохоронних органах, в пенсійному фонді, в органах соціального страхування, в місцевих державних адміністраціях, в інших органах державної влади, в органах місцевого самоврядування, перед державними реєстраторами, на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності та підпорядкування, перед фізичними особами, з усіх без виключення питань, що стосуються захисту прав та інтересів клієнта, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 3.1. визначено, що загальна вартість правничої допомоги, наданої за цим договором, сторонами не обмежується та складається з ціни усіх правових послуг, наданих адвокатським бюро, гонорару успіху та додаткових витрат, понесених адвокатським бюро у зв'язку з наданням правничої допомоги клієнту.
Пунктом 3.2 передбачено, що ціна (вартість) правових послуг, що надаються адвокатським бюро за цим договором та порядок їх оплати визначаються додатковими угодами до даного договору, які є його невід'ємною частиною (том 1 а.с.65-69, 156-160, том 2 а.с.17-21).
З даних додаткової угоди від 01 жовтня 2021 року №372/2938/21-1 до договору про надання правничої допомоги №03-1/20 від 27 березня 2020 року установлено, що адвокатське бюро "Олексія Бойка" та ОСОБА_1 уклали цю додаткову угоду, якою погодили порядок обчислення ціни (вартості) правових послуг (гонорару).
Сторони погодили, що:
O ознайомлення і вивчення позовної заяви та доданих до неї документів //5000,00 гривень;
O підготовка, складання, оформлення та подання відзиву //10000,00 гривень;
O підготовка, складання, оформлення та подання заперечень на відповідь на відзив //5000,00 гривень;
O підготовка, складання, оформлення та подання зустрічного позову //10000,00 гривень;
O підготовка, складання та оформлення інших процесуальних документів по суті справі //5000,00 гривень за один процесуальний документ;
O ознайомлення та вивчення документів, що надходитимуть від інших учасників справи //2000,00 за один процесуальний документ;
O підготовка, складання оформлення та подання клопотань та інших документів з процесуальних питань по справі //2000,00 гривень за один процесуальний документ;
O підготовка, складання, оформлення та направлення адвокатського запиту //1000,00 гривень за один запит;
O участь у судовому засіданні //3000,00 гривень за одне судове засідання;
O прибуття у судове засідання, яке не відбулось з будь-яких причин //1000,00 гривень за одне засідання;
O відшкодування понесених поштових витрат, пов'язаних із розсилкою процесуальних документів учасникам провадження та на адресу суду //у розмірі фактично понесених витрат;
O гонорар успіху //пропорційно розміру позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, у відношенні до 15000,00 гривень.
Пунктом 1.2 передбачено, що протягом п'яти календарних днів з дня підписання сторонами даної додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги №03-1/20 від 27 березня 2020 року клієнт зобов'язується сплатити адвокатському бюро аванс за надання послуг з правничої допомоги за цим договором в розмірі 25000,00 грн (том 1 а.с.70, 154, том 2 а.с.15-16)
Відповідачкою надано попередній розрахунок судових витрат, відповідно до даних якого розмір судових витрат може скласти 44 610,00 грн (том 1.а.с. 72, 129, 153, том 2 а.с.25).
З даних квитанції №69 від 02 жовтня 2021 року установлено, що ОСОБА_1 сплатила на рахунок АБ «Олексія Бойка» 25000,00 грн (том 1 а.с.73, 152, том 2 а.с.28).
З даних акту приймання-передачі від 02 жовтня 2022 року наданих правових послуг відповідно до договору про надання правової допомоги №03-1/20 від 27 березня 2020 року та додаткової угоди №372/2938/21-1 від 01 жовтня 202 року АБ "Олексія Бойка" та ОСОБА_1 склали цей акт про те, що адвокатське бюро надало, а клієнт прийняла послуги правничої допомоги усього на суму 72 383,00 грн без ПДВ, а саме:
u ознайомлення і вивчення позовної заяви та доданих до неї документів //5000,00 гривень;
u підготовка, складання, оформлення та подання відзиву //10000,00 гривень;
u підготовка, складання, оформлення та подання клопотання про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу //2000,00 гривень;
u підготовка. складання, оформлення та подання зустрічного позову //10000,00 гривень;
u участь у судовому засіданні (підготовче судове засідання) 05 жовтня 2021 року //3000,00 гривень;
u ознайомлення та вивчення відповіді на відзив //2000,00 гривень;
u ознайомлення та вивчення заяви про зменшення позовних вимог //2000,00 гривень;
u підготовка, складання, оформлення та подання клопотання про залишення позову без розгляду //2000,00 гривень;
u участь у судовому засіданні (підготовче судове засідання) 04 листопада 2021 року //3000,00 гривень;
u підготовка, складання, оформлення та подання заперечень па відповідь на відзив //5000,00 гривень;
u підготовка, складання, оформлення та подання клопотання про забезпечення судових витрат //2000,00 гривень;
u підготовка, складання, оформлення та подання клопотання про призначення експертизи //2000,00 гривень;
u участь у судовому засіданні (підготовче судове засідання) 03 лютого 2022 року //3000,00 гривень;
u підготовка, складання, оформлення та подання клопотання про залишення позову без розгляду //3000,00 гривень;
u участь у судових засіданнях 08 червня 2022 року, 01 серпня 2022 року, 27 вересня 2022 року //9000,00 гривень (кожне по 3000,00 гривень);
u гонорар успіху (69,22% від 15000,00 гривень) // 10 383,00 гривень.
Всього (без ПДВ) 72 383,00 гривень
Актом сторони погодили, що до сплати підлягає сума 47 383,00 грн, оскільки на момент підписання цього акту клієнтом здійснено часткову оплату наданих послуг авансовим платежем в сумі 25 000,00 грн (том 2 а.с.221-222, 233-234).
Апеляційний суд враховує, що відшкодуванню підлягають такі види правової допомоги: ознайомлення і вивчення позовної заяви та доданих до неї документів, що включає також підготовку, складання, оформлення та подання відзиву (5000,00 грн); підготовка, складання, оформлення та подання клопотання про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу (2000,00 грн); ознайомлення та вивчення відповіді на відзив, а також підготовка, складання, оформлення та подання заперечень па відповідь на відзив (2000 грн); а також участь в п'яти судових засідання в суді першої інстанції (по 3000 гривень кожне).
Гонорар успіху визначено сторонами договору 15 000 гривень.
Інші види робіт не є самостійними видами адвокатських послуг та включення їх до розрахунку є необґрунтованим.
Виходячи із наведеного, апеляційний суд уважає доведеним розмір витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу 24 000 грн, гонорар успіху 15000 грн, а всього 39000 грн. Ураховуючи принцип пропорційності з позивача на користь відповідачки підлягає стягненню 35 646 грн (39000*91,4%).
Згідно частини 10 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна іншій частину судових витрат.
З урахуванням частини 10 статті 141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції підлягає стягненню 30 658 грн (35 646 - 4988).
Посилання сторін та їх представників на факти зловживання процесуальними права відхиляються апеляційним судом, оскільки таких обставин не установлено, відтак відсутні підстави для застосування частини 9 статті 141 ЦПК України.
Вирішуючи питання про відшкодування судового збору, апеляційний суд виходить із такого.
З даних квитанції про сплату №10083 від 10 серпня 2021 року установлено, що за звернення до суду позивач сплатив 5631,61 грн (том 1 а.с.47).
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 28 жовтня 2021 року ОСОБА_2 повернуто з державного бюджету 1594,32 грн судового збору, як надмірно сплаченого (том 1 а.с.-178-179).
Згідно додаткового рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 жовтня 2022 року повернуто ОСОБА_2 з державного бюджету 1152,05 грн (том 3 а.с. 25).
Отже пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в суді першої інстанції, підлягає стягненню 79,00 грн.
Окрім того, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору за подання апеляційної скарги, підлягає стягненню 2376,10 грн, що становить 150% відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу адвоката Бойка Олексія Ігоревича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 вересня 2022 року із запереченнями на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 08 червня 2022 року задовольнити частково.
Апеляційну скаргу адвоката Бойка Олексія Ігоревича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на додаткове рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 жовтня 2022 року задовольнити частково.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 вересня 2022 року в оскарженій частині щодо стягнення процентів, а також додаткове рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 жовтня 2022 року в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правову допомогу та судового збору - скасувати.
Ухвалити в цій частині нове судове рішення такого змісту.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відсотків за користування позикою в сумі 158 406,38 гривень - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в суді першої інстанції, 79,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції з урахуванням частини 10 статті 141 ЦПК України - 30 658 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в суді апеляційної інстанції, - 2376,10 гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 12 липня 2023 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді В.А. Нежура
В.В. Соколова