28 листопада 2023 р. Справа № 520/8423/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., м. Харків, повний текст складено 03.07.23 по справі № 520/8423/23
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях
про визнання протиправною та скасування постанови,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (далі за текстом також - відповідач, Укртрансбезпека), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 335974 від 30.03.2023, складену Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , код згідно з ЄДРПОУ НОМЕР_1 , якою накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 335974 від 30.03.2023, складену Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , код згідно з ЄДРПОУ НОМЕР_1 , якою накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати з судового збору в сумі 1073,60 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення є необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наводить обставини справи та норми права, викладені у відзиві на позовну заяву, вказує на їх неврахування судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано того, що надані позивачем до матеріалів справи документи разом із позовом містять власноручний підпис заступника начальника відділу на повідомленні про запрошення, що свідчить про направлення цього документу засобами поштового зв'язку відправленням за № 06 000 250 198 38 саме 22.03.2023. Просить урахувати, що 23.03.2023, після відновлення роботи внутрішньої системи «МЕGAPOLIS.» /https://docnett.dsbt.gov.ua/ повідомлення зареєстровано за № 18700/540/24-23 та не направлялося позивачу, оскільки те ж саме повідомлення направлено 22.03.2023. Вказує, що підтвердженням викладеного слугує доповідна записка виконавця вказаного повідомлення на ім'я в.о. начальника відділу від 26.07.2023, яка складена після винесення оскаржуваного рішення та не надана під час розгляду справи судом першої інстанції, оскільки по-перше, справа № 520/8423/23 розглядалася в спрощеному проваджені без повідомлення сторін, що позбавило відповідача надати необхідні пояснення, у разі виникнення у суду питань, по-друге, про висновок суду щодо ненаправлення позивачу повідомлення про розгляд справи відповідачу стало відомо після ознайомлення з текстом оскаржуваного рішення.
За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок па дорозі), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567), на підставі Щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області та направлення на перевірку № 015714 від 10.02.2023, 14.02.2023 співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області проводилась рейдова перевірка на 137 км а/д Н-25 «Городище-Рівне-Старокостянтинів» (а. с. 31, 32).
14.02.2023 уповноваженою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області складено Акт № 336984 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно з яким 14.02.2023 о 10 год 25 хв. на а/д Н-25 «Городише-Рівне-Старокостянтинів», 137 км проведено перевірку транспортного засобу марки Renault, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 (посвідчення водія НОМЕР_3 від 20.07.2016 року), шо належить ОСОБА_1 , під час якої виявлено порушення ст. 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», що полягало у відсутності оформленої тахокарти за 14.02.2023.
30.03.2023 уповноваженою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 335974 від 30.03.2023, згідно з якою 14.02.2023 о 10 год 25 хв. на а/д Н-25 «Городище-Рівне-Старокостянтинів», 137 км, ФОП ОСОБА_1 допущено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», та застосовано до останнього адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.
Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходячи з того, що відповідачем не повідомлено позивача про час та місце розгляду справи до початку такого розгляду, чим порушено право позивача на участь у процесі прийняття оскаржуваної постанови, внаслідок чого позивач не мав об'єктивної можливості висловити свої заперечення щодо відсутності підстав для притягнення до відповідальності на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», дійшов висновку, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 335974 від 30.03.2023 прийнята передчасно, без повідомлення суб'єкта господарювання про час та місце розгляду справи та без урахування всіх обставин, що мають значення для її винесення, а тому є необґрунтованою та підлягає визнанню протиправною і скасуванню.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 за № 1567 (далі - Порядок № 1567), передбачено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Відповідно до абз. 3 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті шляхом злиття у процесі реорганізації Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті, Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті.
Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).
Відповідно до пункту першого Положення Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно із підпунктом 1 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Згідно з пунктом 8 цього Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
З огляду на викладене, Укртрансбезпека та її територіальні органи під час здійснення своїх повноважень діють як суб'єкти владних повноважень, яким надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов'язкових до виконання.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 за № 2344-III (далі - Закон № 2344-III), відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Статтею 6 Закону № 2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Відповідно до ст. 1 Закону № 2344-III рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до вимог частин першої та четвертої статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 за № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
За порушення законодавства про автомобільний транспорт до перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ).
Згідно з приписами ч. 5 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567)
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю, в тому числі шляхом проведення рейдових перевірок.
За приписами пункту 12 Порядку № 1567 рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Пунктом 15 Порядку № 1567 встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені пунктами 20-30 цього Порядку.
Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (п. 20-22 Порядку № 1567).
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктами 26, 27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно із додатком 5.
З аналізу зазначених норм убачається, що розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт передує повідомлення суб'єкта господарювання про час та місце такого розгляду. При цьому п. 26 Порядку № 1567 встановлює, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Натомість, право розгляду справи без участі уповноваженої особи суб'єкта господарювання надає неявка такої особи за умови її належного повідомлення про час та місце розгляду справи.
У постановах від 30.01.2020 у справі № 308/12552/16-а (провадження №К/9901/32526/18) та у справі № 482/9/17 (провадження № К/9901/38702/18) Верховний Суд указав, що повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим органом справи, яка її стосується.
Суб'єкт господарювання, відносно якого вирішується питання про застосування адміністративно-господарської санкції, має право бути обізнаним про час та місце розгляду справи і бути присутнім під час такого розгляду, надавати докази, висловлювати свої заперечення тощо.
Такий правовий висновок міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі №760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі №686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі №815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі №804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі №360/403/19.
Як убачається зі змісту позовної заяви, правомірність порядку та підстав проведення рейдової перевірки позивачем не оспорюється.
Оскаржуючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 335974 від 30.03.2023, позивач, зокрема, посилається на неповідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Так, матеріали справи містять копію повідомлення відповідача від 23.03.2023 за № 18700/540/24-23 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, про що складено акт № 336984 від «14» лютого 2023 року.
Також представником відповідача надано до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 06 000 250 198 38 та роздруківку з сайту «Укрпошти» - https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html.
Дослідивши вказані документи, судом установлено, що відправлення № 06 000 250 198 38 згідно з роздруківки з сайту «Укрпошти» - https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html передано на відправку 22.03.2023, утім матеріали справи містять повідомлення відповідача від 23.03.2023 за № 18700/540/24-23, що унеможливлює його відправлення 22.03.2023, оскільки його ще не було виготовлено.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що повідомлення про запрошення містить власноручний підпис заступника начальника відділу, а отже свідчить про направлення цього документу засобами поштового зв'язку відправленням за № 06 000 250 198 38 саме 22.03.2023, колегія суддів відхиляє, оскільки таке не підтверджене належними і допустимими доказами щодо направлення та отримання зазначеного повідомлення позивачем.
Доводи відповідача про технічний збій у внутрішній системі «МЕGAPOLIS.» /https://docnett.dsbt.gov.ua/, що підтверджується доповідною запискою виконавця вказаного повідомлення на ім'я в.о. начальника відділу від 26.07.2023, не можуть бути враховані колегією суддів, оскільки доповідна записка складена більш ніж через три місяці після ймовірного складення відповідачем повідомлення про розгляд справи, що піддає сумніву наявність технічного збою у внутрішній системі «МЕGAPOLIS.» /https://docnett.dsbt.gov.ua/, про яке в.о. начальника відділу не повідомлено негайно, у розумні строки.
Отже колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАС України доказів повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідачем суду не надано, а отже твердження позивача про те, що він не був повідомлений про розгляд справи, відповідач не спростував.
З огляду на матеріали справи вбачається, що відповідачем не повідомлено позивача про час та місце розгляду справи до початку такого розгляду, чим порушено право позивача на участь у процесі прийняття оскаржуваних постанов, внаслідок чого позивач не мав об'єктивної можливості висловити свої заперечення щодо відсутності підстав для притягнення до відповідальності на підставі абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», про які вказується у позовній заяві.
Отже висновок суду першої інстанції про те, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 335974 від 30.03.2023 прийнята передчасно, без повідомлення суб'єкта господарювання про час та місце розгляду справи та без урахування всіх обставин, що мають значення для її винесення, а тому підлягає визнанню протиправною і скасуванню, є обґрунтованим і законним.
Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи.
Колегія суддів звертає увагу, що органи Укртрансбезпеки здійснюють свою діяльність як суб'єкти владних повноважень, а отже їх діяльність має характеризуватись певною послідовністю та передбачуваністю, що зокрема слідує з принципу належного урядування.
За змістом принципу належного урядування державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Колегія суддів зазначає, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.
Такий висновок сформовано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.03.2018 у справі № 810/1438/17.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 по справі № 520/8423/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова