23 листопада 2023 року
справа №380/18842/23
провадження № П/380/18991/23
Львівський окружний адміністративний суд
у складі головуючої судді Сподарик Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Суліковської У.І.,
представника позивача Олексишин І.Б.,
представника відповідача Нестерович Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) з вимогами:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6233-54У від 22.02.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 26.07.2023 ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження №69224488, дізналась про вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6233-54У від 22.02.2021, згідно з якої позивачці станом на 08.06.2022 нараховано заборгованість зі сплати єдиного внеску на суму 37788,74 грн. Позивач вважає вказану вимогу протиправною, оскільки перебувала з 2003 року в трудових відносинах, а відтак єдиний соціальний внесок за неї сплачував та продовжує сплачувати роботодавець, а тому стягнення з позивача як з фізичної особи-підприємця заборгованості з ЄСВ буде подвійною сплатою. Вважає, що особа, яка є найманим працівником, є застрахованою особою і платником єдиного внеску за неї є роботодавець. З огляду на вказане, вважає таку вимогу протиправною та просить суд її скасувати.
Ухвалою суду від 14.08.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
28.09.2023 за вх.№73521ел від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Обґрунтовуючи у відзиві правомірність своїх дій відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідно до Цивільного кодексу України фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДРЮОФОПГФ запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. Відповідно до реєстраційних та облікових даних платників податків інформаційної системи органу доходів і зборів, ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (юридична адреса ФОПА та податкова адреса фізичної особи: АДРЕСА_1 ), перебуває з 21.03.2006 року № 318, (дані про взяття на облік як платник податків), 21.03.2006 року перебуває на податковому обліку в Стрийській державній податковій інспекції ГУ ДПС у Львівській області зі станом платника « 11» - припинено за рішенням засновників (учасника), але не знято з обліку (інтегровані карточки платника не пусті). 26.07.2023 року за № 2004170060001002280 внесено запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (за принципом мовчазної згоди, підстава власне рішення) фізичної особи-підприємця. Позивач не подав відповідні податкові декларації про майновий стан і доходи за період перебування на обліку за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки, а також податкові звіти з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.08.2023 року. Згідно облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів, станом на 31.01.2021 року, заборгованість ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), по єдиному внеску (код класифікації доходів бюджету 71040000) становить 37 788,74 гривень. Зазначив, що оскаржувана вимога сформована контролюючим органом, внаслідок наявності у позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 11.10.2023 витребувано у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ):
- належним чином засвідчену копію трудової книжки ОСОБА_1 долучити до матеріалів справи, інформацію про місце праці з 2017-2021 роки, докази реєстрації фізичної особи підприємцем та докази звернення до реєстратора із скасуванням реєстрації ФОП. За цих обставин суд керується таким.
Ухвалою суду від 16.10.2023 строк розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, продовжено на тридцять днів з метою отримання витребуваних доказів.
25.10.2023 за вх.№81238 від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, зокрема долучено копію трудової книжки позивачки.
25.10.2023 за вх.№81011 від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху.
Суд вважає за необхідне замінити відповідача - Головне управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039) на Головне управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ ВП43968090).
Суд допускає заміну відповідача Головного управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ 43143039) на правонаступника Головне управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ ВП 43968090).
Ухвалою суду від 26.10.2023 вирішено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду адміністративної справи № 380/18842/23 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 16 листопада 2023 року о 10:00 год.
30.10.2023 за вх.№82930 від представника відповідача надійшла заява на виконання ухвали суду.
23.11.2023 за вх.№90274 від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
23.11.2023 за вх.№ 90276 представником відповідача подано заяву, до якої долучено зворотній бік інтегрованої картки платника податків за 2018-2021 роки ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 23.11.2023 клопотання позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду задоволено. Причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу- визнано поважними. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду. У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.
Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити.
Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
Відповідно до реєстраційних та облікових даних платників податків інформаційної системи органу доходів і зборів, ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (юридична адреса ФОПА та податкова адреса фізичної особи: АДРЕСА_1 ), перебуває з 21.03.2006 року № 318, (дані про взяття на облік як платник податків), 21.03.2006 року перебуває на податковому обліку в Стрийській державній податковій інспекції ГУ ДПС у Львівській області зі станом платника « 11» - припинено за рішенням засновників (учасника), але не знято з обліку (інтегровані карточки платника не пусті).
26.07.2023 року за № 2004170060001002280 внесено запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (за принципом мовчазної згоди, підстава власне рішення) фізичної особи-підприємця.
Відповідно до довідки Пенсійного фонду України Форми ОК-5 у період з 2003 року по червень 2023 року ОСОБА_1 працювала як найманий працівник та відносно неї роботодавцем сплачувався єдиний соціального внеску.
Зокрема:
- з квітня 2003 року по липень 2003 року працювала як найманий працівник про трудовому договору у ПП «ЛІМПАС»;
- з червня 2010 року по серпень 2010 року у ДП «ФУД-ЦЕНТР»;
- з серпня 2010 по грудень 2010 року у ТзОВ «ЕСВАЛДА»;
- з грудня 2010 року по жовтень 2012 року у ТзОВ «НОВУС УКРАЇНА»;
- з лютого 2013 року по січень 2015 року у КЛ Представництво ТзОВ «МСЛ»;
- з жовтня 2015 по грудень 2017 року у ТзОВ «ТЕХНОПОЛІС-1»;
- з березня 2018 року по лютий 2019 року у ТзОВ «АТБ-МАРКЕТ»;
- у березні 2019 року у ТзОВ «ЦЕНТР МАРКЕТ»;
- у квітні 2019 року у ТзОВ «ТЕРАГОЛД»;
- з травня 2019 року по грудень 2019 року у ТзОВ «ПРАЙМФОРТ»;
- з серпня 2020 року по жовтень 2020 року у ТзОВ «СОНА-ГРУП»;
- з жовтня 2020 року по даний час в Закладі дошкільної освіти (ясла-садок) №645 Шевченківського районну м. Києва.
Вказана обставина відповідачем не заперечується, а також підтверджується записами у трудовій книжці позивачки серії НОМЕР_2 від 13.12.1982.
ГУ ДПС у Львівській області 22.02.2021 на ім'я ОСОБА_1 сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-6233-54, що виникла станом на 08.06.2022 у сумі 37788 грн 74 коп.
Вимога про сплату боргу (недоїмки): від 22.02.2021 № Ф-6233-54 на суму 37788,74 грн є предметом оскарження у справі з підстав відсутності у позивача обов'язку зі сплати єдиного соціально внеску як фізичної особи-підприємця.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом № 2464-VI.
Відповідно до статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Страхувальниками, в свою чергу, вважаються роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону №2464-VI зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774 внесено зміни до Закону №2464-VI, що діють з 01.01.2017, зокрема щодо обов'язковості визначення бази нарахування єдиного внеску у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 та пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI (у редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується:
- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
- для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до частини 5 статті 8 Закону №2464-VI, єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Згідно з частинами 2-3, 8 статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Частиною 12 статті 9 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до частини 4 статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією №449.
Так, положеннями п. 1 Розділу VI Інструкції №449 передбачено, що до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції (абзац 2 пункту 2 Розділу VI Інструкції № 449).
Відповідно до пункту 3 Розділу VI Інструкції № 449, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом 2 цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.
Відповідно до пункту 4 Розділу VI Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІТС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Податковий орган веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.
При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера «У» (узгоджена вимога).
В третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання: платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження; вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику.
Сформована в ІТС вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається податковим органом платнику єдиного внеску в паперовій та/або електронній формі.
Сформована вимога про сплату боргу (недоїмки), що підлягає надсиланню у паперовій формі, у день її формування в ІТС друкується у двох примірниках, підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу, скріплюється печаткою податкового органу та один примірник надсилається (вручається) платнику єдиного внеску, другий долучається до справи платника.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) у паперовій формі вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.
Платникам єдиного внеску, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті та подали заяву про бажання отримувати документ через електронний кабінет, вимоги про сплату боргу (недоїмки) можуть надсилатися в електронній формі засобами електронного зв'язку з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Вимога про сплату боргу (недоїмки), що надсилається в електронній формі у день її формування в ІТС, підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису та кваліфікованої електронної печатки, після чого надсилається в електронний кабінет засобами ІТС з одночасним надісланням платнику єдиного внеску на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету.
Інформація про дату і час надсилання та доставки вимоги про сплату боргу (недоїмки) в електронній формі в електронний кабінет з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана у електронному вигляді, в тому числі у вигляді квитанції про доставку у текстовому форматі.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) в електронній формі вважається належним чином надісланою, якщо її надіслано в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги», за умови, якщо отримано квитанцію про доставку вимоги про сплату боргу (недоїмки) в електронний кабінет.
У разі неотримання податковим органом квитанції про доставку вимоги про сплату боргу (недоїмки) в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня її надіслання така вимога у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається платнику єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом одинадцятим цього пункту для надіслання вимоги про сплату боргу (недоїмки) у паперовій формі.
При цьому строк доставки вимоги про сплату боргу (недоїмки) в електронній формі в електронний кабінет не зараховується до строку надіслання такої вимоги.
На вимогу платника, який отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) в електронній формі, податковий орган надає таку вимогу у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) від платника єдиного внеску.
Частиною 16 статті 25 Закону №2464-VI передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що фізичні особи - підприємці у відповідності до норм спеціального закону, яким врегульований внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є страхувальниками та зобов'язані своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Разом з тим, відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї права на здійснення підприємницької діяльності, яку особа фактично не здійснює, Законом № 2464-VI не врегульовано.
Суд звертає увагу, що необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою господарської діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування єдиного соціального внеску. Отже, саме дохід особи від господарської діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов єдиний соціальний внесок не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування єдиного соціального внеску у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов'язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов'язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На підставі наведеного можна зробити висновок, що, з урахуванням особливостей форми діяльності самозайнятих осіб, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов'язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.
Отже, особа, яка провадить господарську діяльність, вважається самозайнятою особою і зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем у розмірі не меншому за мінімальний.
Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI, на якому наполягає податковий орган, щодо необхідності сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
Саме такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 07.07.2021 у справі № 142/252/19.
Як стверджує відповідача, спірна вимога сформована у зв'язку з наявністю у позивачки боргу зі сплати єдиного соціального внеску, нарахованого з 2017 по 2020.
Суд звертає увагу, що з наданих до матеріалів справи доказів не можливо точно встановити, який саме період охоплює сума заборгованості позивача із сплати єдиного внеску. Оскаржувана вимога не містить періоду за який обрахована контролюючим органом сума недоїмки.
З урахуванням вищевикладеного, сума заборгованості у розмірі 37788,74 грн. зазначена у вимозі про сплату недоїмки з єдиного внеску № Ф-6233-54 У розрахована не правильно.
Відповідно до довідки Пенсійного фонду України Форми ОК-5 у період з 2003 і по даний час, позивач працювала і працює станом на день розгляду справи, як найманий працівник та відносно нього роботодавцем сплачувався єдиний соціального внеску, докази такого долучено до матеріалів справи.
Також, в індивідуальних відомостях про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (форма ОК - 5) містяться відомості про сплату внесків у 2017-2023 роках.
Контролюючим органом, такі відомості стосовно сплати внесків не враховані при обліку суми недоїмки.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску (п.3 ч.2 ст. 12 Закону №2464-VI)
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Оскільки контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску є дискреційним повноваженням відповідача, суд не втручається в здійснення розрахунку суми недоїмки.
Крім цього, записами у трудовій книжці позивачки серії НОМЕР_2 від 13.12.1982, підтверджено, що позивач працювала: з квітня 2003 року по липень 2003 року працювала як найманий працівник про трудовому договору у ПП «ЛІМПАС»; з червня 2010 року по серпень 2010 року у ДП «ФУД-ЦЕНТР»; з серпня 2010 по грудень 2010 року у ТзОВ «ЕСВАЛДА»; з грудня 2010 року по жовтень 2012 року у ТзОВ «НОВУС УКРАЇНА»; з лютого 2013 року по січень 2015 року у КЛ Представництво ТзОВ «МСЛ»; з жовтня 2015 по грудень 2017 року у ТзОВ «ТЕХНОПОЛІС-1»; з березня 2018 року по лютий 2019 року у ТзОВ «АТБ-МАРКЕТ»; у березні 2019 року у ТзОВ «ЦЕНТР МАРКЕТ»; у квітні 2019 року у ТзОВ «ТЕРАГОЛД»; з травня 2019 року по грудень 2019 року у ТзОВ «ПРАЙМФОРТ»; з серпня 2020 року по жовтень 2020 року у ТзОВ «СОНА-ГРУП»; з жовтня 2020 року по даний час в Закладі дошкільної освіти (ясла-садок) №645 Шевченківського районну м. Києва.
Судом не здобуто, а відповідачем не надано доказів щодо здійснення позивачем господарської діяльності у вказані періоди.
Отже, у позивача відсутній обов'язок зі сплати за цей період єдиного соціального внеску як фізичною особою-підприємцем, внесок сплачує за позивача роботодавець.
Суд зазначає, що Закон №2464-VI не містить норм щодо обов'язку фізичної особи - підприємця сплачувати єдиний внесок у разі, коли такою особою фактично не ведеться підприємницька діяльність.
Факт державної реєстрації фізичною особою індивідуальної підприємницької діяльності не зобов'язує таку особу до активного її ведення.
Крім того, цим законом не визначено обов'язку фізичної особи-підприємця сплачувати єдиний внесок за себе самостійно у разі, коли така особа не веде підприємницьку діяльність, а працевлаштована як найманий працівник за трудовим договором і єдиний внесок за неї сплачує роботодавець.
Також суд зауважує, що визначальним у контексті саме цього спору на думку суду є мета сплати єдиного внеску - отримання особою права на соціальне забезпечення у разі настання страхового випадку.
Позивачу таке право гарантоване за рахунок його участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування як найманого працівника та сплати єдиного внеску за неї роботодавцем за основним місцем роботи.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність у позивача обов'язку зі сплати єдиного внеску за спірний період та, як наслідок, нарахування штрафних санкції та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску суд вважає протиправним.
Отже, Головним управлінням ДПС у Львівській області безпідставно сформовано вимогу від 22.02.2021 №Ф-6233-54-У про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, штрафних санкцій та пені загалом у розмірі 37788,74 грн.
Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не подано належних доказів правомірності формування спірної вимоги.
Натомість доводи позивача щодо наявності підстав визнання оскаржуваної вимоги протиправною знайшли своє підтвердження при судовому розгляді справи.
Даючи оцінку оскаржуваній вимозі, суд дійшов висновку, що така не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України для такого роду рішень та прийнята з порушенням положень Закону №2464-VI, тому її необхідно визнати протиправною і скасувати, задовольнивши позов.
Відтак, суд враховує, що в даній справі обов'язок доказування правомірності своїх дій та прийнятого рішення покладено на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6233-54У від 22.02.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.11.2023.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна