з питань залишення позову без розгляду
23 листопада 2023 рокусправа № 380/18842/23
Львівський окружний адміністративний суд
у складі головуючої судді Сподарик Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Суліковської У.І.,
представника позивача Олексишин І.Б.,
представника відповідача Нестерович Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) з вимогами:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6233-54У від 22.02.2021.
Разом із позовною заявою представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Зазначив, що оскаржувану вимогу позивач не отримувала, а про її існування дізналася 26.07.2023, ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження ВП№69224488, про що свідчить відмітка на копії постанови про відкриття виконавчого провадження та копія довідки Укрпошти з відміткою «за зазначеною адресою не проживає». Вважає, що у зв'язку з вищевказаним позивачка не мала змоги оскаржити вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6233-54У від 22.02.2021 у встановлений законодавством строк, оскільки дізналася про порушення своїх прав лише з матеріалів виконавчого провадження. Крім цього, звернув увагу представник позивачки на введений в Україні воєнний стан. З огляду на вказане просив визнати поважними причини пропуску строку та поновити пропущений строк звернення до суду.
Ухвалою суду від 14.08.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
28.09.2023 за вх.№73521ел від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 11.10.2023 витребувано у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ):
- належним чином засвідчену копію трудової книжки ОСОБА_1 долучити до матеріалів справи, інформацію про місце праці з 2017-2021 роки, докази реєстрації фізичної особи підприємцем та докази звернення до реєстратора із скасуванням реєстрації ФОП. За цих обставин суд керується таким.
Ухвалою суду від 16.10.2023 строк розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, продовжено на тридцять днів з метою отримання витребуваних доказів.
25.10.2023 за вх.№81238 від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
25.10.2023 за вх.№81011 від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 26.10.2023 вирішено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду адміністративної справи № 380/18842/23 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 16 листопада 2023 року о 10:00 год.
30.10.2023 за вх.№82930 від представника відповідача надійшла заява на виконання ухвали суду.
23.11.2023 за вх.№90274 від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що податкову вимогу 22.02.2021 року № Ф-6233-54 позивачу направлено 15.12.2022 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (копія вручення рекомендованим повідомленням про вручення листа та трек номер листа № 7900067610659) додано до відзиву на позовну заяву). Згідно довідки Укрпошти від 28.12.2021 року зазначається інформація, що отримувач листа рекомендованого з повідомленням про вручення та трек номер листа №7900067610659 - «за зазначеною адресою не проживає». ГУ ДПС у Львівській області скеровано супровідним листом від 10.06.2022 року №4273/5/13-01-13-09-09 податкову вимогу від 22.02.2021 року № Ф-6233-54-У станом на 08 червня 2022 року у сумі 37 788 грн. 74 коп в Стрийський міжрайонний відділ ДВС ЗМУ МЮ (м. Львів). 14 червня 2022 року головним державним виконавцем Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Юник О.Б. відкрито виконавче провадження про примусове виконання вимоги № Ф-6233-54-У від 22.02.2021 року, яку видана ГУ ДПС у Львівській області. 26.07.2023 року за № 06423 укладено договір про надання правничої допомоги між ОСОБА_1 та адвокатом Олексишиним І. Б. Позивач ОСОБА_1 ознайомилася із матеріалами виконавчого провадження ВП №69224488 про що свідчить відмітка про отримання «копії постанови 26.07.2023 року» на копії постанови про відкриття виконавчого провадження. Таким чином, звернувшись до суду лише 10.08.2023 з позовом про скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22.02.2021 року № Ф-6233-54-У на суму 37 788,74 грн., позивач пропустив 10-денний строк звернення до суду, який встановлений Законом № 2464-VI. Також вказав, що у постанові Верховного Суду від 14.07.2022 у справі №120/479/21-а зазначено, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов'язку платник не в праві посилатися на неотримання ним кореспонденції як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних наслідків. З огляду на наведене, просить суд позовну заяву залишити без розгляду.
23.11.2023 за вх.№ 90276 представником відповідача подано заяву, до якої долучено зворотній бік інтегрованої картки платника податків за 2018-2021 роки ОСОБА_1 .
Представник позивача в засіданні суду просив строк звернення до суду поновити, визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду, у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Представник відповідача просив позовну заяву залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
При вирішенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС).
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (частина четверта статті 122 КАС).
Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), як зазначено в його преамбулі, є нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з абзацами четвертим - шостим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абзаци восьмий, дев'ятий частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI).
Натомість за змістом преамбули Закону № 2464-VI цей Закон може, зокрема, встановлювати особливості адміністративної процедури досудового врегулювання спорів, але не може визначати порядок судового оскарження з порушенням гарантій платника єдиного внеску.
Закон №2464-VI не передбачає застосування обмежувального строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску.
Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС, а не статтею 25 Закону №2464-VI.
Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску зроблено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі № 580/3469/19.
При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску після застосування процедури адміністративного оскарження вимоги, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами у такій категорії справ і у випадку, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, зокрема у постанові від 05.03.2021 по справі № 640/9172/20, які в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
При цьому Верховний Суд постановою від 25 лютого 2021 року у справі № 580/3469/19 відступив від висновків, викладених у постановах від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а, від 8 серпня 2019 року у справі № 480/106/19, від 19 березня 2020 року у справі №140/1757/19, від 28 травня 2020 року у справі № 200/11547/19-а, від 11 лютого 2021 року у справі №580/3380/19 та інших з аналогічною правовою позицією.
У постанові від 25 лютого 2021 року Верховний Суд сформулював правову позицію, що строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги. Судова палата дійшла висновку, що Закон № 2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для судового оскарження та/або послідовного застосування цього ж 10-денного строку двічі поспіль у разі незадоволення скарги, поданої в адміністративному порядку. Отже, платник єдиного внеску для захисту своїх прав, свобод і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС України, а не статтею 25 Закону № 2464-VI.
Таким чином, строк на оскарження до суду вимогу про сплату боргу, щодо якої не застосовувалась процедура адміністративного оскарження, складає 6 місяців.
Як слідує з матеріалів справи, предметом розгляду даної справи є вимога ГУ ДПС у Львівській області про сплату боргу №Ф-6233-54У від 22.02.2021.
Судом встановлено, що вимога про сплату боргу №Ф-6233-54У від 22.02.2021 була скерована на адресу позивача « АДРЕСА_2 » рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштове відправлення 03.03.2021 повернуто на адресу ГУ ДПС у Львівській області з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».
Крім цього, судом встановлено, що Стрийським відділом держаної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 21.07.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 14.06.2022, винесену при примусовому виконанні вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6233-54У від 22.02.2021, що видана ГУ ДПС у Львівській області.
Доказів скерування такої постанови позивачу судом не встановлено.
Судом встановлено, що 26.07.2023 позивач ознайомилась з матеріалами виконавчого провадження ВП№69224488, про що свідчить відмітка на копії постанови про відкриття виконавчого провадження.
Суд зауважує, що згідно з положеннями пункту 10 Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), оператори поштового зв'язку зобов'язані забезпечувати надання послуг поштового зв'язку встановленого рівня якості відповідно до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність операторів поштового зв'язку, умов договору.
Пунктом 99 зазначених Правил встановлено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою “Судова повістка”), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Отже, невиконання операторами поштового зв'язку Правил в частині ненадання позивачу повідомлення про надходження реєстрованого поштового відправлення сприяло в подальшому пропущення ним процесуальних строків на подання позовної заяви. Окрім того, на відправленому листі відповідачем відмітка з відміткою «за зазначеною адресою не проживає» не свідчить про бездіяльність позивача та відмову його від отримання зазначеного листа.
Таким чином позивач не усвідомлював про наявність поштового відправлення від відповідача, дана обставина об'єктивно від нього не залежала, адже обов'язок про вручення повідомлення про наявність зареєстрованих листів лежить на операторі поштового зв'язку. Такі обставини є поважними для пропуску строку, а позивач діяв добросовісно, у зв'язку з чим процесуальний строк підлягає поновленню.
З огляду на наведене, суд приходить до переконання, що позивачу не могло бути відомо про існування податкової вимоги №Ф-6233-54У від 22.02.2021, винесеної ГУ ДПС у Львівській області про стягнення з позивача 37788 грн 74 коп для погашення сум наявної податкової заборгованості по ЄСВ.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв'язку з введенням воєнного стану введено тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
В подальшому аналогічними Указами Президента України правовий режим військового стану продовжено.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 3 березня 2022 року № 2118-IX внесено до підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пункт 69.9, згідно якого для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Суд дійшов висновку, що запровадження військового стану є об'єктивною обставиною, яка створювала обмеження при зверненні до суду.
Крім цього, Верховний суд у постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 зазначив, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.
Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на гарантії права на справедливий суд, встановлені Міжнародним пактом про громадянські і політичні права, прийнятим 16 грудня 1966 року Генеральною Асамблеєю ООН. Так, відповідно до статей 2, 14 вказаного Міжнародного пакту, кожна держава, яка бере участь у цьому Пакті, зобов'язується забезпечити всякій особі, права і свободи якої, визнані в цьому Пакті, порушено, ефективний засіб правового захисту, навіть коли це порушення було вчинене особами, що діяли як особи офіційні; забезпечити, щоб право на правовий захист для будь-якої особи, яка потребує такого захисту, встановлювалось компетентними судовими, адміністративними чи законодавчими органами або будь-яким іншим компетентним органом, передбаченим правовою системою держави, і розвивати можливості судового захисту; всі особи є рівними перед судами і трибуналами; кожен має право при визначенні його прав та обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
Важливість захисту права на доступ до суду також підкреслюється тим, що вказане питання включено до Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 - 2023 роки, затвердженою Президента України від 11 червня 2021 року № 231/2021, в якій зазначено, що перешкоди в доступі до суду віднесено до основних проблем у сфері правосуддя.
З огляду на вищезазначене, суд також вважає за необхідне зазначити, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладені обставини, враховуючи факт неотримання позивачем оскаржуваної вимоги, з метою недопущення порушення процесуальних прав позивача та створення перешкод для доступу до правосуддя, суддя дійшла висновку про наявність правових підстав для визнання поважними причин пропуску строку для подання позовної заяви та поновлення такого строку.
Так, відповідно до ч. 14 ст. 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На підставі викладеного, суд вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з огляду на поважність причин пропуску такого.
Керуючись вимогами статтей 12, 122, 171, 240, 241-243, 248, 256 КАС України суд, -
Клопотання позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду - задоволити.
Причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу- визнати поважними.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду.
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала про продовження розгляду справи не оскаржується.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 27.11.2023.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна