Рішення від 01.11.2023 по справі 380/3696/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року

справа №380/3696/23

провадження № П/380/3733/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Сокальського Д.А., представника відповідача Піскун А.Й., представника третьої особи Залізничної РА Скочко А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод», на стороні відповідача - комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП Магеррамов, позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до виконавчого комітету Львівської міської ради з вимогою визнати незаконним та скасувати рішення № 66 від 26.01.2023 «Про демонтаж тимчасової споруди на пл. Двірцевій». Процесуальна позиція позивача наведена у заявах по суті спору (том 1 а.с. 1-15,190-194) та зводиться до такого:

1) твердження відповідача щодо самовільного встановлення тимчасових споруд (спарені павільйони) є безпідставними, оскільки такі встановлені на вул. Залізничній, 1А з дозволу землекористувача ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» та на підставі наданих ним дозвільних документів. Земельна ділянка, на якій ФОП Магеррамов встановив тимчасові споруди, є частиною земельної ділянки загальною площею 13,4672 га, що перебуває у постійному користуванні ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» та надана підприємству на підставі ухвали Львівської міської ради від 27.04.2000 № 603 у постійне користування (Державний акт І-ЛВ № 001294 від 29.09.2000, кадастровий №4610136300:01:004). Позивач розмістив дві тимчасові споруди на підставі укладеного з ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» договору оренди від 01.09.2022 майданчика з бетонним покриттям площею 68 кв.м. для використання в комерційній діяльності; такі встановлені з дотриманням вимог ескізних проектів тимчасових споруд на Залізничній, 1А зі сторони пл. Двірцевої у м. Львові, виготовлених ліцензованою проектною організацією ФОП ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат серія АА № 003985) та погоджених орендодавцем;

2) позивач не порушував вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про благоустрій населених пунктів», оскільки власником зданого в оренду об'єкта благоустрою (майданчика з бетонним покриттям) є ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», який в договорі оренди закріпив межі орендованого об'єкта, розмір орендної плати за користування ним та його цільове призначення (для використання в комерційній діяльності). Оскільки тимчасові споруди встановлені для здійснення підприємницької діяльності на вул. Залізничній, 1А в межах виділеного для цього об'єкта благоустрою та з дозволу землекористувача, позивач не порушив вимог чинного законодавства;

3) оскаржене рішення суперечить приписам ст. 212 Земельного кодексу України щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та ст. 376 Цивільного Кодексу України щодо знесення самочинного будівництва.

4) оскаржуване рішення прийняте відповідачем з виходом за межі наданих Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноважень та компетенції, а також не відповідає вимозі обґрунтованості, тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

28.02.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом, а також залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: - на стороні позивача - приватне акціонерне товариство «Львівський локомотиворемонтний завод»; - на стороні відповідача - комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» та Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради.

Позивач подавав суду заяви про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 66 від 26.01.2023 «Про демонтаж тимчасової споруди на пл. Двірцевій» та заборони комунальному підприємству «Адміністративно-технічне управління» та будь-яким іншим організаціям, підпорядкованим Львівській міській раді, здійснювати демонтаж тимчасових споруд заявника (вх.№13050 від 24.02.2023, а.с. 17-21; вх. № 21015 від 28.03.2023, а.с.51-59; вх. № 21638 від 30.03.2023, а.с. 65-97). Суд ухвалами від 01.03.2023, від 03.04.2023 відмовив у задоволенні заяв ФОП Магеррамова про вжиття заходів забезпечення його позову

Процесуальна позиція відповідача наведена у заявах по суті спору (том 1 а.с.129-145, 237-239) та зводиться до такого:

- згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту;

- відповідно до пп. 42 та 44 ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації та встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність;

- пунктом 12.2.6 Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади, які затверджені Ухвалою Львівської міської ради № 376 від 21.04.2011 року, визначено, що самочинно встановлені МАФи підлягають демонтажу без попереднього судового розгляду;

- відповідно до пунктів 2.1, 2.17, 2.30 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди. Строк дії паспорта прив'язки визначається органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради або районної державної адміністрації відповідно до генерального плану, плану зонування та детального плану територій та з урахуванням строків реалізації їх положень. У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу;

- ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4526 затверджено Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові (далі - Положення). Згідно з пунктом 1.3 Положення самовільно встановлена тимчасова споруда це тимчасова споруда, яка встановлена за відсутності одного із документів, передбачених цим Положенням: ухвали міської ради, договору оренди земельної ділянки чи договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою, паспорту прив'язки тимчасової споруди. Пунктами 2.1, 2.2 Положення передбачено, що розміщення тимчасових споруд здійснюється замовником відповідно до паспорту прив'язки, плану земельної ділянки та договору окремих конструктивних елементів благоустрою. Місце встановлення тимчасових споруд повинно відповідати адресі, вказаній у паспорті прив'язки, та плану земельної ділянки або схемі прив'язки.

- оскільки земельна ділянка, яка перебуває у постійному користуванні ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», знаходиться у межах території Львівської міської територіальної громади, а відтак на неї розповсюджується дія Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади, які затверджені Ухвалою Львівської міської ради № 376 від 21.04.2011 року та Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, яке затверджене Ухвалою Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4526;

- ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» не наділений повноваженнями щодо погодження проєкту тимчасової споруди та видачі паспорту прив'язки, які розташовані на території Львівської міської територіальної громади;

- оскаржене рішення № 66 від 26.01.2023 року стосується демонтажу тимчасової споруди, а не знесення самочинного будівництва, тому посилання позивача на статтею 376 Цивільного кодексу України є помилковим;

- Верховний Суд сформував висновки (постанови від 30.11.2021 року у справі №1140/2982/18, від 13.11.2018 у справі № 910/2145/18, від 27.11.2018 у справі № 910/2686/18 та від 12.12.2018 у справі № 826/10330/17) щодо застосування положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», що свідчать про наявність у позивача повноважень на прийняття оскарженого рішення.

Залізнична районна адміністрація надала суду пояснення на позов ФОП Магеррамова від 30.03.23 № б/н з додатками (том 1 а.с. 99-118), просить суд відмовити у задоволенні позову, доводи на обґрунтування цієї процесуальної позиції такі: механізм розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) для здійснення підприємницької діяльності регламентується Законом України «Про благоустрій населених пунктів», Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затв. наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011, Положенням про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, затв. ухвалою Львівської міської ради №4526 від 23.04.2015. Позивач не звертався до Департаменту містобудування Львівської міської ради та не отримав необхідних дозвільних документів, визначених переліченими нормативно-правовими актами, зокрема паспорта прив'язки тимчасової споруди; встановлена ним тимчасова споруда не внесена до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, яка затверджена ухвалою Львівської міської ради від 26.12.2019 № 6107. Вважає помилковим посилання позивача на норми статті 376 Цивільного кодексу України, оскільки в цій ситуації спір стосується правомірності рішення про демонтаж тимчасової споруди, а не про знесення самовільного будівництва.

Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» надало суду пояснення щодо предмета спору (том 1 а.с. 182-189), аналогічні за змістом до відзиву на позов, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 29.03.2023 суд витребував у Львівської міської ради всі докази, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення № 66 від 26.01.2023 «Про демонтаж тимчасової споруди на пл. Двірцевій». На виконання цієї ухвали суду відповідач скерував суду копії письмових доказів (том 1 а.с.146-163).

17.08.2023 суд відмовив у задоволенні повторного клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи з мотивів неможливості прибути до суду, оскільки на той момент від дати відкриття провадження у справі минуло пів року, сторони вже обмінялися усіма можливими заявами по суті спору, а представник позивача не пояснив (том 2 а.с.14-18) мети відкладення підготовчого засідання за таких обставин. Тож суд завершив підготовче провадження у справі та призначив таку до розгляду по суті на 03.10.2023 (том 2 а.с.20), ці ухвали прийняті та проголошені в присутності позивача, дата судового розгляду справи доведена до нього під розписку 17.08.2023 (том 2 а.с.20, 21).

03.10.2023 представник позивача адвокат Сокальський Д.А. перед початком судового розгляду справи стверджував, що довіритель не повідомив його про дату судового розгляду справи, а він як представник випадково дізнався про розгляд справи по суті 03.10.2023 зранку цього дня з сайту судової влади і тому прибув до суду; вважає, що головуючий суддя упереджено ставиться до позивача, оскільки 17.08.2023 не задовольнив клопотання представника Сокальського Д.А. про відкладення розгляду справи на стадії підготовчого провадження у справі. При цьому письмову заяву про відвід представник ОСОБА_3 не подав та пояснив, що нібито не мав часу її написати, оскільки до ранку 03.10.2023 не знав про судовий розгляд цієї справи, тому просить оголосити перерву для підготовки письмової заяви. Інші присутні в засіданні учасники справи заперечили проти задоволення цього клопотання з мотивів безпідставності. Водночас суд встановив та оголосив присутнім, що адвокат Сокальський Д.А. 03.10.2023 зранку в робочий час скерував на адресу електронної пошти суду «вступне слово» на 10 аркушах, а отже - достеменно заздалегідь знав про дату та час судового розгляду справи і готувався до нього, оскільки підготував об'ємну заяву з текстом вступної промови на стадії судового розгляду справи. Суд при прийнятті процесуального рішення з описаного питання також врахував, що адвокат Сокальський вже вдруге скерував на адресу електронної пошти суду заяви з процесуальних питань (клопотання про відкладення справи від 17.08.2023, вступне слово від 03.10.2023; том 2 а.с.22-25, 31-35) з використанням власного ЕЦП, проте в цих заявах підписантом було вказано ОСОБА_1 . За наслідками обговорення цього питання адвокат Сокальський Д.А. визнав, що саме він готував, підписував власним ЕЦП та надсилав до суду ці заяви, а також власноручно підписав в залі суду згадані процесуальні документи. Оцінивши описані обставини в їх сукупності суд дійшов висновку, що і позивач, і його представник ОСОБА_3 достеменно та завчасно знали про дату судового розгляду справи, а обсяг «вступного слова» свідчить про ґрунтовну підготовку до цієї стадії судового процесу. Отже, сторона позивача, за наявності для цього підстав, могла та повинна була підготувати та подати заяву про відвід судді завчасно, у встановлені КАС України строки. При цьому обґрунтована незгодою із процесуальною ухвалою суду півторамісячної давності (про відмову задовольнити повторне клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання після обміну сторін всіма можливими заявами по суті спору та за відсутності клопотання про необхідність вчинення будь-яких процесуальних дій на стадії підготовчого провадження, що тривала пів року) усна заява про недовіру судді на початку судового засідання свідчить про очевидну безпідставність такого відводу, що є цілком зрозуміло для кваліфікованого адвоката, яким є ОСОБА_3 . Суд вважав, що описана хронологія дій, заяв та тверджень представника позивача фактично свідчить про зловживання процесуальними правами (ст.45) та вчинення дій для штучного затягування розгляду справи, тому залишив усну заяву про відвід судді без розгляду та продовжив розгляд справи по суті.

Суд вислухав промови учасників справи, дослідив наведені в заявах по суті спору аргументи сторін та долучені до матеріалів справи докази і встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

Громадянин Азербайджану ОСОБА_1 проживає в Україні на підставі посвідки на постійне проживання НОМЕР_1 , з 14.06.2010 зареєстрований як фізична особа - підприємець з видами діяльності, пов'язаними із здійсненням роздрібної торгівлі (том 1 а.с.233-235).

Площа Двірцева у місті Львові названа на честь домінантної споруди - Головного залізничного вокзалу. Окрім нього на площі знаходяться будівля автостанції «Двірцева» та торговельний центр « ІНФОРМАЦІЯ_1 », зведений на місці колишньої диспетчерської ЛКП «Львівелектротранс». У містобудівній структурі району площа є тупиковою та має сполучення з рештою міста лише однією вулицею Чернівецькою. Структура самої площі складається з двох основних частин: у північно-східній частині знаходиться вузол з кінцевими зупинками міського громадського транспорту (трамваїв та автобусів) та міжміська автостанція «Двірцева». Південно-західна частина площі призначена для руху приватного транспорту і таксі, у її межах знаходиться зона висадки з приватного транспорту з накриттям, а також озеленена пішохідна частина з фонтаном та сквер з дитячим майданчиком; до цієї частини примикає платний відкритий паркінг. Свого теперішнього вигляду площа набула після реконструкції за проєктом, розробленим ЛКП «Інститут просторового розвитку» у 2018 році; роботи стартували в березні 2019 року та тривали близько двох років, вартість реконструкції становила більше 237 млн.грн. та оплачена за рахунок коштів міського бюджету. Суд визнає наведені обставини загальновідомими, оскільки такі широко висвітлювалися в медіа.

ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» володіє на праві постійного користування земельною ділянкою державної форми власності площею 13,4672 га (кадастровий номер 4610136300:01:004:0081) для обслуговування споруд на вул. Залізничній, 1а у м. Львові, що відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту (12.01), що підтверджується такими доказами:

- ухвала Львівської міської ради №603 від 27.04.2000 «Про користування земельною ділянкою Львівським державним локомотиворемонтним заводом на вул. Залізничній, 1а у м.Львові» (том 1 а.с.20);

- державний акт на право постійного користування землею із планом зовнішніх меж (том 1 а.с. 70-74);

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (том 1 а.с.75);

- технічне завдання на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» (том 1 а.с.76-80);

- інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (том 2 а.с.35а).

Суб'єктом права державної власності на цю земельну ділянку є Львівська обласна державна адміністрація (том 2 а.с.35а).

Долучені сторонами схеми та державний акт на право постійного користування землею із планом зовнішніх меж (том 1 а.с. 70-74, 79, 113, 154, 210, 223) свідчать про те, що північно-східна частина площі Двірцевої межує з територією ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» (в районі триповерхової будівлі), що огороджена парканом.

01.09.2022 ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» (по договору - Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (по договору - Орендар) уклали договір оренди № ВГМ-018/22 (том 1 а.с. 6-10), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, майданчик з бетонним покриттям зі сторони пл. Двірцевої, площею 68 кв.м., інвентарний № 20149 ПрАТ «ЛЛРЗ», розміщене за адресою: м. Львів, вул. Залізнична, 1А; майданчик передається в оренду з метою використання в комерційній діяльності (п. 1.1, 1.2 договору). Майно фактично передано в оренду на підставі акта від 01.09.2022 (том 1 а.с.10).

ПрАТ «Львівський Локомотиворемонтний завод» листами від 07.10.2022 № 3066 та від 04.01.2023 № 19 повідомило ФОП Магеррамова про погодження проектів тимчасових споруд та ескізних проектів на розміщення тимчасових споруд № 1, 2 за умови, що тимчасові споруди не будуть пов'язані фундаментом з майданчиком та встановлення тимчасових споруд буде виконано із дотриманням чинного законодавства (том 1 а.с. 11-12).

Залізнична районна адміністрація 04.10.2022 зафіксувала факт проведення замірів по торцевій стіні триповерхової будівлі ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» та бетонної основи, яка межує з нею зі сторони пл.Двірцевої та знаходиться за огорожею заводу; в якості реакції на ці роботи скерувала підприємству лист № 32-вих-81696 від 05.10.2022 (том 1 а.с.158), яким:

- повідомила підприємство як користувача земельної ділянки площею 134672 кв.м. про необхідність дотримання Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади, а також необхідність попереднього одержання необхідних дозвільних документів для проведення будівельних робіт;

- попередила, що у випадку проведення самовільних будівельних робіт районна адміністрація буде вживати відповідні заходи.

У зв'язку із виявленим та зафіксованим на фото (том 1 а.с.160-161) будівництвом споруди на площі Двірцевій біля триповерхової будівлі ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» Залізнична районна адміністрація скерувала цьому підприємству лист № 32-вих-93716 від 02.11.2022 (том 1 а.с.159) такого змісту: «працівниками адміністрації зафіксовано будівництво споруди на площі Двірцева, біля трьохповерхової будівлі ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» (фотосвітлини додаються). Оскільки у районну адміністрацію не надано дозвільних документів на будівництво, ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» необхідно зупинити будівельні роботи за вказаною адресою. У випадку наявності відповідних документів просимо у термін до 10.11.2022 надати їх в Залізничну районну адміністрацію».

У відповідь на описані листи ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» скерувало голові Залізничної районної адміністрації лист №3405 від 14.11.2022 «Про дотримання правил благоустрою» (том 1 а.с. 162), відповідно до змісту якого:

- підприємство передало в оренду ФОП Магеррамову для використання в комерційній діяльності майданчик з бетонним покриттям, який розташований на земельній ділянці заводу за адресою м. Львів, вул.Залізнична 1 площею 68 кв.м. зі сторони площі Двірцевої;

- листом від 07.10.2022 №3066 ФОП Магеррамова повідомлено про погодження проекту тимчасової споруди на вул. Залізничній, 1А зі сторони пл. Двірцевої у м. Львові за умови, що встановлення цієї споруди буде виконано з дотриманням чинного законодавства та нормативних документів.

18.11.2022 комісія в складі фахівців відділу державного контролю за використанням та охороною земель м.Львова управління державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради, відділу укладання договорів оренди землі управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради, відділу соціально-економічного розвитку Залізничної районної адміністрації, в присутності начальника юридичного відділу, головного інженера, інженера з кошторисної роботи бюро нагляду за будівлями та спорудами відділу головного механіка ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» та ОСОБА_1 , відповідно до ст.2, 61 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст. 12, 75, 96, 98, 99, 100, 110, 111, 112, 120, 183, 198, 206, 211 Земельного кодексу України, ст.52, 53, 53-1, 54, 56, 188-56 Кодексу України про адміністративні правопорушення провели обстеження земельної ділянки на площі Двірцевій у м. Львові біля триповерхової будівлі ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», за наслідками якого:

- провели фотофіксацію (том 1 а.с.114-118);

- склали схему земельної ділянки на площі Двірцевій у м. Львові біля триповерхової будівлі ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» (том 1 а.с.113);

- склали акт обстеження земельної ділянки на пл.Двірцевій у м.Львові (біля триповерхової будівлі ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод») від 18.11.2022 №40 (том 1 а.с.106-112), в якому зафіксовали таке: «[…] встановлено, що на частині земельної ділянки № 1 площею 13,4672га (кадастровий номер 4610136300:01:004:0081), яка перебуває в постійному користуванні ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» відповідно до державного акту про право на постійного користування землею від 29.09.2000 № 117 Кн.1-3 Маггерамов ОСОБА_4 встановив тимчасову споруду площею 68 кв.м. зі склопакетним заскленням фасадної частини приміщення та сендвіч панелями (МАФ), яка фактично орієнтовною площею 1 кв.м. розміщена на землях комунальної власності, та ще й додатково обгородив металевим парканом земельну ділянку комунальної власності, обмеживши доступ її власнику. Таким чином, ОСОБА_5 самовільно зайняв та фактично використовує земельну ділянку комунальної власності орієнтовною площею 0,0009 га для обслуговування МАФу на пл. Двірцевій у м. Львові.

Також під час обстеження виявлено, що металевий паркан ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» встановлений по межах, що відрізняються із зовнішніми межами, які відображені в державному акті на право постійного користування землею від 29.09..2000 № 117 Кн.1-3.».

Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Львівської міської ради звернулося до ОСОБА_5 із листом № 2412-вих-106994 від 02.12.2022 (том 1 а.с. 87) про необхідність звільнити до 05.12.2022 самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності орієнтовною площею 0,009 га, усунувши перешкоди для використання земельної ділянки її власником шляхом демонтажу зазначеної тимчасової споруди, у зв'язку із відсутністю необхідних дозвільних документів, разом з металевою огорожею.

Залізнична районна адміністрація скерувала директору Департаменту містобудування ЛМР лист № 4-32-37888 від 14.12.2022 (том 1 а.с. 163) та повідомила, що за результатами обстеження земельної ділянки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 встановив тимчасову споруду площею 68 кв.м. зі склопакетним заскленням фасадної частини приміщення та сендвіч панелями, яка фактично площею 1 кв.м. розміщена на землях комунальної власності, обмеживши доступ її власнику. Таким чином, ФОП ОСОБА_1 самовільно зайняв та фактично використовує земельну ділянку комунальної власності орієнтовною площею 0,0009 га для обслуговування ТС на площі Двірцевій.

10.01.2023 ФОП ОСОБА_5 звернувся до Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування ЛМР із заявою (том 1 а.с. 201), просив погодити можливість встановлення двох спарених тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на вул. Залізничній, 1-А зі сторони пл. Двірцевої на території ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» в межах об'єкту благоустрою та надати відповідні паспорти прив'язки ТС.

До заяви про видачу паспортів прив'язки від 10.01.2023 ФОП Магеррамов долучив (том 1 а.с.206-235):

- графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС;

- ескізні проекти «Схема розміщення ТС № 1,2 для ведення підприємницької діяльності;

- копію договору оренди майданчика з бетонним покриттям № ВНМ-018/22 від 01.09.2022;

- лист ПрАТ «ЛЛРЗ» від 04.01.2023 № 19;

- копію свідоцтва про державну реєстрацію ФОП Магеррамова;

- витяг з ЄДРЮ та ФОП.

Виготовлені в грудні 2022 року на замовлення ФОП Магеррамова ескізні проекти «Схема розміщення тимчасової споруди №1 для ведення підприємницької діяльності на вул.Залізнична, 1А зі сторони пл. Двірцева у м. Львові», «Схема розміщення тимчасової споруди №2 для ведення підприємницької діяльності на вул.Залізнична, 1А зі сторони пл.Двірцева у м. Львові» серед іншого містять:

- матеріали фотофіксації, на яких зафіксовано вже існуючі тимчасові споруди, розташовані коло стіни триповерхової будівлі та встановлені впритул до огорожі підприємства, повернуті фасадом з вітринами, а також входом на площу Двірцеву у м. Львові;

- схеми благоустрою, відповідно до яких тимчасові споруди для ведення підприємницької діяльності розміщені впритул до будівлі ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», фасадом та входом до площі Двірцевої в напрямку автовокзалу «Двірцевий» та трамвайних колій , а їх бокові стіни стиковані з огорожею цього підприємства;

- вхід в споруди передбачений безпосередньо з хідників, прилегла територія, - тротуар і проїжджа частина вулиці загальноміського користування (пл. Двірцева).

Управління архітектури та Урбаністики Департаменту містобудування ЛМР скерувало ФОП Магеррамову відповідь № 2401-вих-23480 від 27.02.2023 (том 1 а.с. 203-204) та повідомило таке: «відповідно до пункту 1 ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 №6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» затверджено перелік тимчасових споруд, що входять до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, а відповідно до пункту 8 даної ухвали встановлено мораторій терміном до 31.12.2024 на доповнення зазначеного переліку новими тимчасовими спорудами. Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги те, що Ваші дві спарені тимчасові споруди за адресою: м. Львів, вул. Залізнична, 1-а (зі сторони площі Двірцевої не включені в перелік тимчасових споруд, що входять до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, затверджений ухвалою міської ради від 26.12.2019 № 6107, управління архітектури та урбаністики позбавлене можливості позитивно вирішити питання порушене у Вашому зверненні від 13.01.2023 № З-М-2651-2401. Відповідно до матеріалів, доданих до звернення від 13.01.2023 № З-М-2651-2401, Вами самовільно встановлено дві зблоковані тимчасові споруди на вул. Залізничній, 1-а (зі сторони площі Двірцевої), чим порушено вимоги наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності». Рекомендуємо Вам дотриматись вимог законодавства України та добровільно демонтувати самовільно встановлені тимчасові споруди за адресою: м. Львів, вуя. Залізнична, 1-а (зі сторони площі Двірцевої)».

26.01.2023 виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення №66 «Про демонтаж тимчасової споруди на пл. Двірцевій» (том 1 а.с.14) такого змісту:

«Розглянувши листа Залізничної районної адміністрації, зареєстрованого у Львівській міській раді 14.12.2022 за № 4-32-37888, керуючись Законами України “Про регулювання містобудівної діяльності“, “Про благоустрій населених пунктів“, “Про місцеве самоврядування в Україні“, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 “Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності“, ухвалами міської ради від 21.04.2011 № 376 “Про Правила благоустрою Львівської міської територіальної громади“, від 26.12.2019 № 6107 “Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова“ і від 08.07.2021 № 1081 “Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради“, з метою усунення наслідків порушень вимог законодавства при розміщенні тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Львівській міській територіальній громаді виконавчий комітет вирішив:

1. Демонтувати самовільно встановлену тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності на пл. Двірцевій.

2. Рекомендувати фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 здійснити демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди у добровільному порядку.

Термін: протягом 30 календарних днів

3. У разі нездійснення демонтажу у добровільному порядку визначити уповноваженою особою на виконання демонтажу самовільно встановленої тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на пл. Двірцевій комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» спільно із Залізничною районною адміністрацією.

4. Комунальному підприємству «Адміністративно-технічне управління»

4.1. Здійснити демонтаж за участю представника Залізничної районної адміністрації.

Термін: протягом 60 календарних днів

4.2. У разі, якщо розмір чи конфігурація тимчасової споруди не дозволяє провести демонтаж та перевезення тимчасової споруди у цілісному стані, здійснити її розділення на конструктивні елементи.

4.3. У разі, якщо у тимчасовій споруді перебуває майно, здійснити опис майна та забезпечити перевезення вказаного майна до місця його відповідального зберігання.

4.4. У разі, якщо у тимчасовій споруді перебуває товар, здійснити опис товару та забезпечити перевезення вказаного товару до місця відповідального зберігання на вул.Зеленій, 9.

4.5. Укласти відповідні договори з суб'єктами господарювання на виконання робіт з демонтажу тимчасової споруди та супутніх послуг та оплатити їх вартість.

4.6. Організувати відповідальне зберігання демонтованої тимчасової споруди та майна (за наявності) на вул. Пластовій, 125.

4.7. Повернути демонтовану тимчасову споруду та майно (за наявності) власнику після відшкодування ним витрат на демонтаж, транспортування та зберігання демонтованої тимчасової споруди.

Відповідальний: директор КП “Адміністративно-технічне управління“.

5. Залізничній районній адміністрації:

5.1. Довести це рішення до відома власника (користувача) тимчасової споруди, а також відповідних експлуатуючих організацій та забезпечити відключення тимчасової споруди від інженерних мереж.

Термін: протягом 14 календарних днів

5.2. Забезпечити супровід та сприяння у проведенні демонтажу, у тому числі через залучення за необхідності представників державних органів, міських служб та організацій, Львівського комунального підприємства “Муніципальна варта“ тощо.

Відповідальний: голова Залізничної районної адміністрації.

6. Львівському комунальному підприємству “Муніципальна варта“ забезпечити громадський порядок під час проведення робіт з демонтажу тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на пл. Двірцевій.

Відповідальний: директор ЛКП “Муніципальна варта“.

7. Рекомендувати Управлінню патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції вжити заходів щодо забезпечення громадського порядку під час проведення робіт з демонтажу тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на пл. Двірцевій.

8. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника міського голови з містобудування.».

05.04.2023 за ініціативи та участі ФОП Магеррамова комісія в складі фахівців КП «Адміністративно-технічне управління», Залізничної районної адміністрації та управління землеустрою Львівської міської ради провели обстеження території на площі Двірцевій (біля триповерхової будівлі ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод»), за наслідками якого склали акт (том 1 а.с. 248), в якому зафіксували, що виявлене попереднім обстеженням 18.11.2022 самовільне захоплення земельної ділянки комунальної власності усунуто.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

Відносини у сфері розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності в населених пунктах регулюються низкою законів та підзаконних нормативно-правових актів, а саме:

І) Закон України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (зі змінами та доповненнями; далі - Закон №280/97) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до пунктів 42, 44 статті 26 Закону №280/97 до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації та встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до пункту 7 статті 30 Закону №280/97 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

ІІ) Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI зі змінами та доповненнями (далі - Закон №3038) ) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності та спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Стаття 28 Закону №3038 регулює питання тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності таким чином:

Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

ІІІ) Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначає прийнятий Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на виконання частини четвертої статті 28 Закону №3038 наказ «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» від 21.10.2011 № 244 (далі - Порядок №244), що містить такі норми:

1.3. Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

1.4. Терміни у цьому Порядку застосовуються у такому значенні:

замовник - суб'єкт господарювання, який реалізує право розмістити ТС на підставі паспорта прив'язки ТС;

паспорт прив'язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС та благоустрій прилеглої території на топографо-геодезичній основі М 1 : 500, інженерне забезпечення, зовнішній архітектурний вигляд ТС та напрям підприємницької діяльності;

схема розміщення ТС - графічні матеріали, виконані на топографо-геодезичній основі М 1 : 500 суб'єктом господарювання, який має у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат, або архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, які відображають розміщення ТС із прив'язкою до місцевості (будівлі, споруди, інженерні мережі тощо), планувальними обмеженнями та зазначенням заходів щодо благоустрою та озеленення прилеглої території (розташування квітників, під'їздів, урн, влаштування дорожнього покриття або мощення фігурними елементами тощо);

стаціонарна ТС - споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв.м.

1.8. При розміщенні ТС ураховуються всі наявні планувальні обмеження, передбачені будівельними нормами.

2.1. Підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС (додаток 1).

2.2. Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

2.3. До заяви додаються: - графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1 : 500 кресленнями контурів ТС з прив'язкою до місцевості; - реквізити замовника (найменування/прізвище, ім'я та по батькові (за наявності)/місцезнаходження ТС/контактна інформація) та напрям підприємницької діяльності. Цей перелік документів є вичерпним.

2.4. Для визначення відповідності намірів щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам відповідний комплект документів направляється до органу з питань містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації.

2.5. Про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам замовник повідомляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури письмово протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідного комплекту документів або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС.

2.6. Для оформлення паспорта прив'язки ТС замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС, до якої додає:

- схему розміщення ТС (додаток 1);

- ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб'єкт господарювання, який має у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1);

- технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.

Зазначені документи замовником отримуються самостійно.

2.7. Паспорт прив'язки ТС надається органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

2.29. У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки ТС, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу.

2.30. Розміщення ТС самовільно забороняється.

ІV) Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 6 вересня 2005 року №2807-IV (далі - Закон №2807) визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини..

Управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень (стаття 5 Закону №2807).

До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів (стаття 10 Закону №2807) належить: 1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; 2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; 3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); 4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою; 5) затвердження місцевих планів управління відходами.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: 1) забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 2) організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; […] 5) здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо; […] 14) видача дозволу на порушення об'єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни (стаття 12 Закону №2807).

До об'єктів благоустрою населених пунктів належать (стаття 13 Закону №2807):

1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам'ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування;

2) прибудинкові території;

3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;

4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

Об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством (стаття 14 Закону №2807).

Власник тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої на території об'єкта благоустрою державної та комунальної власності, зобов'язаний забезпечити належне утримання прилеглої до тимчасової споруди території або може брати пайову участь в утриманні цього об'єкта благоустрою на умовах договору, укладеного із підприємством або балансоутримувачем (стаття 15 Закону №2807).

На об'єктах благоустрою забороняється виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов'язковість його отримання передбачена законом; складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків, самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо (стаття 16 Закону №2807).

Організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста). Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають (стаття 20 Закону №2807).

Елементами (частинами) об'єктів благоустрою (стаття 21 Закону №2807) є: 1) покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм; 2) зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; […] 9) малі архітектурні форми; 10) інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами. Мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об'єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси; […] огорожі, ворота, ґрати; […] інші елементи благоустрою, визначені законодавством. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об'єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, норм і правил.

Правила благоустрою території населеного пункту (стаття 34 Закону №2807; далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.

Правила включають: 1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою; 2) вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; 3) вимоги до утримання зелених насаджень на об'єктах благоустрою - територіях загального користування; 4) вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; 5) вимоги до санітарного очищення території; 6) розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; 7) порядок розміщення малих архітектурних форм; 8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.

V) Ухвалою № 376 від 21.04.2011 (зі змінами та доповненнями) Львівська міська рада затвердила Правила благоустрою Львівської міської територіальної громади. Відповідно до п.12.2.6 цих Правила, самочинно встановлені МАФи підлягають демонтажу без попереднього судового розгляду. Демонтаж, перевезення та зберігання самочинно збудованих МАФ здійснює особа, яка самочинно встановила МАФ, за власні кошти або відповідна районна адміністрація з подальшим відшкодуванням власниками витрат на демонтаж, перевезення та зберігання самочинно збудованих МАФ їх власниками. Якщо у процесі демонтажу не звернулися зацікавлені особи і не надали документи, що засвідчують право власності на МАФ, то МАФ демонтується і перевозиться на майданчик тимчасового зберігання і знаходиться там до прийняття остаточного рішення відповідно до законодавства України.

VІ) З метою впорядкування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у місті Львові Львівська міська рада прийняла ухвалу від 23.04.2015 № 4526 «Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові», що діє в редакції ухвали № 6107 від 26.12.2019 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» (далі - Положення №6107).

Відповідно до пункту 1.3 Положення №6107 самовільно встановлена тимчасова споруда - це тимчасова споруда, яка встановлена за відсутності одного із документів, передбачених цим Положенням: ухвали міської ради, договору оренди земельної ділянки чи договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою, паспорту прив'язки тимчасової споруди. Пунктами 2.1, 2.2 Положення №6107 передбачено, що розміщення тимчасових споруд здійснюється замовником відповідно до паспорту прив'язки, плану земельної ділянки та договору окремих конструктивних елементів благоустрою. Місце встановлення тимчасових споруд повинно відповідати адресі, вказаній у паспорті прив'язки, та плану земельної ділянки або схемі прив'язки.

VІІ) Відповідно до статті 194 Земельного кодексу України призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Відповідно до ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим. Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру (ч.4. ст. 20 ЗК України).

Стаття 211 ЗК України встановлює, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: а) укладення угод з порушенням земельного законодавства; … ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

В розумінні статті 13 Закону №2807 площа Двірцева у місті Львові та територія підприємства ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» є об'єктами благоустрою.

Надані сторонами картографічні матеріали (план зовнішніх меж землекористування, схема прив'язки межових знаків до об'єктів і контурів місцевості, том 1 а.с.72-73, 79; план-схема земельної ділянки на площі Двірцевій у м. Львові (біля триповерхової будівлі ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», том 1 а.с.113, 154, схеми розташування ТС1, ТС2, схеми благоустрою ТС1, ТС2, том 1 а.с.209-210, 223-224), зміст описаного вище листування учасників справи (позивача, третіх осіб) та виконавчих органів місцевого самоврядування, акти обстеження, а також численні матеріали фотофіксації, в т.ч. виготовлені на замовлення позивача (том 1 а.с. 160-161, 114-118, 212, 225), а також пояснення учасників справи свідчать про такі обставини:

1) описані вище об'єкти благоустрою межують між собою в районі північно-східної частини площі Двірцевої, де знаходиться вузол з кінцевими зупинками міського громадського транспорту (трамваїв та автобусів) та міжміська автостанція «Двірцева», а на території ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» розташована триповерхова будівля, до виникнення спірних правовідносин їх розмежовувала огорожа;

2) ФОП Магеррамов отримав від ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» в оренду для використання в комерційній діяльності частину території підприємства площею 68 кв.м. у вигляді елемента благоустрою (бетонного майданчика), що знаходиться на території підприємства за огорожею, примикає до триповерхової будівлі заводу з одного боку та межує з огорожею підприємства з боку площі Двірцевої з другого.

Об'єкти благоустрою повинні використовуватися відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством (стаття 14 Закону №2807).

Суд констатує, що ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» передало в оренду частину території підприємства під виглядом елемента об'єкта благоустрою (бетонний майданчик) з порушенням цільового призначення земельної ділянки, оскільки ця земельна ділянка державної форми власності (категорія - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення) надана цьому підприємству на праві постійного користування з цільовим призначенням «для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту (12.01)», вид використання - для обслуговування споруд, що знаходяться в м. Львові по вул. Залізничній, 1а,, а не для передачі в оренду суб'єкту господарювання для розміщення тимчасових споруд для здійснення комерційної діяльності на площі Двірцеві;

3) ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» погодило ФОП Магеррамову проект тимчасових споруд на орендованому бетонному майданчику на території підприємства зі сторони площі Двірцевої площею 68 кв.м. за умови, що встановлення тимчасової споруди буде виконано із дотриманням чинного законодавства та нормативних документів;

4) ФОП Магеррамов демонтував частину огорожі (елемент об'єкта благоустрою), що відділяла територію підприємства від пл. Двірцевої та спорудив з сендвіч-панелей дві спарені тимчасові споруди (МАФ), які фасадом (з вітринами та входом) виходять на площу Двірцеву в бік кінцевих зупинок міського громадського транспорту (трамваїв та автобусів) та міжміської автостанції «Двірцева». Внаслідок такого розташування тимчасових споруд їх фасадна частина замінила огорожу підприємства від пл. Двірцевої, що зафіксовано на матеріалах фотофіксації на замовлення ФОП Магеррамова для виготовлення схем розміщення ТС.

Водночас слід зауважити, що відповідно до наданих матеріалів фотофіксації та планів фасадна частина (вітрини) та входи до тимчасових споруд розташовані лише з боку тротуару та проїжджої частини площі Двірцевої, а з боку території ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» входи відсутні.

Після спорудження тимчасових споруд та їх фотофіксації ФОП Магеррамов закрив їх фасадну частину листами з глухого металу, що за конструкцією та формою відрізняється від існуючої огорожі підприємства зліва/справа від тимчасових споруд, підприємницька діяльність не здійснюється з огляду на прийняття відповідачем оскарженого рішення;

5) в листопаді 2022 року посадовими особами органу місцевого самоврядування було встановлено, що ФОП Магеррамов захопив частину земельної ділянки на пл. Двірцевій площею 0,0009 га. В квітні 2023 року проведене на підставі звернення ФОП Магеррамова обстеження встановило усунення ним цього порушення (захоплення земельної ділянки комунальної форми власності);

6) в січні 2023 року ФОП Магеррамов звернувся до відповідного виконавчого органу Львівської міської ради із заявою про можливість розміщення тимчасових споруд в бажаному місці (територія ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» зі сторони площі Двірцевої) та видачу йому паспортів прив'язки ТС.

Оцінюючи наведені обставини суд враховує, що тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності в місті в розумінні законодавства про благоустрій населених пунктів (Закон №2807) є елементами (у формі малих архітектурних форм) об'єкту благоустрою, на якому вони розміщені. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього закону (Закон №2807) за рішенням власника об'єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, норм і правил.

Відповідні вимоги законодавства, норми та правила законодавець встановив, серед іншого, в нормативно-правових актах в сфері містобудівної діяльності (стаття 28 Закону №3038, норми Порядку №244), котрі спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, а також в локальних правових актах (Положення №6107). Перелічені норми законодавства основною, обов'язковою та безальтернативною передумовою для розміщення суб'єктом господарювання тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності визначають необхідність отримання ним паспорта прив'язки ТС.

Отримання паспорта прив'язки ТС передбачає вчинення суб'єктом господарювання, що бажає розмістити тимчасову споруду для провадження підприємницької діяльності, низки дій та отримання позитивних висновків/рішень відповідних суб'єктів владних повноважень в межах визначеної Порядком №244 процедури, а саме:

1) звернення суб'єкта господарювання до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із заявою про можливість розміщення ТС в бажаному місці;

2) перевірка органом з питань містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації сформованого суб'єктом господарювання комплекту документів на предмет відповідності намірів щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам, що завершується повідомленням замовника: - про відповідність його намірів містобудівній документації, будівельним нормам; - про аргументовану відмову щодо реалізації намірів розміщення ТС;

3) у випадку отримання позитивного висновку про відповідність намірів щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам замовник для оформлення паспорта прив'язки ТС звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС, до якої додає: - схему розміщення ТС (додаток 1); - ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб'єкт господарювання, який має у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); - технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж. Зазначені документи замовником отримуються самостійно;

4) за умови дотримання замовником вимог Порядку №244 йому надається паспорт прив'язки ТС, що підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу з питань містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації та реєструється в журналі реєстрації паспортів прив'язки або електронному журналі органом, який його видав, з подальшим внесенням інформації про ТС до містобудівного кадастру. Строк дії паспорта прив'язки ТС визначається органом з питань містобудування та архітектури відповідної ради або районної державної адміністрації з урахуванням строків реалізації положень містобудівної документації на місцевому рівні.

Львівська міська рада затвердила Комплексну схему розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, що регламентує в т.ч. порядок отримання в оренду елементів благоустрою для розміщення ТС тощо.

Як Порядок №244, так і Положення №6107:

- забороняють самовільне встановлення тимчасових споруд;

- визначають тимчасову споруду, встановлену без отримання суб'єктом господарювання паспорта прив'язки ТС як таку, що встановлена самовільно;

- передбачають юридичні наслідки самовільного встановлення тимчасової споруди - така підлягає демонтажу.

Оцінюючи встановлені судом обставини справи та аргументи учасників справи через призму застосовних норм права суд враховує такі міркування:

проведена в 2019-2021 реконструкція площі Двірцевої в місті Львові в розумінні статті 22 Закону №2807 вважається комплексним благоустроєм, внаслідок проведеної реконструкції площа має сучасний та завершений вигляд.

Магеррамов ОСОБА_4 зареєстрований як фізична особа - підприємець з видами діяльності, пов'язаними із здійсненням роздрібної торгівлі, а описані вище дії позивача щодо розміщення тимчасових споруд (МАФ) свідчать про активну підготовку суб'єкта господарювання до здійснення підприємницької діяльності на площі Двірцевій в безпосередній близькості до головного залізничного вокзалу міста Львова, міжміської автостанції та кінцевих зупинок громадського транспорту (автобусів та трамваїв) з використанням МАФів, розміщених вітринами та входами на цю площу.

Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначають норми законодавства в сфері містобудівної діяльності та про благоустрій населених пунктів, що спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Отже, приватні інтереси ФОП Магеррамова здійснювати підприємницьку діяльність на площі Двірцевій шляхом розміщення тимчасових споруд повинні узгоджуватися із громадськими та державними інтересами - напр., щодо підтримання та збереження комплексного благоустрою цього об'єкта, що є «воротами» в найбільший обласний центр Західної України та обійшовся місцевому бюджету (тобто місцевим платникам податків) в сотні мільйонів гривень, а також забезпечення безпеки дорожнього руху, охорони життя і здоров'я громадян, оскільки входи в розміщені позивачем тимчасові споруди знаходяться в безпосередній близькості до трамвайної колії та місця розвороту громадського транспорту на кінцевих зупинках.

При цьому таке врахування усіх інтересів, в т.ч. питання відповідності намірів замовника щодо бажаного місця розташування тимчасових споруд містобудівній документації, будівельним нормам повинно вирішуватися уповноваженими органами до їх розміщення, а підставою (дозволом) на розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки ТС, що надається за наслідками опрацювання пакету відповідних документів.

ФОП Магеррамов встановив описані вище тимчасові споруди самовільно, оскільки не погодив бажане місце їх розташування у встановленому законодавством порядку та не отримав паспорти прив'язки ТС (стаття 28 Закону №3038, норми Порядку №244). Отже, ці тимчасові споруди підлягають демонтажу як самовільно встановлені.

ФОП Магеррамов подав заяву на погодження бажаного місця розташування тимчасових споруд та про видачу паспорта прив'язки ТС вже після їх фактичного розміщення та після прийняття відповідачем оскарженого рішення про демонтаж ТС, що лише підтверджує висновок про самовільність встановлення цих споруд.

Суд відхиляє аргументи позивача на обґрунтування позовних вимог як очевидно помилкові, оскільки:

1) дозвіл землекористувача ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» на встановлення та надане ним погодження ескізних проектів тимчасових споруд стосуються відносин ФОП Магеррамова з орендодавцем елемента об'єкта благоустрою (бетонного майданчика, а фактично - земельної ділянки державної форми власності, що межує з площею Двірцевою в м. Львові), проте такі не є погодженням бажаного місця розміщення ТС та/або паспортом прив'язки ТС в розумінні статті 28 Закону №3038 та положень Порядку №244.

Щодо місця розміщення тимчасових споруд, то таке чітко ідентифіковане на схемах, складених посадовими особами виконавчих органів місцевого самоврядування Львівської територіальної громади та не викликає будь-яких різночитань, а доводи позивача щодо адреси Залізнична, 1а, присвоєної будівлям ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» та земельній ділянці для їх обслуговування не змінюють очевидного факту - фасади та входи до встановлених Магеррамовим тимчасових споруд виходять на площу Двірцеву. Більше того, складені на замовлення позивача Схеми розташування ТС1, ТС2 називаються «План-схема земельної ділянки на пл. Двірцевій у м. Львові (біля триповерхової будівлі ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод»)», що свідчить про однозначне розуміння учасниками справи місця розташування тимчасових споруд. Отже, позивач намагається заплутати суд за допомогою свідомих маніпуляцій.

Суд також відхиляє численні доводи представника позивача про недопустимість, неналежність та недостатність доказів на обґрунтування спірного рішення:

- зі змісту оскарженого рішення (а.с.14) зрозуміло, що таке прийняте на підставі розгляду листа Залізничної РА від 14.12.2022 (том 1 а.с.163), додатками до якого були матеріали фотофіксації, акт обстеження від 18.11.2022 №40 зі схемою, а також та лист ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод». Суд вважає, що цих доказів було достатньо для встановлення відповідачем факту самочинного розміщення ФОП Магеррамов тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності та вжиття адекватних заходів реагування у формі оскарженого рішення;

- матеріали, що були в розпорядженні відповідача (опис обставин в акті обстеження від 18.11.2022, схема як додаток до цього акту, матеріали фотофіксації, а також лист ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод») в їх сукупності з іншими доказами (листами, де описувалися зафіксовані на фото обставини, час та місце фотозйомки) дозволяють цілком достовірно та об'єктивно встановити місцезнаходження тимчасових споруд, самовільно розміщених позивачем. Доводи представника позивача про невідомість міста, точної адреси, держави, де проводилося обстеження та фотофіксація, є надуманими та свідчать лише про те, що адвокат не знайшов доречніших аргументів на підтвердження викладених в позовній заяві доводів ФОП Магеррамова;

2) позивач, хоча і заперечує це, таки порушив вимоги як Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», так і Закону України «Про благоустрій населених пунктів», оскільки всупереч вимог цих законів та прийнятих на їх реалізацію підзаконних нормативно-правових актів розмістив тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності в населеному пункті без погодження відповідним органом з питань містобудування та архітектури міської ради бажаного місця встановлення ТС та без оформлення паспортів прив'язки ТС;

3) покликання позивача на порушення відповідачем приписів ст. 212 Земельного кодексу України щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та ст. 376 Цивільного Кодексу України щодо знесення самочинного будівництва є недоречними, оскільки спірне рішення не ґрунтувалося на цих нормах, а спірні правовідносини стосуються порушення ФОП Магеррамовим порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, а не звільнення земельної ділянки чи знесення самочинного будівництва (ТС не є нерухомим майном, а розміщення ТС не є самочинним будівництвом в розумінні ЦК України);

4) щодо відсутності у відповідача повноважень на прийняття оскарженого рішення, то суд при оцінці такого аргументу та прийнятті рішення на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування релевантних норм права, наведені в постанові від 28.05.2021 у справі №520/9272/18:

« 29. Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, заходи створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначено Законом України «Про благоустрій населених пунктів» (далі також - Закон №2807-IV, в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення).

30. Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2807-IV благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

31. Управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень (стаття 5 Закону № 2807-IV).

32. Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (тут і далі також - в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

33. Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 2807-IV до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо; інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів.

34. Частина третя статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 (далі також - Закон №3038-VI, в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) передбачає, що розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

35. Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

36. На підставі аналізу наведених вище положень законодавства вбачається, що порядок та реалізація повноважень суб'єктом владних повноважень щодо демонтажу тимчасової споруди залежить від виду об'єкта, що підлягає демонтажу.

37. Орган місцевого самоврядування має повноваження приймати рішення про демонтаж об'єктів, якщо такі належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою.

38. Якщо об'єкт не є тимчасовою спорудою, його може бути примусово знесено в порядку, встановленому Законом №3038-VI, за судовим рішенням, ухваленим за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю.

39. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 465/249/15-а, від 13.03.2020 у справі№ 161/14543/16-а, від 28.05.2020 у справі №644/3036/17, від 10.08.2020 у справі № 161/13062/18, від 11.08.2020 у справі № 161/13492/16-а, від 03.12.2020 у справі № 161/13645/16-а.

40. Відповідно до частини другої статті 28 Закону №3038-VI тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

41. Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244.

42. Згідно із пунктом 1.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності цей Порядок визначає механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

43. Пунктами 2.1, 2.30, 2.34 розділу ІІ Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності передбачено, що підставою для розміщення тимчасових споруд (далі - ТС) є паспорт прив'язки ТС; розміщення ТС самовільно забороняється. Документація щодо встановлення ТС, видана до набрання чинності цим Порядком, дійсна до закінчення її терміну дії.

44. Відповідно до частин першої, другої статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила включають: порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою;

вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; вимоги до утримання зелених насаджень на об'єктах благоустрою - територіях загального користування;

вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; вимоги до санітарного очищення території;

розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.

45. Згідно з пунктом 5.10.3 Правил благоустрою міста Харкова, затверджених рішенням Харківської міської ради 16.11.2011 № 504/11(далі також - Правила № 504/11, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) самовільно встановлені (розміщені)об'єкти - це об'єкти, розміщені на земельній ділянці комунальної власності без документа, що посвідчує право власності або користування такою земельною ділянкою, та/або без належного дозволу на розміщення такого об'єкта або договору, встановленого актами чинного законодавства та рішеннями Харківської міської ради, її виконавчих органів.»

Отже, Верховний Суд за наслідками аналізу наведених положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виснував, що орган місцевого самоврядування (виконавчий комітет міської ради) має повноваження приймати рішення про демонтаж об'єктів, якщо такі належать до тимчасових споруд у розумінні правил благоустрою.

Оскільки розміщені ФОП Магеррамовим тимчасові споруди в розумінні Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади є самочинно встановленими МАФами, такі підлягають демонтажу без попереднього судового розгляду на підставі рішення органу місцевого самоврядування. Демонтаж, перевезення та зберігання самочинно збудованих МАФ здійснює особа, яка самочинно встановила МАФ, за власні кошти або відповідна районна адміністрація з подальшим відшкодуванням власниками витрат на демонтаж, перевезення та зберігання самочинно збудованих МАФ їх власниками.

Підсумовуючи наведені мотиви суд дійшов висновку, що оскаржене рішення виконавчого комітету Львівської міської ради відповідає критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, що визначені частиною другою статті 2 КАС України, а позовні вимоги ФОП Магеррамова є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Під час розгляду цієї справи суд виявив таке порушення закону - ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» передало в оренду ФОП Магеррамову частину території підприємства під виглядом елемента об'єкта благоустрою з порушенням цільового призначення земельної ділянки державної форми власності (згідно відомостей Державного земельного кадастру суб'єктом права власності на земельну ділянку є Львівська обласна державна адміністрація). Суд постановляє з цього питання окрему ухвалу і направляє голові Львівської обласної військової адміністрації для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Відповідно до встановлених ст. 139 КАС України правил розподілу судових витрат усі понесені позивачем витрати покладаються судом на нього. Інші учасники справи не надали суду доказів понесення судових витрат, що підлягають розподілу між сторонами. Скорочене рішення проголошене після виходу суду з нарадчої кімнати 01.11.2023. У зв'язку із складністю справи, а також у зв'язку із перебуванням головуючого судді у відрядженні повне рішення виготовлено 27.11.2023.

Керуючись ст.ст. 19-22,25-26,90,139,241-246, 250-255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Москаль Р.М.