28 листопада 2023 року справа № 320/13004/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнігласс Україна» до Житомирської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнігласс Україна» (далі - позивач) із позовом до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100530/2021/000005/2 від 16.04.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що при митному оформленні товарів за митною декларацією ІМ40ДЕ №UA100530/2021/317016 від 14.04.2021, які ввозилися на митну територію України, ним було визначено їх митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частинах другій та четвертій статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), підтверджують митну вартість товарів та містять об'єктивні відомості про складові митної вартості товарів, подані документи не містять розбіжностей.
Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв'язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості товарів із застосуванням другорядних методів визначення митної вартості товарів - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та резервного методу.
Позивач не погодився із рішенням митного органу, але з метою випуску задекларованих товарів у вільний обіг подав до митного органу нову митну декларацію, в якій скоригував митну вартість товарів з урахуванням рішення митного органу, сплатив митні платежі й перерахував на депозитний рахунок державного казначейства різницю між сумою митних платежів (гарантійне зобов'язання), обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, і сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк із дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 відкрито провадження у справі №320/13004/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувано пояснення та докази по справі від позивача та відповідача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 замінено відповідача у справі №320/13004/21 - Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 43997555) на належного - Житомирську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 44005610, місцезнаходження: 10003, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Перемоги, 25).
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що за результатами перевірки ним було встановлено, що заявлена позивачем митна вартість товарів є значно нижчою за вартість ввезеного на митну територію України посуду столового, скляного, для пиття того самого виробника. Крім того, в митниці була наявна інформація, що в січні та лютому 2021 року здійснювалось оформлення в режимі імпорту посуду столового, скляного, для пиття того самого виробника, що ввозився в Україну покупцем, який не є особою, пов'язаною з продавцем. Водночас, у поданій митній декларації ІМ40ДЕ №UA100530/2021/317016 від 14.04.2021 було зазначено, що позивач та продавець пов'язані між собою особи.
У зв'язку з цим відповідач вважає, що спірне рішення прийняте митним органом з урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.
Розглянувши подані документи й матеріали, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнігласс Україна» (місцезнаходження: 08294, Київська обл., м. Буча, вул. Яблунська, буд. 84, ідентифікаційний код 43536537) зареєстроване в якості юридичної особи 27.02.2020, номер запису 1 326 102 0000 001541 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Судом встановлено, що 08.02.2021 між Акціонерним товариством «Нью Гласс», компанією, зареєстрованою в Республіці Болгарія, (далі - продавець), та ТОВ «Юнігласс Україна» був укладений договір купівлі-продажу №S2021/001 UU (далі - договір), відповідно до пунктів 1.1-1.4, 2.1, 2.2, 4.1-4.3, 4.5, 5.1, абзацу першого пункту 11.5 якого продавець згоден виготовити й поставити позивачу, а позивач згоден купити (прийняти та оплатити) в продавця порожній скляний посуд в асортименті.
Номенклатура, кількість та ціна товару вказуються в додатках до договору, які є невід'ємною частиною договору.
Продавець здійснює відвантаження товару в терміни й в обсягах, зазначених у додатках до договору.
Товар передається у власність позивача. Перехід права власності на товар здійснюється з моменту передачі товару на підставі товаротранспортної накладної та інших супровідних документів на товар. Датою переходу права власності на товар є дата підписання товаротранспортної накладної про передачу товару перевізнику представником продавця.
Ціна на товар, встановлена в додатку, визначається в євро і включає витрати на пакування, завантаження та маркування. Товар буде поставлено на умовах FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія (Incoterms 2020).
Якщо інший порядок оплати не вказаний у відповідному додатку до договору, позивач зобов'язаний здійснити оплату за товар на наступних умовах: відтермінування 120 (сто двадцять) календарних днів із дати відвантаження. Валюта договору - євро. Якщо ціна та будь-які відповідні податки не будуть повністю сплачені у встановлений термін, не зачіпаючи жодних інших прав або засобів захисту продавця та не обмежуючи його права вимагати більшої суми збитків, продавець має право вимагати сплати неустойки за будь-яку несплачену суму, починаючи з дати прострочення платежу до дати повного погашення платежу, в сумі 0,1% за кожен день затримки платежу, але не більше 10% від простроченої суми.
Товар поставляється позивачу партіями на умовах, вказаних у відповідному додатку до договору.
Терміни поставки узгоджуються сторонами у відповідному додатку до договору.
Датою поставки товару продавцем і переходу всіх ризиків до позивача щодо товару вважається дата підписання товаротранспортної накладної про передачу товару представником продавця, з одного боку, й перевізника, з іншого боку.
Позивач має право уповноважити третю сторону отримувати й приймати товар.
З кожним відвантаженням партії товару продавець надає позивачу наступні документи (в залежності від виду транспорту поставки): міжнародну транспортну накладну (CMR) або залізничну накладну встановленого зразка; паспорт якості; сертифікат відповідності; рахунок-фактуру; сертифікат EUR1.
Договір дійсний до 31.12.2022 з моменту його підписання, з правом пролонгації. Якщо жодна зі сторін не менш, ніж за 14 (чотирнадцять) календарних днів до дати припинення дії договору не повідомить іншу сторону про свій намір припинити цей договір, то договір вважається автоматично продовженим сторонами на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах.
15.03.2021 продавець та позивач уклали додаткову угоду №1 до договору (далі - додаткова угода), відповідно до пунктів 1 та 3 якої виклали пункт 1.1 у новій редакції та погодили, зокрема, що продавець згоден виготовити й поставити позивачу, а позивач згоден купити (прийняти та оплатити) в продавця порожній скляний посуд в асортименті.
Продавець надає позивачу ексклюзивне право продавати продукцію, вироблену продавцем зараз чи в майбутньому, на території України, а позивач цим погоджується продавати та розповсюджувати товари в Україні.
Додаткова угода набуває законної сили з 01.04.2021 та є невід'ємною частиною договору.
02.04.2021 на виконання положень договору продавець та позивач уклали додаток №2 (далі - специфікація), відповідно до якого продавець зобов'язався поставити позивачу скляний посуд в асортименті на загальну суму 15 356,16 євро.
У відповідності до пунктів 2 та 3 специфікації сторони погодили умови доставки - FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія та умови оплати - відтермінування 60 календарних днів із дати відвантаження.
09.04.2021 продавець виставив позивачу до сплати інвойс №1000003440 на загальну суму 15 356,16 євро. Відповідно до інвойса №1000003440 від 09.04.2021 товар постачається на умовах FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія, а умови оплати - протягом 60 календарних днів.
14.04.2021 позивачем до Київської митниці Держмитслужби, правонаступником якої є Житомирська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, було подано митну декларацію ІМ40ДЕ №UA100530/2021/317016, у графах 31 якої позивачем був зазначений товар, придбаний за специфікацією та інвойсом №1000003440 від 09.04.2021 (далі - товар).
Відповідно до граф 20, 22 та 42 митної декларації ІМ40ДЕ №UA100530/2021/317016 від 14.04.2021 загальна вартість товару складає 15 356,16 євро, а його поставка відбувалася на умовах FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія.
У той же час, з матеріалів справи слідує, що позивач здійснив перевезення товару автомобілем із м. Новий Пазар, Республіка Болгарія до місця ввезення на митну територію України (пункту пропуску «Порубне»). Розмір таких витрат склав 21 300,00 грн., що підтверджується довідкою про транспортні витрати №14.04.21-01 від 14.04.2021, виданою Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 .
Таким чином, загальна митна вартість товару, визначена позивачем за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору (контракту), склала в гривневому еквіваленті станом на день подання позивачем митної декларації щодо товару 14.04.2021 - 532 994,90 грн. (15 356,16 євро х 33,3218 + 21 300,00 грн.).
У відповідності до пункту 3 частини п'ятої статті 52 МК України декларація митної вартості подається у разі якщо покупець та продавець пов'язані між собою.
14.04.2021 позивач, ураховуючи те, що він є пов'язаною особою з продавцем, який є його засновником, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, подав декларацію митної вартості до митної декларації ІМ40ДЕ №UA100530/2021/317016 від 14.04.2021, у графах 9(а) та 9(б) якої зазначив про пов'язаність продавця й позивача та про те, що взаємозалежність продавця та позивача не вплинула на ціну товару.
На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані, зокрема:
- (0271) пакувальний лист продавця на товар б/н від 09.04.2021;
- (0380) рахунок-фактура (інвойс) №1000003440 від 09.04.2021;
- (0730) автотранспортна накладна №001759 від 12.04.2021;
- (0954) сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №А им 0000448286 від 12.04.2021;
- (3007) документ, що підтверджує вартість перевезення товару, - довідка про транспортні витрати №14.04.21-01 від 14.04.2021, видана Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ;
- (4103) специфікація;
- (4104) договір.
Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації ІМ40ДЕ №UA100530/2021/317016 від 14.04.2021 митної вартості товарів, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що ним проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких уже здійснено, в тому числі країною виробництва яких є Республіка Болгарія. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару є значно нижчою за вартість ввезеного на митну територію України посуду столового, скляного, для пиття. Таким чином, митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і позивачем вплинув на заявлену декларантом митну вартість оцінюваного товару.
Посилаючись на положення частин третьої та четвертої статті 53 МК України, митний орган витребував від позивача наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
14.04.2021 позивач на вказаний запит надав відповідачу свій лист №06/2021 від 14.04.2021, разом із яким надав: додаткову угоду, виписку з бухгалтерської документації позивача №07/2021 від 14.04.2021, оборотно-сальдову відомість за період із 01.02.2021 по 14.04.2021 у розрізі розрахунків з продавцем, виписку з бухгалтерського обліку позивача по продажу товарів за період із 08.02.2021 по 14.04.2021, прайс-лист позивача б/н від 14.04.2021, лист-калькуляцію продавця б/н від 14.04.2021.
Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації ІМ40ДЕ №UA100530/2021/317016 від 14.04.2021 митної вартості товарів, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що з додатково наданих позивачем додаткової угоди та пояснень керівника імпортера видно, що з 01.04.2021 позивач є єдиним офіційним постачальником товару продавця, а тому не можуть бути використані для підтвердження митної вартості товару.
При цьому, відповідно до приміток до статті 7 ГАТТ 1947 року стандартне розуміння «умов повної конкуренції» дозволяє митним органам не враховувати при розгляді ціни спеціальні знижки лише для ексклюзивних агентів, яким відповідно до умов додаткової угоди є позивач.
Додатково надана виписка з бухгалтерського обліку позивача по продажу товарів за період із 08.02.2021 по 14.04.2021 без надання банківських документів, що стосуються відчуження подібних товарів попереднього митного оформлення, не може бути використана митним органом для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки даний документ не відображає інформацію про видаткові документи, на підставі яких фактично відбувалась реалізація товарів на митній території України. МК України передбачає надання бухгалтерських та банківських документів продавця в сукупності задля того, щоб митний орган міг впевнитись у реальних цінах продажу товару, отримання від покупців фактичних коштів за такі товари та підтвердження цих процесів достовірними та належними доказами.
У листі позивача №06/2021 від 14.04.2021 зазначено, що надається копія митної декларації країни відправлення, яка фактично не долучена.
Посилаючись на положення частин третьої та четвертої статті 53 МК України, митний орган повторно витребував від позивача наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів: висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.
15.04.2021 позивач на вказаний запит надав відповідачу свій лист №08/2021 від 15.04.2021, разом із яким надав: видаткові накладні №90035489 від 07.04.2021, №90035552 від 09.04.2021, №90035553 від 09.04.2021, №90035554 від 09.04.2021, №90035609 від 12.04.2021, №90035679 від 14.04.2021, податкову накладну №7 від 09.03.2021, оборотно-сальдову відомість позивача за період із 01.04.2021 по 30.04.2021 щодо розрахунків із ТОВ «Фарграс Баранівка», лист продавця, копію експортної митної декларації №21BG002008АА473710 від 12.04.2021.
16.04.2021 Київською митницею Держмитслужби було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA100530/2021/000005/2, згідно з яким відповідач, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 2б), заявлену позивачем митну вартість товару №1 в митній декларації ІМ40ДЕ №UA100530/2021/317016 від 14.04.2021 скоригував із 8 877,74 євро до рівня 14 186,75 євро, товару №3 - з 2 407,64 євро до рівня 4 294,62 євро, та, застосувавши резервний метод (метод 2ґ), заявлену позивачем митну вартість товару №2 в митній декларації ІМ40ДЕ №UA100530/2021/317016 від 14.04.2021 скоригував із 4 710,00 євро до рівня 6 346,68 євро.
Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що в поданій до митного оформлення декларації митної вартості до митної декларації ІМ40ДЕ №UA100530/2021/317016 від 14.04.2021 зазначено, що позивач та продавець пов'язані між собою.
На виконання вимог пунктів 2.4 та 2.5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митного органу з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України №689 від 11.09.2015 (далі - Методичні рекомендації), митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких уже здійснено, в тому числі країною виробництва яких є Республіка Болгарія. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару є значно нижчою за вартість ввезеного на митну територію України посуду столового, скляного, для пиття. Таким чином, митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і позивачем вплинув на заявлену декларантом митну вартість оцінюваного товару.
З додатково наданих позивачем додаткової угоди та пояснень керівника імпортера видно, що з 01.04.2021 позивач є єдиним офіційним постачальником товару продавця, а тому не можуть бути використані для підтвердження митної вартості товару.
При цьому, відповідно до приміток до статті 7 ГАТТ 1947 року стандартне розуміння «умов повної конкуренції» дозволяє митним органам не враховувати при розгляді ціни спеціальні знижки лише для ексклюзивних агентів, яким відповідно до умов додаткової угоди є позивач.
Додатково надана виписка з бухгалтерського обліку позивача по продажу товарів за період із 08.02.2021 по 14.04.2021 без надання банківських документів, що стосуються відчуження подібних товарів попереднього митного оформлення, не може бути використана митним органом для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки даний документ не відображає інформацію про видаткові документи, на підставі яких фактично відбувалась реалізація товарів на митній території України. МК України передбачає надання бухгалтерських та банківських документів продавця в сукупності задля того, щоб митний орган міг впевнитись у реальних цінах продажу товару, отримання від покупців фактичних коштів за такі товари та підтвердження цих процесів достовірними та належними доказами.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 53 МК України позивачем не подано такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту запропоновано подати цінову інформацію щодо вартості подібних товарів. Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Стосовно товару №1, задекларованого в митній декларації ІМ40ДЕ №UA100530/2021/317016 від 14.04.2021, метод 2а не може бути застосований у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні товари; митна вартість визначена за методом 2б, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості подібного товару за митною декларацією №UA500500/2021/3847 від 01.02.2021 - «посуд столовий, скляний, для пиття». Виробник: New Glass JSC, торгова марка «Uniglass HGI», країна виробництва: Республіка Болгарія. Умови поставки: FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія. Кількість: 48 312 шт. Митна вартість за одиницю складає 0,347 євро за 1 шт.
Стосовно товару №2, задекларованого в митній декларації ІМ40ДЕ №UA100530/2021/317016 від 14.04.2021, методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації про вартість операцій на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що прийнята митним органом; методи 2в і 2г - не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом із врахуванням обмежень, передбачених частиною третьою статті 64 МК України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості товарів за митною декларацією №UA100660/2021/40185 від 25.01.2021 - «посуд столовий, стакан для пиття скляний на ніжці». Виробник: New Glass JSC, країна виробництва: Республіка Болгарія. Умови поставки: FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія. Митна вартість за одиницю складає 0,3944 євро за 1 шт.
Стосовно товару №3, задекларованого в митній декларації ІМ40ДЕ №UA100530/2021/317016 від 14.04.2021, метод 2а не може бути застосований у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні товари; митна вартість визначена за методом 2б, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості подібного товару за митною декларацією №UA500500/2021/1062 від 13.01.2021 - «посуд столовий, скляний, склянка для морозива». Виробник: New Glass JSC, торгова марка «Uniglass HGI», країна виробництва: Республіка Болгарія. Умови поставки: FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія. Кількість: 2 592 шт. Митна вартість за одиницю складає 0,297 євро за 1 шт. з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Київська митниця Держмитслужби видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100530/2021/000289 від 16.04.2021.
З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ40ДЕ №UA100530/2021/317462 від 16.04.2021 та митний орган прийняв рішення про випуск товару під грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів (фінансову гарантію) в розмірі 59 128,94 грн.
Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Митний кодекс України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).
Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.
Статтями 49 та 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК України).
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).
Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п'ятої статті 54 МК України).
Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У силу положень частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» №3018-VI від 15.02.2011, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).
Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою-третьою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:
1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;
5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
6) мінімальної митної вартості;
7) довільної чи фіктивної вартості.
Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто умовою, з якою закон пов'язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.
Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту й достовірність відомостей про заявлену митну вартість товарів; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Судом досліджено надані позивачем відповідачу договір, додаткову угоду, специфікацію, інвойс №1000003440 від 09.04.2021, міжнародну товарно-транспортну накладну серії А №001759 від 12.04.2021, довідку про транспортні витрати №14.04..21-01 від 14.04.2021, видану Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , копію експортної митної декларації №21BG002008АА473710 від 12.04.2021, зі змісту яких слідує, що товар постачався продавцем позивачу на умовах FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія, а сама вартість товару в розмірі 15 356,16 євро з урахуванням доданих позивачем витрат на перевезення товару автомобілем із м. Новий Пазар, Республіка Болгарія до місця ввезення на митну територію України (пункту пропуску «Порубне») в розмірі 21 300,00 грн. відповідає заявленій позивачем митній вартості товару в митній декларації IM40ДЕ №UA100530/2021/317016 від 14.04.2021 в розмірі 532 994,90 грн. (15 356,16 євро х 33,3218 + 21 300,00 грн.) та декларації митної вартості до вказаної митної декларації (295 822,21 грн. + 156 945,67 грн. + 80 227,02 грн. = 532 994,90 грн.).
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У відповідності до частини дев'ятої та пункту 5 частини десятої статті 58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Разом із тим, у матеріалах справи відсутні будь-які належні та достовірні докази, які б підтверджували наявність договірних правовідносин між позивачем та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та які б давали можливість перевірити заявлений позивачем розмір додаткових витрат у 21 300,00 грн., включених до митної вартості спірного товару.
Суд звертає увагу, що використана позивачем довідка про транспортні витрати №14.04..21-01 від 14.04.2021, видана Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , для підтвердження розміру витрат на перевезення спірного товару до митного кордону України в розмірі 21 300,00 грн. містить посилання на договір-доручення №А0006 від 05.02.2021, який відсутній у матеріалах справи.
При цьому міжнародна товарно-транспортна накладна серії А №001759 від 12.04.2021 містить інформацію про перевезення спірного товару саме Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 , а не Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 .
Відтак, суд приходить до висновку, що включені позивачем додаткові витрати на перевезення спірного товару автомобілем із м. Новий Пазар, Республіка Болгарія до митного кордону України в розмірі 21 300,00 грн. не можна вважати такими, що базуються на об'єктивних та документально підтверджених даних, та такими, що можуть бути перевірені, адже позивачем не надано доказів існування договірних правовідносин щодо організації та перевезення спірного товару між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 і позивачем, а використана позивачем довідка про транспортні витрати №14.04..21-01 від 14.04.2021, видана Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , не є достовірним та достатнім доказом понесених позивачем додаткових витрат, ураховуючи перевезення спірного товару саме Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 .
Суд критично ставиться до твердження відповідача, наведеного в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA100530/2021/000005/2 від 16.04.2021, що підставою для його винесення було те, що позивачем не було надано митному органу висновок про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, адже такий документ носить інформаційний (довідковий) характер, а надання такого документа у відповідь на відповідний запит митного органу щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів законодавець у силу приписів частини третьої статті 53 МК України ставить у залежність від його наявності в декларанта.
Так, із листа позивача №06/2021 від 14.04.2021 видно, що вказаного вище експертного висновку не було в наявності в позивача, а тому його ненадання відповідачу не може слугувати підставою для коригування митної вартості спірного товару.
Разом із тим, суд після дослідження запитів митного органу, направлених позивачу щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, самого оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та відзиву на позовну заяву приходить до висновку, що відповідач скоригував митну вартість спірного товару позивача через пов'язаність продавця й позивача та наявність інформації з баз даних відповідача, що заявлена позивачем митна вартість товару є значно нижчою за вартість ввезеного на митну територію України посуду столового, скляного, для пиття іншими декларантами, з приводу чого суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
За приписами частин дванадцятої - двадцять першої статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
При продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:
1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;
2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;
3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
У разі здійснення вищезазначених порівнянь ураховується наявна у митного органу або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов'язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов'язані між собою.
Порівняння з вартістю операцій, зазначених у пунктах 1-3 частини вісімнадцятої цієї статті, здійснюється за ініціативою декларанта або уповноваженої ним особи. Вартість цих операцій не може використовуватися замість вартості операцій з оцінюваними товарами.
Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
У відповідності до частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Отже, наявність взаємозв'язку сторін зовнішньоекономічного договору може безпосередньо впливати на ціну товару, а тому встановлення такої обставини має значення для правильного вирішення спору.
При цьому суд має враховувати, що докази відсутності впливу взаємозв'язку сторін зовнішньоекономічного договору на ціну товару має надати саме декларант на стадії подання митної декларації та обрання основного методу визначення ціни товару, а також у відповідь на відповідний запит митного органу щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленого рівня митної вартості товарів.
Такий обов'язок декларанта кореспондується з частиною двадцятою статті 58 МК України, де передбачено, що порівняння з вартістю операцій, зазначених у пунктах 1-3 частини вісімнадцятої цієї статті, здійснюється за ініціативою декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто декларант, заявляючи митну вартість товару, що був придбаний у пов'язаної особи, за основним методом - за ціною договору (контракту), повинен при декларуванні такого товару з власної ініціативи надавати митному органу докази того, що така вартість є близькою до вартості операцій, яка здійснюється одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами, з непов'язаним покупцем ідентичних або подібних (аналогічних) товарів при експорті в Україну, чи ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статей 62 та 63 МК України.
До подібного правового висновку неодноразово приходив Верховний Суд у своїх постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 30.07.2021 та 26.04.2023 у справі №813/1024/18, від 24.02.2023 у справі №826/15230/16.
При дослідженні питання чи мала пов'язаність продавця та позивача вплив на задекларований позивачем рівень митної вартості спірного товару суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що продавець та позивач є пов'язаними особами, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до яких продавець володіє часткою в 99% (784 819,53 грн. / 792 747,00 грн.) у статутному капіталі позивача, та декларацією митної вартості до митної декларації IM40ДЕ №UA100530/2021/317016 від 14.04.2021, в якій позивачем самостійно задекларовано його пов'язаність із продавцем.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач ані під час подання відповідачу митної декларації IM40ДЕ №UA100530/2021/317016 від 14.04.2021, ані під час надання додаткових документів у відповідь на запити відповідача не надав останньому доказів, які б у силу частини вісімнадцятої статті 58 МК України підтверджували, що задекларована позивачем митна вартість спірного товару є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією зі спірним товаром:
1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;
2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 МК України;
3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 МК України.
При цьому суд дослідив надані позивачем відповідачу в силу приписів частини четвертої статті 53 МК України лист-калькуляцію продавця б/н від 14.04.2021 та лист продавця (щодо вартості продажу товарів клієнтам-експортерам продавця).
Суд не погоджується з позицією позивача, що зазначені вище документи продавця підтверджують відсутність впливу пов'язаності позивача та продавця на митну вартість спірного товару.
Суд звертає увагу позивача, що наданий лист продавця (щодо вартості продажу товарів клієнтам-експортерам продавця) не містить дати його формування, як й умов поставки зазначених у ньому товарів, що позбавляє суд можливості порівняти наведені в ньому ціни з цінами на спірний товар.
У той же час, лист-калькуляція продавця б/н від 14.04.2021, у якому продавцем наведено розрахунок цін продажу його товарів позивачу, не містить такої складової ціни як завантаження товарів на транспортний засіб позивача, хоча за умовами пункту 2.1 договору ціни на товар продавця включають витрати на його завантаження на умовах поставки FCA м. Новий Пазар, Республіка Болгарія (Incoterms 2020).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не було спростовано сумніви митного органу стосовно того, що пов'язаність продавця з позивачем, у якого є ексклюзивне право на ввезення та продаж товарів продавця в Україні, не вплинула на рівень митної вартості спірного товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Отже, суд доходить висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA100530/2021/000005/2 від 16.04.2021 діяв на підставі закону, в межах своїх повноважень, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та з дотриманням всіх інших принципів, зазначених у статті 2 КАС України, що унеможливлює задоволення адміністративного позову про скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
За таких обставин у задоволенні позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA100530/2021/000005/2 від 16.04.2021 слід відмовити.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнігласс Україна» до Житомирської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів із дня складення повного тексту рішення.
Повний текст судового рішення складено 28.11.2023.
Суддя Кушнова А.О.