ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" листопада 2023 р. справа №300/4030/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боброва Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними щодо відмови у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2018-2020), які передують року призначення пенсії по інвалідності та зобов'язання застосувати з 19.10.2021 при призначенні пенсії по втраті годувальника зазначений показник та виплатити різницю пенсії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачці протиправно при призначенні пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2018-2020). Зазначила, що першочергово їй було призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а тому, при переведенні з одного виду пенсії на інший у межах одного закону, для визначення розміру пенсії необхідно враховувати середню заробітну плату (дохід), з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, який враховувався під час призначення їй попереднього виду пенсії, а саме за 2018-2020 роки, а не застосовувати показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. Просила позов задовольнити повністю.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження ( у письмовому провадженні).
Представниця відповідача скористалася правом на подання відзиву на позовну заяву, згідно якого просила в задоволенні позову відмовити, оскільки при переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника позивачці правомірно застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. Зазначила, що відповідно до вимог статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” при переведенні з одного виду пенсії на інший у межах одного закону, для визначення розміру пенсії необхідно враховувати середню заробітну плату (дохід), з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, який враховувався під час призначення їй попереднього виду пенсії. Вказала, що пенсія по втраті годувальника призначається за документами годувальника, а тому підстави застосування показника середньої заробітної плати за 2018-2020 роки - відсутні.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, установив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.07.2021 призначено пенсію по інвалідності з 06.07.2021 року, відповідно до згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
19.10.2021 позивачку згідно поданої заяви переведено на пенсію по втраті годувальника, згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
06.03.2023 позивачка звернулася до відповідача із заявою про застосування при переведенні на пенсію по втраті годувальника показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії по інвалідності, а саме за 2018-2020 роки.
Листом від 04.04.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомлено позивачку про застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2014-2016) за матеріалами пенсійної справи годувальника.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, з урахуванням норм матеріального права, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга даної статті).
Приписами частини 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно частини 1 статті 36 Закону №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин” надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Статтею 37 Закону №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Таким чином, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, тобто обчислюється із розміру пенсії померлого годувальника.
Положеннями частини 3 статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.
Згідно з приписами частини 2 статті 40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, з наведених правових положень чинного законодавства вбачається, що положеннями частини 3 статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії на інший вид, яка призначена саме за цим Законом. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Тому, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Як встановлено судом, 16.07.2021 позивачу призначено пенсію по інвалідності та при її розрахунку застосовано показник середньої заробітної плата (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії по інвалідності, а саме за 2018-2020 роки.
19.10.2021 позивача переведено на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки - 2014-2016 роки.
Проте, як вже зазначалося судом, відповідно до приписів абзацу 2 частини 3 статті 45 Закону №1058-IV при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Тобто, особі застосовуються той показник, який їй було враховано під час призначення попереднього виду пенсії.
Таким чином, при обчисленні позивачці пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону №1058 відповідач повинен застосувати показник середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням їй пенсії, тобто за 2018-2020 роки, оскільки за призначенням пенсії відповідно до норм вказаного Закону позивачці був застосовано саме цей показник.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у застосуванні показника середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки - 2018-2020 роки, які передують року призначення їй пенсії по інвалідності є протиправними, а тому слід зобов'язати відповідача застосувати з 19.10.2021 при обрахунку пенсії по втраті годувальника показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки - 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що у відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 1 073,60 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у застосуванні при переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2018-2020), які передують року призначення їй пенсії по інвалідності.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області застосувати з 19.10.2021 при обрахунку ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2018-2020), які передують року призначення їй пенсії по інвалідності, в розмірі 9118,81 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя Бобров Ю.О.