28 листопада 2023 року Справа № 280/9178/23
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб та об'єднання позовів у справі за позовом ОСОБА_1 до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення тридцять шостої позачергової сесії дев'ятого скликання Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області №10 від 18.08.2023 про виконання судових рішень;
зобов'язати відповідача на найближчому пленарному засіданні чергової сесії повторно розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення/передачу позивачу у приватну власність земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 2322188600:04:002:0181) для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення у відповідності до вимог частини 9 статті 118 Земельного кодексу України.
27.11.2023 від представника відповідача до суду надійшли клопотання про залучення до участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області та Запорізької обласної державної адміністрації, а також про об'єднання справ в одне провадження.
Суд, розглянувши подані клопотання, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що клопотання не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Щодо залучення до участі в справі третіх осіб.
За приписами ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Згідно із ч.ч. 4, 5 ст. 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суд вважає клопотання представника відповідача щодо залучення до участі в справі третіх осіб необґрунтованим, оскільки судом не встановлено будь-яких прав, свобод, інтересів чи обов'язків зазначених осіб, на які може вплинути рішення суду у даній справі. Крім того, суд зазначає, що у спірних правовідносинах зазначені особи не наділені функціями суб'єктів владних повноважень та не є учасниками таких правовідносин.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання про залучення до участі в справі третіх осіб та відсутність підстав для його задоволення.
Щодо об'єднання в одне провадження декількох справи.
В обґрунтування клопотання про об'єднання в одне провадження декількох справ позивач зазначає, що в провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває десять справ за позовами: ОСОБА_2 (справа №280/9035/23), ОСОБА_3 (справа №280/9036/23), ОСОБА_4 (справа №280/9037/23), ОСОБА_5 (справа №2809038/23), ОСОБА_6 (справа №280/9039/23), ОСОБА_7 (справа №280/9084/23), ОСОБА_8 (справа №280/9124/23), ОСОБА_9 (справа №280/9133/23), ОСОБА_1 (справа №280/9178/23) та ОСОБА_10 (справа №280/9478/23) - позивачів щодо оскарження одного й того саме рішення відповідача від 18.08.2023 №10 “Про виконання судових рішень”.
За приписами ч.ч. 1-3 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами:
1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;
2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;
3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Згідно із ч.7 ст.172 КАС України про об'єднання справ в одне провадження або роз'єднання позовних вимог, про відмову в об'єднанні справ в одне провадження, роз'єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.8 ст.172 КАС України справи, що перебувають у провадженні адміністративного суду, в разі об'єднання їх в одне провадження, передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі.
Дослідивши зміст клопотання представника відповідача, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що предмет судового розгляду у цій справі та у справах №280/9035/23, №280/9036/23, №280/9037/23, №2809038/23, №280/9039/23, №280/9084/23, №280/9124/23, №280/9133/23, №280/9178/23 та №280/9478/23 є один і той саме (рішення відповідача від 18.08.2023 №10, а позовні вимоги заявлені до одного й того ж відповідача.
Разом з тим, суд зазначає, що за своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Як вбачається зі змісту рішення Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 18.08.2023 №10, текст якого міститься у відкритому доступі на сайті сільської ради, відповідач, розглянувши заяви позивачів та додані до них документи, ухвалив рішення, різними пунктами якого відмовив у затвердженні проектів землеустрою та передачі у приватну власність позивачам земельних ділянок.
Тобто, за поданою позивачами позовною заявою фактично підлягають вирішенню десять окремих спорів різних суб'єктів звернення до одного відповідача, при цьому, підставами виникнення спірних правовідносин сторін є різні звернення, які стосуються різних земельних ділянок.
Отже, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд вимог про яке просить представник відповідача значно ускладнить та сприятиме затягуванню учасниками справи вирішення спору по суті, оскільки подані на обґрунтування позовних вимог документи, не є пов'язаними між собою. Підстав для застосування положень ст. 172 КАС України судом не встановлено.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про об'єднання в одне провадження декількох справ не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 172, 181, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача про залучення третіх осіб та об'єднання позовів в одне провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Новікова