Справа № 298/2088/23
Номер провадження 3/298/1530/23
22 листопада 2023 року смт. Великий Березний
Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Харків, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, стрільця 2 відділення 3 взводу 1 роти 3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , військове звання - солдат, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, -
До Великоберезнянського районного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії НОМЕР_1 №402-2023 від 4 листопада 2023 року, складений заступником командира 3-го батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Вивчивши протокол у справі про адміністративне правопорушення та приєднані до нього матеріали, суддя приходить до висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід повернути для належного оформлення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст.245, 278, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На підставі цих вимог закону, а також ст.ст.251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази вини особи, притягнутої до адміністративної відповідальності та дати їм належну оцінку в їх сукупності.
Складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Положення статті 256 КУпАП визначають основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. У ньому, окрім іншого, повинні бути викладені: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
Судом констатується, що зміст складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає вищенаведеним вимогам, оскільки в ньому не наведено суті адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол, в даному випадку - диспозиції ч.3 ст.172-20 КУпАП, зазначена в протоколі щодо ОСОБА_1 суть адміністративного правопорушення не відповідає кваліфікації адміністративного правопорушення, суть проступку повинна бути викладена таким чином, щоб було зрозуміло, де та за яких обставин такий був вчинений, в яких саме діях або бездіяльності відобразився. Опис суті правопорушення має відповідати диспозиції правової норми, яка передбачає відповідальність за вказане правопорушення, дані про подію правопорушення мають бути конкретизовані.
Приписами ч.3 ст.172-20 КУпАП встановлена відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Частиною 1 статті 172-20 КУпАП передбачено відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Інкримінуючи ОСОБА_1 вчинення правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП, уповноважена на складання протоколу посадова особа в протоколі зазначила про те, що ОСОБА_1 перебував поза межами розташування підрозділу у нетверезому стані.
Поруч з цим, частиною 3 статті 172-20 КУпАП не передбачено відповідальності за перебування поза межами військової частини в стані алкогольного сп'яніння.
В протоколі відсутнє посилання щодо того, що військовослужбовець ОСОБА_1 вживав алкогольні напої під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або появився на території військової частини в нетверезому стані, або ж виконував обов'язки військової служби в нетверезому стані, чи відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд вважає за доцільне роз'яснити, що суть адміністративного правопорушення має відповідати кваліфікації адміністративного правопорушення, така має бути конкретно визначена.
Суд наголошує, що положеннями КУпАП не передбачено право суду самостійно визначати суть вчиненого адміністративного правопорушення або вносити зміни до протоколів про адміністративні правопорушення, які складені уповноваженими особами, уточнювати і відредактовувати протоколи з цього питання самостійно суд змоги не має.
ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення.
У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Пункт другий статті 6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.
Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист.
Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Вирішуючи справу, суддя виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
За таких обставин, суд приходить висновку, що передчасним буде вирішувати по суті та приймати постанову з остаточним процесуальним рішенням у цій справі, протокол не може бути розглянутий по суті суддею без усунення порушень, допущених при оформленні матеріалів, оскільки неповнота передбачених законом даних унеможливлює надання належної правової оцінки викладеним у протоколі обставинам.
За змістом ст.278 КУпАП при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення складеному всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об'єктивний розгляд справи, особа, що провадить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному органу, що порушив провадження в адміністративній справі на дооформлення.
Верховним Судом України визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені, в тому числі без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному органу для належного оформлення (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14).
Враховуючи існуючу необхідність в усуненні зазначених недоліків, відповідно до ст. ст.256, 278 КУпАП справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 повертається для належного оформлення.
При цьому, суд звертає увагу, що доопрацьовану справу про адміністративне правопорушення необхідно повернути до суду з урахуванням вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 256, 268, 277, 278, 280, 283 КУпАП, суддя, -
Матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП, щодо ОСОБА_1 повернути Військовій частині НОМЕР_1 для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Зизич В.В.