печерський районний суд міста києва
Справа № 757/54350/23-к
27 листопада 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваної - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваної у кримінальному провадженні № 42022100000000355, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
27.11.2023 у провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваної у кримінальному провадженні № 42022100000000355, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що ухвалою слідчого судді відносно підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, проте завершити досудове розслідування у визначений ухвалою слідчого судді строк не представилось можливим, оскільки у кримінальному провадженні не проведено всіх необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій. Разом з тим, заявлені ризики, які існували при застосуванні до підозрюваної міри запобіжного заходу, не втратили свою актуальність, а відтак запобігти їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо, у зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку дії застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , заборонивши їй залишати місце свого проживання з покладення відповідних обов'язків.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.
Підозрювана та її захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, одночасно просили відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з можливості відлучатися з населеного пункту в якому проживає підозрювана без дозволу слідчого/прокурора/суду.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно зі ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Вказаною статтею передбачено, також, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, судовим розглядом встановлено, що слідчими Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022100000000355 від 12.07.2022 за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України та за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2, 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 426-1, ч. 4 ст. 426, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
31.10.2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Шпола Черкаської обл., зареєстрованій та проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , громадянці України, українці, повідомлено про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України.
02.11.2023 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва винесено ухвалу про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у період доби з 22:00 до 07:00, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , зі строком виконання до 28.11.2023 включно.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Однак, внаслідок виняткової складності кримінального провадження закінчити досудове розслідування у 9-ти місячний строк не виявляється за можливе, оскільки необхідно виконати слідчі (розшукові) дії та процесуальні заходи, без яких неможливо завершити досудове розслідування та скласти обвинувальний акт, у зв'язку з чим на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.11.2023 у справі № 757/54003/23-к строк досудового розслідування продовжено до 12 місяців, тобто, до 28.02.2024.
Слідчий суддя приймає до уваги, що завершити розслідування у кримінальному провадженні у строк не представляється можливим, оскільки у кримінальному провадженні продовжуються проводитися слідчі (розшукові) дії, направлені на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, однак для закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, необхідно провести ще ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, без яких неможливо забезпечити повноту розслідування кримінального провадження, яка відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України є одним із його основних завдань.
Стороною обвинувачення доведено, що провести зазначені слідчі (розшукові) та процесуальні дії до закінчення дії попередньої ухвали, не представилось можливим, у зв'язку із характером вчинених кримінальних правопорушень, специфікою розслідування даного роду злочинів, об'ємністю кримінального провадження, а також у зв'язку із іншими об'єктивними обставинами, які перешкоджали завершити досудове розслідування у зазначений строк.
За викладених обставин, вбачається, що на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судом при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для вирішення питання про продовження дії запобіжного заходу.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Частиною 6 ст. 181 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Так, вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які мали місце на момент застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу, проте з перебігом часу, сторона обвинувачення не надала доказів, які б вказували на не належну процесуальну поведінку підозрюваної та те що м'якіші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Враховуючи вказане, заслухавши учасників провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень сторони обвинувачення про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України, а відтак застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та частково доведено актуальність ризиків на даний час, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у межах строку досудового розслідування, що зможе забезпечити цілі кримінального провадження та одночасно не буде допущено порушення прав ОСОБА_5 .
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваної у кримінальному провадженні № 42022100000000355, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Застосувати до підозрюваної у кримінальному провадженні № 42022100000000355 від 12.07.2022, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрювану № 42022100000000355 від 12.07.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки строком до 27.01.2024, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022100000000355 від 12.07.2022, а саме:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатися з Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- не спілкуватися із свідками, експертами та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні ( ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 );
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні № № 42022100000000355 від 12.07.2022.
Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в частині застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала в частині відмови в застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1