Номер справи 237/1781/23
Номер провадження 2-о/237/49/23
20.11.23 року м. Курахове
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Ліпчанського С.М.,
при секретарі судового засідання Бахтіярової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду у м. Курахове Мар'їнського району Донецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Курахівської міської ради Покровського району Донецької області про встановлення факту, що має юридичне значення, -
До Мар'їнського районного суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Дана заява вмотивована тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та є єдиною особою, яка здійснює догляд та піклується про нього, а саме постійно доглядає, прибирає житло, готує їжу, купує необхідні ліки, харчування, сплачує комунальні послуги, та возить на обстеження та лікування. Дружина ОСОБА_3 , покинула його, та разом не мешкає.
Відповідно до довідки МСЕК серії 10 ААБ № 057475, до Висновку № 125 від 16.03.2023 року та Довідки ЛКК № 125 від 16.03.2023 року встановлено, що, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має хронічно невиліковну хворобу, є інвалідом І А групи, який не може самостійно пересуватись, обслуговуватись. Потребує постійного стороннього догляду.
ОСОБА_1 , офіційно догляд через територіальний орган соціального захисту населення за особою, яка потребує стороннього догляду не оформляв, оскільки він є працюючим та не має права на отримання відповідної компенсації, що призначається і виплачується у грошовій формі непрацюючим працездатним особам, які здійснюють догляд за такими особами.
Заявник ОСОБА_1 є військовозобов'язаним і може у встановленому законом порядку бути призваним до Збройних сил України, тому ОСОБА_3 буде позбавлений будь-якого догляду.
У зв'язку з чим, заявник просить встановити юридичний факт підтверджуючий, що ОСОБА_1 є єдиною особою, який зайнятий постійним доглядом за ОСОБА_3 .
Заявник в судове засідання не прибув, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Заінтересовані особи в судове засідання не прибули, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню із таких підстав.
Відповідно до копії паспорту серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець села Іванівка Арбузинського району Миколаївської області, є громадянкою України.
Відповідно до копії паспорту № НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Курахове Мар'їнського району Донецької області, є громадянином України.
ОСОБА_1 , син ОСОБА_3 , що підтверджується зокрема свідоцтвом про народження НОМЕР_3 виданим 10.01.1994 року.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні було введено воєнний стан.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, було оголошено та проведено загальну мобілізацію.
Відповідно до довідки МСЕК серії 10 ААБ № 057475 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інвалід першої групи А в зв'язку із контузією, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при виконанні міжнародного обов'язку, безстроково. Відповідно до Висновку № 125 від 16.03.2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має захворювання, що викликає порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі, код за МКХ-10 - 9.35.х. Відповідно до Довідки ЛКК № 125 від 16.03.2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за станом здоров'я є хронічно не виліковним хворим, інвалідом І А групи, який не може самостійно пересуватись, обслуговуватись. Потребує постійного стороннього догляду.
Відповідно до довідки про фактичне місце проживання, за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані та мешкають ОСОБА_1 , разом зі своїм батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до АКТу від 03.03.2023 року складеного депутатом Курахівської міскої ради, за адресою АДРЕСА_1 мешкає ОСОБА_1 , разом зі своїм батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який згідно посвідчення № НОМЕР_4 , є інвалідом першої групи, потребує постійного стороннього догляду.
Статтею 1 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" визначено, що обмеження життєдіяльності - це помірно виражена, виражена або значно виражена втрата особою внаслідок захворювання, травми (її наслідків) або вроджених вад здатності до самообслуговування пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності нарівні з іншими громадянами.
Постійний сторонній догляд - вид догляду, яким забезпечуються інваліди із вираженими порушеннями в організмі, зумовленими професійними та загальними захворюваннями, травмами, що призводять до значного обмеження життєдіяльності, надзвичайною залежністю від постійного догляду, допомоги або нагляду інших осіб, неспроможні до самообслуговування ( не можуть самостійно приймати їжу, забезпечувати гігієнічні потреби, потребують допомоги на прогулянках).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальні послуги» чинники, що можуть зумовити складні життєві обставини: а) похилий вік; б) часткова або повна втрата рухової активності, пам'яті; в) невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування; г) психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин; ґ) інвалідність. Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про соціальні послуги», фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є: особами з інвалідністю I групи; дітьми з інвалідністю; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Відповідно до роз'яснень, що викладені в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 293 ЦПК Українив порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Стаття 315 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність заявлених вимог у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню, оскільки необхідність постійного догляду ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наведена у заяві і встановлення факту обумовлене необхідністю звільнення заявника від призову на військову службу, як зайнятого постійним доглядом за особою, що його потребує, відповідно до законодавства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.3,15,16 ЦК України, 13, 19, 81, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Курахівської міської ради Покровського району Донецької області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 є єдиною особою, яка здійснює постійний догляд за батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , яка є інвалідом І А групи, та за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду.
Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С.М.Ліпчанський