Справа №700/1014/23
Номер провадження 1-кп/710/172/23
27.11.2023 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області у колегіальному складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
учасники процесу:
прокурор Шполянського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_5
захисник ОСОБА_6 ,
обвинувачений ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Шполянського районного суду Черкаської області в залі суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12019250200000143 від 19.06.2019 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.350, ч.3 ст. 350, ч.2 ст. 262 КК України
21.11.2023 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшли матеріали кримінального провадження № 12019250200000143 від 19.06.2019 щодо ОСОБА_7 за ч.2 ст.350, ч.3 ст. 350, ч.2 ст. 262 КК України.
21.11.2023 ухвалою судді було призначено підготовче судове засідання.
До Шполянського районного суду Черкаської області надійшло клопотання від прокурора Лисянського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 60 діб.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 350, ч.3 ст.350, ч.1 ст. 262 КК України, які згідно із ст. 12 КК України є тяжкими та особливо тяжкими умисними злочинами, покарання за які передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
На цей час є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може постійно змінювати своє місце проживання і у такий спосіб переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки обвинувачений перебував у державному розшуку під час досудового розслідування, а саме в період з 24.06.2019 по 12.09.2023. Крім того, перебуваючи на волі, обвинувачений може незаконно впливати на свідків та потерпілих, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам. Підстав для зміни, скасування чи обрання більш м'якого запобіжного заходу на цей час не встановлено.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_9 від 21.11.2023 продовжено до 27.11.2023.
У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання про продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник заперечували проти клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Ухвалою слідчого судді від 12.09.2023 Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_9 щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 20.10.2023.
Ухвалою слідчого судді від 19.10.2023 Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_9 щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 22.11.2023.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_9 від 21.11.2023 продовжено до 27.11.2023.
Згідно із ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За змістом закону, відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію та майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На час розгляду питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою ризики, які були підставою для обрання заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді триманні під вартою відносно обвинуваченого, не зменшилися, а саме: можливе переховування обвинуваченого від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема проти життя і здоров'я особи.
Санкція ч.3 ст. 350 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років. Відповідно до ч.6 ст. 12 КК України означений злочин є особливо тяжким злочином. Отже ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. ОСОБА_7 офіційно не працює, не має стійких соціальних зав'язків. Термін запобіжного заходу у виді тримання під вартою обраного ОСОБА_7 закінчується 27.11.2023. До цього часу кримінальне провадження не призначене до судового розгляду, відповідно допит свідків не проводився, будь-якої інформації про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 потрібно задовольнити.
Згідно ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи викладене суд вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, такі як: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, а тому обвинуваченому слід застосувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Оскільки злочин вчинено із застосування фізичного насильства, суд не визначає в цьому випадку розмір застави.
На підставі наведеного, керуючись 176 - 178, 182, 183, 184, 186, 194, 196, 197, 205, 315, 372, 392, 395, 532 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задовольнити.
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 350, ч.3 ст.350, ч.2 ст. 262 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою на два місяці з утриманням в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» УДПтС України до 27.01.2024, про що оголосити йому негайно під розписку.
Строк дії ухвали до 27.01.2024 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3