Справа № 209/4864/23
2-н/542/477/23
27 листопада 2023 року смт Нові Санжари
Суддя Новосанжарського районного суду Полтавської області Кашуба М.І., розглянувши матеріали заяви Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з теплопостачання в сумі 9 988,14 грн, а також суму судового збору у розмірі 268,40 грн,-
21 листопада 2023 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області за підсудністю від Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшла заява Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з теплопостачання в сумі 9 988,14 грн, а також суму судового збору у розмірі 268,40 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2023, вказана заява передана для розгляду судді Кашубі М.І.
Дослідивши подану заяву з долученими матеріалами, суд дійшов висновку, що дана справа не підсудна Новосанжарському районному суду Полтавської області та має бути повернута до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з наступних підстав.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до статті 162 ЦПК України заяви про видачу судового наказу подаються до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, визначеними цим Кодексом.
За загальним правилом, якщо інше не встановлено ЦПК України, відповідно до частини першої статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України вимоги, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 Верховний Суд зазначив, що житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред'являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.
Наведене свідчить, що вимоги про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачанняповинні розглядатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна.
Матеріали справи свідчать про те, що заявленою вимогою у даній справі є стягнення заборгованості за комунальні послуги, які надавалися за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, за правилами виключної підсудності, передбаченими ст. 30 ЦПК України, розгляд даної заяви територіально не підсудний Новосанжарському районному суду Полтавської області.
Дотримання правил підсудності розгляду справи є однією з складових законності судового рішення. Розгляд справ з порушенням правил підсудності є грубим порушенням процесуального закону і підставою для скасування судового рішення.
З ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 жовтня 2023 року видно, що суд направив дану заяву за підсудністю, оскільки боржниця зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У той же час, положення ч. 1 ст. 378 ЦПК України передбачають, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Стаття 32 ЦПК України встановлює, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.08.2019 року у справі № 855/364/19 зроблено висновок: «Розгляд судом предметно непідсудної йому справи може призвести до ухвалення незаконного рішення, обмежити право кожного на судовий захист належним судом, позбавити можливості скористатися правом на апеляційне чи касаційне оскарження рішення. Якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб'єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ, встановленої статтею 30 КАС».
Хоча вказаний правовий висновок здійснено щодо норм КАС України, суд вважає доцільним дотримуватись його і у порядку цивільного судочинства, зважаючи на подібність норм КАС України та ЦПК України щодо недопустимості спору про підсудність.
Отже, Дніпровський районний суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області помилково направив справу за підсудністю до Новосанжарського районного суду Полтавської області.
Враховуючи вищевикладене, підстави для розгляду даної справи Новосанжарським районним судом Полтавської областівідсутні, а справа підлягає передачі за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Керуючись ст. 27, 28, 30, 31, 32 ЦПК України, суд, -
Заяву Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з теплопостачання передати за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Передачу справи на розгляд Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за встановленою ЦПК України підсудністю, здійснити на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Кашуба М. І.